Списання запасних частин, автомобільних шин та акумуляторів
Списання запасних частин
Запасні частини – це окремі деталі, вузли, агрегати, призначені для заміни зношених частин під час технічного обслуговування і ремонту основних засобів.
Автомобільні двигуни, коробки передач, акумулятори, автомобільні шини, інші вузли і агрегати, що призначені для заміни при виконанні ремонтів зношених аналогічних вузлів і агрегатів, які є органічною складовою автомобіля, не є самостійними інвентарними об'єктами, тому їх обліковують у складі запасних частин на одноіменному субрахунку 207 (рис. 3.1).
Аналітичний облік запасних частин на складах здійснюють за місцями зберігання (матеріально відповідальними особами), однорідними групами, марками автомобілів та номенклатурними номерами. Аналітичний облік обладнання, двигунів, вузлів та агрегатів обмінного фонду ведуть за такими групами: придатні до експлуатації (нові та відремонтовані); підлягають ремонту; перебувають у ремонті; непридатні до експлуатації. Облік руху обмінних агрегатів здійснює технік у спеціальних картках обліку, що містять такі реквізити: дати надходження і вибуття, назву агрегату, його номенклатурний і заводський номери, пробіг, проведені види ремонту, звідки надійшов і кому виданий агрегат.
За наявності обмінного фонду запасних частин видачу їх зі складу для технічного обслуговування і ремонтів автомобілів проводять в обмін на зняті з автомобілів. Непридатні запасні частини, що прийняті в обмін на видані із обмінного фонду складу, зберігаються окремо, а після завершення місяця їх списують і оприбутковують як металобрухт. Запасні частини, що потребують ремонту, передають до ремонтного цеху за накладними, а після ремонту повертають на склад і використовують як обмінний фонд.
Облік запасних частин ведуть за такими цінами:
нові та зняті з автомобілів, але придатні для експлуатації – за діючими цінами придбання;
відремонтовані – в розмірі 50% діючої ціни придбання;
які потребують ремонту – у розмірі 25% діючої ціни придбання;
непридатні до експлуатації – за ціною брухту або можливого використання.
Непридатні для експлуатації агрегати після списання їх у встановленому порядку розбирають на запасні частини, які оприбутковують на складі.
Списання автомобільних шин
Облік автомобільних шин зазвичай здійснюють у комплектах, до яких належать покришки (зокрема безкамерні), камери та обвідні стрічки.
На автотранспортне підприємство шини надходять у комплекті разом з новим автомобілем (на всіх колесах автомобіля і один запасний комплект) і включаються у прейскурантну вартість автомобіля, а також від постачальників з метою поповнення запасу на складі для заміни шин, що прийшли у непридатність або вимагають ремонту.
Автомобільні шини можуть знаходитися на складі (в запасі), в обороті (у службах технічної експлуатації, у власних вулканізаційних і шиноремонтних цехах, у лінійних пунктах тощо), в експлуатації (на ходових та запасному колесах автомобілів).
Приймання шин на склад АТП оформлюється супровідними документами, виписаними постачальницькою організацією:
рахунок-фактура,
накладна,
товарно-транспортна накладна,
специфікація і т. ін.
Складський кількісний облік автомобільних шин ведеться у картках складського обліку (т.ф. № М-12) за їх розмірами (марками) та обліковими групами:
автошини нові;
автошини, що були в експлуатації, придатні для використання;
автошини, що були в експлуатації, які підлягають ремонту або відновленню;
автошини, відновлені методом накладання нового протектора.
Автомобільні шини, як правило, складаються з двох або трьох компонентів: покришки, камери, обвідної стрічки. Останнім часом все частіше застосовуються безкамерні, або однокомпонентні, шини. Тому складський облік необхідно вести окремо з кожного компонента (деталі) шини, а також за їх сортами і розмірами (марками).
