Теорія Держави і права.

Зміст.

1. Поняття науки теорії держави і права.

2. Предмет і методи теорії держави і права.

3. Функції теорії держави і права.

4. Місце теорії держави і права в системі юридичних наук.

5. Основні причини виникнення держави. Теорії походження держави.

6. Поняття та ознаки держави, її сутність і призначення в суспільстві.

7. Основні підходи до розуміння держави.

8. Типологія держав. Поняття типу держави, їх види.

9. Поняття та види функцій держави.

10. Правові форми здійснення функцій держави.

11. Поняття і елементи форми держави.

12. Поняття, ознаки та види монархій.

13. Поняття, ознаки та види республік.

14. Характеристика унітарної форми державного ладу.

15. Характеристика федеральної форми державного ладу.

16. Конфедерація як форма об'єднання держав ..

17. Державно-політичний режим: поняття і види.

18. Поняття механізму та апарату держави. Принципи організації і діяльності апарату сучасних держав.

19. Орган держави: поняття, ознаки, види. Державний службовець: поняття, види.

20. Поняття та основні риси громадянського суспільства.

21. Співвідношення держави і громадянського суспільства.

22. Поняття та ознаки соціальної держави.

23. Поняття та ознаки правової держави.

24. Формування соціальної правової держави в Україні.

25. Політична система суспільства: поняття і структура.

26. Громадські об'єднання в політичній системі суспільства; їх поняття та види.

27. Поняття і види прав людини. Тенденції розвитку прав людини в сучасний період.

28. Юридичні гарантії прав людини: поняття, види.

29. Поняття правового статусу особи.

30. Елементи (структура) правового статусу особи.

31. Види правових статусів особи.

32. Основні підходи до розуміння права.

33. Поняття і сутність права.

34. Ознаки права.

35. Соціальна цінність права.

36. Поняття і види функцій права.

37. Поняття і види принципів права.

38. Соціальні норми: поняття, ознаки, види.

39. Право і мораль, їх співвідношення.

40. Право і корпоративні норми, їх співвідношення.

41. Поняття та ознаки норм права.

42. Структура норми права. Види елементів правових норм.

43. Класифікація норм права.

44. Способи викладу норм права в статтях нормативно-правових актів.

45. Поняття правотворчості і його ознаки.

46. Види правотворчості.

47. Принципи правотворчості.

48. Правотворча техніка: поняття та елементи.

49. Законотворчий процес: поняття та стадії.

50. Поняття та види форм права.

51. Поняття та ознаки нормативно-правових актів.

52. Види нормативно-правових актів.

53. Структура нормативно-правових актів.

54. Поняття юридичної сили нормативно-правових актів.

55. Поняття, ознаки та види законів.

56. Поняття і види підзаконних нормативно-правових актів в Україні.

57. Дія нормативно-правових актів у часі.

58. Дія нормативно-правових актів у просторі і за колом осіб.

59. Поняття та елементи системи права.

60. Предмет і метод правового регулювання як критерії будови системи права.

61. Поняття та види галузей та інститутів права.

62. Поняття публічного та приватного права.

63. Співвідношення системи права і системи законодавства.

64. Систематизація законодавства: поняття, способи і значення.

65. Поняття та види кодифікації законодавства.

66. Поняття та види інкорпорації законодавства.

67. Поняття та ознаки правовідносин.

68. Види правовідносин.

69. Суб'єкти правовідносин: поняття, юридичні властивості та види.

70. Суб'єктивне юридичне право і юридичний обов'язок: поняття, елементи, види.

71. Об'єкти правовідносин: поняття і види.

72. Юридичні факти: поняття, види і значення.

73. Поняття і форми реалізації норм права.

74. Поняття та ознаки застосування норм права.

75. Основні стадії процесу застосування норм права.

76. Поняття прогалин у законодавстві. Аналогія закону і аналогія права як способи подолання прогалин у процесі застосування норм права.

77. Основні вимоги до правильного застосування норм права.

78. Поняття та ознаки актів застосування норм права.

79. Види актів застосування норм права.

80. Поняття і значення тлумачення норм права.

81. Способи тлумачення норм права.

82. Види тлумачення норм права за суб'єктами.

83. Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту.

84. Поняття та ознаки актів тлумачення норм права.

85. Види актів тлумачення норм права.

86. Поняття, склад і види правомірної поведінки.

87. Правопорушення: поняття, ознаки та склад.

88. Види правопорушень.

89. Поняття, ознаки та підстави юридичної відповідальності.

90. Цілі та функції юридичної відповідальності.

91. Поняття, значення і принципи законності.

92. Гарантії законності: поняття і види. Поняття і види юридичних гарантій законності.

93. Поняття правопорядку та його співвідношення з законністю.

94. Поняття і структура правосвідомості.

95. Види правосвідомості.

96. Поняття та елементи правової культури особи, її значення для формування правової держави в Україні.

97. Поняття і засоби правового виховання особи.

98. Правовий нігілізм і правовий ідеалізм як форми деформації правосвідомості.

99. Поняття та елементи правової системи. Основні сім'ї (типи) правових систем.

100. Характеристика основних родин (типів) правових систем світу.

101. Поняття, стадії і типи правового регулювання.

102. Поняття та елементи механізму правового регулювання.

103. Поняття та умови ефективності правового регулювання.

