5

З М І С Т

ВСТУП..............................................................................................................3 1.Аналіз типу лісу і лісогосподарські заходи. 1.1. Лісівнича характеристика волого буково-ялицевої смеречини...3 1.2. Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани..................3 1.3. Обсяг лісогосподарських заходів....................................................6 2. Проект доглядових рубань. 8 2.1. Огляд спеціальної літератури.........................................................8 2.2. Біологічна та екологічна характеристика деревних порід.......14.. 2.3.Характеристика ділянок які вимагають проведення рубок догляду............................................................................................................18 2.4. Розрахунок річної лісосіки.............................................................20 2.5. Черговість проведення доглядових рубань..................................21 2.6. Обгрунтування техніко-організаційних показників рубок догляду....................................................................................................................23 2.7 Організація проведення рубок догляду..........................................28 3. Лісівнича ефективність доглядових рубань.......................................... 30 3.1. Характеристика та аналіз пробних площ на доглядові рубання......................................................................................................... 30 3.2. Вихід сортиментів при доглядових рубань............................... 37. 3.3. Технологічні витрати на проведення доглядових рубань......... 38 3.4. Лісівнича ефективність доглядових рубань .............................. 39 4. Проект рубок головного користування................................................. 41 4.1. Лісосічний фонд на наступні роки.............................................. 41 4.2. Обгрунтування техніко-організаційних показників.................. 44 Список використаної літератури.....................................................49 Додатки.........................................................................................................50

Вступ

Ліс – найважливіша складова частина біосфери нашої планети і роль його визначається не тільки величезним економічним значенням, але й зростаючим соціальним значенням, яке випливає із здатності лісу впливати на навколишнє середовище. Завдяки екологічним, фізичним та біологічним властивостям ліс виконує середовище-утворювальну роль, що зумовлюється його водоохоронними, ґрунтозахисними, санітарно-гігієнічними та іншими функціями. Тому питанням розвитку лісового господарства приділяється увага у всіх країнах світу.

В економіці України лісовий фонд відіграє важливу роль і справляє великий вплив на розвиток промисловості, сільського господарства, різних промислів, туризму, організацію відпочинку тощо.

Раціональне й ефективне використання лісового фонду – надзвичайно актуальна проблема, особливо якщо врахувати недостатню площу лісів та обмежені можливості передачі нових земель у лісогосподарське виробництво.

Слід зазначити, що на Україні з її високорозвинутим сільськогосподарським виробництвом не можна розраховувати на значне розширення площі лісів у майбутньому. Резервом для їх подальшого збільшення є не вкриті лісом площі лісового фонду, малопридатні (ерудовані) або зовсім не придатні для використання у сільському господарстві, а також земельні угіддя, залісення яких сприятиме розвитку продуктивних сил і передусім підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва.

Головним завданням лісового господарства є раціональне використання земель державного лісового фонду з метою отримання максимальної кількості деревини та недеревної продукції з одиниці лісової площі, покращення, збереження і відновлення лісів. Проте, використання лісу не можна пов’язувати тільки з певними сировинними ресурсами. Лісокористування – важлива складова частина природокористування, що передбачає розумне втручання в природу лісу. Його слід здійснювати у розмірах розрахункових норм, враховуючи при цьому виснаження лісових ресурсів і зниження корисних функцій лісів.

1. Аналіз типу лісу і лісогосподарські заходи в ньому

1.1.Лісівнича характеристика волого буково-ялицевої смеречини.

-Місцезнаходження типу:

Поширений на всій території Карпат, в діапазоні висот 750-1100 (1200)м. над р. м.,на схилах всіх експозицій крім південних.

-Грунтові умови:

Бурі гірськолісові опідзолені, щебенисті, суглинисті на елювіїделювії карпатського флішу.

-Рослинність:

1.Деревна, корінні насадження.

1) Деревостан: панує смерека 1 і 1а бонітету, в домішці бук, ялиця, явір, клен гостролистий, в’яз гірський.

2) Підлісок, підріст: підлісок добре розвинутий із горобини, жимолості чорної, спіреї в’язолистої, смородини альпійської.Відновлення добре.

2.Трав’яниста:

Живий грунтовий покрив. Покрив багатий навіть у високоповнотних насадженнях. Найбільш постійними видами є: квасениця, веснівка дволиста, щавлія залозиста, цірцея альпійська, ожика волосиста, зубниця, сучайник австрійський, лунарія оживаюча, зірочник лісовий, воронець колосистий, живокіст серцевидний, міцеліс стінний, молочай мигдалевидний. З папоротників відмічені: чоловічий, жіночий, буковий і ліннея, цистоптеріс ламкий, багаторядник списовидний.