Автомобільні шини в експлуатації і ремонті обліковуються технічною службою і виробничими підрозділами АТП. З цією метою у технічній службі АТП на кожну автомобільну шину, що знаходиться у експлуатації, відкривається «Картка обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини», яка є формою як оперативно-технічного, так і бухгалтерського обліку і контролю. Дані про фактичний пробіг автошин, зареєстровані у цій картці, є підставою для нарахування резерву на ремонт шин (якщо такий створюється на підприємстві), списання шин у зв'язку з їх зносом, пред'явлення рекламацій заводу-виробнику або ремонтному підприємству у випадку недопробігу шин з їх вини, нарахування премій за перепробіг шин або утримань за їх недопробіг з вини окремих осіб.
Кожна автошина, передана в експлуатацію, повинна бути закріплена за автомобілем (причепом, напівпричепом) і водієм, який працює на даному автомобілі. Усе це повинно фіксуватися у картці обліку роботи шини. Заміну шини, що вибуває внаслідок її непридатності для подальшої експлуатації, здійснюють лише при умові здачі останньої на склад.
Облік пробігу шин необхідно вести регулярно з кожної покришки зокрема (у тому числі й запасній). Нові покришки та безкамерні шини необхідно обліковувати за серійними номерами, а відновлені – за номерами, нанесеними шиноремонтним підприємством. Якщо шини протягом місяця не замінювалися на запасну, то пробіг кожної з них буде дорівнювати фактичному пробігу автомобіля за місяць. Якщо протягом місяця мала місце заміна шини ходового колеса на запасну, водій зобов'язаний повідомити коли (дата) і яку шину (її номер) замінено на запасну. Ці дані заносяться у картку обліку роботи шини і підтверджуються підписом водія.
Назву коліс автомобіля записують у картку обліку роботи шини скорочено, позначаючи її абревіатурами:
ПЛ – переднє ліве колесо,
ПП – переднє праве,
СПЗ – середнє праве зовнішнє,
СПВ – середнє праве внутрішнє,
СЛЗ – середнє ліве зовнішнє,
СЛВ – середнє ліве внутрішнє,
ЗПЗ – заднє праве зовнішнє,
ЗПВ – заднє праве внутрішнє і т. ін.
Картки обліку шин зберігаються за номерами автомобілів, за якими вони закріплені. Їх закривають при списанні шини в утиль з обов'язковим висновком комісії про наслідки огляду шини та її непридатність для подальшого використання або ремонту, а також при передачі у відновлювальний ремонт з позначенням групи ремонту і документа про прийняття шини в ремонт.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 20.05.2006 р. № 488 затверджено «Експлуатаційні норми середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі». Експлуатаційна норма пробігу – це інтегральна величина, яка визначається середньостатистичним пробігом шин, що не відновлювалися і зняті з експлуатації внаслідок:
зносу рисунка протектора при умові придатності до відновлення;
руйнувань виробничого та експлуатаційного характера, що виключають можливість їх відновлення.
Експлуатаційні норми не поширюються на шини:
тролейбусів;
спеціальних колісних транспортних засобів (КТЗ) МВС, МО, МНС, СБУ, Адміністрації Державної прикордонної служби;
гоночних і спортивних транспортних засобів;
КТЗ, виготовлених понад 40 років тому, які мають історичну та культурну цінність;
КТЗ та спецмашин, які виконують технологічні операції (агротехнічні, лісотехнічні та ін.) без пересування вулично-дорожньою мережею загального користування;
великогабаритних і надвелико габаритних;
які застосовуються у КТЗ не за прямим призначенням або з порушенням правил експлуатації чи нормативних документів.
Експлуатаційна норма пробігу відображає як рівень досконалості конструкції шини та якості її виготовлення, так і рівень її технічної експлуатації, обслуговування в АТП, дорожньо-кліматичних умов використання тощо. Норми пробігу шин встановлені залежно від групи і типу автотранспортного засобу та розміру і моделі шини. Так, на шини 9,00 Я20 моделі 0-40-БМ для автомобілів КамАЗ встановлена норма експлуатаційного пробігу 80 тис. км, а на шини 8,25 Я20 моделі К-84, У-2 для автомобілів ГАЗ-53 – 85 тис. км і т. ін.
