Іі. Тести

(тести сформовані відповідно до розділів лекційного курсу)

Іі. 1. Теоретична частина розділ 1. Основи теорії логістичного менеджменту

1. Логістична система - це:

а) процеси трансформації (переміщення, складування, маніпулювання), які спричиняють перетворення товарів у часо-просторовому сенсі;

б) сукупність елементів логістичної системи, які пов’язані між собою матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками;

в) лінійно впорядкована сукупність фізичних та юридичних осіб, які здійснюють логістичні операції з метою доведення матеріального потоку від однієї логістичної системи д іншої або до кінцевого споживача;

г) адаптивна система із зворотнім зв’язком, що виконує ті чи інші логістичні функції й операції – складається, переважно з декількох підсистем і має досить розвинуті зв’язки із зовнішнім середовищем.

2. Логістична мережа - це:

а) форма організації взаємовідносин, яка виникає між учасниками логістичної мережі і спрямована на оптимізацію та раціоналізацію логістичних потоків з метою укріплення конкурентної позиції як підприємства, так і мережі в цілому та максимального задоволення споживачів;

б) частково впорядкована сукупність підприємств та організацій, котрі здійснюють доведення потоку від виробника до його споживачів;

в) сукупність методів і механізмів, розроблених на логістичних засадах.

1.3. Нерозривна єдність матеріальних та супутніх йому потоків у конкретних просторово-часових координатах - це:

а) суб’єкт логістичного управління;

б) предмет логістичного управління;

в) об’єкт логістичного управління;

г) функції логістичного управління.

4. Інтегрування й регулювання просування матеріальних та супутніх до них потоків (наскрізне управління бізнес-процесами) - це:

а) суб’єкт логістичного управління;

б) предмет логістичного управління;

в) об’єкт логістичного управління;

г) функції логістичного управління.

4. Логістичне управління - це:

а) управління матеріальними потоками в логістичних системах;

б) моделі вибору, планування запасів, виробництва оптимального обсягу замовлень, визначення маршруту та коротшого шляху;

в) процес цілеспрямованого впливу на логістичні потоки з метою їхнього руху в просторі й часі та досягнення ефекту синергізму;

г) управління процесом складування на підприємстві.

4. Функції логістичного управління - це:

а) інтегрування й регулювання просування матеріальних та супутніх до них потоків (наскрізне управління бізнес-процесами);

б) комплекс загальноприйнятих управлінських дій зі специфічними властивостями конкретної логістичної системи, пов’язаними з плануванням, організацією та контролем за закупівлею, транспортуванням, складуванням, зберіганням, реалізацією, обслуговуванням;

в) оптимізація рівнів запасів підприємства;

г) забезпечення високого рівня обслуговування клієнта.

4. Суб’єктами логістичного управління виступають:

а) організаційно відокремлені суб’єкти процесів або управлінський персонал у функціональних областях логістики;

б) логістичні системи;

в) логістичні потоки;

г) логістичні мережі.

4. Додержання параметрів потокових процесів для забезпечення поставки споживачеві продукції необхідної якості й кількості в потрібному обсязі в потрібний час - це:

а) комплексність логістичного управління;

б) важіль механізму логістичного управління;

в) особливість й концептуальна основа логістичного управління;

г) ціль логістичного управління.

4. Процесний підхід до логістичного потоку передбачає:

а) сукупність методів і механізмів, розроблених на логістичних засадах;

б) сукупний розгляд взаємодії основних складових логістичного потоку як сукупності операцій і процедур формування та обслуговування підприємства як логістичної системи;

в) наскрізний контроль потокових процесів в логістичних системах;

г) визначення збалансованості між потребами виробництва та можливостями матеріально-технічного забезпечення, а також потреб в логістичному обслуговуванні при збуті кінцевої продукції.

4. Системний підхід до логістичного потоку -це:

а) комплекс взаємопов’язаних функцій, які реалізуються в процесі розподілу матеріального потоку між різними покупцями;

б) сукупний розгляд взаємодії основних складових логістичного потоку як сукупності елементів і підсистем, що забезпечують емерджентні, цілісні властивості та параметри функціонування підприємства як логістичної системи;

в) проектування та реалізація ефективної організаційної структури логістичної системи;

г) швидке виправлення помилок за рахунок об’єднання функцій та процесів.

4. Критерій ефективності логістично-зорієнтованої системи управління підприємством - це:

а) максимізація співвідношення між сукупними доходами й витратами в цілому за всіма ланками логістичної системи (всіма функціональними областями логістики);

б) процес цілеспрямованого впливу на логістичні потоки з метою їхнього руху в просторі та часі та досягнення ефекту синергізму;

в) модель вибору, планування запасів, виробництва, оптимального обсягу замовлень, визначення маршруту та коротшого шляху;

г) оптимізація виробничого циклу за рахунок формалізації процесу; підвищення ефективності використання матеріальних, трудових, часових ресурсів; факторний аналіз процесу при розрахунку обсягу партії.

4. Інтеграція функцій формування господарських зв’язків з функціями планування, організації й управління потоковими процесами, в координації стратегії і тактики управління в усіх ланках логістичної системи - це:

а) суб’єкт логістичного управління;

б) предмет логістичного управління;

в) функції логістичного управління;

г) комплексність логістичного управління.

4. Субстантна основа логістичного потоку - це:

а) оптимізація транспортних технологій в логістичних ланцюгах;

б) матеріальність і/або нематеріальність логістичного потоку;

в) формування мережі логістичних центрів дистрибуції;

г) мінімізація рівнів запасів.

4. Сукупність процесів, що забезпечують просторово-часову послідовність руху (трансформації) відповідної субстанції потоку - це:

а) структурна основа логістичного управління;

б) субстантна основа логістичного управління;

в) функціональна основа логістичного управління;

г) інфраструктурна основа логістичного управління.

4. Структурна основа логістичного процесу - це:

а) сукупність процесів, щ забезпечують просторово-часову послідовність руху (трансформації) відповідної субстанції потоку ;

б) комплексний розгляд взаємодії основних складових логістичного потоку як сукупності елементів і підсистем, що забезпечують емерджентні, цілісні властивості й параметри функціонування підприємства як логістичної системи;

в) сукупність усіх видів підприємницької інфраструктури, що виконує логістичні функції;

г) процес цілеспрямованого впливу на логістичні потоки з метою їхнього руху в просторі й часі та досягнення ефекту синергізму.

4. Сукупність взаємозалежних потокових процесів, тобто операцій і процедур формування та обслуговування руху ресурсів та їхнього перетворення в готову продукцію - це:

а) логістична система;

б) логістичний потік;

в) логістична мережа;

г) функції логістичного управління.

1.17. Сутність першого етапу інтеграції на поелементному рівні підприємства полягає в:

а) оптимізації логістичних рішень у сфері запасів;

б) формуванні логістичних цілей та стратегій підприємства;

в) максимізаціі рівня запасів;

г) формуванні економічного потенціалу.

18. Перший етап інтеграції на по елементному рівні підприємства стосується:

а) відсутність запасів на підприємстві;

б) мінімізація запасів на підприємстві;

в) оптимізації логістичних рішень у сфері запасів;

г) максимізація запасів на підприємстві.

18. Другий етап інтеграції на рівні підприємства не передбачає формування:

а) логістичних цілей та стратегії підприємства;

б) мінімізація запасів в постачанні, у збуті;

в) концепції логістичних рішень;

г) оцінки та контролю результатів логістичної діяльності.

18. Чи передбачається на третьому етапі розвитку логістичного управління (етап інтеграції) перехід від продукту до клієнта:

а) так;

б) ні?

18. Яка із поданих цілей є зайвою на першому етапі розвитку логістичного управління (фрагментарний етап):

а) формування конкурентних переваг;

б) мінімізація запасів в постачанні, у збуті;

в) елімінація запасів в постачанні, у збуті?

18. Чи входить максимізація рівня обслуговування споживача до цілей на четвертому етапі логістичного управління (логістично-зорієнтованого управління підприємством):

а) так;

б) ні?

18. Чи є мінімізація рівня запасів однією із цілей третього етапу логістичного управління ( етапу інтеграції):

а) так;

б) ні?

18. На якому із етапів розвитку логістичного управління передбачається перехід від від трансакції до зв’язків:

а) фрагментарному,в межах підприємства;

б) інтегрованому на рівні підприємства;

в) інтегрованому на рівні ланцюга поставок;

г) логістично зорієнтованого управління підприємством?

1.25. На якому із етапів розвитку логістичного управління застосовується система стратегічного логістичного управління:

а) фрагментарному,в межах підприємства;

б) інтегрованому на рівні підприємства;

в) інтегрованому на рівні ланцюга поставок;

г) логістично зорієнтованого управління підприємством?

1.26. Для першого (фрагментарного) етапу розвитку логістичного управління характерно:

а) система стратегічного логістичного управління;

б) планування засобів дистрибуції (DRP);

в) система операційного логістичного управління;

г) система управління запасами в ланцюгу поставок.

1.27. Інтеграція логістичного управління на рівні підприємства передбачає:

а) інтеграцію функцій і процесів сфер постачання, виробництва і збуту;

б) мінімізацію запасів у постачанні, у збуті;

в) формування конкурентних переваг;

г) підвищення прибутковості капіталу.

1.28. Фрагментарний етап розвитку логістичного управління характеризується такими цілями:

а) прийняттям і реалізацією логістичних рішень в сфері запасів у постачанні чи збуті;

б) формуванням конкурентних переваг підприємства;

в) формуванням економічного потенціалу;

г) максимізацією рівня обслуговування споживача.

1.29. Інтегрований на рівні підприємства етап логістичного управління передбачає такі цілі:

а) мінімізація рівня запасів;

б) оптимізація запасів на рівні підприємства;

в) формування економічного потенціалу;

г) мінімізація запасів у постачанні, у збуті.

1.30. Інтегрований на рівні підприємства етап логістичного управління передбачає виконання таких дій:

а) управління запасами в ланцюгу поставок;

б) управління часом виконання замовлення;

в) інтегроване управління запасами підприємства;

г) операційне логістичне управління.

1.31. Інтегрований на рівні ланцюга поставок етап розвитку логістичного управління передбачає такі цілі:

а) максимізація рівня обслуговування споживача;

б) оптимізація запасів на підприємстві;

в) елімінація запасів у постачанні, у збуті;

г) підвищення прибутковості капіталу.