1.2. Розподіл насаджень на корінні та похідні деревостани Тип деревостану – найменш і найбільш конкретна одиниця лісівничої типології, яка встановлюється в межах типу лісу за ознакою переважаючої породи. Тобто, тип деревостану об’єднує лісові насадження, однорідні за складом деревного ярусу і умовами місцезростання.

Типи деревостану виділяються за переважаючою породою і характерною для неї домішкою в межах типу лісу. Знаючи склад порід, які утворюють корінну асоціацію типу лісу, не важко уявити відповідні їм типи деревостанів. Таким чином, корінними деревостанами кожного типу лісу вважаються такі, склад і продуктивність яких близькі до складу і продуктивності збережених.

Насадження, які природно появилися, або штучно створені на безлісних (раніше лісових) і порушених місцезростаннях і не відповідають за складом природним насадженням в ідентичних місце походженнях, відносяться до похідних деревостанів.

Отже, розглянувши сукупність різних факторів та особливості стосовно виділення того чи іншого типу деревостану, з врахуванням вище сказаного, здійснюємо розподіл площі насаджень типу лісу на похідні та корінні деревостани, результати якого заносимо в табл..1.1.

Таблиця 1.1

Розподіл насаджень на похідні та корінні деревостани за повнотою.

Група віку, роки	Всього площі, га	Площа, га / %						Запас на 1 м³						Всього Запас на 1 га
		Корінні			Похідні			корінні			похідні
		1,0-0,8	0,7-0,5	0,4 і <	1,0-0,8	0,7-0,5	0,4 і <	1,0-0,8	0,7-0,5	0,4 і <	1,0-0,8	0,7-0,5	0,4 і <
1 – 10	172,3 100	20,6 12	12,3 7,1	-	108 62,7	31,4 18,2	-	50 10,6	30 6,4	-	330 70,2	60 12,8	-	470 100
11 – 20	263,7 100	67,5 25,6	11,2 4,2	-	115,9 44	69,1 26,2	-	305 23,6	30 2,3	-	710 54,8	250 19,3	-	1295 100
21 – 30	128 100	-	5,4 4,2	-	-	122,6 95,8	-	-	240 8,2	-		2690 91,8	-	2930 100
31 – 40	173,7 100	7,8 4,5	23,8 13,7	-	92,9 53,5	49,2 28,3	-	250 7,7	620 19,1	-	1350 41,5	1030 31,7	-	3250 100
41 – 50	93,7 100	32,9 35,1	33,3 35,5	1,7 1,8	15 16	1,6 1,7	9,2 9,8	1740 39,6	1020 23,2	160 3,7	580 13,2	500 11,4	390 8,9	4390 100
51 – 60	107,6 100	16,7 15,5	-	-	62,9 58,5	23,4 21,7	4,6 4,3	710 14,5	-	-	2780 57	800 16,4	590 12,1	4880 100
61 – 70	110,1 100	-	14,1 12,8	-	-	83,1 75,5	12,9 11,7	-	870 19,1	-	-	3410 74,8	380 8,3	4660 100
71 – 80	98,6 100	11 11,2	4,6 4,7	-	-	54,4 55,2	28,6 29	400 9	860 19,4	-	-	2600 58,7	570 12,9	4430 100
81 – 90	130 100	-	27,2 20,9	15,8 12,2	11,3 8,7	51,8 39,8	23,9 18,4	-	800 15,1	420 7,9	520 9,8	2750 51,8	820 15,4	5310 100
91 – 100	81 100	-	2,7 3,3	6,8 8,4	9,9 12,2	37,3 46,1	24,3 30	-	320 5	320 5	1630 25,6	3670 57,6	430 6,8	6370 100
Всього	1358,7 100	156,5 11,5	134,6 9,9	24,3 1,8	415,9 30,6	523,9 38,6	103,5 7,6	3455 9,1	4790 12,6	900 2,4	7900 20,8	17760 46,7	3180 8,4	37985 100

Як свідчать дані розподілу насаджень на корінні і похідні деревостани в даному типі лісу переважають похідні деревостани (76,8%), з яких високоповнотні становлять 30,6%, середньоповнотні 38,6% і низькоповнотні становлять 7,6%.

Стосовно корінних типів деревостанів, то вони займають 23,2% від загальної площі насаджень, серед яких 11,5% - високоповнотні, 9,9% - середньоповнотні і 1,8% - низькоповнотні.