Норми для фактичних умов експлуатації, що відрізняються від нормальних, чи особливих умов за необхідності коригуються за формулами:
Н = Нну • К1 • К2 • КЗ • К4 • К5 • К6,
Н = Ноу • КЗ К5,
де Нну – норма середнього ресурсу для нормальних умов експлуатації, тис. км;
Ноу – норма середнього ресурсу для особливих умов експлуатації, тис. км;
К1...К6 – коефіцієнти коригування норм середнього ресурсу залежно від умов експлуатації:
К1 – дорожньо-кліматичних;
К2 – інтенсивності експлуатації пневматичних шин (тис. км за місяць);
КЗ – тривалості експлуатації шин;
К4 – використання вантажності (пасажировмісності);
К5 – для пневматичних шин автомобілів-тягачів автопоїздів, що постійно застосовуються з причепами;
К6 – співвідношення пробігу в місті до пробігу за межами міста.
У свою чергу коефіцієнт коригування норм залежно від дорожньо-кліматичних умов (XI) визначають за формулою:
К1 = К11 • К12 • КІЗ,
де К11 – коефіцієнт коригування норм за типом дорожнього покриття (асфальтобетон, цементобетон, брущатка);
К12 – те ж за повздовжнім похилом дороги (%о);
КІЗ – те ж за ступенем хімічного забруднення.
Таблиця 1.
Коефіцієнти коригування норм залежно від дорожньо-кліматичних умов експлуатації
Наприклад, автобус експлуатують у південній кліматичній зоні. 90% маршруту автобуса пролягає дорогами з асфальтобетонним покриттям, 6% - дорогами з цементобетонним покриттям і 4% - дорогами з покриттям з колотого каменю, з яких 1% покриття перебуває в незадовільному технічному стані. 92% дороги має похил не більший 30%, а 8% - понад 60%. Ступінь хімічного забруднення - III. Усі вихідні дані цього прикладу в табл. 1 підкреслено.
Для таких умов експлуатації коефіцієнт
90% x 0,95 + 6% x 0,79 + 4% x 0,76 - 1% x 0,73 k = k x k x k = ----------------------------------------------
1 11 12 13 100%
92% x 1 + 8% x 0,96
-------------------- x 0,95 = 0,876.
100%
Коефіцієнт коригування k2 норм залежно від інтенсивності експлуатації пневматичних шин визначають за табл. 2.
Таблиця 2.
Коефіцієнт коригування норм залежно від інтенсивності експлуатації пневматичних шин
Коефіцієнт коригування норм залежно від тривалості
експлуатації пневматичних шин – k3 .
Якщо інтенсивність експлуатації КТЗ характеризують середнім місячним пробігом меншим однієї тисячі кілометрів (40 мотогодин наробітку), що відповідає періоду експлуатації шини понад 5 років, для кожного з наступних за п'ятим роком експлуатації коефіцієнт k3 становить: для 6-го, 7-го, 8-го, 9-го, 10-го років експлуатації відповідно: 0,96; 0,92; 0,88; 0,82; 0,75.
Коефіцієнт коригування k4 норм залежно від використання пасажировмісності пасажирського транспортного засобу чи вантажності вантажного (вантажопасажирського) транспортного засобу визначають за табл. 3 з інтерполюванням у разі необхідності.
Таблиця 3.
Коефіцієнт коригування k4 норм залежно від коефіцієнта використання вантажності kв (пасажировмісності k4 ) КТЗ
Якщо маршрут КТЗ у певні проміжки часу характеризують різними значеннями коефіцієнта вантажності (пасажировмісності), визначають середнє зважене значення коефіцієнта k4 .
Приклад. Завантаженість автобуса протягом 80% часу (пробігу) експлуатації характеризують коефіцієнтом пасажировмісності kпас = 0,9; протягом 13% часу експлуатації - коефіцієнтом kпас = 1 пас і протягом 7% часу експлуатації - коефіцієнтом kпас = 0,5.
У цьому разі
k = (80% x 1 + 13% x 1 + 7% x 1,03) / 100% = 1,0021.
Коефіцієнт коригування k4 норм для бортових автомобілів-тягачів автопоїздів визначають, виходячи з умови, що k5 = 0,9 у разі 100%-го пробігу з одним причепом і k4 = 1, – коли пробіг здійснено без причепа.
Приклад. Бортовий вантажний автомобіль 80% пробігу здійснює з причепом, а 20% - як одиночний автомобіль:
K5 = (80% x 0,9 + 20% x 1) / 100% = 0,92.