1.32. Інтегрований на рівні ланцюга поставок етап розвитку логістичного управління характеризується такими діями/системами:

а) операційним логістичним управлінням;

б) плануванням засобів дистрибуції (DRP);

в) стратегічного логістичного управління;

г) управління часом виконання замовлення.

1.33. Логістично-зорієнтоване управління підприємством передбачає постановку таких цілей:

а) формуванням конкурентних переваг;

б) підвищенням прибутковості капіталу;

в) формуванням економічного потенціалу;

г) всі відповіді вірні.

1.34. Логістично-зорієнтоване управління підприємством передбачає виконання таких дій:

а) управління запасами у ланцюгу поставок;

б) стратегічне логістичне управління;

в) управління часом виконання замовлення;

г) інтегроване управління запасами підприємства.

1.35. Який етап розвитку логістичного управління не характеризується застосуванням системи JIT (Just in time):

а) фрагментарний, в межах підприємства;

б) інтегрований на рівні підприємства і фрагментарний, в межах підприємства;

в) інтегрований на рівні ланцюга поставок і інтегрований на рівні підприємства;

г) логістично зорієнтоване управління підприємством і інтегрований на рівні ланцюга поставок.

1.36. Що є метою процесу управління запасами і логістикою:

а) задоволення споживача;

б) задоволення постачальників;

в) задоволення посередників.

37. Ланцюг постачання у процесі управління запасами і логістикою спирається на:

а) пропозицію;

б) попит;

в) і на пропозицію і на попит.

1.38. До управління поставкою/ замовленням не відноситься:

а) спільна відповідальність за замовлення;

б) управління переміщеннями, а не запасами;

в) доступність інформації замість запасів;

г) можливість доставки у той самий день.

1.39. Планування неперервності співпраці між покупцем і постачальником має місце при:

а) управлінні поставкою/ замовленням;

б) конфігурації управління інформацією;

в) плануванні запасів;

г) плануванні логістики і дистрибуції.

1.40. Чи відноситься до рівнів логістичного управління стратегічно-нормативний рівень:

а)так;

б)ні.

1.41. Який із рівнів не відноситься до рівнів логістичного управління?

а) операційний;

б) стратегічний;

в) нормативний;

г) стратегічно-нормативний.

1.42. Які потрібно визначити показники для оптимізації логістично-орієнтованої системи управління підприємством?

а) коефіцієнт раціональної структури;

б) сталість кадрів, %;

в) коефіцієнт надійності системи управління;

г) усі відповіді вірні.

1.43. Які параметри логістичної системи входять до оцінки логістичного профілю підприємства:

а) час реалізації замовлення;

б) точність і надійність поставок;

в) рівень інформаційних систем;

г) величини запасів;

д) рівень логістичних витрат;

е) всі відповіді вірні.

1.44. Які параметри оцінюються при формуванні діаграми «риби» для аналізованого підприємства, щодо недоліків в обслуговуванні клієнтів:

а) люди;

б) методи;

в) машини;

г) матеріали;

д) всі відповіді вірні;

е) вірні відповіді а і в.

1.45. За яким методом проводиться оцінка логістичного профілю підприємства:

а) бенчмаркінг;

б) SWOT-аналіз;

в) діаграма Парето;

г) концепція ланцюга вартості.

46. За визначенням, реінжиринг бізнес-процесів – це проектування бізнес-процесів для досягнення покращення одного з таких ключових показників:

а) дохід;

б) планування виробничого процесу, вибір транспортно-складських технологій;

в) товар, ціна, збут, комунікації;

г) витрати, рівень обслуговування, якість та оперативність.

46. Реінжиринг бізнес-процесів – це фундаментальне переосмислення і радикальне проектування бізнес-процесів для досягнення суттєвих покращень таких ключових показників як витрати, рівень обслуговування, якість та оперативність. Це твердження належить такому експерту як:

а) З. Фрейду;

б) М. Хамеру;

в) Є.Крикавському;

г) Є. Майеру.

1.48. Згідно правила «організування досягнення результатів, а не лише виконання функціональних завдань», продуктивність і покращення споживчого сприйняття залежить від фактора, чи працівники працюють, як один колектив чи кожен окремо:

а) так;

б) ні?

46. Метод управління якістю процесів спрямований на підвищення такого показника як:

а) зменшення витрат;

б) збільшення доходу;

в) збільшення якості продукції;

г) збільшення якості надання послуг.

1.50. За основу дослідження методу управління якістю продукції прийнято вважати співвідношення:

а) рівня якості продукції до кількості дефектів;

б) кількості дефектів до обсягу виробництва;

в) рівень якості продукції до обсягу виробництва;

г) витрати на виробництво до якості продукції.

51. Підвищення ефективності виробничих та невиробничих процесів і всіх видів діяльності в динаміці належить такому методу:

а) управління якістю продукції;

б) управлінню якістю процесів;

в) управління якістю процесів і продукту;

г) управління якістю поставки.

51. Підвищення ефективності діяльності на 40% завдяки зменшенню браку належить методу:

а) управлінню якістю процесів;

б) управлінню якістю процесів та продукту;

в) управління якістю продукту;

г) управлінню якістю поставки.

51. Підвищення ефективності 20% всіх процесів за одночасного зменшення часу належить методу:

а) управлінню якістю процесів;

б) управління якістю продукту;

в) управлінню якістю процесів та продукту;

г) управлінню якістю поставки.

51. Принцип: якість продукції і послуг, якість процесу, якість системи, належить методу:

а) управлінню якістю процесів;

б) управління якістю продукту;

в) управлінню якістю процесів та продукту;

г) управлінню якістю поставки.

1.55. Фокусування зусиль на пріоритетних проблемах, безпосередньо пов’язаних з підвищення м акціонерної вартості, належить методу:

а) управлінню якістю процесів;

б) управління якістю продукту;

в) управлінню якістю процесів та продукту;

г) управлінню якістю поставки.

56. Досягнення довготермінового лідерства і максимальних результатів по всьому ланцюгу створення додаткової вартості належить методу:

а) управлінню якістю процесів;

б) управління якістю продукту;

в) управлінню якістю процесів та продукту;

г) управлінню якістю поставки.

1.57. Виявлення перерв у процесах за допомогою даних систем опитування щодо потреб матеріалів (MRP), табличних розрахунків чи спеціального програмного забезпечення належить методу:

а) управлінню якістю процесів;

б) управління якістю продукту;

в) управлінню якістю процесів та продукту;

г) управлінню якістю поставки.

58. Які основні переваги застосування методу управління якістю процесів:

а) оптимізація виробничого циклу за рахунок формалізації процесу; підвищення ефективності використання матеріальних, трудових, часових ресурсів; факторний аналіз процесу при розрахунку обсягу партії;

б) міцний аналітичний апарат у вирішенні проблем; чітка організаційна структура управління; наявність циклу управління якістю продукту DMAIC;

в) швидке досягнення якості процесів та продукту; зменшення часу очікувань між етапами створення доданої вартості; застосування методу у виробничій та невиробничій діяльності?

1.59. Які основні переваги застосування методу управління якістю продукту:

а) міцний аналітичний апарат у вирішенні проблем; чітка організаційна структура управління; наявність циклу управління якості продукту DMAIC;

б) швидке досягнення якості процесів та продукту; зменшення часу очікувань між етапами створення доданої вартості; застосування методу у виробничій та невиробничій діяльності;

в) оптимізація виробничого циклу за рахунок формалізації процесу; підвищення ефективності використання матеріальних, трудових, часових ресурсів; факторний аналіз процесу при розрахунку обсягу партії?

60. Які основні переваги застосування методу управління якістю процесів та продукту:

а) оптимізація виробничого циклу за рахунок формалізації процесу; підвищення ефективності використання матеріальних, трудових, часових ресурсів; факторний аналіз процесу при розрахунку обсягу партії;

б) міцний аналітичний апарат у вирішенні проблем; чітка організаційна структура управління; наявність циклу управління якістю продукту DMAIC;

в) швидке досягнення якості процесів та продукту; зменшення часу очікувань між етапами створення доданої вартості; застосування методу у виробничій та невиробничій діяльності?

60. Які основні недоліки застосування методу управління якістю процесів:

а) значні витрати переходу на впровадження методу; отримання прибутку на інвестований капітал в довгостроковому періоді; обмежено придатний для підприємств, які діють в короткостроковому періоді, чи обирають за ціль максимізацію поточного прибутку;

б) складність застосування методу на корпоративному чи бізнес-рівнях; значна децентралізація управління; складність статистичної керованості процесів;

в) значні витрати на зберігання незавершеного виробництва та готової продукції; трудомісткість методу; обмежений вплив на тривалість виробничого циклу?

60. Які основні недоліки застосування методу управління якістю продукту:

а) значні витрати переходу на впровадження методу; отримання прибутку на інвестований капітал в довгостроковому періоді; обмежено придатний для підприємств, які діють в короткостроковому періоді, чи обирають за ціль максимізацію поточного прибутку;

б) складність застосування методу на корпоративному чи бізнес-рівнях; значна децентралізація управління; складність статистичної керованості процесів;

в) значні витрати на зберігання незавершеного виробництва та готової продукції; трудомісткість методу; обмежений вплив на тривалість виробничого циклу?

60. Які основні недоліки застосування методу управління якістю процесів та продукту:

а) значні витрати переходу на впровадження методу; отримання прибутку на інвестований капітал в довгостроковому періоді; обмежено придатний для підприємств, які діють в короткостроковому періоді, чи обирають за ціль максимізацію поточного прибутку;

б) складність застосування методу на корпоративному чи бізнес-рівнях; значна децентралізація управління; складність статистичної керованості процесів;

в) значні витрати на зберігання незавершеного виробництва та готової продукції; трудомісткість методу; обмежений вплив на тривалість виробничого циклу?

60. Які етапи впровадження методу управління якістю процесів та продукту:

а) формування організаційного забезпечення та планування моделі удосконалення діяльності підприємства; управління процесом реалізації методу; підтримка мотивації;

б) ініціювання; формування організаційної структури та системи мотивації працівників процесу; формування забезпечення; формування моделі вдосконалення діяльності підприємства; формування програм вдосконалення командних результатів;

в) причетність до вдосконалення; популяризація методу; послідовність застосування методу; метод як основа існування?

