
- •Міністерство транспорту та зв’язку україни
- •Монолітне залізобетонне перекриття
- •1. Загальні відомості
- •Вихідні дані для проектування
- •2. Вказівки до компоновки міжповерхового Перекриття
- •Рекомендовані розміри перерізів
- •3. Конструктивна схема перекриття
- •4. Попереднє визначення товщини плити і розмірів поперечного перерізу балок
- •Попередні розміри поперечного перерізу елементів перекриття
- •5. Розрахунок та конструювання плити
- •5.1. Вибір розрахункової схеми
- •5.2. Визначення розрахункових прольотів плити
- •5.3. Визначення навантаження на плиту
- •Навантаження на плиту
- •5.4. Визначення згинальних моментів
- •5.5. Визначення товщини плити
- •5.6. Визначення площі поздовжньої робочої арматури
- •Підбір арматури ділянки а (див. Рис. 2)
- •Підбір арматури ділянки в (див. Рис. 3)
- •6. Розрахунок та конструювання другорядної балки
- •6.1. Вибір розрахункової схеми
- •6.2. Визначення розрахункових прольотів
- •6.3. Визначення навантаження на балку
- •Визначення навантаження на другорядну балку
- •6.4. Визначення згинальних моментів
- •Визначення згинальних моментів у другорядній балці
- •Ошибка! Раздел не указан.
- •6.5. Визначення поперечних сил
- •6.6. Визначення розмірів поперечного перерізу другорядної балки
- •6.7. Визначення розрахункової форми поперечного перерізу другорядної балки
- •6.8. Визначення площі поздовжньої робочої арматури
- •Підбір арматури другорядної балки
- •6.9. Розрахунок міцності другорядної балки за похилими перерізами
- •Ошибка! Раздел не указан.
- •6.10. Побудова епюри матеріалів другорядної балки
- •6.11. Визначення довжини анкерування обірваних робочих стержнів
- •Визначення ординат епюри
- •Обчислення
- •7. Розрахунок та конструювання головної балки
- •7.1. Вибір розрахункової схеми
- •7.2. Визначення розрахункових прольотів
- •7.3. Визначення навантаження на балку
- •Визначення навантаження на головну балку
- •7 .4. Визначення згинальних моментів
- •Ординати згинальних моментів
- •7.5. Визначення поперечних сил
- •Ординати поперечних сил
- •7.6. Визначення розмірів поперечного перерізу головної балки
- •7.7. Визначення розрахункової форми поперечного перерізу балки
- •7.8. Визначення площі поздовжньої робочої арматури
- •Розрахунок робочої арматури головної балки
- •7.9. Розрахунок міцності похилих перерізів
- •Визначення площі відігнутих стержнів
- •7.10. Розрахунок на відрив
- •7.11. Побудова епюри матеріалів
- •7.12. Визначення довжини анкеровки робочих стержнів, що обриваються
- •Обчислення
- •Вказівки до конструювання
- •8. Розрахунок та конструювання колони
- •8.1. Вибір розрахункової схеми
- •8.2. Визначення зусиль в колоні першого поверху
- •Визначення зусиль на колону
- •Зведена таблиця зусиль на колону з урахуванням коефіцієнта
- •8.3. Визначення розмірів поперечного перерізу колони
- •Вказівки до конструювання колон
- •9. Розрахунок та конструювання фундаменту
- •9.1. Навантаження на фундамент
- •9.2. Визначення розмірів підошви фундаменту
- •9.3. Визначення висоти фундаменту
- •9.4. Визначення згинальних моментів
- •9.5. Визначення площі перерізу арматури
- •Розрахункові опори бетону для граничного стану першої групи та
- •Коефіцієнти для розрахунків згинальних елементів прямокутного перерізу, армованих одиночною арматурою
- •Розрахункові площі поперечних перерізів та маса арматури (сортамент гарячекатаної стержневої арматури за дсту 3760-98)
- •Коефіцієнти та
9.5. Визначення площі перерізу арматури
У перерізі І-І:
см2.
У перерізі ІІ-ІІ:
см2.
Кількість
робочих стержнів у кожному напрямку
визначаємо за більшим значенням
,
у прикладі
см2,
та виходячи з максимально допустимої
відстані між стержнями
см.
Таким чином,
стержнів.
Приймаємо
16Ø16А400С,
см2
із кроком
крайньої пари стержнів 15
см, середніх
– 20
см.
Вказівки до конструювання фундаментів
Кількість ступенів фундаменту призначають у залежності від його загальної висоти і приймають (рис. 33):
– за
мм –
одноступінчастим;
– за
мм – двоступінчастим;
– за
мм триступінчастим.
Мінімальна висота ступеня – 300 мм.
