2.2 Параметри цифрової камери
У цій лабораторній роботі завдання калібрування вирішується для дзеркальної камери Olympus E20-P. Загальний вид камери представлений на рисунку 2.2.
Рисунок 2.2 - Цифрова камера Olympus E-20P
Основні параметри камери представлені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 – Параметри цифрової камери
Тип |
Цифрова професійна дзеркальна фотокамера з повнокольоровим ЖК- дисплеєм. |
ПЗЗ - матриця |
2/3 дюймів, 5,23 мегапиксилей, з них 4,95 ефективних |
Максимальна роздільна здатність |
TIFF 2560 X 1920, 15 Mб; RAW 2560 X 1920, 11 Mб |
Об'єктив |
9-36мм (еквівалент 35-140мм на 35мм) |
Діаметр фільтра |
62 мм |
Дистанція фокусування |
Стандартний режим: от 0,6м. Макро: от 0,2-0,6 м. |
Живлення |
Літієві батареї CR-V3 (в комплекті); 4 x AA Ni-MH акумулятори, 4 x AA Ni-Cd акумулятори, адаптер C5Е. |
Розміри (мм) |
128,5 x 103,5 x 161 |
Методика виконання знімання
3.1 Наближене визначення фокусної відстані
Для виконання знімання необхідно приблизно знати фокусну відстань камери, що тестується. Для цього на заданій відстані S (рисунок 3.1), яку відміряємо рулеткою, виконуємо фотографування полігона таким чином, щоб площина світлочутливого матеріалу була паралельна площини тестового полігона. Знаючи відстань між опорними точками полігона можна по знімку з точністю до 10 см визначити величину фронту L. Ці дві величини дозволяють визначити значення кута гама - кут поля зору цифрової камери.
Рисунок 3.1 - Схема визначення кута поля зору
Були отримані такі значення величин: L = 2.3 м, S = 9.5м. Підставляючи у формулу
одержуємо
значення кута 
,
яке складає 13.8º.
Використовуючи подібну схему можна визначити наближене значення фокусної відстані (Рисунок 3.2).
Рисунок 3.2 - Схема визначення фокусної відстані
Знаючи, що розмір кадру по осі X (dX) для даної цифрової камери становить 2560 пкс, при розрахованому значенні кута фокусна відстань складе
Наближене значення фокусної відстані для даних вимірів відповідає 10574 пкс.
3.2 Схема виконання зйомки для калібрування
На рисунку 3.3 представлена схема виконання зйомки з метою калібрування камери. Для фотографування обрано конвергентний випадок з 100% перекриттям знімків стереопари. Необхідна наявність двох стереопар, виконаних з різних по дальності від тестового полігону базисів фотографування - B1 і B2. Приблизно ці дальності можуть становити 5 і 12 метрів. Фотографування необхідно робити зі штатива (висота фотографування не менш 1.5 метра) використовуючи пульт дистанційного керування експозицією, що дозволяє максимально знизити перекручування на знімку, викликані зсувом зображення. Знімання необхідно вести без спалаху при денному світлі.
Рисунок 3.3 - Схема фотографування
Знімки з дальшого базису необхідно одержати з максимально можливою кількістю точок тестового полігона. Знімки із ближнього базису необхідно знімати так, щоб на них відбилася центральна частина знімків з дальшого базису. Таким чином будуть отримані дві стереопари, які будуть повністю перекриватися по центральній частині. Приклад таких знімків показаний на рисунках 3.4 та 3.5. На знімках з першого базису зобразилося по 12 точок, з другого - по 35 точок. На знімках із другого базису іншим кольором показані області знімків, отримані із ближнього базису.
|
|
Рисунок 3.4 - Знімки з базису B1
|
|
Рисунок 3.5 - Знімки з базису B2