1.65. Складовими такого етапу впровадження методу управління якістю процесів та продукту, як формування організаційного забезпечення та планування моделі удосконалення діяльності підприємства, є:

а) причетність до вдосконалення; популяризація методу; послідовність застосування методу; метод – суть існування;

б) визначення цілей та цінностей проекту; характеристика реального стану; аналіз дефектів у процесі; вдосконалення процесу та реалізація методу; створення системи контролю реалізації процесу;

в) ініціювання; формування організаційної структури та системи мотивації працівників процесу; формування забезпечення; формування моделі вдосконалення діяльності підприємства; формування програм вдосконалення командних результатів.

1.66. Складовими такого етапу впровадження методу управління якістю процесів та продукту, як управління процесом реалізації методу, є:

а) причетність до вдосконалення; популяризація методу; послідовність застосування методу; метод – суть існування;

б) визначення цілей та цінностей проекту; характеристика реального стану; аналіз дефектів у процесі; вдосконалення процесу та реалізація методу; створення системи контролю реалізації процесу;

в) ініціювання; формування організаційної структури та системи мотивації працівників процесу; формування забезпечення; формування моделі вдосконалення діяльності підприємства; формування програм вдосконалення командних результатів.

1.67. Складовими такого етапу впровадження методу управління якістю процесів та продукту, як формування організаційного забезпечення та планування моделі удосконалення діяльності підприємства, є:

а) причетність до вдосконалення; популяризація методу; послідовність застосування методу; метод – суть існування;

б) визначення цілей та цінностей проекту; характеристика реального стану; аналіз дефектів у процесі; вдосконалення процесу та реалізація методу; створення системи контролю реалізації процесу;

в) ініціювання; формування організаційної структури та системи мотивації працівників процесу; формування забезпечення; формування моделі вдосконалення діяльності підприємства; формування програм вдосконалення командних результатів.

1.68. Що таке аутсорсинг:

а) угода про управління персоналом, власністю та обладнанням від імені постачальника, а також підвищення цінності;

б) передача певних виробничих функцій невизначеному колу осіб;

в) переведення внутрішнього підрозділу або підрозділів підприємства і всіх пов’язаних з ним активів в організацію постачальника послуг, яка пропонує надавати деяку послугу в певний період часу за обумовленою ціною?

1.69. Переведення внутрішнього підрозділу або підрозділів підприємства і всіх пов’язаних з ним активів в організацію постачальника послуг, яка пропонує надавати деяку послугу в певний період часу за обумовленою ціною, – це:

а) аутсорсинг;

б) бенчмаркінг;

в) синергія.

1.70. За критерієм повноти функцій, що передаються, аутсорсинг поділяється на:

а) спільний, проміжний та трансформаційний;

б) частковий та спільний;

в) максимальний та частковий.

1.71.. Спільний аутсорсинг – це:

а) договір, у термін дії якого працівники і/або активи, які відносяться до основної діяльності, передаються в аутсорсинг;

б) договір, згідно з яким більшість функцій залишається за клієнтом;

в) договір, який передбачає наявність декількох постачальників послуг та розглядає сторони угоди як партнерів.

1.72. Частковий аутсорсинг – це:

а) договір, у термін дії якого працівники і/або активи, які відносяться до основної діяльності, передаються в аутсорсинг;

б) договір, згідно з яким більшість функцій залишається за клієнтом;

в) договір, який передбачає наявність декількох постачальників послуг та розглядає сторони угоди як партнерів.

1.73. Максимальний аутсорсинг – це:

а) договір, у термін дії якого працівники і/або активи, які відносяться до основної діяльності, передаються в аутсорсинг;

б) договір, згідно з яким більшість функцій залишається за клієнтом;;

в) договір, який передбачає наявність декількох постачальників послуг та розглядає сторони угоди як партнерів.

1.74. Проміжний аутсорсинг – це:

а) договір, у термін дії якого працівники і/або активи, які відносяться до основної діяльності, передаються в аутсорсинг;

б) договір, згідно з яким більшість функцій залишається за клієнтом;

в) передача та термін дії аутсорсингу таких систем/видів діяльності, які паралельно розробляються/удосконалюються власними службами.

1.75. Які основні переваги центра обслуговування споживачів, який є у власності постачальника послуг з аутсорсингу:

а) оптимізація виробничого циклу за рахунок формалізації процесу; підвищення ефективності використання матеріальних, трудових, часових ресурсів; факторний аналіз процесу при розрахунку обсягу партії;

б) максимізація ефекту масштабу за рахунок комплексного обслуговування споживачів, сконцентрованого в одному центрі; регулярне оновлення технічних систем та використання новітніх технологій; швидке виправлення помилок за рахунок концентрації виконання функцій та процесів;

в) забезпечення тривалої конкурентоспроможності клієнта; зменшення витрат на обслуговування; отримання додаткового прибутку, внаслідок надання послуг стороннім організаціям?

1.76. Які основні переваги центра обслуговування споживачів, який є у власності клієнта послуг з аутсорсингу:

а) оптимізація виробничого циклу за рахунок формалізації процесу; підвищення ефективності використання матеріальних, трудових, часових ресурсів; факторний аналіз процесу при розрахунку обсягу партії;

б) максимізація ефекту масштабу за рахунок комплексного обслуговування споживачів, сконцентрованого в одному центрі; регулярне оновлення технічних систем та використання новітніх технологій; швидке виправлення помилок за рахунок концентрації виконання функцій та процесів;

в) забезпечення тривалої конкурентоспроможності клієнта; зменшення витрат на обслуговування; отримання додаткового прибутку внаслідок надання послуг стороннім організаціям?

1.77. Які основні недоліки центра обслуговування споживачів, який є у власності постачальника послуг з аутсорсингу:

а) зниження ефективності виконання функцій чи процесів внаслідок виконання широкого асортименту функцій; необхідність зручного для клієнта місця розташування центру; можливість кращого обслуговування великих клієнтів; обслуговування різних клієнтів знижує загальний рівень надання сервісу;

б) оптимізація виробничого циклу за рахунок формалізації процесу; підвищення ефективності використання матеріальних, трудових, часових ресурсів; факторний аналіз процесу при розрахунку обсягу партії;

в) необхідність взаємного володіння часткою акцій партнерів з метою гарантування безпеки бізнесу; можливість переключення уваги постачальником на інші більш вигідні угоди аутсорсингу; недостатньо чіткий розподіл керівних повноважень та відповідальності за розробку систем?

1.78. За критерієм-функціональна ознака, аутсорсинг можна класифікувати як:

1. аутсорсинг інформаційних систем;

2. аутсорсинг основних функцій;

3. проміжний аутсорсинг;

4. трансформаційний аутсорсинг.

1.79. Аутсорсинг бізнес-процесів включає в себе:

а) найм спеціалістів з інформаційних технологій;

б) комплект другорядних технологічних процесів, склад якого постійно змінюється;

в) чітке виконання клієнтом процедур та функцій з метою протидії зростання часу; обсягу обробки інформації та відповідних витрат;

г) залучення зовнішнього постачальника для виконання одноразових робіт у рамках певного проекту.

1.80. Основними вимогами до використання аутсорсингу інформаційних технологій є:

а) необхідність значного інвестування в обладнання;

б) перерозподіл функцій всередині бізнес-системи з метою контролю над якістю їх виконання ;

в) здатність до використання сучасної техніки та закупівлі нових розробок з метою досягнення конкурентних переваг;

г) можливість передачі відповідальності за виконання конкретних функцій.

1.81. Аутсорсинг бізнес-процесів включає в себе:

а) центри обробки замовлень;

б) оцінку конкурентноспороможності;

в) зміна місця розташування підприємств;

г) центри обслуговування сподивачів.

1.82. Аутсорсинг бізнес-процесів включає в себе:

а) оцінку конкурентноспороможності;

б) центри обслуговування сподивачів;

в) аутсорсинг фінансів;

г) зміна місця розташування підприємств;

1.83. Аутсорсинг маркетингових функцій передбачає:

а) найм спеціалізованих працівників з метою можливості використання сучасної технології та закупівлі нових розробок;

б) звернення до спеціалізованих компаній з розробки та виробництва маркетингових досліджень;

в) підбір кадрів з інформаційних технологій

1.84. За критерієм-функціональна ознака – аутсорсинг можна класифікувати як:

а) управління потужностями;

б) аутсорсинг основних функцій;

в) проміжний аутсорсинг;

г) трансформаційний аутсорсинг.

1.85. Залежно від характеру функцій, що передаються, виділяють:

а) проміжний аутсорсинг;

б) аутсорсинг фінансів;

в) аутсорсинг основних функцій;

г) аутсорсинг трудових ресурсів.

1.86. Інсорсинг – це:

а) відмова від інтеграції з метою звуження бізнесу та розосередження функцій;

б) використання наявних ресурсів та досвіду для диверсифікації бізнесу;

в) скорочення стадій розробки та впровадження в межах життєвого циклу товару;

г) включає в себе методи управління інтенсивністю розміщення замовлень.

1.87. Вважається, що передача функцій в аутсорсинг, доцільна за умов:

а) значних витрат на виконання певних видів діяльності;

б) наявності проблем з обіговими коштами;

в) пришвидшення потокових процесів;

г) реорганізації в результаті поглинання або придбання за збереження необхідної гнучкості, якщо це не веде до зниження загальної ефективності діяльності підприємства.

1.88. Передумовою для використання аутсорсингу є:

а) недостатній рівень компетенції у деяких видах діяльності

б) зосередження на ключових видах діяльності;

в) початок нового бізнесу;

г) зниження ризику зміни споживчих переваг,технології.

1.89. Вважається, що передача функцій в аутсорсинг, доцільна за умов:

а) коли спостерігаються проблеми з обіговими коштами;

б) отримання послуг кращої якості за нижчою вартістю, підвищеним рівнем сервісу;

в) започаткування нового бізнесу;

г)недостатнього рівня володіння матеріальними і нематеріальними активами.

1.90. Передумовою для використання аутсорсингу є:

а) зміна місця положення підприємства;

б) ситуація, коли вид діяльності не впливає на зміну конкурентних переваг для підприємства;

в) наявність значних витрат на виконання певних видів діяльності підприємством;

г) скорочення стадій розробки та впровадження в межах життєвого циклу товарів.

1.91. Недоліком використання аутсорсингу вважають:

а) ризик не надання такого сервісу, який відповідає конкурен­тоспроможному на протязі дії всього контракту;

б) підвищення рівня сервісу за акцептованого рівня витрат, коли ціна є домінантною у прийнятті рішення;

в) отримання додаткових вимог для покращення сервісу клієнтів.