Залежність коефіцієнта k6 від відношення пробігу в містах і населених пунктах до загального пробігу по вулично-дорожній мережі загального користування наведено в табл. 4. Проміжні значення, за потреби, визначають інтерполюванням.
Таблиця 4.
Коефіцієнт коригування норм залежно від відношення пробігу в містах і населених пунктах до загального пробігу вулично-дорожньою мережею загального користування
Приклад. КТЗ 15% пробігу здійснює в місті і 85% пробігу поза містом:
1,04 - 1,02
k = 1,04 - ------------- x (0 + 15) = 1,025.
6 20 - 0
Сумарне відсоткове зменшення скоригованих норм для фактичних умов експлуатації не повинно перевищувати 25%.
Тимчасові норми не коригують.
Застосування всіх коефіцієнтів не є обов'язковим. Але якщо, користуючись цими коефіцієнтами, неможливо врахувати всі особливості фактичних умов експлуатації, розробляють тимчасові норми середнього ресурсу пневматичних шин.
_
Пневматичну шину списують у разі досягнення фактичного пробігу, що відповідає установленим (скоригованим) нормам.
У бухгалтерії для обліку автомобільних шин використовують субрахунок 207 «Запасні частини» рахунка 20 «Виробничі запаси». Для роздільного обліку шин на складі та в обороті (тобто переданих службі технічної експлуатації, технічної допомоги, вулканізаційним та шиноремонтним дільницям, але ще не встановлені на автомобілях) бажано відкрити до субрахунку 207 рахунки третього і четвертого порядку:
«Автомобільні шини на складі (в запасі)»;
«Автомобільні шини в обороті».
Шини, передані стороннім організаціям для ремонту і відновлення, відображають на субрахунку 206 «Матеріали, передані в переробку». Вартість шин при їх установці на автомобілі списується на витрати виробництва, а у податковому обліку включається у валові витрати підприємства. Відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій з надходження та використання автомобільних шин показано у табл. 3.5.
За будь-якого варіанта бухгалтерського обліку шин їх вартість списується на витрати в момент визнання шин непридатними для використання. Таке рішення приймає призначена керівником комісія з питань обліку пробігу (наробітку), обігу і списання пневматичних шин перевізника (власника) автомобіля (додаток 5 до норм № 488). Документується рішення комісії в Картці обліку пробігу, яка в такому разі виконує функції акта на списання.
Отже, шини списали з балансу внаслідок невідповідності визнання активом. Нагадаємо, що активи – ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому (п. 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. № 87 (зі змінами та доповненнями)). У цьому випадку шини вже не можуть використовуватися за призначенням, тому й економічних вигод від них немає.
Проте виникає запитання: куди потім подіти списані шини?
Варіантів щонайменше три.
По-перше, шини можуть використовуватися на підприємстві для виконання начебто не властивої їм функції, скажімо, облаштування клумб. У такому разі шини ще використовуватимуться для отримання економічних вигод, тому їх слід оприбуткувати на субрахунку 209 «Інші матеріали» у кореспонденції з кредитом субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності» в оцінці їх можливого використання (п. 2.13 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну України від 10.01.2007 р. № 2 (за текстом – Методичні рекомендації № 2)).
По-друге, шини можуть бути передані за плату спеціалізованому підприємству як вторинна сировина. У такому разі вони також оприбутковуються на баланс кореспонденцією за дебетом субрахунку 209 і кредитом субрахунку 719 – за чистою вартістю реалізації (п. 2.13 Методичних рекомендацій № 2). Продаж таких шин відображається у бухгалтерському обліку в загальновстановленому порядку продажу інших оборотних активів.
По-третє, шини перетворюються на відходи. Відходи – будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення, та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення (ст. 1 Закону України «Про відходи» від 05.03.98 р. № 187/98-ВР (зі змінами та доповненнями) ). У балансі такі шини вже не відображаються. До речі, підприємство повинно організувати первинний облік відходів, у тому числі даних шин, у порядку, передбаченому наказом Мінприроди України «Про затвердження типової форми первинної облікової документації № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари» та Інструкції щодо її заповнення» від 07.07.2008 р. № 342, відображати у типовій формі первинної облікової документації № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари». Вартість послуг з утилізації відноситься до витрат поточного періоду – списується на рахунок 92 «Адміністративні витрати».
