1.3.3. Гідротехнічні споруди на зрошувальній мережі

На відкритих каналах зрошувальної мережі використовують різні за призначенням гідротехнічні споруди, переважно водовипуски, які регулюють витрати води в каналах. Водовипуски (регулятори) розміщують в головах всіх розподільників та тимчасових зрошувачів для регулювання подачі води в них із каналів старшого порядку.

На каналах з великими витратами та малими гідравлічними перепадами будують відкриті шлюзи-регулятори одно- та багато пролітні. Для пропуску малих витрат при великому гідравлічному перепаді (більше 0,5м) використовують трубчасті водовипуски з переїздами або без переїздів.

Водовипуски обладнують плоскими або сегментними робочими затворами, підйом та опускання яких здійснюється вручну гвинтовими підйомниками або обладнаними електроприводом.

Водопідпірні перегороджувальні споруди призначені в основному для підтримання в каналах необхідних командних рівнів води при пропуску необхідних розрахункових витрат. Конструктивно вони являють собою шлюзи водовипуски зі щитовими затворами, якими повністю, або частково перекривають водний потік і тим самим створюють підпір рівня води в каналі.

Їх встановлюють на старших каналах за водовипусками в молодші канали, забезпечуючи подачу води в них в порядку черги, без значного збільшення висоти дамб та скиду води із старшого каналу. Роль водопідпірних споруд можуть виконувати провідні, скидні та спряжувальні споруди.

Для типової зрошуваної ділянки складаємо відомість гідротехнічних споруд на відкритій та закритій зрошувальній мережі, при цьому проектуємо дорожню мережу та переїзди через канали.

Характеристику споруд на міжгосподарській мережі наведено в таблиці 1.5.

Характеристику гідротехнічних споруд на внутрішньогосподарській мережі наведено в таблиці 1.6.

Проїзди та польові дороги суміщаємо з межами господарств, внутрішньогосподарськими та експлуатаційними дорогами. Експлуатаційні дороги прокладаємо від головної водозабірної споруди вздовж магістральних та міжгосподарських розподільчих каналів.

Для забезпечення нормальної роботи закритої зрошувальної мережі на ній передбачають спеціальну арматуру і споруди: фасонні частини, гідранти-водовипуски, регулятори витрати, вантузи і клапани для впуску і випуску повітря, регулятори тиску, компенсатори, запобіжну арматуру, упори, проміжні і кінцеві скиди. Вся ця арматура і пристрої, як правило, розміщується у спеціальних колодязях.

Регулювання витрат і напорів вирішується за допомогою засувок, які встановлюються на початку польових та розподільних трубопроводів, а також на гідрантах-водовипусках. Для спорожнення трубопроводів від води влаштовують спорожнювальні колодязі, кінцеві скиди та гідранти - спорожнювачі. Польові трубопроводи, як правило, спорожнюються відкачуванням води через гідранти - спорожнювачі.

На підставі відомості гідротехнічних споруд на типовій зрошуваній ділянці визначають кількість споруд на всій системі у розрізі всіх господарств. Для цього використовують коефіцієнт співвідношення площ, які являють собою відношення площі нетто господарства, для якого визначається кількість гідротехнічних споруд, до площі нетто типової зрошуваної ділянки.

Результати перерахунку кількості споруд на внутрішньогосподарській мережі подано у таблиці 1.7.

Результати розрахунків довжин внутрішньогосподарських відкритих каналів наводяться в таблиці 1.8.

Таблиця 1.6.