1.92. На етапі реалізації функцій та процесів в аутсорсинг здійснюється:

а) організаційні заходи з реалізації найбільш ефективної альтернативи аутсорсингу;

б) постановка питання передачі функцій і процесів в аутсорсинг;

в) оцінка альтернатив аутсорсингу;

г) планування передачі функцій та процесів в аутсорсинг.

1.93. На етапі проектування передачі функцій і процесів в аутсорсинг здійснюється:

а) розробка програм контролю за ефективністю проекту аутсорсингу;

б) оцінка альтернатив аутсорсингу;

в) вибір критеріїв ефективності проекту аутсорсингу щодо терміну дії,ризиків, прибутку,якості сервісу і т.д.;

г) виявлення причин та цілей передачі функцій в аутсорсинг.

1.94. Чи можна вважати однією з основних цілей клієнтів при передачі функцій в аутсорсинг, підвищення рівня сервісу до конкурентоспроможного та зростання цінності, у разі якої ціновий чинник не є домінуючим:

1. так;

2. ні.

1.95. Недоліком використання аутсорсингу вважають:

а) підвищення рівня сервісу за акцептованого рівня витрат, коли ціна є домінантною у прийнятті рішення;

б) отримання додаткових вимог для покращення сервісу клієнтів;

в) неможливість гарантування обумовленого розподілу ризику та прибутку у разі не володіння часткою акцій партнера.

1.96. Однією з основних цілей клієнтів при передачі функцій в аутсорсинг вважають:

а) скорочення організаційної структури підприємства по вертикалі, зростання організаційної гнучкості та оперативності прийняття рішень;

б) зниження ризику зміни споживчих переваг;

в) забезпечення синергічного ефекту за рахунок спільної діяльності, зниження трансакціних витрат;

г) підвищення рівня сервісу за акцептованого рівня витрат, коли ціна є домінантою у прийнятті рішення.

1.97. Вважається, що передача функцій в аутсорсинг, до цільна за умов:

а) значних витрат на виконання певних видів діяльності;

б) проблем з обіговими коштами;

в) скорочення організаційної структури підприємства по вертикалі, зростання організаційної гнучкості та оперативності прийняття рішень;

г) пришвидшення потокових процесів;

1.98. Передумовою для використання аутсорсингу є:

а) зосередження на ключових видах діяльності;

б) започаткування нового бізнесу;

в) зниження ризику зміни споживчих переваг чи технології;

г) можливість постачальників комплексно виконувати певного роду функції.

1.99. Однією з переваг від передачі зовнішнім партнерам функцій одного чи декількох елементів ланцюга вартості вважають:

а) зосередження на ключових видах діяльності;

б) скорочення стадій розробки та впровадження в межах життєвого циклу товарів;

в) започаткування нового бізнесу;

г) отримання послуг кращої якості за нижчою вартістю, підвищеним рівнем сервісу.

100. У процесі вибору постачальника важливого значення набуває методика оцінки постачальника послуг на:

а) конкурентній чи безконкурентній основі;

б) основі надання постачальником відповідної інформації;

в) основі відгуків клієнтів;

г) готівковій чи безготівковій основі.

100. Перевагою вибору постачальника на безконкурентній основі для клієнтів не є:

а) посилення контролю над процесом аутсорсингу;

б) скорочення циклу постачання та витрат на нього;

в) послаблення контролю за процесом аутсорсингу;

г) заощадження коштів і часу на пошук та оцінку конкурентоспроможності постачальника.

100. Недоліком вибору постачальника на безконкурентній основі є:

а) чітке визначення цілей партнерства;

б) збільшення ризику і витрат на пошук альтернативного постачальника;

в) легкість оцінки реальної цінності пропозиції;

г) скорочення циклу постачання та витрат на нього.

100. Перевагами від передачі другорядних функцій в аутсорсинг на без конкурентній основі для постачальника є:

а) отримання додаткових винагород;

б) детальний опис етапів передачі процесів;

в) посилення контролю над процесом аутсорсингу;

г) можливість укладання контракту за ціною, яка перевищує конкурентну.

100. Недоліком від надання послуг в аутсорсинг є:

а) ризик відмови клієнта від сплати вищої за конкурентну ціни протягом всього терміну аутсорсингу;

б) економія коштів, які витрачаються постачальником на боротьбу з конкурентами;

в) складність оцінки реальної цінності пропозиції;

г) відсутність інформації про кращі способи організації робіт.

100. Витрати переведення функцій в аутсорстнг можна значно знизити у разі укладання:

а) довгострокового контракту;

б) короткострокової довіреності;

в) конкурентної угоди.

100. При укладанні угоди про аутсорсинг зазвичай використовують:

а) домовленість;

б) доручення;

в) наказ;

г) контракт.

100. Звернення до аутсорсингу логістичних послуг може дати:

а) значний економічний ефект;

б) значний соціальний ефект;

в) незначний екологічний ефект;

г) значний науково-технічний ефект.

100. Як правило, обробка замовлень та управління товарно-матеріальними запасами залишається переважно за:

а) постачальником компанії;

б) клієнтами компанії;

в) посередниками компанії;

г) самою компанією.

100. Які основні переваги застосування методу управління якістю процесів:

а) оптимізація виробничого циклу за рахунок формалізації процесу; підвищення ефективності використання матеріальних, трудових, часових ресурсів; факторний аналіз процесу при розрахунку обсягу партії;

б) міцний аналітичний апарат у вирішенні проблем; чітка організаційна структура управління; наявність циклу управління якістю продукту DMAIC;

в) швидке досягнення якості процесів та продукту; зменшення часу очікувань між етапами створення доданої вартості; застосування методу у виробничій та невиробничій діяльності?

100. Які основні переваги застосування методу управління якістю продукту:

а) міцний аналітичний апарат у вирішенні проблем; чітка організаційна структура управління; наявність циклу управління якості продукту DMAIC;

б) швидке досягнення якості процесів та продукту; зменшення часу очікувань між етапами створення доданої вартості; застосування методу у виробничій та невиробничій діяльності;

в) оптимізація виробничого циклу за рахунок формалізації процесу; підвищення ефективності використання матеріальних, трудових, часових ресурсів; факторний аналіз процесу при розрахунку обсягу партії?

100. Які основні переваги застосування методу управління якістю процесів та продукту:

а) оптимізація виробничого циклу за рахунок формалізації процесу; підвищення ефективності використання матеріальних, трудових, часових ресурсів; факторний аналіз процесу при розрахунку обсягу партії;

б) міцний аналітичний апарат у вирішенні проблем; чітка організаційна структура управління; наявність циклу управління якістю продукту DMAIC;

в) швидке досягнення якості процесів та продукту; зменшення часу очікувань між етапами створення доданої вартості; застосування методу у виробничій та невиробничій діяльності?

100. Які основні недоліки застосування методу управління якістю процесів:

а) значні витрати переходу на впровадження методу; отримання прибутку на інвестований капітал в довгостроковому періоді; обмежено придатний для підприємств, які діють в короткостроковому періоді, чи обирають за ціль максимізацію поточного прибутку;

б) складність застосування методу на корпоративному чи бізнес-рівнях; значна децентралізація управління; складність статистичної керованості процесів;

в) значні витрати на зберігання незавершеного виробництва та готової продукції; трудомісткість методу; обмежений вплив на тривалість виробничого циклу?

100. Які основні недоліки застосування методу управління якістю продукту:

а) значні витрати переходу на впровадження методу; отримання прибутку на інвестований капітал в довгостроковому періоді; обмежено придатний для підприємств, які діють в короткостроковому періоді, чи обирають за ціль максимізацію поточного прибутку;

б) складність застосування методу на корпоративному чи бізнес-рівнях; значна децентралізація управління; складність статистичної керованості процесів;

в) значні витрати на зберігання незавершеного виробництва та готової продукції; трудомісткість методу; обмежений вплив на тривалість виробничого циклу?

1.114. Які основні недоліки застосування методу управління якістю процесів та продукту:

а) значні витрати переходу на впровадження методу; отримання прибутку на інвестований капітал в довгостроковому періоді; обмежено придатний для підприємств, які діють в короткостроковому періоді, чи обирають за ціль максимізацію поточного прибутку;

б) складність застосування методу на корпоративному чи бізнес-рівнях; значна децентралізація управління; складність статистичної керованості процесів;

в) значні витрати на зберігання незавершеного виробництва та готової продукції; трудомісткість методу; обмежений вплив на тривалість виробничого циклу?

1.115. Які етапи впровадження методу управління якістю процесів та продукту:

а) формування організаційного забезпечення та планування моделі удосконалення діяльності підприємства; управління процесом реалізації методу; підтримка мотивації;

б) ініціювання; формування організаційної структури та системи мотивації працівників процесу; формування забезпечення; формування моделі вдосконалення діяльності підприємства; формування програм вдосконалення командних результатів;

в) причетність до вдосконалення; популяризація методу; послідовність застосування методу; метод – суть існування?

1.116. Складовими такого етапу впровадження методу управління якістю процесів та продукту, як формування організаційного забезпечення та планування моделі удосконалення діяльності підприємства, є:

а) причетність до вдосконалення; популяризація методу; послідовність застосування методу; метод – суть існування;

б) визначення цілей та цінностей проекту; характеристика реального стану; аналіз дефектів у процесі; вдосконалення процесу та реалізація методу; створення системи контролю реалізації процесу;

в) ініціювання; формування організаційної структури та системи мотивації працівників процесу; формування забезпечення; формування моделі вдосконалення діяльності підприємства; формування програм вдосконалення командних результатів.

1.117. Складовими такого етапу впровадження методу управління якістю процесів та продукту, як управління процесом реалізації методу, є:

а) причетність до вдосконалення; популяризація методу; послідовність застосування методу; метод – суть існування;

б) визначення цілей та цінностей проекту; характеристика реального стану; аналіз дефектів у процесі; вдосконалення процесу та реалізація методу; створення системи контролю реалізації процесу;

в) ініціювання; формування організаційної структури та системи мотивації працівників процесу; формування забезпечення; формування моделі вдосконалення діяльності підприємства; формування програм вдосконалення командних результатів.