Таблиця 3.5
Господарські
операції з обліку руху автомобільних
шин з/п |
Зміст господарської операції |
Кореспондуючі рахунки |
|
Дебет |
Кредит |
||
1 |
Оприбутковано шини, одержані від постачальників:
|
20731 641 |
631 631 |
2 |
Передано шини зі складу службі технічної експлуатації |
20732 |
30731 |
3 |
Списано шини, встановлені на автомобілі |
23,92... |
20731, 20732 |
4 |
Повернено шини на склад: а) придатні для подальшої експлуатації або ремонту б) непридатні для подальшого використання або ремонту |
20731 209 |
719 719 |
5 |
Повернено на склад придатні для використання деталі автомобільних шин (камери, обідні стрічки) |
20731 |
719 |
6 |
Списано витрати на ремонт (вулканізацію) шин, виконаний сторонньою організацією у процесі експлуатації автомобіля і оплачений водієм з підзвіту готівкою |
23,92... |
372 |
7 |
Передано шини зі складу шиноремонтному підприємству для ремонту або відновлення |
206 |
20731 |
8 |
Повернено на склад відремонтовані (відновлені) шини:
|
20731 23,92... 641 |
206 631,685 631,685 |
9 |
Списано шини, непридатні для використання:
|
23,92... 209 374 375 716 |
20732 719 23,92... 716 642 |
Автомобільні шини в АТП при їх придбанні та списанні оцінюють відповідно до П(С)БО 9 «Запаси».
Якщо АТП нараховує резерв на ремонт автомобільних шин, то для обліку суми резерву використовують субрахунок 474 «Забезпечення інших витрат і платежів». Резерв нараховується пропорційно пробігу шин і відноситься на витрати виробництва, а вартість ремонту шин списується за рахунок створеного резерву.
Відображення операції з придбання, заміни і списання автомобільних шин та акумуляторних батарей
Зміст операції |
Дт |
Кт |
Придбання шин |
2071 |
63 |
Придбання акумуляторів |
2072 |
63 |
Відображено податковий кредит |
641 |
631 |
В допуск шин (акумуляторів) в експлуатацію |
232 (вантажні перевезення), 92 (легковий ав- торанспорт) |
2071, 2072 |
Надходження на склад з експлуатації шин (акумуляторів), придатних для відновлення за ціною можливого використання за умови, що термін корисного використання минув |
2075 |
716 |
Відновлення шин (акумуляторів) сторонніми організаціями |
232, 92 |
631,685 |
Відображення витрат на відновлення шин (акумуляторів) власними силами |
232, 92 |
661,201 |
Таким чином, в аналітичному обліку на субрахунку 207 відображають не тільки нові автошини, а й зняті з автомобіля, які були в експлуатації (придатні для відновлення). Операції відновлення шин не збільшують первісної вартості шин, оскільки такі належать не до основних засобів, а до групи запасів.
У той же час якщо підприємство витрачає досить багато коштів на відновлення шин, воно має право відокремити такі витрати для їхнього контролю і застосувати альтернативні способи обліку.
Заміна зношеної шини, що вибула через непридатність її для подальшої експлуатації, відбувається лише за умови здачі її на склад. Заміну зношеної шини, а також її ремонт в процесі експлуатації здійснюють за рахунок резерву на ремонт автомобільних шин, який щомісяця нараховують за рахунок виробничих витрат.
Для визначення розміру нарахування зносу шин на автомобіль кожної марки, норму витрат на 1000 км пробігу треба помножити на кількість коліс на автомобілі (без запасного). Отриману суму слід помножити на місячний фактичний пробіг автомобіля у кілометрах згідно зі зведеною відомістю і поділити на 1000.
Облік нарахування (резервування) сум на відновлення зносу та ремонт автомобільних шин здійснюють на окремому субрахунку рахунка 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів».
