
- •1. Предмет та система кримінології. Місце кримінології в системі соціальних наук.
- •2. Функції кримінології та її завдання на сучасному етапі
- •3. Виникнення та розвиток кримінології як самостійної науки.
- •4. Сучасний стан кримінології. Основні кримінологічні установи в Україні.
- •5. Поняття та ознаки злочинності
- •6. Злочинність як вид відхиленої поведінки. Відмінність злочинності від злочину
- •7. Основні підходи до визначення злочинності
- •8. Функції злочинності
- •9. Показники злочинності та їх загальна характеристика
- •10. Поняття структури та динаміки злочинності
- •11. Коефіцієнт злочинності. Техніка аналізу коефіцієнтів злочинності
- •12. Географія, екологія та топологія злочинності. Регіональні особливості злочинності в Україні.
- •13. Латентна злочинність та її види. Способи визначення латентності злочинів.
- •14. Латентна злочинність: поняття та методика її аналізу
- •15. Кримінологічна характеристика злочинності в срср (1917-1991 p.P.).
- •16. Кримінологічна характеристика злочинності в Україні на сучасному етапі (1991-2009 p.P.).
- •17. Основні світові тенденції злочинності.
- •18. Поняття та класифікація теорій пояснення злочинності
- •19. Біологічні концепції пояснення злочинності.
- •20. Соціологічні концепції причин злочинності: загальна характеристика.
- •21. Психологічні теорії пояснення злочинності
- •22. Теорія аномії та її значення для сучасного розуміння пояснення злочинності
- •23. Інтеракціонізм в кримінології. Теорія конфлікту.
- •24. Теорія стигматизації та її практичне значення
- •25. Теорія диференційованого зв'язку. Е Сатерленд та теорія білокомірцевої злочинності.
- •26. Економічний детермінізм та його значення для пояснення злочинної поведінки. Критична кримінологія.
- •27. Віктимологічна концепція пояснення злочинності
- •28. Причини та умови злочинності в Україні на сучасному етапі: загальна характеристика.
- •29. Соціальні процеси розвитку та їх роль в детермінації злочинності (урбанізація, міграція, маргінапізація).
- •30. Маргінальність та злочинність
- •31. Соціально-психологічні причини та умови злочинності.
- •32. Поняття особистості особи, яка вчинила злочин
- •33. Дискусія про співвідношення природного та соціального в особистості особи, яка вчинила злочин
- •34. Структура особистості особи, яка вчинила злочин
- •35. Морально-психологічні ознаки особистості особи, яка вчинила злочин: загальна характеристика
- •36. Кримінально-правові та соціально-демографічні ознаки особистості осіб, які вчиняють злочини
- •37. Типологія та класифікація осіб, які вчиняють злочини
- •38. Соціалізація та її роль у формуванні особистості особи, яка вчинила злочин
- •39. Криміногенне значення конкретної життєвої ситуації.
- •40. Настанова та її роль у механізмі злочинної поведінки.
- •41. Механізм злочинної поведінки
- •42. Мотивація злочинної поведінки
- •43. Прийняття та виконання рішення в механізмі злочинної поведінки
- •44. Особливості механізмів умисної, імпульсивної та звичної злочинної поведінки
- •45. Класифікація жертв злочинів
- •46. Віктимізація та віктимність
- •47. Програма та етапи кримінологічного дослідження
- •48. Методи кримінологічних досліджень: загальна характеристика
- •49. Методика кримінологічних досліджень
- •50. Інтерв’ю. Техніка кримінологічного інтерв’ювання
- •51. Анкетне опитування в кримінології.
- •52. Вибіркове дослідження. Валідність та репрезентативність вибіркового дослідження.
- •53. Психологічні методи, що застосовуються в кримінологічних дослідженнях.
- •54. Особливості проведення опитування як методу кримінологічних досліджень
- •55. Техніка кримінологічного вивчення кримінальних справ та інших документів. Контент-аналіз.
- •56. Основи кримінологічного планування
- •57. Кримінологічне прогнозування: види, завдання, методи, функції
- •58. Кримінологічне планування та організація профілактики на конкретному об'єкті.
- •59. Профілактичне значення кримінального закону
- •60. Законодавство України з протидії злочинності: загальна характеристика
- •61. Прокуратура як суб’єкт попереджувальної діяльності
- •62. Органи внутрішніх справ як суб’єкт попереджувальної діяльності: загальна характеристика
- •63. Основні міжнародно-правові документи по боротьбі зі злочинністю
- •64. (60) Законодавство України з протидії злочинності: загальна характеристика
- •65. Поняття та класифікація заходів попередження злочинності
- •66. Спеціально-кримінологічна протидія злочинності: поняття та види
- •67. Рання та ситуативна профілактика злочинів
- •68. Спеціалізовані суб’єкти попереджувальної діяльності
- •69. Участь громадськості у профілактиці злочинів.
- •70. Форми участі громадськості у протидії злочинності в Україні
- •71. Міжнародне співробітництво у сфері протидії злочинності
- •72. Роль та функції спеціалізованих установ оон по боротьбі зі злочинністю та поводженню з правопорушниками
- •73. Інтерпол та його роль у боротьбі зі злочинністю.
