
- •1. Місто, як продукт розвитку суспільства. Виникнення міст.
- •2.Виникнення районного планування
- •3.Основи районного планування
- •4.Основні принципи формування розселень
- •5.Групові і регіональні системи розселень
- •7. Планувальна організація елементів міста .Сельбищна зона .
- •8. Планувальна організація елементів міста .Промислова зона .
- •9. Планувальна організація елементів міста .Комплексна зелена зона міста .
- •10.Планувальна організація елементів міста .Загальноміський центр міста
- •11.Міське господарство .Народно –господарський комплекс міста
- •12. Соціально – економічна база розвитку міста
- •13.Суть архітектури та її завдання.
- •14.Основні етапи розвитку архітектури
- •15.Загальні відомості про будівлі і споруди
- •16. Функціональні основи проектування будівель і споруд
- •17. Фізико-технічні основи проектування будівель і їх огороджувальні конструкції
- •18. Роль та місце зелених насаджень в структурі міста.
- •19. Система зелених насаджень та її структура
- •20. Принципи та елементи садово-паркової композиції
- •21.Природні компоненти садово - паркової композиції
- •22. Проектування та реалізація садово- паркових та ландшафтних об’єктів
- •23. Класифікація населених пунктів. Завдання транспортного планування міст.
- •24. Транспорт в містобудівному проектуванні
- •25. Транспортна мережа міста. Транспортні системи міських агломерацій.
- •26. Вплив планувальної структури міста на об'єми роботи міського пасажирського транспорту
- •27. Екологічні вимоги до міського транспорту.
- •28. Особливості планування вулично-дорожньої і транспортної мережі у нових і центральних районах.
- •29. Призначення і класифікація вулиць і міських доріг.
- •30. Технічні параметри міських вулиць і доріг. Побудова поперечного профілю загальноміської вулиці.
- •31. Система планування міських вулиць. Показники вулично-дорожньої мережі. Інтенсивність руху та її прогнозування.
- •32.Захист будівлі від грунтових вод
- •33.Типи фундаментів та їх конструкції
- •34.Визначення глибини залягання фундаментів
- •35 .Конструктивні вимоги до будівництва кам’яних стін в сейсмічних умовах
- •36.Каркасні будівлі .Елементи каркасу
- •37. Будівельні матеріали та їх основні властивості
- •38. Неорганічні в’яжучі речовини . Бетони.
- •39. Суть залізобетону ,його позитивні якості та недоліки .
- •40 . Міцнісні та деформативні характеристики бетону. Арматура для залізобетонних конструкцій.
- •41. Методи розрахунку залізобетонних конструкцій. Метод розрахунку за граничними станами.
- •42. Розрахунок нормальних перерізів згинальних елементів з одиночною та подвійною арматурою.
- •43 .Плоскі залізобетонні перекриття
- •44.Розрахунок і конструювання елементів монолітних ребристих перекриттів з балочними плитами .
- •45. Основні властивості та використання деревини й пластмас як конструкційних матеріалів. Захист деревини від гниття та горіння.
- •46. Розрахунок деревʼяних та пластмасових конструкцій на розтяг, стиск і згин.
- •47 .Зʼєднання деревини і пластмас
- •48. Плоскі конструкції суцільного перерізу
- •49.Наскрізні конструкції
- •50.Просторові конструкції в покриттях
- •51.Будівельні сталі та алюмінієві сплави.
- •52. Зєднання металевих конструкцій: болтові та зварні
- •53. Розрахунок прокатних балок перекриття.
- •54. Класифікація колон. Основні положення їх розрахунку.
- •55. Ферми: призначення, види, основи конструювання.
- •57. Підготовчі та допоміжні роботи при підготовці будівельного майданчика
- •58. Склад бетоних робіт. Особливості їх виконання в зимовий період
- •59. Склад монтажних робіт. Основні положення їх організації
- •60. Склад виробничої бази будівництва. Організація матеріально- технічного забезпечення
- •61.Організація керування будівництвом.
- •62.Підготовчий період будівництва .Нормативна тривалість будівництва.
- •63. Договори підряду в будівництві .Обовязки сторін.
- •64. Проекти організації будівництва (поб), його основні вимоги
- •65.Забезпечення бмр матеріально – технічними ресурсами
- •66. Фізико-механічні характеристики грунтів.