За кредитом рахунка 47 відображають нарахування резерву, а за дебетом вартість шин у разі замін їх на зношені, а також усі витрати, пов’язані з ремонтом шин. При цьому кредитують рахунки, з яких здійснюють ці витрати. Шини, зняті з автомобілів через непридатність для подальшої експлуатації, але придатні для поновлення і ремонту, оприбутковують за дебетом рахунка 20 і кредитом рахунка 47. При цьому оприбуткування їх здійснюють за такими цінами: за діаметра ободу до 17 дм — 2 грн, за діаметра ободу від 17 дм до 20 дм — 5 грн, за діаметра ободу понад 20 дм — 17 грн.
У статті «Ремонт автомобільних шин» враховуються витрати на ремонт і відновлення автомобільних шин (З ш):
Зш = Ц ш * N ш * Н ш / 100 * Lзагзміну / 1000,
Де Цш - ціна одного комплекту автомобільних шин, руб.;
Nш - кількість шин, встановлених на автомобілі, од;
Нш - норма зносу шин у відсотках на 1000 км пробігу до вартості шин. Визначається за формулою:
Нша = 1000 / (НП е. * Ке.) * 100%,
Де НП е - експлуатаційна норма пробігу однієї шини до списання, км. Приймається відповідно до Правил експлуатації автомобільних шин;
Ке - коефіцієнт, що враховує умови експлуатації рухомого складу.
Норма зносу шин автомобіля-тягача відповідно до формули 1.19:
Н ш а = 1000 / 93000 * 1,0 * 100 = 1,195%,
Витрати на ремонт і відновлення шин автомобіля-тягача відповідно до формули 1.18 становить:
З а ш = 350000 * 6 * 1,195 / 100 * 223,4 / 1000 = 5606 руб.,
Нормы износа автомобильных шин
В 1992 году в Европе была установлена единая норма износа для летних шин - минимальная глубина профиля для покрышек легковых, грузовых автомобилей и мотоциклов равна 1,6 мм. Данное требование действует и в России. Исключением из правил являются легкие колеса с минимальной высотой протектора 1 мм. Но для широкопрофильных и летних шин эта норма слишком мала. При такой глубине профиля на мокрой дороге шина будет отличаться плохой управляемостью. В целях безопасности летние шины следует менять уже тогда, когда остаточная глубина профиля достигнет 2 мм (широкопрофильные - 3 мм). У современных зимних шин высота протектора, в зависимости от производителя, составляет 9-12 мм. Допустимый износ для них составляет 4-6 мм.
Многие современные шины имеют встроенные индикаторы износа в виде маленьких пупырышек каучука. Они впаяны в основание протектора. Когда шина стирается до допустимой нормы, пупырышки становятся вровень с протектором. Это значит, что время заменить шину.
Помимо этого в американской маркировке шин используется индикатор износа рисунка протектора TWI (Tread Wear Indication). Иногда он обозначается стрелками. Индикатор износа шин располагается равномерно в 6-8 местах по периметру покрышки.
Процент износа шин
Со временем ресурс шины уменьшается, и вместе с тем увеличивается процент износа. При повреждении борта при монтаже процент износа повышается до 10%. Выкрашивание, сколы, трещины на протекторе увеличивают износ на 25%. 100 %-й износ присваивается шине с расслоением каркаса.
К техническому проценту износа приплюсовывается процент старения по сроку службы. За 3 года эксплуатации покрышка теряет до 10% ресурса. При использовании шины свыше 5 лет процент износа может достичь 50%.
ПРИКЛАД 12
ТзОВ «ТТМ» 15.09.2007 р. придбало для техобслуговування своїх автомобілів у ПП «Транспортник» 10 зимових шин на загальну суму 12000 грн (у т. ч. ПДВ — 2000 грн), а 25.09.2007 р. у СПД Черниш І. І., який є платником єдиного податку, — акумуляторну батарею вартістю 800 грн. Під час комплексу заходів з підготовки до зими 20.11.2007 р. 4 шини та АБ було встановлено на ДТЗ, який перебуває на балансі підприємства і використовується у господарській діяльності. У результаті ДТП одна шина була пошкоджена так, що не підлягала відновленню, 29.11.2007 р. її замінили іншою.