- •74. Попередження загальнокримінальної корисливої злочинності
- •75. Кримінологічна характеристика насильницької злочинності в Україні
- •76. Попередження насильницької злочинності
- •77. Попередження насильства у сім’ї
- •78. Кримінологічна характеристика груп неповнолітніх злочинців
- •79. Особливості попередження злочинності неповнолітніх
- •80. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх в Україні
- •81. Кримінологічна характеристика групової злочинності
- •82. Організована злочинність в Україні: кримінологічна характеристика
- •83. Суб’єкти та заходи протидії організованій злочинності в Україні
- •84. Попередження організованої транснаціональної злочинності
- •85. Транскордонні злочини: поняття та особливості попередження.
- •86. Правове регулювання протидії організованої злочинності та корупції: загальна характеристика.
- •87. Тіньова економічна діяльність: поняття і основні напрями протидії
- •88. Вивчення та попередження економічної злочинності
- •1. Заходи профілактики:
- •2. Заходи випередження злочинів у сфері економіки є такими:
- •89. Відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом: проблеми протидії
- •90. Основні проблеми протидії корупції на сучасному етапі
- •91. Протидія тероризму за законодавством України
- •92. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності
- •93. Попередження рецидивної злочинності
- •94. Кримінологічна характеристика професійної злочинності
- •95. Кримінологічна характеристика та попередження пенітенціарної злочинності
- •96. Попередження професійної злочинності
- •97. Особливості попередження злочинності в сфері обігу наркотиків
- •98. Кримінологічна характеристика та попередження необережних злочинів
- •99. Вивчення та попередження злочинності жінок
48. Методи кримінологічних досліджень: загальна характеристика
Застосування сукупності методів зумовлює отримання достовірної повної інформації та відповідно сприяє отриманню обґрунтованих висновків, підвищенню ефективності й обґрунтованості рекомендацій і пропозицій.
А. Зелінський пропонує всі методи поділяти за: обсягом; джерелами отримання інформації; способами обробки й аналізу кримінологічної інформації; дисциплінарною приналежністю.
За обсягом кримінологічне дослідження може бути: суцільним, коли досліджується весь масив, так званої, генеральної сукупності, чи вибірковим, коли дослідження охоплює тільки певну частину генеральної сукупності.
За джерелами отримання інформації розрізняють: опитування, спостереження, вивчення документів, експеримент, експертні оцінки, а також психологічні й економічні методи збирання інформації.
За способами обробки й аналізу кримінологічної інформації виокремлюють такі методи кримінологічного дослідження, як: статистика, типізація (класифікація), системно-структурний метод, математичне моделювання та загальнонаукові методи, що застосовують для опису й аналізу фактів, обґрунтування висновків і рекомендацій.
За дисциплінарною приналежністю (за початковим походженням) методи кримінології можуть бути: статистичними, соціологічними, психологічними, математичними, кібернетичними й економічними.
Коротко розглянемо деякі методи кримінологічного дослідження.
Опитування - метод збору соціальної інформації про досліджуваний об'єкт підчас безпосереднього (інтерв'ю) чи опосередкованого (анкетування) соціально-психологічного спілкування соціолога та респондента через реєстрацію відповідей респондентів на сформульовані запитання. Методи опитування поділяються, в свою чергу, на: анкетування й інтерв'ювання.
Анкетування - це збирання кримінологічної інформації письмовим заповненням заздалегідь розроблених анкет. Відповідно, анкета - це тиражований, упорядкований за формою та змістом набір запитань у формі опитувального листка.
Інтерв'ю - метод збору соціальної інформації, що ґрунтується на вербальній соціально-психологічній взаємодії між інтерв'юером і респондентом з метою одержання даних, які цікавлять дослідника. Порівняно з анкетуванням, інтерв'ю має певні переваги та недоліки. По-перше, інтерв'ю надає можливість більш глибоко проникнути у соціально-психологічні причини людської поведінки. По-друге, під час його проведення можливо встановити ступінь відвертості респондента. По-третє, інформація, що збирається за допомогою інтерв'ю, надходить більш швидко й повно; вона, зазвичай, є безпосередньою та яскравою.
Спостереження - метод збору наукової інформації, сутність якого полягає в безпосередній реєстрації фактів, явищ, процесів, які відбуваються в соціальній реальності. Для спостереження характерними є систематичність, планомірність і цілеспрямованість. Найважливішою його перевагою порівняно з іншими соціологічними методами є синхронність із досліджуваним явищем, процесом. Це дає змогу безпосередньо вивчати поведінку людей за конкретних умов у реальному часовому просторі ("саме те", "саме тут", "саме зараз").
Метод експертних оцінок широко використовують при прогнозуванні злочинності й конкретних видів злочинів, для оцінювання рівня латентної злочинності, вивчення ефективності норм кримінального права, причин змін у динаміці злочинності та ін. Сутність методу експертних оцінок полягає в тому, що центром кількісної та якісної оцінки об'єктивних і суб'єктивних факторів, які впливають на злочинність або зумовлюють її, стає думка спеціалістів, котра спирається на їхній професійний науковий і практичний досвід. Основне завдання дослідження - сформулювати запитання, правильно обрати експертів й організувати роботу з ними.
Соціальний експеримент - різновид експериментального методу, пов'язаний зі штучною, дослідною зміною умов і форм суспільного життя, а звідси, й з вивченням людської поведінки в умовах, які змінилися. Він дає можливість виявити нові чи уточнити раніше відомі факти, перевірити певну гіпотезу або нововведення, а також слугує джерелом одержання фактичного матеріалу.