1.118. Складовими такого етапу впровадження методу управління якістю процесів та продукту, як формування організаційного забезпечення та планування моделі удосконалення діяльності підприємства, є:

а) причетність до вдосконалення; популяризація методу; послідовність застосування методу; метод – суть існування;

б) визначення цілей та цінностей проекту; характеристика реального стану; аналіз дефектів у процесі; вдосконалення процесу та реалізація методу; створення системи контролю реалізації процесу;

в) ініціювання; формування організаційної структури та системи мотивації працівників процесу; формування забезпечення; формування моделі вдосконалення діяльності підприємства; формування програм вдосконалення командних результатів.

1.119. Що таке аутсорсинг?

а) угода про управління персоналом, власністю та обладнанням від імені постачальника, а також підвищення цінності;

б) передача певних виробничих функцій невизначеному колу осіб;

в) переведення внутрішнього підрозділу або підрозділів підприємства і всіх пов’язаних з ним активів в організацію постачальника послуг, яка пропонує надавати деяку послугу в певний період часу за обумовленою ціною.

1.120. Переведення внутрішнього підрозділу або підрозділів підприємства і всіх пов’язаних з ним активів в організацію постачальника послуг, яка пропонує надавати деяку послугу в певний період часу за обумовленою ціною, – це:

а) аутсорсинг;

б) бенчмаркінг;

в) синергія.

1.121. За критерієм повноти функцій, що передаються, аутсорсинг поділяється на:

а) спільний, проміжний та трансформаційний;

б) частковий та спільний;

в) максимальний та частковий.

1.122. Спільний аутсорсинг – це:

а) договір, у термін дії якого працівники і/або активи, які відносяться до основної діяльності, передаються в аутсорсинг;

б) згідно з договором більшість функцій залишається за клієнтом;

в) договір, який передбачає наявність декількох постачальників послуг та розглядає сторони угоди як партнерів.

1.123. Частковий аутсорсинг – це:

а) договір, у термін дії якого працівники і/або активи, які відносяться до основної діяльності, передаються в аутсорсинг;

б) згідно з договором більшість функцій залишається за клієнтом;

в) договір, який передбачає наявність декількох постачальників послуг та розглядає сторони угоди як партнерів.

1.124. Максимальний аутсорсинг – це:

а) договір, у термін дії якого працівники і/або активи, які відносяться до основної діяльності, передаються в аутсорсинг;

б) згідно з договором більшість функцій залишається за клієнтом;

в) договір, який передбачає наявність декількох постачальників послуг та розглядає сторони угоди як партнерів.

1.125. Проміжний аутсорсинг – це:

а) договір, у термін дії якого працівники і/або активи, які відносяться до основної діяльності, передаються в аутсорсинг;

б) згідно з договором більшість функцій залишається за клієнтом;

в) передача та термін дії аутсорсингу таких систем/видів діяльності, які паралельно розробляються/удосконалюються власними службами.

1.126. Які основні переваги центра обслуговування споживачів, який є у власності постачальника послуг з аутсорсингу?

а) оптимізація виробничого циклу за рахунок формалізації процесу; підвищення ефективності використання матеріальних, трудових, часових ресурсів; факторний аналіз процесу при розрахунку обсягу партії;

б) максимізація ефекту масштабу за рахунок комплексного обслуговування споживачів, сконцентрованого в одному центрі; регулярне оновлення технічних систем та використання новітніх технологій; швидке виправлення помилок за рахунок концентрації виконання функцій та процесів;

в) забезпечення тривалої конкурентоспроможності клієнта; зменшення витрат на обслуговування; отримання додаткового прибутку, внаслідок надання послуг стороннім організаціям.

1.127. Які основні переваги центра обслуговування споживачів, який є у власності клієнта послуг з аутсорсингу?

а) оптимізація виробничого циклу за рахунок формалізації процесу; підвищення ефективності використання матеріальних, трудових, часових ресурсів; факторний аналіз процесу при розрахунку обсягу партії;

б) максимізація ефекту масштабу за рахунок комплексного обслуговування споживачів, сконцентрованого в одному центрі; регулярне оновлення технічних систем та використання новітніх технологій; швидке виправлення помилок за рахунок концентрації виконання функцій та процесів;

в) забезпечення тривалої конкурентоспроможності клієнта; зменшення витрат на обслуговування; отримання додаткового прибутку внаслідок надання послуг стороннім організаціям.

1.128. Які основні недоліки центра обслуговування споживачів, який є у власності постачальника послуг з аутсорсингу:

а) зниження ефективності виконання функцій чи процесів внаслідок надання широкого асортименту послуг;

б) необхідність зручного для клієнта місця розташування центру;

в) практика кращого обслуговування великих клієнтів;

г) необхідінсть обслуговування клієнітв з різних сегментів знижує загальний рівень надання сервісу;

д) всі відповіді правильні;

е) правильа відповідь: а, б.

1.129. Процедура стратегічного позиціонування підприємства за логістичними параметрами стосовно до конкурентів, середньогалузевого рівня чи лідера у галузі – це:

а) ціль логістики управління;

б) Е-сорсинг;

в) аудит логістики підприємства;

г) бечмаркінг у логістиці.

РОЗДІЛ 2. ЛОГІСТИЧНА СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВА

2.1. До етапів формування логістичної стратегії підприємства не входить:

а) забезпечення стійких конкурентих переваг;

б) формулювання стратегічних цілей та завдань;

в)визначення логістичної місії;

г) прийняття стратегічних логістичних рішень.

2.2. Стратегічні цілі логістичного менеджменту можуть ідентифікуватися, як:

а) доставка продукції відповідної якості та кількості "точно у термін", при відносно мінімальних витратах на постачання, зберігання, виробництво та збут;

б) досягенння найвищої продуктивності праці в галузі у виробництві всіх або окремих видів окремих видів продукції;

в) цілі, що спрямовані на розвиток трудового потенціалу підприємства, компетенцій і здібностей персоналу, формування корпоративної культури.

2.3. Логістична стратегія - це:

а) залучення до виконання всіх або окремих логістичних операцій сторонніх спеціалізованих організацій;

б) спосіб реалізації у довгостроковій перспективі органами управління підприємства оптимізаційних і адаптивних властивостей логістики, який визначає цілеспрямоване оптимальне управління його внутрішніми і зовнішніми відносинами та відповідними потоковими процесами у часових і просторових параметрах середовища таких відносин;

в) припис стосовно того, які дії необхідно застосовувати у конкретній логістичній ситуації;

2.4. Перший етап формування і реалізації логістичної стратегії, що передбачає аналіз існуючого стану логістики підприємства та тенденції її розвитку/регресу, включає в себе:

а) моніторинг внутрішнього і зовнішнього середовища логістики підприємства;

б) розробку регламентів формування логістичної стратегії підприємства;

в) адаптацію логістичної стратегії підприємства;

г) визначення шляів досягення стратегічних цілей функціонування виробничо-господарських структур.

2.5. Який з перелічених показників використовують для аналізу логістистичного потенціалу підприємства:

а) коефіцієнт співвідношення вхідних та вихідних односторонніх матеріальних потоків;

б) коефіцієнт ліквідності;

в) коефіцієнт корисної дії;

г) коефіцієнт віддачі інвестованого капіталу.

2.6. Який з перелічених показників не використовують для аналізу логістичного потенціалу підприємства:

а) коефіцієнт задоволення потреби;

б) коефіцієнт рівномірності поставок;

в) коефіцієнт стабільності економічного зростання;

г) коефіцієнт надійності (оперативності).

2.7. Етап формування та реалізації логістичної стратегії підприємства, що передбачає розробку логістичного стратегічного плану з визначенням агрегованих показників для логістичної системи підприємства та окремих її підсистем стосується:

а) формування місії підприємства;

б) формування завдань логістичної стратегії підприємства;

в) моніторингу зовнішнього середовища логістики;

г) ідентифікації і реінжирінгу логістичних бізнес-процесів.

2.9. За напрямами розвитку логістичної стратегії в бізнесі, розрізняють такі її види:

а) договірні логістичні стратегії; логістичний outsourcing; логістичне партнерство; швидкі цикли і інтеграція ланцюга поставок;

б) стратегії консолідації транспорту, складів та запасів;

в) стратегії підвищення ефективності обслуговування клієнта;

стратегія логістичних інновацій;

г) стратегія вибору оптимального постачальника; стратегія скорочення циклу виробництва.

2.10. За розв'язанням базових логістичних проблем, виділяють такі види логістичних стратегій:

а) стратегії інтеграції функцій і процесів; консолідації; ілімінації запасів; скорочення циклу; диференціації обслуговування клієнта;

б) договірні логістичні стратегії, логістичне партнерство;

в) ринкова стратегія; операційна стратегія; інвестиційна стратегія;

г) стратегія зростання обсягів виробництва; стратегія стабілізації.

2.11. Зовнішнє середовище логістики - це:

а) сукупність економічних факторів, які служать основою функціонування та розвитку міжнародного обміну товарами, руху та використання факторів виробництва та валюти;

б) зовнішні умови та чинники здійснення підприємницької діяльності,що не залежить від підприємства, організації, але мають бути обов'язково враховані ними при розробці стратегії розвитку, бізнес-плану тощо;

в) сукупність неконтрольованих підприємством суб’єктів, умов та сил, що діють за межами його логістичної системи і здатні вплинути на її функціонування.

2.12.До структури зовнішнього середовища логістики підприємства входять:

а) покупці та кінцеві споживачі;

б) логістичні посередники;

в) науково-технічні фактори та екологічні фактори;

г) контактні групи.

2.13. Внутрішнє середовище логістики підприємства - це:

а) сукупність суб'єктів і факторів, що діють поза організацією і впливають на її маркетингову діяльність;

б) сукупність суб'єктів, що формують поточне, найближче оточення організації, прямо або непрямо впливають на його ринкову діяльність;

в) сукупність факторів, які контролюються його вищим керівництвом та працівниками функціональних підрозділів;

г) система зовнішніх умов, у яких розвиваються міжнародні економічні відносини, та система факторів, що формують мікро- та макромотивацію поведінки суб’єктів світогосподарської взаємодії та визначають ефективність їх участі у міжнародному поділі праці. 

