Теорія (література):

- Економічна теорія навчально-методичний комплекс для студентів усіх спеціальностей (Біленко, Клименко).

- Економічні словники

17 тем, 2 модуля, 1 письмова робота (Д/З-К/Р)

Порядок підготовки за допомогою навчально-методичного комплексу:

1. План семінарського заняття

2. Програмні питання

3. Мета вивчення теми

4. Студент повинен знати – студент повинен вміти

5. Основні категорії та поняття

6. Завдання для самостійної роботи

7. Питання для самоконтролю – для дискусії

8. Література

site: українська правда (кріпаки в котеджних містечках)

Щоб був словник по 1,2,3 темах.

12.02.13

4 тема

Товарне виробництво

1. Сутність виробництва, його чинники і структура та ефективність.

2. Ґенеза суспільного виробництва.

3. Основні категорії і закони товарного виробництва.

І. Виробництво – це відношення людей до природи з метою надання їй форм здатних задовольняти людські потреби.

Процес суспільно виробництва складається з 4-х фаз.

Розподіл – це така фаза виробництва, де встановлюються кількісні співвідношення при створенні різних благ, відповідно до людських і виробничих потреб.

Обмін - обмін здібностями і діяльністю для отримання загального господарського результату.

Споживання – це задоволення особистих і виробничих потреб.

Економічні відносини – це сукупність організаційно-виробничих і соціально-економічних зв’язків між господарюючими суб’єктами у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ, послуг і доходів.

Економічна теорія розрізняє 2 фактора виробництва:

1. речовий (засоби виробництва):

- предмети праці;

- засоби праці.

2. людський (робоча сила, підприємницькі здібності).

Ефективність = Результат/Витрати

Показники ефективності:

1. ефективність використання предметів праці

МВ = вартість виготовленої продукції/матеріальні витрати

МЄ= 1/МВ

МВ – матеріаловіддача

МЄ – матеріалоємність

2. ефективність використання засобів праці

ФВ = вартість виготовленої продукції/ вартість ОФ

ФЄ = 1/ФВ

ФВ – фондовіддача

ФЄ – фондоємність

3. ефективність використання робочої сили

ПП = вартість використання праці/кількість працюючих (відпрацьованих робочих годин)

ПЄ = 1/ПП

ПП – продуктивність праці

ПЄ – праце ємність (трудомісткість)

4. ефективність функціонування всього виробництва

R = (прибуток/авансований капітал) * 100%

прибуток = виручка від реалізації продукції – витрати на виготовлення продукції (собівартість продукції).

R – рентабельність

Структура сучасного виробництва:

1. матеріально виробництво

2. нематеріальне виробництво (духовне багатство)

3. сфера послуг (матеріальні послуги – вантажний транспорт, нематеріальні – наукове обслуговування)

4. інфраструктура – сукупність видів господарств, які забезпечують загальні умови життєдіяльності людей і виробництво. Виробнича і невиробнича (соціальна). Виробнича – будівництво…

ІІ. Еволюція суспільного виробництва:

1. натуральне.

2. товарне:

- просте;

- розширене (капіталістичне);

- сучасне

Натуральне виробництво - це такий його тип при якому люди створюють продукти для задоволення власних потреб. Характерні риси натурального виробництва:

- замкнена система організаційно-економічних відносин;

- ручна універсальна праця

- прямі економічні зв’язки між виробництвом і споживанням («виробництво-розподіл-поживання).

Товарне виробництво – це такий вид господарства де корисні продукти створюються для їх продажу на ринку. Риси:

- відкрите

- виробництво товарів засноване на поділі праці

- опосередкований зв’язок між «виробництво – розподіл – обмін – споживання»

- конкуренція

Виникнення поділ праці

- Суспільний розподіл праці

- обмеженість ресурсів та виробничих благ

- господарське відокремлення людей для виготовлення окремого продукту

- поява приватної власності

Просте товарне виробництво виникло після першого поділу праці і ґрунтувалось на дрібній приватній власності, ручних знаряддях праці та праці власника засобів виробництва.

Розширене товарне виробництво виникає під впливом впровадження в економічне життя науки та технології у 16-19 ст. ґрунтується на великій приватній власності, на механізованих засобах праці, на найманій праці

Сучасне товарне виробництво виникло у 60-70 років 20ст. в зв’язку з переходом країн до постіндустріального…

Ґрунтується на різних формах власності, на інтелектуальній праці і автоматизованих знаряддях праці.

