3. Функції теорії держави і права.

Значення ТГП найбільш повно розкривається в її функціях.

Гносеологічна функція. Гносеологія - теорія пізнання, вивчення дійсності. Ця функція означає вивчення та пояснення процесів, що відбуваються в гос-но-правової надбудові, визначення їх сутності і змісту, і тенденції розвитку.

Онтологічна ф. Онтологія - вчення про буття. виконуючи дану Ф., загальна теорія відповідає на запитання, що таке гос-во, право, як вони виникли, яка їхня доля в майбутньому.

Евристична ф. Евристика - це мистецтво знаходження істини, нових відкриттів. ТГП не обмежується пізнанням і поясненням основних закономірностей гос-но-правової дійсності, а відкриває нові закономірності в прогресі гос-но-правових явищ.

Методологічна ф. полягає в тому, що виробляються загальною теорією методи пізнання гос-но-правових явищ використовуються галузевими юр. науками як засіб вирішення галузевих теоретичних проблем.

Ідеологічна ф. притаманна всім суспільним наукам. ТГП нерозривно пов'язана з політико-правової ідеологією, тобто з сукупністю поглядів та ідей щодо чинних в суспільстві політичного режиму, правопорядку, законодавства, правової системи і т.д.

Виховна ф. проявл. в 3-х формах:

- Має навчальне значення, тому що покликана знайомити студентів з вихідним поняттям правової науки;

- Сприяє вихованню поваги до права, закону, підвищення правової культури;

- Озброює держ. органи, посадових осіб, ЗМІ правильними орієнтирами у сфері гос-но-правового життя.

Практично - організаторська ф. зміст якої об'ємно і різноманітне. Наприклад, ТГП розробляє рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, поліпшенню правотворчої і правозастосовчої діяльності д-ва сприяє своїми висновками до прийняття скоєних НПА і т.д.

Прогностична ф. полягає в тому, що на основі виявлених закономірностей у розвитку гос-ва і права загальна теорія висуває прогнози (гіпотези) їх подальшого розвитку.

Всі названі функції пов'язані між собою, доповнюють один одного. Теорія держави і права виконує зазначені функції стосовно предмету дослідження, спираючись як на власні результати, так і на дані інших юридичних наук. Особливість функцій теорії держави і права полягає в тому, що вони здійснюються у формі загальнотеоретичного мислення, яке логічним шляхом виявляє причинні і функціональні зв'язки державно-правових явищ, визначає загальні закономірності їх розвитку у звільненому від історичних випадковостей і відхилень вигляді.

4. Місце теорії держави і права в системі юридичних наук.

Раніше зазначалося, що предмет теорії держави і права відрізняється від предмета інших юридичних наук. Разом з тим об'єкт дослідження у всіх юридичних наук один і той же: держава і право.

У зв'язку з цим неминучі їхні зв'язки і взаємодію. Теорія держави і права входить до системи юридичних наук, об'єднаних родовою назвою «правознавство» і посідає серед них особливе місце. Вона є вступної наукою та навчальною дисципліною, тому саме з неї починається вивчення юриспруденції, тобто загальнотеоретичних, галузевих і спеціальних юридичних наук.

Говорячи про систему юридичних наук, слід зазначити, що вона має свою власну структуру, в яку входять наступні юридичні науки.

Загальнотеоретичні та історичні (фундаментальні) юридичні науки: теорія держави і права, історія держави і права України і зарубіжних країн, історія політичних і правових вчень, а деякі автори до цієї групи відносять і римське право як вперше склалася історичну науку про право та ін

Галузеві юридичні науки: державне (конституційне) право, адміністративне, цивільне, сімейне, трудове, кримінальне, кримінально-процесуальне, цивільно-процесуальне і багато інших галузей права. Слід зауважити, що іноді виділяють і міжгалузеві юридичні науки, які є похідними по відношенню до галузевих наук. Це такі, як господарське, підприємницьке, комерційне право та ін

Юридичні науки, що вивчають міжнародне право і, зокрема: міжнародне публічне право, що включає в себе такі підгалузі як: дипломатичне і консульське право, морське право, міжнародне повітряне та космічне право та ін, а також міжнародне приватне право.

Юридичні науки, що вивчають організацію і порядок діяльності окремих державних органів, (наприклад, суду, прокуратури, нотаріату, адвокатури та інших правоохоронних органів).

Спеціальні (прикладні) юридичні науки - криміналістика, судова медицина, судова психіатрія та судова бухгалтерія та ін

Говорячи про місце теорії держави і права в системі гуманітарних наук, слід зазначити, що вона тісно взаємодіє з іншими суспільними науками такими як філософія, соціологія, політологія, історія, економічна теорія, етика та ін У зв'язку з цим теорія держави і права вивчає ті сторони державно-правової дійсності, які є загальними, знання про які необхідні для всіх суспільних та юридичних наук. В рамках загальної теорії держави і права формуються і основні правові категорії (поняття), які служать також базою для інших наук. Крім того, теорія держави і права має методологічне значення для інших юридичних наук, яке проявляється і в системі категорій (понять), що формуються в рамках даної науки, і у виробленні конкретних методів правових досліджень. Слід також зазначити, що по відношенню до інших юридичних дисциплін теорія держави і права є базовою наукою. Без методологічних положень, вироблених нею, неможливо пізнання історії держави і права, політичних і правових ідей, а її загальні положення, такі як норма права, правопорушення, відповідальність та ін - лежать в основі державного, адміністративного, цивільного, кримінального права та інших галузевих наук, а також є ключем до розуміння конкретних правових норм усіх галузей права. У свою чергу конкретні юридичні науки надають теорії держави і права емпіричний матеріал для подальших узагальнень і загальнотеоретичних висновків. Крім того, теорія держави і права формує правові ідеї, принципи і загальні положення, які мають основне значення для правознавства в цілому.