ВІДПОВІДІ:

1. Поняття науки теорії держави і права.

Багато гуманітарні науки вивчають державно-правові явища. На відміну від них теорія держави і права має юридичний характер, вивчає передусім юридичний аспект соціальних явищ. Іноді в предмет теорії держави і права включаються неправові категорії, що дозволяють краще зрозуміти і осмислити юридичні процеси. Це, наприклад, громадянське суспільство, політична система, мораль, культура, суспільна свідомість і деякі інші.

Держава і право вивчається цілим комплексом юридичних наук, утворюють особливу систему наукового знання - правознавство. Яке ж місце теорії держави і права в системі юридичних наук?

По-перше, теорія держави і права вивчає державно-правові явища цілком, в комплексі. Решта юридичні науки є вузькоспеціалізованими, досліджують лише окремі юридичні аспекти держави і права. Наприклад, наука кримінального права вивчає основу кримінально-правової охорони суспільних відносин; наука фінансового права - правове регулювання суспільних відносин у сфері фінансів; наука конституційного права - конституційні основи державного устрою. Предметом галузевого дослідження може виступати митна справа, виконавчо-розпорядча діяльність, арбітражний процес, природокористування, податкова система і т.д. Тобто більшість інших юридичних наук вивчають державу і право тільки з певних позицій.

У свою чергу, теорію держави і права характеризує комплексний, всебічний підхід до вивчення державно-правових явищ. Її предмет охоплює всі основні юридичні ознаки держави і права, взяті в єдності і взаємодії.

По-друге, теорія держави і права - загальнотеоретична наука, закладаються концептуальні основи всіх юридичних наук. Теорія держави і права співвідноситься з ними багато в чому як загальне та спеціальне наукове знання. Вона виробляє загальноправові категорії, які носять універсальний характер і надалі використовуються іншими юридичними науками. Загальні поняття права, держави, правової галузі, норми, правовідносини, правосуб'єктності, юридичної відповідальності і багато інших формулюються саме теорією держави і права. Галузеві науки розвивають, конкретизують загальноправові категорії з урахуванням своєї галузевої специфіки. Так, на базі загальнотеоретичних уявлень наука кримінального права формулює поняття кримінально-правової норми, джерела кримінального права, кримінально-правового відносини, кримінальної відповідальності. Отже, теорія держави і права формує основи юридичного світогляду.

По-третє, теорія держави і права має високий рівень абстракції, вивчає основні, глобальні, загальні закономірності виникнення та розвитку державно-правових явищ. До останніх відносяться, перш за все, поняття, сутність, типи, форми, функції, структура, механізм, історичні тенденції та перспективи держави і права. Головне тут - загальнотеоретичне осмислення правової реальності.

Галузеві юридичні науки носять більшою мірою прикладний, практичний характер, використовуючи висновки теорії держави і права як базис для наукових досліджень вже у своїй сфері. У свою чергу, теорія держави і права використовує теоретичний і емпіричний матеріал, накопичений галузевими науками, аналізує та узагальнює його для загальнотеоретичних висновків. Таким чином, відбувається взаємозбагачення загальнотеоретичного і галузевого наукового знання в системі юридичних наук.

По-четверте, більшість юридичних наук вивчає державно-правові явища на прикладі конкретної держави - Російської Федерації, або зарубіжних країн. Існує, наприклад, наука кримінального права Росії, наука конституційного права Росії, наука цивільного права Росії. На відміну від них теорія держави і права на перше місце ставить не закономірності якогось конкретного держави і права чи групи держав, а загальнотеоретичні правові категорії. Це універсальна наука, в основі якої - аналіз всіх без винятку державно-правових явищ в загальносвітовому масштабі.

По-п'яте, одні юридичні науки вивчають історичний аспект держави і права, інші - сучасність. Теорія держави і права досліджує одночасно і історичний, і сучасний «розріз» державно-правових явищ. Предметом вивчення виступають державні і правові системи минулого і сьогодення, їх закономірності, взаємозв'язку, генезис (розвиток), загальні проблеми і перспективи. Таким чином, теорію держави і права цікавить минуле, сьогодення і майбутнє держави і права.

Структура теорії держави і права органічно поєднує два блоки - загальну теорію держави і загальну теорію права. Слід зазначити, що і право, і держава - самостійні соціальні явища і об'єкти дослідження. Але є ряд факторів дозволяють об'єднати їх вивчення в рамках єдиної наукової дисципліни. Це:

· Єдині категорії, такі, як суспільство, публічна влада, соціальне управління, що реалізуються в цих явищах;

· Загальний генезис. Держава і право виникають більш-менш одночасно в силу тих самих причин;

· Загальні закономірності розвитку держави і права;

· Відповідність історичних типів державних і правових систем;

· Держава і право нерозривно пов'язані між собою, не можуть існувати ізольовано, взаємодіють і взаємно впливають один на одного. Право - атрибутивний ознака держави. Держава не може існувати без відповідної правової системи. Права без держави теж не буває.

Зазначені чинники дозволяють вивчати державу і право в їх єдності і взаємодії. З іншого боку, незважаючи на взаємозв'язок між собою, держава і право можуть розглядатися і як самостійні, досить автономні об'єкти дослідження. Таким чином, держава і право вивчаються як самостійні, але взаємозалежні, взаємодіють, органічно доповнюють один одного соціальні явища.