Беремо до уваги:
1) заміна пошкодженої шини, пробіг якої менший за експлуатаційну норму і яка не підлягає відновленню, відноситься до ремонту автомобіля;
2) підприємство протягом року вже вичерпало 10-відсотковий ліміт (за пп. 8.7.1 Закону про прибуток витрати на ремонт та поліпшення ОФ можна включати до ВВ періоду у межах сум, що не перевищують 10% балансової вартості основних засобів на початок звітного року), тому на вартість проведеного ремонту треба збільшити балансову вартість ОФ;
3) нормативний пробіг пошкодженої шини становить 50 тис. км;
4) відповідно до картки обліку фактичний пробіг шини становить 5000 км.
На витрати у цьому разі маємо право списати: 5000 / 50000 * 100 = 10% вартості шини, тобто 1000 * 10% = 100 грн, решта суми (1000 – 100 = 900 грн) відображається у додатку К1/1 у гр. 4 як запаси, використані не у господарській діяльності. Результати відображаються у розрахунку приросту (убутку) запасів — додаток К1/1, таблиця 1 (див. зразок на с. 32):
гр. 5 — на складах (місцях зберігання) залишки запасів на 29.11.2007 р. становлять (10000 + 800) – (4000 + 800) – 1000 = 5000 грн;
гр. 4 — у тому числі використано не в госпдіяльності 900 грн;
гр. 6 — приріст становить 0 – 900 – 5000 = -5900 грн.
Бухгалтерський і податковий облік наведено у таблиці
ПРИКЛАД 13.
Підприємство списало шини первісною вартістю 5000 грн. З них декілька шин використано для облаштування клумб. Оцінка можливого використання таких шин становить 200 грн. Інші шини передано сторонньому підприємству як вторсировину на суму 600 грн., у тому числі ПДВ – 100 грн., чиста вартість реалізації яких – 500 грн. А ті, що залишилися, буде передано на утилізацію. Вартість послуг з утилізації становить 360 грн., у тому числі ПДВ – 60 грн.
№ п/п |
Зміст операції |
Кореспонденція рахунків |
Сума, грн. |
||
Дт |
Кт |
||||
1 |
Списано шини |
92 |
20712 |
5000 |
|
2 |
Оприбутковано шини (200 + 500) |
209 |
719 |
700 |
|
3 |
Передано шини для облаштування клумб |
15 |
209 |
200 |
|
4 |
Передано (продано) шини як вторсировину |
361 |
712 |
600 |
|
5 |
Відображено податкове зобов'язання з ПДВ |
712 |
641 |
100 |
|
6 |
Віднесено дохід від продажу на фінансові результати |
712 |
791 |
500 |
|
7 |
Списано вартість шин на собівартість реалізації |
943 |
209 |
500 |
|
8 |
Віднесено собівартість реалізації на фінансові результати |
791 |
943 |
500 |
|
9 |
Передано шини на утилізацію (отримано послуги з утилізації) |
92 |
631 |
300 |
|
10 |
Відображено податковий кредит з ПДВ (на підставі податкової накладної постачальника) |
641 |
631 |
60 |
|
Списання акумуляторів
Майже все вищезазначене щодо шин поширюється також на бухгалтерський облік акумуляторів. Незначні відмінності полягають у такому:
аналітичний облік акумуляторів ведеться у Картці обліку наробітку та відстежування обігу АБ (за формою додатка 12 до Правил експлуатування акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджених наказом Мінтранспорту та зв'язку України від 02.07.2008 р. № 795 (за текстом – Правила № 795));
для обліку акумуляторів до субрахунку 207 відкривають субрахунок третього порядку 2072, на якому для обліку акумуляторів на зберіганні, в обороті тощо відкривають окремі субрахунки четвертого порядку, наприклад 20721 «Акумулятори на зберіганні», 20722 «Акумулятори в обороті» тощо;
інформація про ремонт акумуляторів заноситься до Журналу обліку операцій з технічного обслуговування та ремонту АБ (за формою додатка 10 до Правил № 795);
середній термін експлуатації акумуляторів встановлюється згідно з нормами середнього ресурсу акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затвердженими наказом Мінтранспорту та зв'язку України від 20.05.2006 р. № 489;
списання акумуляторів проводять відповідно до пунктів 8.4 та 8.5 Правил № 795. Списують згідно з висновками комісії, яку наказом керівника підприємства чи організації уповноважують визначати фактичний технічний стан акумуляторів, приймати рішення щодо подальшого їх експлуатування: ремонту, оформлення претензій до продавця (виробника, виконавця робіт з гарантійного обслуговування та/або ремонту), списання, передання на утилізацію тощо. Рішення комісії з наведенням причини зняття акумуляторів з експлуатування зазначають в Картці обліку, яку веде спеціально призначена посадова особа. Оформлена Картка обліку з висновками про списання акумуляторів є актом списання;
щодо утилізації акумуляторів можна дізнатися з розділу ІХ Правил № 795.