Підошву фундаменту армують в’язаними або зварними сітками, з арматури класів А300С або А400С. Діаметр робочих стержнів сітки повинен бути не менше 10 мм у напрямі сторони з довжиною менше 3 м і не менше 12 мм у напрямі сторони з довжиною 3 м і більше.
Рис. 33. До розрахунку та конструювання фундаменту
Крок арматурних стержнів приймається не менше 100 мм і не більше 200 мм в обох напрямках.
У фундаментах з розмірами в плані 3 м і більше довжина арматурних стержнів зменшується на 20 % і встановлюється із взаємним зміщенням у межах підошви.
Діаметр поздовжніх стержнів підколонника приймається не менше 12 мм і не менше діаметра поздовжньої арматури колони.
Розміри перерізу підколонника збільшені на 50 мм у кожному напрямку з метою забезпечення опирання щитів опалубки.
Підколонник з’єднується з колоною стикуванням арматурних випусків з арматурою колони. Кількість арматурних випусків відповідає кількості арматурних стержнів колони. Підколонник армується аналогічно армуванню колони.
У разі армування колони чотирма стержнями стикування стержнів здійснюється в одному рівні. При армуванні вісьмома стержнями – у двох рівнях. Стикування здійснюється над обрізом підколонника. Величина перепуску стержнів складає 20 діаметрів робочої арматури колони. У межах ділянки перепуску крок поперечних стержнів приймається не більше 10 діаметрів і не більше 100 мм.
Захисний шар бетона плитної частини фундаменту за наявності підготовки складає 35 мм, за її відсутності – 75 мм.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
Які плити ребристого перекриття називаються балочними?
Які величини прольотів рекомендуються призначати для плити і балок?
Які класи бетонів використовуються для монолітного перекриття?
З якої арматурної сталі виготовляють стандартні зварні сітки?
Які діаметри арматурних стержнів приймають для армування балок, колон, фундаментів?
Призначення та величини захисного шару бетона плити, балок, колон, фундаменту.
Як визначається робоча висота перерізів згинальних залізобетонних елементів?
Яка ширина зварних сіток приймається в прольотах і на опорах плити при армуванні сітками з поперечною робочою арматурою?
В яких зонах по довжині балки виникають похилі тріщини?
Чим забезпечується міцність похилих перерізів балок у разі дії поперечної сили?
Який крок поперечної арматури в балках висотою до 45 см та більше?
На якій ділянці другорядної балки хомути встановлюють за розрахунками?
Вкажіть величину поперечної сили, на яку здійснюється розрахунок похилих стержнів.
Яка робоча висота головної балки в прольотах і біля опор?
Покажіть компоновку перерізу головної балки.
Яка кількість стержнів може бути обірвана по довжині балки?
Для чого в місцях опирання другорядної балки на головну встановлюються додаткові хомути?
Яка мета побудови епюри матеріалів?
Як визначаються місця теоретичного обриву поздовжніх стержнів?
У чому полягає необхідність подовження стержня на величину ?
Визначте розрахункову площу для навантаження на колону.
Який мінімальний діаметр робочої арматури колони?
Яка максимальна відстань між робочими стержнями в перерізах колон?
Яке призначення робочої та поперечної арматури в колонах?
Як визначається крок поперечної арматури в'язаних каркасів в колонах?
За якою групою граничних станів здійснюється розрахунок площі підошви фундаменту?
За якою групою граничних станів розраховують площу арматури підошви фундаменту?
Чому недоцільно в фундаментах використовувати бетони високих класів?
Який крок арматурних стержнів в сітках фундаменту?
Яка величина захисного шару бетону у підошві фундаменту?
В яких перерізах фундаменту визначається площа арматури?
Покажіть принцип конструювання сіток фундаменту з розмірами в плані до 3 м і більше.
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК
Байков В. Н., Сигалов Э. Е. Железобетонные конструкции. Общий курс / – М.: Стройиздат, 1991. – 766 с.
Железобетонные конструкции. Курсовое и дипломное проектирование / Под ред. А. Я. Барашикова. – К.: Выща шк., 1987. – 415 с.
Проектирование железобетонных конструкций: Справоч. пособ. под ред. А. Б. Го-лышева. – К.: Будивэльнык, 1990. – 542 с.
СНиП 2.03.01-84*. Бетонные и железобетонные конструкции. – М.: Государственный комитет СССР по делам строительства, 1989. – 77 с.
СНиП 2.01.07-85. Нагрузки и воздействия. – М.: Госстрой СССР, 1988. – 34 с.
Стасюк М. І. Залізобетонні конструкції. Ч. І. Основи розрахунку залізобетонних конструкцій за граничними станами / – К.: ІЗМН, 1997. – 270 с.
Улицкий И. И. и др. Железобетонные конструкции. – К.: Гостехиздат, 1972. – 871 с.
Додаток
Таблиця 1