1.3 Культурно-гуманітарне співробітництво

Культурно-гуманітарні аспекти співробітництва між Україною та Канадою обумовлені у Спільній Декларації про особливе партнерство між Україною і Канадою від 31.03.1994 р. та в Угоді про дружбу та співробітництво між Україною і Канадою від 24.10.1994 р. Відповідно до положень Спільної Декларації сторони зобов’язалися «активно співпрацювати з метою прискорення взаємного розповсюдження інформації про національні досягнення у галузі культури, науки і освіти, популяризації нових досягнень у цих сферах і розширення культурних, спортивних та інформаційних обмінів». У Статті 13 Угоди про дружбу та співробітництво наголошується на важливості культурних та спортивних обмінів для взаєморозуміння між народами та міститься положення про продовження двостороннього співробітництва у галузях культури і спорту. Сторони також зобов’язалися сприяти «розвиткові безпосереднього співробітництва між освітніми, архівними, культурними, творчими та спортивними організаціями двох країн, а також між асоціаціями і товариствами в цих галузях». Частина друга Статті 14 Угоди регулює двосторонні обміни в культурно-гуманітарній сфері, зокрема в ній говориться, що сторони «сприятимуть розширенню контактів між політичними партіями, профспілками, фондами, школами та вищими учбовими закладами, організаціями по захисту прав людини, релігійними, жіночими та молодіжними організаціями, екологічними та іншими асоціаціями» [36].

Науково-технічне співробітництво між Україною та Канадою

Ключовим державним органом Канади, який відповідає за здійснення технічного співробітництва з іншими країнами є Канадське агентство міжнародного розвитку (CIDA). Співпраця з CIDA відіграла ключову роль у започаткуванні та розвитку українсько-канадського науково-технічного співробітництва, взаємодії в юридичній сфері, сприяло встановленню контактів між багатьма державними установами, науковими та освітніми закладами України і Канади. Зокрема, CIDA активно сприяє партнерству української сторони з Департаментом закордонних справ та міжнародної торгівлі Канади, Міністерством сільського господарства та продовольства Канади, Міністерством юстиції Канади та Канадською прикордонною службою. Підтвердженням особливого місця, яке займає Україна в зовнішній технічній допомозі Канади, стало її включення до списку 20 країн, на які спрямовується основна частина (понад 80%) фінансової допомоги Канади в рамках проектів Канадського агентства міжнародного розвитку. Україна - єдина європейська країна у цьому списку.

Станом на сьогодні CIDA повністю або частково (разом з іншими донорами) координує 35 діючих проектів міжнародної допомоги Україні. Серед них 19 здійснюються лише в Україні, 16 – в Україні та інших країнах. Ще 10 проектів (5 - лише в Україні, 5 – в Україні та інших країнах) перебувають у стадії завершення, 19 – завершено (8 - лише в Україні та 11 – в Україні та інших країнах). За останніми даними канадської сторони, загальна сума канадської технічної допомоги, наданої Україні з 1991 р., перевищує 383 млн. дол. Канадська допомога Україні традиційно була орієнтована на забезпечення демократичного державного управління (підвищення рівня відповідальності та підзвітності урядових установ, підвищення ролі громадськості у формуванні урядових рішень, та, особливо, забезпечення верховенства права), вдосконалення регіонального врядування та економічний розвиток українських регіонів, розвиток приватного сектора економіки (з особливою увагою до малого бізнесу), реформування сільськогосподарського сектора, зміцнення кредитно-фінансового сектора. Починаючи з 2009 року реалізуються нові пріоритети CIDA: формування сприятливого середовища для ведення бізнесу, підвищення безпеки продовольства, молодь і діти. При цьому у співпраці з Україною головним пріоритетом обрано формування сприятливого середовища для ведення бізнесу [21].