2.14. Технологічні фактори внутрішнього середовища логістики підприємств - це:

а) фактори, що визначають технічну та технологічну забезпеченість виробництва, адекватність спийняття та ступінь реалізації інноваційних процесів, гнучкість технологічних процесів;

б) фактори, що складають впливи на ринкову, товарну та споживчу політику підприємства, на механізми вивчення і прогнозування ринку;

в) фактори, що впливають на точність, повноту, достовірність, оперативність інформації, яка вирористовується підприємством у процесі формування логістичної стратегії;

2.15. Такий фактор, як оперативність зв'язку, в системі формування та розвитку логістичної стратегії, визначає :

а) рівень адаптації підрозділів підприємства та підприємства у цілому до зовнішнього середовища а рахунок ефективних зовнішніх і внутрішніх комунікаційних мереж, впливає на процеси прийняття та реалізації управлінських рішень у тому числі при опрацюванні замовлень;

б) ефективність використання логістично-фінансового потенціалу;

в) рівень та організацію виробничих процесів;

г) ефективність системи управління та планування, організаційну

культуру підприємства.

2.16. Чи належать до логістичних стратегій щодо вирішення базових логістичних проблем стратегія консолідації; стратегія скорочення циклу; стратегія логістичного аутсорсингу:

а)так;

б)ні.

2.17. Чи стосується стратегія інтеграції функцій та процесів марктенгово- логістичного управління; інтеграції стратегій транспортування, складування, управління запасами:

а)так;

б)ні.

2.18 Чи мають на меті стратегії консолідації досягнення ефекту масштабу:

а)так;

б)ні.

19. Мотиви реалізації експортної стратегії полягають в:

а) стратегії компромісу між експортною та ліцензійною стратегіями;

б) наданні ліцензій фірмі з іншої держави на користування технологією виробництва, ноу-хау тощо;

в) отриманні конкурентних переваг через менші ризики внаслідок меншої потреби в додаткових інвестиціях; через високу еластичність логістичних систем стосовно оточення;

г) придбанні та експансії.

2.20. Ліцензійна стратегія полягає в:

а) формуванні компромісу між експортною та ліцензійною стратегіями;

б) наданні певних прав фірмі з іншої держави на користування технологією виробництва, ноу-хау тощо;

в) отриманні конкурентних переваг;

г) придбанні та експансії.

2.21. Чи є мотивом впровадження ліцензійної стратегії подолання тарифних бар’єрів та імпортних умов:

а)так;

б)ні.

2.22. Стратегія JOINT VENTURES полягає в:

а) стратегії компромісу між експортною та ліцензійною стратегіями;

б) наданні ліцензій фірмі з іншої держави на користування технологією виробництва, ноу-хау тощо;

в) отриманні конкурентних переваг;

г) придбанні та експансії.

2.23. Мінімізація загальних логістичних витрат реалізується шляхом:

а) використання логістичних технологій підтримки життєвого циклу продукту;

б) скорочення операційних логістичних витрат по окремих логістичних функціях;

в) рішення «робити або купувати»;

г) використання логістичних посередників.

24. Поліпшення якості логістичного сервісу реалізується шляхом:

а) використання логістичних технологій підтримки життєвого циклу продукту;

б) скорочення операційних логістичних витрат поокремих логістичних функціях;

в) рішення «робити або купувати»;

г) використання логістичних посередників.

24. Беззбитковий розподіл реалізується шляхом:

а) використання логістичних технологій підтримки життєвого циклу продукту;

б) скорочення операційних логістичних витрат поокремих логістичних функціях;

в) видалення надлишкових операцій і перепон на шляху інформаційного та матеріального потоків;

г) використання логістичних посередників.

2.26. Мінімізація інвестицій у логістичну інфраструктуру реалізується шляхом:

а) використання логістичних технологій підтримки життєвого циклу продукту;

б) скорочення операційних логістичних витрат поокремих логістичних функціях;

в) рішення «робити або купувати»;

г) використання логістичних посередників.

27. Логістичний аутсорсинг реалізується шляхом:

а) використання логістичних технологій підтримки життєвого циклу продукту;

б) скорочення операційних логістичних витрат поокремих логістичних функціях;

в) рішення «робити або купувати»;

г) використання логістичних посередників.

2.28. Чи є результатом логістичного планування формування плану логістики:

а)так;

б)ні.

29. Чи можна вважати логістичні стратегії як такі, що безпосередньо розвивають конкурентні стратегї:

• так;

• ні?

29. Згідно з моделлю М. Портера вирізняють логістичні стратегії низьких витрат та стратегії диференціації:

• так;

• ні?

29. Чи передбача логістична стратегія низьких витрат є вузьку спеціалізацію, максимізацію обсягу виробництва, стандартизацію (виробів, процесів, процедур, організаційних структур):

• так;

• ні?

29. Чи передбачає логістична стратегія диференціації формування логістичних систем розміщення виробів в місці і час, де і коли існує потреба:

• так;

• ні?

29. Third Party Logistic (3 PL ) - це:

а) система певних заходів, що спрямована на досягнення цілей і завдань логістичного менеджменту;

б) логістика третьої сторони, яка передбачає надання логістичних послуг, що виходять за межі стандартного переліку, включають складування, перевантаження, опрацювання вантажів тощо;

в) певна інформаційна структура, що включає відповідну логістичну ситуацію і сукупність невизначених елементів моделі логістичної системи чи її характеристик.

2.34. Fifth Party Logistics (5 PL) - це:

а) віртуальний логістичний сервісний провайдер, ключова компетенція якого лежить у сфері широкого використання ноу-хау в логістичному менеджменті, їх діяльність не передбачає управління реальними процесами;

б) метод, який допомагає визначити цінність по всьому ланцюгу створюваної вартості з орієнтацією на якість всіх процесів;

в) системні логістичні оператори, які здійснюють інтеграцію всіх учасників логістичного ланцюга, провідна роль яких реалізується в управлінні мережною логістикою;

г) автономна логістика, за якою всі операції виконує сам власник вантажу.

2. 35. Логістична місія – це:

а) процес розробки моделі реальної ситуації та виконання експерименту з метою встановлення того, як буде реально змінюватись ситуація;

б) процес планування, виконання і контролю ефективного з точки зору зниження витрат потоку сировини, матеріалів, незавершеного виробництва,готової продукції, сервісу і пов’язаної інформації відточки виникнення до точки споживання для цілей задоволення вимог споживача;

в) будь-яка закінчена елементарна дія;

г) визначення довгострокових цілей логістичної діяльності підприємства, яких має бути досягнуто у рамках певних ринкових ситуацій.

2.36. Методи Poka-Yoka - це:

а) методи, за якого постійні невеликі вдосконалення ведуть до неперервного процесу покращення;

б) методи, за допомогою яких визначають цінність по всьому ланцюгу створювальної вартості з орієнтацією на якість всіх процесів;

в) методи, що скеровані на покращення рівня якості продукції та тривалості процесу її вдосконалення;

г) методи, що ґрунтуються на принципі "негайно від невідповідностей" (передбачення та ліквідація на ранніх стадіях не відповідностей через людські недоліки).

37. Визначення довгострокових цілей логістичної діяльності підприємства, яких має бути досягнуто у рамках певних ринкових ситуацій – це:

а) логістична операція;

б) логістична місія;

в) логістичне завдання;

г) зовнішня невизначеність.

РОЗДІЛ 3: ФУНКЦІЯ «ОРГАНІЗУВАННЯ» В СИСТЕМІ ЛОГІСТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

3.1. Організація логістичного управління - це:

а) трансформування чи упорядкування наявної (чи розробки нової) конфігурації ланок логістичної системи з одночасним створенням структур й правил здійснення керівного впливу на плин логістичних потокових процесів;

б) операції страхування від несприятливої зміни цін за угодами, які передбачають поставки товарів у майбутньому;

в) відокремлення і створення підприємств і галузей для випуску однорідної продукції;

г) соціально-економічна ефективність, обчислювальна зіставленням реальних доходів населення і приросту фонду нагромадження.

3.2. Які умови необхідні для синтезу ефективної організаційної логістичної структури:

а) виділення необхідних і достатніх функцій логістичного менеджменту;

б) відокремлення ланок логістичної системи за функціями управління, необхідним для реалізації глобальної мети логістичної системи;

в) наявність відносин логістичного менеджменту між виділеними ланками логістичної системи;

г) правильна відповідь а і в;

д) всі відповіді вірні.

3.3. Основною особливістю логістичної системи є:

а) те, що кожна ланка логістичної системи є синтезом об’єкту і суб’єкта управління, причому окремі ланки можуть бути функціонально відособленими логістичними підсистемами;

б) різноманітність споживчих уподобань;

в) висока значимість суспільних факторів;

г) необхідність використання сучасної інформаційної бази з метою здійснення багатоваріантних розрахунків для прийняття обґрунтованих і оптимальних рішень.

3.4. Що є характерним для етапу функціональної агрегації еволюції організаційної структури логістичної системи:

а) акцент на якість;

б) розвиток концепції тотальних витрат;

в) поява концепції загальних логістичних витрат;

г) правильна відповідь: а,в;

д) всі відповіді вірні?

3.5. Для етапу фрагментаризації еволюції організаційної структури логістичної системи не є характерним:

а) виділення елементарних і комплексних логістичних активностей;

б) виділення, контроль і аналіз логістичних витрат;

в) контроль і оцінка логістичного адміністрування;

г)правильна відповідь а і в.

3.6. На якому із етапів еволюції організаційної структури логістичної системи відбувається поява логістичних менеджерів, формування матричних і програмно-орієнтованих оргструктур, логістичних союзів і альянсів, глобалізація організованих структур:

а) на етапі фрагментаризації;

б) на етапі функціональної агрегації;

в) на етапі процесової інтеграції;

г) правильна відповідь відсутня.

3.7. Яка організаційна структура фірмових логістичних систем не реалізувалася на етапі функціональної агрегації еволюції організаційних структур логістичної системи:

а) лінійна;

б) штабна;

в) лінійно-штабна або змішана;

г) дивізіональна?

3.8. Цільовими функціями децентралізованої програмно-орієнтованої організаційної структури логістичної системи є:

а) зменшення циклу обробки і виконання замовлення;

б) зменшення тотальних логістичних витрат;

в) зменшення рівня запасів у дистрибуцій ній мережі;

г) всі відповіді вірні.

3.9. Основними ознаками, за якими відрізняються горизонтально орієнтовані організаційні структури від вертикальних є:

а) використовуванням персоналу кожного горизонтального рівня для вирішення всіх проблем менеджменту;

б) максимізацією зв’язків між ланками логістичної системи рівня ( логістичного каналу);

в) недостатнім рівнем інформованості персоналу менеджменту;

г) правильна відповідь а і б;

д) всі відповіді вірні.