ІІІ. Товар – це благо, яке задовольняє потреби людини і призначений для обімну, продажу на ринку.

Відповідно до теорії трудової власності (класиками політ економічної теорії) є 2 властивості:

1. споживна вартість

2. вартість (мінова вартість) - витрати праці на виготовлення товару:

- індивідуальна

- суспільна

Суспільна вартість товару визначається суспільно-необхідним робочим часом, який характеризується суспільно нормальними умовами виробництва, при середньому умінні виробництва та інтенсивності праці.

№	Хі	fi
І	12год	30%
ІІ	10год	60%
ІІІ	8год	10%

Хі – індивідуальний робочий час

fi – обсяг виробництва

на величину суспільної вартості впливають:

- продуктивність праці

- інтенсивність праці (витрати праці за одиницю часу)

- складність праці

Зростання продуктивності праці зменшую вартість одиниці продукції, а зростання інтенсивності праці збільшую загальну масу вартості але не міняє вартість одиниці продукції.

Закон вартості виражає внутрішньо необхідні суттєві і сталі зв’язки між суспільно необхідним робочим часом витраченим на виробництво товару і цінами товарів та умов відносної відповідності, попиту і пропозицій.

Згідно сучасної концепції товару, товар має такі властивості:

1. корисність

2. цінність

3. рідкість

14.02.13

Фірми і домогосподарства на ринку (Мак Конел) – книжка (схема).

Аркуш А4, буде робота по термінам

Мають бути оцінки по темам 2,3,5,6-7(разом)

1-5 має бути словник, теорія має бути опрацьована

26.02.13

Ринок, як економічна форма організації

суспільного господарства

1. Сутність та функції ринку.

2. Суб’єкти та об’єкти ринку.

3. Типи та види ринку.

4. Ринкова інфраструктура.

5. Сучасні моделі ринкового ведення господарства.

І.Ринок – це сфера, в якій відбувається взаємодія між покупцями та продавцями товарів та послуг або це сфера обміну опосередкована товарно-грошовими відносинами.

Функції ринку:

- інформаційна – ринок через ціни інформує всіх учасників про асортимент, кількість товарів, якість товарів представлених на ринку.

- посередницька – ринок дозволяє знайти покупцю більш оптимального продавця, а продавцю більш оптимального покупця.

- ціноутворююча – ринок сприяє утворенню тісного зв’язку між вартістю та ціною товарів та послуг.

- регулююча – вплив ринку на всі сфери виробництва (конкуренція).

- оздоровча – ринок очищує економіку від неконкурентоспроможних та економічно нестійких господарських одиниць.

Суб’єкти ринку – агенти дії:

1. Підприємства – господарська одиниця.

2. Домогосподарства – колективи людей, які пов’язані родинними зв’язками, мають спільну власність і доходи, приймають спільні рішення.

3. Органи державного контролю та регулювання (органи по санітарному, економічному, епідеміологічному контролю, органи податкової та фінансово-кредитної системи )

4. Союзи (спілки, асоціації) підприємці, споживачі та працівники, які підвищують рівень організованості та ….

5. Ринкова інфраструктура – сукупність установ та організацій, які забезпечують ефективне функціонування свого ринку.

Об’єкти ринку:

Матеріальні та нематеріально товари

ІІ. 4 типи

1. Не розвинений ринок

2. Вільний ринок

3. Нерегульований ринок

4. Деформований ринок

Вільний ринок характеризується необмеженою кількістю продавців та покупців (суб’єктів), вільна конкуренція, наявністю повної інформації про ринок у кожного суб’єкта (попит, пропозиція, норми прибутку, ціни), вільним доступом до будь-якого виду діяльності (економічна свобода), абсолютною мобільністю факторів виробництва, необмеженим рухом капіталу, абсолютна однорідність однойменних товарів, відсутністю монополією та держ. регулювання, вільним цінно утворенням.

Переваги вільного ринку:

- максимальне задоволення потреб споживачів

- постійне розширення асортименту товарів

- відсутність дефіциту товарів та послуг

- ефективний розподіл ресурсів у суспільстві

- максимальне використання досягнень науково-технічного прогресу

- постійне підвищення якості товарів та послуг

- свобода вибору і дій ринкових суб’єктів

Недоліки вільного ринку:

- підприємці займаються тільки тими послугами ,які приносять прибуток.

