33. Типологічні риси та особливості еволюції західно-європейських континентальних держав у добу середньовіччя( Франція, Німечина): порівняльний аналіз.

Після розпаду імперії Карла Великого територія Франції за Верденським договором дісталась його онукові карлу Лисому. За цей час країна розпалась на 10 – ки феодальних володінь У 987 році на з.їзді феодалів було обрано королем Гуго Капета. У період феодальної родробленості у Франції не існувало ні спільної мови, ні спільного культурного і економічного життя. У 11 ст. відбувається процес зростання міст, населення яких було зацікавлене у зміцненні влади короля. З 12ст. починається боротьба королівської влдаи проти феодальної роздробленості. Вона закінчилася під кінець 15 ст. перемогою королівської влади і об.єднанням в єдину централізовану державу. Значний крок уперед у роки боротьби було зроблено Людовіком 9. Його влада вже була спадковою. Він заборонив судові поєдинки,, дозволив оскарження рішень у судах, тощо. Королівська влада перетворилась на центральну бюрократичну установу. Виділилася мала рада , куди входили різні чиновники. Маючи потребу у грошах для боротьби з римським папою, філіп Красивий звернувся до населення за допомогою. Він одержав цю допомогу. Тиким чином сформувалось 3 стани: духовенство, дворянство, міщани.З.явився новий орган – Генеральні Штати, що поєднував королю з найбільш впливовим населенням. «Великий березневий ордонанс» 1357р. передав Ген. Штатам право контролю за управлінням країною. Щодо абсолютизму, то у Франції він зріс за короля Франциска І . Все правління було зосередженен у руках короля. Найважливіші справи вирішувались вузьким колом близьких дол короля осіб, генереальні штати не скликалися. Формування абсолютизму було завершенен за кардинала Рішельє 1642р. У період роздробленості, головну роль у королівській адміністрації відігравав сенешаль. , який бусв главою адміністрації. Місцеве управління здійснювалось окремо(прево). У період станово-представницької монархії органи влади не змінились. У період абсолютної монархії було стврено посади державних секретарів., важливу роль відігравав канцлер, у період абсолютизму виникає розгалужена поліцейська система. Німеччина відокремилась з імперії Карла Великого у кінці 9ст. За Верденським договором 843 року, Людовику німецькому дістались всі землі , що були розташовані на схід від Рейну. Історію феодальної Німеччини можна поділити на такі етапи: 1. Період феодальної роздробленості, утворення священної Римської імперії німецької нації, і перпевага звичаєвого права (10-14ст.), 2. період олігірхії курфюстів, станово-представницька монархія і рецеція римського права (14-17ст)3. період князівського абсолютизму, формування національного права( 17-18ст.). Особливістю політичного розвитку був розпад її на князівства, які зберегли свою незалежність аж до 19ст.Суспільство розділялось на лицарство і селянство. Міщани були або землевласниками, або торговцями. У 1356р. імператор Карл 4 був змушений видати «Золоту Буллу», за якої папи були усунені від виборів німецьких імператорів.Верховне управління німечинною зосереджується в руках могутніх світських і духовних феодалів.