3.10. На якому етапі еволюції організаційної структури логістичної системи широкого поширення набули матричні організаційні структури:

а) етапі фрагментаризаціі;

б) етапі функціональної агрегаціі;

г) етапі процесної інтеграції;

г) правильна відповідь а і в;

д) правильна відповідь б і в.

3.11. До переваг централізованої організації логістики на підприємстві належать:

а) забезпечення необхідного рівня сервісу для покупців;

б) здійснення функцій управління, передачі, обміну і контролю інформації;

в) покращення взаємовідносин усередині фірми між окремими ланками організаційної структури;

г) правильна відповідь б і в;

д) усі відповіді вірні.

3.12. Факторами, що підтверджують централізацію і концентрацію логістичних функцій в організаційних структурах є:

а) існування формальної організації логістики;

б) придатність до реорганізації;

в) логістичне управління виходить за рамки традиційних лінійних чи штабних структур;

г) усі відповіді вірні.

3.13. Аргументами на користь децентралізованої організації логістики є:

а) покращення взаємовідносин в середині фірми між окремими ланками організаційної структури;

б) неможливістю управління централізованою системою в купних компаніях;

в) передання всіх лінійних функцій управління логістикою в кожен автономний підрозділ;

г) правильна відповідь відсутня;

д) правильна відповідь б і в.

3.14. Яка існує взаємозалежність між бажаним ступенем децентралізації і загальним характером діяльності будь-якої компанії:

а) обернена;

б) пряма;

в) обернено пропорційна;

г) не існує залежності.

3.15. Недоліками лінійно-функціональної організаційної структури є:

а) опір змінам;

б) розподіл праці по вертикальних процесах;

в) перевантаження керівників в умовах реорганізації;

г) складність взаємодії лінійних та функціональних керівників;

д) всі відповіді вірні;

е) правильна відповідь а, в, г.

3.16. Основною ознакою дивізіональної організаційної структури є:

а) зосередженість всіх функцій в одному підрозділі;

б) частина або всі функції делегуються виробничим підрозділам;

в) угрупування персоналу компанії по функціональних областях;

г) правильна відповідь відсутня.

3.17. Основним недоліком дивізіональної структури є:

а) дублювання функцій управління;

б) відмінністю інтересів дивізіонів головному офісу компанії;

в) ізоляція підрозділів один від одного;

г) утруднений рух інформації;

д) правильна відповідь а і б;

е) правильна відповідь в і г.

3.18. Які організаційні структури є найбільш ефективні у стабільному середовищі:

а) дивізіон альні;

б) лінійно-функціональні;

в) лінійні;

г) функціональні;

д) матричні.

3.19. Які організаційні структури є найбільш ефективні у середовищі, що змінюється:

а) дивізіон альні;

б) лінійно-функціональні;

в) лінійні;

д) функціональні;

д) матричні.

3.20. Які організаційні структури зорієнтовані на цільову конкуренцію:

а) дивізіон альні;

б) лінійно-функціональні;

в) лінійні;

д) функціональні;

д) матричні.

3.21. Які організаційні структури зорієнтовані на освоєння нових ринків і нових технологій:

а) дивізіон альні;

б) лінійно-функціональні;

в) лінійні;

д) функціональні;

д) матричні.

3.22. Які організаційні структури зорієнтовані на оперативне прийняття рішень:

а) дивізіональні;

б) лінійно-функціональні;

в) лінійні;

д) функціональні;

д) матричні.

3.23. В яких організаційних структурах відбувається швидке рішення складних міжфункціональних проблем:

а) дивізіональні;

б) лінійно-функціональні;

в) лінійні;

д) функціональні;

д) матричні.

3.24. Яка організаційна структура є найбільш прийнятною для малих та середніх підприємств:

а) дивізіон альні;

б) лінійно-функціональні;

в) лінійні;

д) функціональні;

д) матричні.

3.25. Перевагою лінійно-функціональної організаційної структури є:

а) стимулювання функціональної ізольованості та забрудненість функціональної координації;

б) породження «ефекту відомства» в середині фірми та всередині служби логістики;

в) ліквідація дублювання функцій іншими підрозділами;

г) правильна відповідь відсутня.

3.26. В дивізіональній організаційній структурі служба логістики зорієнтована на:

а) продукт або споживача;

б) певний регіон;

в) сектор ринку;

г) всі відповіді вірні.

3.27. Якими формами може бути представлена логістика в дивізіональній організаційній структурі:

а) централізованою організацією логістики в дивізіональній організаційній структурі;

б) децентралізованою організацією логістики в дивізіональній організаційній структурі;

в) централізованою організацією логістики з децентралізованими дивізіонами;

г) правильна відповідь відсутня;

д) всі відповіді вірні.

3.28. Коли логістика представлена не явно, тобто у вигляді проблеми, таку її організацію відносять до:

а) формальних організаційних структур;

б) неформальних організаційних структур;

в) семі формальних організаційних структур;

г) правильна відповідь відсутня.

3.29. За яких умов підприємства використовують дивізіональну організаційну структуру:

а) розширення кількості асортименту продукції;

б) зростання та розвитку бізнесу;

в) випуску більшої кількості продукції;

г) збільшення кількості персоналу.

3.30. Матричні організаційні структури управління не є типовими для фірм, які:

а) вимушені швидко адаптуватися до змін технологій або ринків;

б) які при управлінні стискаються з невизначеністю, що вимагає обробки великих об’ємів інформації;

в) сприяють ефективному виробництву стандартизованих робіт та послуг;

г) значною мірою залежать від обмежених і людських ресурсів.

3.31. Матрична організаційна структура є комбінацією таких організаційних структур:

а) лінійної та функціональної;

б) лінійно-функціональної та проектної структур;

в) функціональної та дивізіональної;

г) лінійної та дивізіональної.

3.32. Чи є проблемою взаємодії служби логістики з іншими підрозділами компанії низький рівень зкоординованості процесу оперативного управління матеріальними потоками:

а) так;

б)ні.

3.33. Такі недоліки, як підвищення числа міжфункціональних конфліктів і несприяння досягненню спільних цілей бізнесу, усунення прийняття рішень по логістиці, породження «ефекту відомства» всередині фірми і в середині служби логістики характерні для:

а)матричної організаційної структури;

б)лінійно-функціональної організаційної структури;

в)проектно-орієнтованої організаційної структури;

3.34. Що таке проектно-орієнтована організаційна структура:

а) тимчасова організаційна структура, що створюється на підприємстві для вирішення конкретного комплексного завдання;

б) особлива форма тривалих, раціональних виробничих зв’язків між спеціалізованими самостійними підрозділами підприємствами;

в) правильна відповідь відсутня.

3.35. Чим відрізняються горизонтально-орієнтовані організаційні структури логістики від звичних вертикальних лінійно-функціональних структур:

а) організаційною побудовою навколо проекту (процесу);

б) вирівняною по рівнях (задачам) ієрархією;

в) залученням споживачів для вирішення задачі;

г) всі відповіді вірні.

3.36.До чого призводить упровадження матричних і проектно-орієнтованих організаційних структур:

а) розширення повноважень;

б) «стиснення» структури;

в) горизонтального стилю управління логістикою;

г) всі відповіді вірні.

3.37. Недоліком проектно-орієнтованих організаційних структур є:

а) можливе накопичення зайвих ресурсів для виконання проекту;

б) наскрізне управління логістикою;

в) недостатня мотивація тимчасового персоналу команди;

г) негативна конкуренція між командами декількох логістичних проектів, що виконуються одночасно.

д) правильна відповідь а, в;

е) правильна відповідь а, б, г;

ж) правильна відповідь а, в, г.

3.38. Типовими функціями інтегральних логістичних менеджерів є:

а) встановлення перспективних цілей і завдань логістичного менеджменту;

б) розробка стратегічного логістичного плану і узгодження його з виробничим розкладом;

в) визначення структури ЛІС і вимог до вживаних ІКЕ;

г) правильна відповідь а, в;

д) всі відповіді вірні.

РОЗДІЛ 4: ФУНКЦІЯ «ПЛАНУВАННЯ» В СИСТЕМІ ЛОГІСТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

4.1. Стратегічне планування - це раціональне поєднання перспективних планів діяльності підприємства, встановлення чіткого порядку їх розробки, визначення планових показників і критеріїв оцінки діяльності персоналу, здійснення планів і контроль за їх виконанням:

а)так;

б)ні.

4.2. Стратегічне планування у системі логістичного менеджменту - це організаційне стратегічне передбачення, внутрішня координація, розподіл ресурсів між декількома напрямками логістичної діяльності підприємства з метою її адаптації до очікуваних змін зовнішнього середовища. Чи правильне дане визначення:

а)так;

б)ні.

4.3. Чи є метою стратегічного планування логістики уточнення цілей і завдань конкретних напрямків логістичної діяльності з урахуванням більш глибокого дослідження зовнішнього середовища та можливостями підприємства адаптації до його змін:

а)так;

б)ні.

4.4. Які з переілечих завдань відносяться до основних завдань стратегічного планування логістики:

а)вибір напрямів розвитку (реорганізації) системи логістичного управління підприємства;

б)техніко-економічне обґрунтування доцільності конкретного проекту розвитку (реорганізації) системи логістичного управління підприємства [34];

в)розподіл ресурсів між перспективними, поточними, оперативно-календарними складовими логістичного менеджменту;

г) всі відповіді вірні;

д) вірна відповідь: а, б.

4.5. Які з перелічених завдань відносяться до основних завдань стратегічного планування логістики:

а)визначення джерел і порядку фінансування, розрахунок очікуваних фінансових результатів діяльності у рамках конкретної системи логістичного управління, включаючи обсяги продажу продукції та сервісу, прибутку, доходів тощо [43];

б)визначення основних вимог до кваліфікації і спеціальностей персоналу підприємства за реалізації проекту розвитку (реорганізації) системи логістичного управління;

• в)розподіл ресурсів між перспективними, поточними, оперативно-календарними складовими логістичного менеджменту;

• г) всі відповіді вірні;

• д) вірна відповідь: а, б.

4.6. Чи є основним завданням служби логістики вирішення поточних питань довгострокового планування як виробничо-господарської діяльності підприємства у цілому, так і логістики зокрема:

а)так;

б)ні.

4.7. Основними завданнями керівника служби логістики при здійсненні стратегічного планування є:

а)формування відповідності виробничої і логістичної політика підприємства сучасним потребам і вимогам ринку;

б)оцінці правильності комерційних ідей цілям і стратегіям логістики;

в)визначення небезпек і можливостей формування й розвитку стратегії логістики підприємства;

г) всі відповіді вірні;

д) вірна відповідь: а, в?