- не створює стимули для виробництва товарів та послуг колективного користування (суспільних благ), не в змозі забезпечити суспільство послугами, яких потребує кожна людина і від яких ніхто не отримає прибутку.

- не забезпечує економіку необхідною кількістю грошей для розвитку виробництва (центральні банки країни виконує ці функції).

- ринок призводить до диференціації рівня життя людей проте не забезпечує соціальний захист населення, мінімальний рівень життя для всіх, не гарантує повну зайнятість.

- ринок ігнорує потенційно-негативні наслідки рішень економічних суб’єктів.

- не сприяє збереженню не відновлюваних ресурсів.

- ринок не дає дієвої мотивації для фундаментальних науково-технічних досліджень.

- економіка, яка функціонує на основі вільного ринку розвивається нестабільно (криза, перевибори).

- ринок не розповсюджується на ти види діяльності, які не є виключно комерційними але потрібні суспільству (охорона здоров’я , суспільства та освіти).

Регульований ринок – це результат цивілізації та гуманізації суспільства, коли держава прагне пом’якшити удари по інтересах окремих членів суспільства і водночас забезпечити мотивацію до творчої ініціативної праці.

Важливим завданням для держави є встановленням оптимально співвідношення між ринковим та державним регулюванням, оскільки надмірне державне регулювання може призвести до деформації ринку.

Характеризується інфляцією, бартерні угоди, і відсутністю можливості у споживача вибору.

ІІІ. Види ринків:

1. за суб’єктами:

- ринок покупців – коли попит менший за пропозицію.

- ринок продавців – коли пропозиція менша за попит.

- ринок посередників

- ринок державних установ

2. за об’єктами:

- ринок споживчих товарів та послуг

- ринок робочої сили

- ринок засобів виробництва

- ринок житла

- ринок грошей і валюти

- ринок цінних паперів

- ринок інновації

- ринок інформаційних продуктів

3. за суспільним поділом праці:

- місцевий

- регіональний

- національний

- міжнародний (світовий)

4. за рівнем насиченості товаром:

- рівноважний

- надлишковий

- дефіцит

5. за рівнем зрілості:

- нерозвинений

- розвинений

- ринок, що формується

6. за ступенем обмеженості конкуренції:

- вільний ринок

- монопольний ринок

- олігопольний ринок (кілька домінуючих продавців)

7. у відповідності діючого господарства:

- легальний

- тіньовий (нелегальний)

8. за галузями:

- ринок товарів легкової промисловості

- харчової

- автомобільний ринок

- комп’ютерний ринок

9. за організацією ринкового обміну:

- на якому продають великими партіями – оптовий (гуртовий)

- розвідний ринок

- експортний

- імпортний

10. за асортиментом товарів:

- замкнений (товари певного виробника)

- насичений (багато схожий товарів різних виробників)

- ринок широкого асортименту (товари, які пов’язують кілька потреб)

- змішаний ринок (різноманітні товари)

IV. Ринкова інфраструктура – це сукупність спеціалізованих установ та організацій, які діють в межах особливих ринках і виконують певні функції по забезпеченню нормально режиму функціонування цих ринків.

Види ринку	Суб’єкти інфраструктури
Товарний ринок	Підприємства оптової та роздрібної торгівлі, ТБ (товарна біржа), ТД (товарний дім), ярмарки, аукціон, торгівельно-промислові палати, посередницькі фірми
Фінансовий ринок	Валютна біржа, фондова біржа, банки, страхові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні компанії та фонди, фінансові компаній, брокерські контори, кредитні спілки
Ринок робочої сили	Біржа праці, служба зайнятості, кадрові агентства
На всіх видах ринку	Рекламні агентства, консанденгові фірми, інформаційні центри ,юридичні контори

Функції інфраструктури ринку:

- полегшення учасникам ринку реалізації їх інтересів

- підвищення оперативності та ефективності роботи ринкових суб’єктів

- організаційне оформлення ринковий відносин

- спрощення юридичного та економічного контролю державного і суспільного регулювання ділової праці.

V. Моделі організації ринкового ведення господарства – Д/З

07.03.13