Насамперед керівник підприємства (організації) розпорядчим документом призначає відповідального за утилізацію акумуляторів, який веде Журнал обліку і обігу відпрацьованих АБ (за формою додатка 14 до Правил № 795).
Відповідальний за утилізацію забезпечує облік відпрацьованих акумуляторів кожного сорту за ДСТУ 3211–95, щомісяця інформує керівника про накопичені обсяги відпрацьованих акумуляторів, своєчасно здає такі акумулятори спеціалізованому підприємству з утилізації або підприємству, яке їх транспортує на спеціалізоване підприємство з утилізації акумуляторів, контролює повернення спеціалізованої тари, обліковує і зберігає документи, що підтверджують факт здачі відпрацьованих акумуляторів на утилізацію.
Відповідальний за утилізацію акумуляторів може також виконувати функції відповідального за облік і оборот акумуляторів.
Передання на утилізацію має бути проведено не пізніше трьох місяців після списання.
ПРИКЛАД 14.
На складі АТП на початок місяця було 10 акумуляторів вартістю 900 грн. кожен (в т.ч. ПДВ). Вартість доставки їх склала 200 грн. В продовж звітного місяця підприємство придбало 7 акумуляторів вартістю 960 грн. кожний, в тому числі ПДВ. Вартість доставки акумуляторів у звітному місяці склала – 180 грн. У звітному місяці було передано в експлуатацію 12 акумуляторів для встановлення на автомобіль (що використовується з адміністративною метою) замість тих, який вийшли з ладу (їх вартість становить 500 грн.). Відпрацьовані списано та передано на утилізацію спеціалізованому підприємству. Вартість утилізації становила 60 грн., у тому числі ПДВ – 10 грн.
Методом списання акумуляторів зі складу в експлуатацію є ФІФО.
Заповніть оборотну відомість по даних операціях. Рекомендується використати рахунок 20721 «Акумулятори на зберіганні», рахунок 20722 «Акумулятори в обороті»
Вирішення
Вфіфо = 10*750 + (12-10)*800 = 9100 грн.
Ктзв
=
ТЗВ=
Ктзв *
=
0,029*9100 = 263,9 грн.
Оборотна відомість
№ п/п |
Зміст операції |
Кореспонденція рахунків |
Сума, грн. |
||
Дт |
Кт |
||||
1 |
Придбано акумулятори 7*960/1,2= 5600 грн |
20721 |
631 |
5 600 |
|
2 |
Нарахували ТЗВ |
210 |
631 |
180 |
|
3 |
Нарахували податковий кредит з ПДВ (на підставі податкової накладної постачальника) |
641 |
631 |
1 156 |
|
4 |
Оплачено акумулятор і доставка постачальнику |
631 |
311 |
6936 |
|
5 |
Встановлено акумулятори на автомобілі 10*750 + (12-10)*800 = 9100 грн. |
20722 |
20721 |
9100 |
|
6 |
Списано ТЗВ по переданим в експлуатацію акумуляторам 0,029*9100 = 263,9 грн |
23 |
210 |
263,9 |
|
7 |
Списано відпрацьовані акумулятори |
92 |
20722 |
500 |
|
8 |
Передано відпрацьовані акумулятори на утилізацію та отримано послуги з утилізації на підставі акта |
92 |
631 |
50 |
|
9 |
Відображено податковий кредит з ПДВ (на підставі податкової накладної постачальника) |
641 |
631 |
10 |
|
10 |
Оплачено утилізацію постачальнику |
631 |
311 |
60 |
|