Ціна та ціноутворення при ринковій економіці
1. Економічний зміст, функції та види цін.
2. Чинники ціноутворення та методи ціноутворення.
3. Цінові стратегії.
І. Ціна – це грошовий вираз вартості товару. Форма вираження цінності благ, яка проявляється в процесі їх обміну.
Концепції ціноутворення:
- обґрунтована класиками політичної економії і базується …. Відповідно цієї концепції ціна визначається сукупністю витрат на виробництво товару, а також включає прибуток, яких виступає формою додаткового продукту, який створюється найманої працею.
- обґрунтована маржиналістами, базується на теорії граничної корисності. Відповідно до неї ціна товару виступає, як суб’єктивна величина, яка визначається цінністю останньої граничної одиниці товару.
- обґрунтована Альфредом Маршалом, яких поєднав перші дві концепції. Відповідно до неї ціна виступає результатом взаємодії попиту і пропозиції. При цьому визначається покупцем, який оцінює корисність товару, а пропозиція визначається виробником на основі витрат виробництва і бажання отримати максимальний прибуток.
Функції ціни:
1. Вимірювальна – полягає в тому, що ми можемо визначити.
2. Облікова – полягає в тому, що ціна виступає засобом обліку суспільно-необхідної і корисної праці.
3. Соціальна –
4. Зовнішньоекономічна – ціна виступає інструментом здійснення торговельних угод, зовнішніх платежів, взаємних розрахунків між країнами.
5. Стимулююча – ціна впливає на збільшення обсягів виробництва та покращення продукції.
Ціна виступає інструментом планування, аналізу і прогнозування.
Види цін:
1. Залежно від сфер торгівлі:
- Роздрібна
- Оптова або гуртова
- Ціни на послуги
- Закупівельні ціни
2. Залежно від рівня і способів регулювання:
- Жорстко фіксовані (тверді ціни) – ціни, які призначаються органами державної влади.
- Регульовані
- Договірні
- Вільні ринкові ціни – визначаються на основі попиту і пропозиції.
3. Залежно від форм конкуренції:
- Ринкові ціни – які формуються в умовах конкуренції
- Оліго-польні ціни – які формуються в умовах домінування кількох продавців
- Монопольні – які формуються в умовах монополії і сферах виробництва .яки представляються одним виробником.
Крім того розрізняють такі ціни:
Світові ціни
Біржові ціни
Аукціонні
Незмінні або базові ціни.
ІІ. Ціноутворюючі цінники:
1. Чинники на рівні суспільного виробництва (суспільні витрати виробництва, процент нормативного прибутку).
2. Об’єктивно діючі чинники:
- стан попиту і пропозиції
- конкуренція
- стан грошового середовища, який визначається купівельною спроможністю грошей та валютним курсом.
3. Чинники державного регулювання цін
- податок
4. Чинники на рівні підприємства:
- якість товарів
- обсяг постав
- взаємовідносини між покупцями і продавцями
- франкування цін
Методи ціноутворення:
1. Метод «собівартість + прибуток»;
2. Метод, який ґрунтується на визначенні показника ціновою еластичності
Якщо E<1, то P↑→TR↑→↑прибутку
E>1, то P↓→TR↑→↑прибутку
E=1, то TR=max
3. Встановлення ціни на основі аналізу беззбитковості і досягнення цільового прибутку.
4. Визначення ціна на основі рівня поточних цін (орієнтація на ціни конкурентів).
5. Встановлення ціни на основі результатів закритих торгів (тендерів).
6. Метод контрольної точки, який ґрунтується на виробничій функції Кобба-Дугласа.
Функція виробництва визначає випуск продукції підприємством в умовах кожної специфічної комбінації факторів виробництва.
Q= A*K£* Lβ
£+β=1
Q – обсяг кінцевої продукції
К – капітал
L – праця
А – константа, яка залежить від одиниць виміру праці кінцевої та ресурсів
£ і β - const, які інформують про відносну важливість капіталу у праці людей (не точное обозначение ).
ІІІ. Цінова стратегія виступає основою для прийняття рішень відносно ціни кожної окремої угоди і дозволяє визначити обсяг прибутку і питому вагу підприємства на ринку на перспективі.
Стратегії:
1. Високих цін або зняття вершків – передбачає початковий продаж за високими цінами, значно вище ціни виробництва, а згодом поступове їх зниження. Ця стратегія характерна для товарів новинок, які захищені патентом на стадії впровадження.
2. Стратегія низьких цін (проникнення на ринку) – передбачає початковий продаж товарів початкових продаж товарів, які не мають патентного захисту за низькими цінами, з метою стимулювати попит, одержати перемогу в конкурентній боротьбі та усунути конкуруючі товари з ринку. У подальшому ціни збільшення.
3. Стратегія диференційованих цін – передбачає встановлення шкали знижок і надбавок до середнього рівня цін для окремих ринків, їх сегментів та покупців з урахування різновиду покупців, розташування ринку, характеристикою ринку, варіантів та модифікацій товарів.
4. Стратегія єдиних цін – передбачає встановлення однакових цін на товари для всіх споживачів. Така стратегія легко застосовується, зручна, зміцнює довіру у покупців, дозволяє здійснювати продаж товарів за каталогами.
5. Стратегія пільгових цін – встановлюється для покупців та на товари, в яких фірма-продавець зацікавлена. Така стратегія застосовуються для стимулювання продажів серед постійних покупців, а також для усунення конкурентів з ринку.
6. Стратегія дискримінаційних цін – застосовується по відношенню до некомпетентних покупців, які не орієнтуються в ринковій ситуації, а також до покупців ,які дуже зацікавлені у придбанні даного товару.
7. Стратегія гнучких та еластичних цін – передбачає зміну рівня цін, залежно від спроможності покупця торгуватися та його купівельної спроможності.
8. Стратегія престижних цін – передбачає продаж товарів за високими цінами і розрахована на ті сегменти ринку, які орієнтуються на високу якість товарів і престижність фірм.
9. Стратегія не округлених цін – психологічна стратегія встановлення нижче цілих чисел.
Задачі.
28.03.13
Теорія фірми – 8,9,10 теми
Зробити акцент на бізнесмен, менеджер, підприємець однієї фірми, тобто їх функції.
Який треба мати капітал, щоб почати
Витрати виробництва, на яких можна зекономити, а на яких не можна
Яких робітників можна скоротити, а яких не треба в скрутну годину
Сімейний бізнес, в чому його особливість
Та межу на яку звертають в сімейному бізнесі, коли вона може його покинути або ні.