4.8. У системі логістичного менеджменту стратегічне планування конкретизується у ході розробки щорічних планів логістики:

а)так;

б)ні.

4.9. Стратегічне планування логістики реалізується через:

а) розподіл ресурсів;

б)адаптацію до зовнішнього середовища;

в)внутрішню координацію;

г)організаційне стратегічне передбачення.;

д) всі відповіді вірні;

е) вірні відповіді а, б.

4.10. Чи є метою процесу логістичного стратегічного планування на корпоративному рівні стратегічне формування портфелю бізнесу фірми:

а)так;

б)ні.

4.11. Чи є метою процесу логістичного стратегічного планування на бізнес-рівні формування конкурентних переваг бізнес-підрозділів:

а)так;

б)ні.

4.12. Чи є метою процесу логістичного стратегічного планування на функціональному рівні формування ефективних логістичних систем на цільових ринках:

а)так;

б)ні.

4.13. Чи відносяться до логістичних конкурентних стратегій стратегії інтенсивного зростання, стратегії інтеграційного зростання, стратегії диверсифікації:

а)так;

б)ні.

4.14. До якого рівня ієрархії відносяться стратегії інтенсивного зростання, стратегії інтеграційного зростання, стратегії диверсифікації:

а)корпоративного рівня;

б)бізнес-рівня;

в) функціонального рівня.

4.15. Вибір логістичних конкурентних стратегій бізнес –рівня стосується вибору:

а)стратегії низьких витрат;

б)стратегії диференціації;

в) всі відповіді вірні.

4.16. Програмне декларування напрямів стратегічного розвитку підприємства дає відповіді на запитання:

а)що представляє підприємство як учасник економічних відносин на конкурентному ринку;

б) хто є постачальниками підприємства, його бізнес-партнерами, покупцями та кінцевими споживачами;

в)що становить цінність для споживачів; у чому полягає реорганізація управління бізнес-процесами підприємства (у тому числі логістичними процесами)?

г) всі відповіді вірні.

4.17. План розвитку господарського портфеля передбачає оцінку стану всіх виробництв, що входять до складу підприємства:

а)так;

б)ні.

4.18. Стратегія розвитку системи логістичного управління передбачає:

а) визначення можливостей, якими підприємство може скористатися при існуючих масштабах логістичної діяльності (можливості інтенсивного розвитку підприємства);

б) визначення можливості інтеграції елементів системи логістичного управління з елементами системи більш вищого рівня;

в)визначаення можливості, що відкриваються підприємству за межами вищої за ієрархією системи логістичного управління (можливості диверсифікаційного зростання підприємства);

г)всі відповіді вірні;

д)вірні відповіді: а, б.

4.19. Інтенсивний розвиток системи логістичного управління передбачає:

а)глибоке входження на жорстко конкурентний ринок;

б)розширення меж ринку;

в)удосконалення логістичних послуг ;

г)всі відповіді вірні;

д)вірні відповіді: а, б.

4.20. Можливості інтеграції елементів системи логістичного управління з елементами системи більш вищого рівня (можливості зростання логістичної інтеграції підприємства) передбачає:

а)регресивну логістична інтеграція - розширення свого впливу на своїх постачальників;

б)прогресивну логістичну інтеграцію - намагання підприємства отримати у своє володіння чи поставити під контроль систему дистрибуції;

в)горизонтальну логістичну інтеграцію - намагання підприємства отримати у своє володіння чи поставити під жорсткий контроль підприємства-конкурента;

г) всі відповіді вірні.

4.21. Регресивна логістична інтеграція – це:

а)розширення свого впливу на своїх постачальників;

б)намагання підприємства отримати у своє володіння чи поставити під контроль систему дистрибуції;

в)намагання підприємства отримати у своє володіння чи поставити під жорсткий контроль підприємства-конкурента;

г) всі відповіді вірні.

4.22. Прогресивна логістична інтеграція – це:

а)розширення свого впливу на своїх постачальників;

б)намагання підприємства отримати у своє володіння чи поставити під контроль систему дистрибуції;

в)намагання підприємства отримати у своє володіння чи поставити під жорсткий контроль підприємства-конкурента;

г) всі відповіді вірні.

4.23. Горизонтальна логістична інтеграція – це:

а)розширення свого впливу на своїх постачальників;

б)намагання підприємства отримати у своє володіння чи поставити під контроль систему дистрибуції;

в)намагання підприємства отримати у своє володіння чи поставити під жорсткий контроль підприємства-конкурента;

г) всі відповіді вірні.

4.24. Напрямами диверсифікаційного зростання підприємства є:

а)концентрична диверсифікація зростання;

б)горизонтальна диверсифікація зростання;

в)конгломератна диверсифікація зростання;

г) всі відповіді вірні;

д) вірні відповіді: а.

4.25. Конгломератна диверсифікація зростання передбачає:

а) поповненні своєї номенклатури послугами, які з технічної, маркетингової та логістичної точки зору схожі на існуючі послуги підприємства (здійснюється це для залучення споживачів з нових сегментів ринку);

б)виконнанні за рахунок поповнення свого асортименту послугами, які не пов'язані з виробами, що вже випускаються, але можуть викликати зацікавленість споживачів;

в)поповненні асортименту послугами, які не мають ніякого відношення ні до використовуваним підприємством технологіям, ні до існуючих товарів і ринків.

4 26. Горизонтальна диверсифікація зростання полягає в:

а) поповненні своєї номенклатури послугами, які з технічної, маркетингової та логістичної точки зору схожі на існуючі послуги підприємства (здійснюється це для залучення споживачів з нових сегментів ринку);

б)виконнанні за рахунок поповнення свого асортименту послугами, які не пов'язані з виробами, що вже випускаються, але можуть викликати зацікавленість споживачів;

в)поповненні асортименту послугами, які не мають ніякого відношення ні до використовуваним підприємством технологіям, ні до існуючих товарів і ринків.

4.27. Концентрична диверсифікація зростання полягає у:

а) поповненні своєї номенклатури послугами, які з технічної, маркетингової та логістичної точки зору схожі на існуючі послуги підприємства (здійснюється це для залучення споживачів з нових сегментів ринку);

б)виконнанні за рахунок поповнення свого асортименту послугами, які не пов'язані з виробами, що вже випускаються, але можуть викликати зацікавленість споживачів;

в)поповненні асортименту послугами, які не мають ніякого відношення ні до використовуваним підприємством технологіям, ні до існуючих товарів і ринків.

4.28. Комплексна система складових, що розробляється у рамках одного року, відображає обсяги і терміни забезпечення розвитку підприємства необхідними матеріально-фінансовими ресурсами на всіх дільницях ланцюга поставок – це:

а) ціль логістики управління;

б) стратегія у логістиці;

в)план у логістиці;

г) бюджет у логістиці.

29. Інтеграція – це:

а) функція обсягу досяжної інформації про фактор навколишнього середовища стосовно переконаності щодо точності цієї інформації;

б) процес об’єднання зусиль різних підсистем для досягнення цілей підприємства;

в) процес розробки моделі реальної ситуації та виконання експерименту з метою встановлення того, як буде реально змінюватись ситуація;

г) будь-яка закінчена елементарна дія.

4.30. Інтегрована логістика – це:

а) будь-яка закінчена елементарна дія;

сукупність неконтрольованих підприємством суб’єктів, умов та сил, що діють за межами його логістичної системи і здатні вплинути на її функціонування;

б) система управління потоковими процесами, яка розширює сферу застосування інструментарію логістики у спрямуванні на міжфункціональну інтеграцію та оптимізацію сукупності видів виробничо-господарської діяльності;

в) визначення довгострокових цілей логістичної діяльності підприємства, яких має бути досягнуто у рамках певних ринкових ситуацій.

РОЗДІЛ 5: АНАЛІЗ, КОНТРОЛЬ ТА АУДИТ ЛОГІСТИКИ ПІДПРИЄМСТВА

5.1. Функція контролю для логістичної системи, в основному, забезпечує для підприємства:

а) стабільність функціонування;

б) зменшення витрат;

в) збільшення прибутку;

г) забезпечення високого рівня обслуговування клієнта.

5.2. Метою логістичного аудиту у логістичній системі є:

а) контроль за логістичною діяльністю на підприємстві;

б) визначення вузьких місць у логістичній системі;

в) інформатизація персоналу.

5.3. Напрямом аудиту, що досліджує вплив на зв'язок стратегій логістики з іншими сферами та стратегіями підприємства є:

а) фінансовий аудит;

б) операційний аудит;

в) управлінський аудит.

5.4. Чи правильне твердження: « Логістичне відхилення – це здійснення логістичної діяльності підприємством, яка не узгоджується з положеннями діючих законів, правил, норм, стандартів і тією чи іншою мірою спричиняє зниження ефективності його логістичної системи або призводить до інших збитків»:

а) так;

б) ні.

5.5. Який з перелічених розділів відноситься до аудиту логістичного сервісу:

а) наявність стандартів обслуговування споживача;

б) річний обсяг продажу товару;

в) сезонність замовлення;

г) якість роботи джерел постачання.

5.6. Який з перелічених розділів відноситься до аудиту продукції, що випускається:

а) оцінка рівня екологічної безпеки;

б) річний обсяг продажу товару;

в) сезонність замовлення;

г) якість роботи джерел постачання.

5.7. Який з перелічених розділів відноситься до аудиту виробничих потужностей:

а) розташування і потужність виробничих підрозділів;

б) річний обсяг продажу товару;

в) сезонність замовлення;

г) якість роботи джерел постачання.

5.8. Який з перелічених розділів відноситься до аудиту споживача:

а) розташування існуючих потенційних споживачів;

б) річний обсяг продажу товару;

в) сезонність замовлення;

г) якість роботи джерел постачання.

5.9. Який з перелічених розділів відноситься до аудиту логістичного менеджменту:

а) розташування існуючих потенційних споживачів;

б) річний обсяг продажу товару;

в) наявність логістичного підрозділу;

г) якість роботи джерел постачання.

5.10. Всебічне вивчення організації логістичного процесу, функціонування системи логістичного управління й витрат на виконання логістичної діяльності, виявлення недоліків, а також якості логістичного сервісу й шляхів їх ліквідації – це:

а) ціль логістики управління;

б) Е-сорсинг;

в) аудит логістики підприємства;

г) бечмаркінг у логістиці.