Лігатурні пов'язки

Лігатурні пов'язки належать до позалабораторних незнімних шин, які застосовуються у разі переломів щелеп без зміщення або з незначним зміщенням

уламків. Для лігатурних пов'язок використовують бронзо-алюмінієвий дріт

товщиною 0,5 мм. У клініці ортопедичної стоматології найпоширеніші методи накладання лігатурних пов'язок за Айві, А.А.Лімбергом, Гейкіним, Вільгом, Тігерштедтом. Перед накладанням пов'язок беруть шматок дроту, прожарюють його над полум'ям горілки, обробляють сучасними дезінфекційними засобами, спиртом. Лігатурні пов'язки використовують для зв'язування зубів на одній щелепі, також для міжщелепної фіксації уламків. Необхідною умовою застосування лігатурних пов'язок є наявність зубів із здоровими тканинами пародонта на обох щелепах.

Метод накладання лігатурних пов'язок за Айві.

Беруть м'який лігатурний дріт довжиною 12-15 см, складають його вдвоє у вигляді шпильки. У місці згину шпильки дріт скручують так, щоб утворилася невелика петля. Обидва вільні кінці лігатурного дроту за допомогою пінцета одночасно вводять з присінкового боку в один із міжзубних проміжків. Кінці дроту розводять з язикового боку в різних напрямках, охоплюючи ними шийки сусідніх зубів, і проводять назовні на присінкову поверхню. Дистальний кінець виведеного назовні дроту просувають через петлю для стійкості пов'язки та з метою запобігання просуванню петлі у глибину міжзубного проміжку. Обидва кінці лігатурного дроту скручують разом за ходом годинникової стрілки. Кінці зрізають так, щоб їх довжина не перебільшувала 3-4 мм, і підгинають з таким розрахунком, щоб вони не травмували слизову оболонку ротової порожнини. Після того як пов'язки накладені на обидві щелепи справа і зліва, уламки розміщують руками у правильне положення. Хворого просять зімкнути зуби, якщо можливо, у положенні центральної оклюзії. Після того беруть невеликий відрізок лігатурного дроту, просувають його через обидві петлі з кожного боку верхньої та нижньої щелеп, кінці його також скручують. Надлишки дроту відрізають, скручений кінець дроту, який залишився, підгинають.

Метод лігатурного зв'язування щелеп за а.А.Лімбергом.

За даним методом зв'язують не два зуби, а один. Лігатурний дріт довжиною 5-6 см вигинають у вигляді шпильок, які проводять навколо шийок окремих зубів таким чином, щоб один кінець дроту проходив з медіального, а другий - з дистального боку кожного зуба. Таку саму процедуру проробляють із зубом на протилежній щелепі. Потім накладають лігатури з другого боку верхньої та нижньої щелеп. Кінці лігатур, накладених на зуби, скручують за ходом годинникової стрілки, а потім скручують попарно завитки нижніх лігатур із завитками верхніх, обрізають і підгинають їх так, щоб вони не травмували слизову оболонку губ та щік.

Звичайно у разі зв'язування щелеп використовують премоляри, моляри, а інколи і різці та ікла. Зуби, які знаходяться на лінії перелому, а також зуби із захворюваннями тканин пародонта не можуть бути використані для лігатурного зв'язування зубів.

Лігатурне зв'язування зубів є тимчасовим лікувальним заходом і за часом не повинне перевищувати 3-5 днів. Довший термін використання призводить до розхитування зубів. Лігатурне зв'язування щелеп повинно поєднуватися із накладанням підборідної пращі.