1.2 Предмет етики бізнесу і її значення

Етика бізнесу послуговується основними принципа­ми загальної теорії моралі, загальнолюдськими ціннос­тями, які ця теорія обґрунтовує і захищає. Оскільки під­приємницька діяльність породжує специфічну мораль, то етика бізнесу досліджує насамперед її специфіку. Во­на не просто констатує факти, явища, процеси у бізнесо­вому середовищі, а всебічно аналізує підприємницьку мораль, яка постає в домінуючій громадській думці представників бізнесу, а також моральність у цій сфері (типові реальні стосунки людей) крізь призму відповід­ності їх уселюдським моральним нормам.

Функціонування моралі у бізнесовій сфері є склад­ним і суперечливим процесом, що дало підстави бага­тьом філософам вважати мораль і бізнес несумісними, переконувати, що поняття «етика бізнесу» таїть у собі нерозв'язні суперечності. Йшлося про те, що за прак­тично-утилітарного відношення людина орієнтується на користь, за морального — на свої уявлення про добро і зло. Носієм цієї суперечності є одна і та сама людина, і від неї, її загальної, моральної культури залежить при­мирення в ній цих протилежностей. Безперечно, ефек­тивна діяльність у сфері бізнесу передбачає майже по­стійне практично-утилітарне відношення людини до дійсності, за якого максимально актуалізуються знан­ня, уявлення, емоції, ціннісні орієнтації, які обслугову­ють це відношення, і деактуалізуються всі інші. Проте деактуалізація деяких сфер свідомості ще не означає цілковите витіснення з неї всіх, крім утилітарних, цін­нісних установок. Людина високої культури за будь-якої практично-утилітарної ситуації захищатиме мо­ральні, естетичні, національні (віруюча — релігійні) та інші цінності. Тому мораль і бізнес є сумісними настіль­ки, наскільки людина здатна узгодити їх ціннісні уста­новки. Очевидно, не позбавлені рації твердження, що абсолютизація користі приглушуватиме орієнтацію на добро. Однак орієнтація тільки на добро паралізувати­ме волю бізнесмена, робитиме його нежиттєздатним в основній сфері життєдіяльності. Мораль може утверди­тися в бізнесі, апелюючи до підприємця не стільки як до суб'єкта морального відношення до дійсності, скільки як до суб'єкта практично-утилітарного відно­шення. Йдеться про обставини, які наводять на висно­вок, що дотримуватися норм моралі вигідно принаймні з огляду на перспективу.

Етика бізнесу розглядає взаємозв'язок цілей і засо­бів підприємництва, вплив дій підприємця на своє ста­новище і становище працівників фірми, суспільства. До її компетенції належить дослідження моральних аспек­тів законодавства у сфері праці, трудових відносин і розподілу суспільного продукту. В цьому контексті вона найчастіше послуговується категорією «справе­дливість», розмірковуючи над різними вимірами спра­ведливості конкретних законодавчих актів і норм. Вод­ночас вона дуже чутлива до чинників, покликаних забез­печити гармонійне співвідношення інтересів власника й інвестора, роботодавця і працівника, замовника і поста­чальника, фірми і споживача. Не може вона бути байду­жою і до таких питань, як існування бідності широких мас і зосередження значних багатств у руках незначної кількості населення, відносини малих і великих фірм, конкуренція, лобізм, ціноутворення, правдивість реклами. Темпераментно реагує етика бізнесу на проблеми збе­реження навколишнього природного середовища. З цих та багатьох інших питань вона переконує, що мінімаль­ний моральний обов'язок бізнесу полягає в тому, щоб не шкодити суспільству, людині, довкіллю.

Попри безумовну формальність, нерідко імператив­ність своїх положень, етика бізнесу має бути особливо динамічним феноменом, щоб не тільки не гальмувати процеси у сфері бізнесу, а й стимулювати їх розвиток у напрямі утвердження все вищого рівня справедливості і гуманізму. Моральні аспекти бізнесу на макрорівні зале­жать від держави, її міжнародних зобов'язань, на мікрорівні - від підприємця, культури внутріфірмової поведінки. Це зобов'язує етику бізнесу приділяти особ­ливу увагу особі керівника (менеджера), оскільки лю­дина, яка займається бізнесом є не тільки особистістю і громадянином, а й керівником певних груп людей, що накладає на неї додаткові обов'язки. Досліджуючи ці обов'язки, а також необхідні для їх реалізації умови, етика бізнесу аналізує типові ситуації крізь призму основних своїх принципів і вимог. Багато уваги приділяє вона тим аспектам відносин бізнесу і суспільства, які за певних умов можуть завдати шкоди людям, породжува­ти несправедливість або деградацію особистості. Наприклад, вона не може залишитись байдужою до такої проблеми, як участь відомих спортсменів у створенні іміджу підприємств, які виробляють слабоалкогольну продукцію, до чи після спортивних телепрограм тощо. Це означає, що етика бізнесу не може залишити поза увагою соціальний аспект цієї діяльності. З'ясовує та аналізує вона й основні типи моральних проблем, перед якими опиняються підприємці, моральні аспекти прий­няття ділових рішень на мікро- і макрорівнях.

Наявність переконливої етики бізнесу ще не є абсо­лютною передумовою досконалого законодавства у сфе­рі бізнесу, високої моралі підприємців. Однак вона мо­же відіграти істотну роль у приборканні негуманних, несправедливих економічних пристрастей, гуманізації економічної політики держави, формуванні цивілізова­них гуманних норм у сфері підприємницької діяльнос­ті, утвердженні раціональних засад організації бізнесу, управління ним, розподілу й використання його резуль­татів. В іншому разі вона приречена на експлуатацію демагогічних фраз, пустослівних розмірковувань, якими прикриваються жага багатств і гонитва за наживою, здирництво, економічна експлуатація, знищення при­роди, привласнення національних багатств обмеженою кількістю осіб, нехтування соціально-економічними та іншими правами людини, аморальна поведінка вироб­ника і продавця товарів і послуг.

Формування високої підприємницької моралі перед­бачає підпорядкування індивідуальних дій загально­людському стандарту відносин у сфері бізнесу, викорис­тання національних традицій ділової взаємодії.