- •67. Граничні стани основ. Збір навантажень на основу фундаменту.
- •68.Нормативний та розрахунковий опір ґрунтів основи. Визначення розмірів фундаментів. Метод послідовних наближень.
- •69.Розподіл напружень в масиві основи, метод кутових точок.
- •70. Види деформацій основи. Розрахунок основи за деформаціями. Метод пошарового підсумовування.
- •71. Основи розрахунку і проектування пальових фундаментів. Визначення несучої здатності палі, допустимого розрахункового навантаження,кількості паль та розташування їх в плані
- •72. Основи розрахунку підпірних стінок.
- •73. Геофізичні основи землетрусів. Причини сейсмічної активності Карпатського регіону
- •74 Сейсмічне районування територій. Основні енергетичні характеристики землетрусів.
- •75. Динамічний підхід у визначенні сейсмічних навантажень розрахункові схеми будівель та відповідні рішення динаміки.
- •76.Особливості планувальних і конструктивних рішень сейсмостійких будівель.
- •77.Вертикальне планування міських територій . Кількісна та якісна, оцінка рельєфу. Схема вертикального планування на стадії генплану.
- •78.Вертикальне планування елементів вуличної мережі. Повздовжні та поперечні профілі. Побудова проектних горизонталей. Розмостка вулиць та тротуарів.
- •79. Вертикальне планування міжвуличних територій.Принципи висотної організації території. Висотна привязка будівель на схилах різної крутизни.
- •80. Організація поверхневого стоку. Системи і схеми каналізації.
52. Зєднання металевих конструкцій: болтові та зварні
Болти застосовують головним чином для монтажних з'єднань конструкцій. Болтові з'єднання не рекомендуються в конструкціях із сталі високої міцності, так як ці сполуки мають меншу, ніж основний метал, міцність.
Болти випускають грубої (клас С), нормальної (клас В) і підвищеної (клас А) точності (точені), а також високоміцні діаметром 16-48 мм. Крім того, виготовляють анкерні болти діаметром до 90 мм (по ГОСТ 24379.1-80). У комплект болта входять також гайка і шайба.
Для виготовлення болтів застосовують вуглецеві і леговані сталі, що задовольняють вимогам ГОСТ 1759-70 **. Залежно від розрахункової температури експлуатації і з'єднаннях елементів конструкцій рекомендується застосовувати:
при температурі - 40 ° С і вище-болти класів 4.6 та 5.6 грубою і нормальної точності (класи точності С і В);
при температурі - 65 ° С і вище-болти класів 8.8 нормальної і підвищеної точності (класів В і А) або зі сталі марок 35Х і 38ХЛ. Отвори в з'єднуються елементах під болти грубої і нормальної точності свердлять або продавлюють діаметром, на 2-3 мм більшим діаметра болта, а під болти підвищеної точності свердлять діаметром, на 0,3 мм більшим діаметра болта.
Міцність болтових з'єднань залежить від якості отворів, які за нормами розділені на дві групи-В і С. Групі В відповідають з’єднання, в яких болти поставлені в отвір, просвердлені на проектний діаметр в зібраних елементах або по кондукторам, а групі С - в отвори, продавлені або просвердлені без кондукторів в окремих деталях.
Зварні з'єднання виконують чотирьох основних типів: в стик, в стик з накладками, в нахлестку і в тавр. З'єднання в стик здійснюють стиковими швами, прямими або під кутом 45-60 °, а з'єднання в стик з накладками, в нахлестку і в тавр - кутовими швами.
Міцність зварних швів характеризується їх розрахунковим опором. Зварні шви розраховують по міцності з умов граничного стану першої групи за формулами:
для стикових швів, розташованих перпендикулярно осі елемента при стисненні і розтязі
це ж, при дії на стикове з'єднання: згинального моменту
53. Розрахунок прокатних балок перекриття.
Необхідний момент опору прокатних балок обчислюють за формулами :
де
с1
- коефіцієнт, що враховує розвиток
пластичних деформацій по перерізу,
попередньо приймають с1=1,1.
У перетинах балки, де дотичні напруження
<0,5 Rs
коефіцієнт c1=c,
а при 0,5 Rs
<
<0,9 Rs,
коефіцієнт с приймають за формулою
де
с - коефіцієнт, що залежить від форми
перерізу і ступеня розвитку пластичних,
- коефіцієнт, що дорівнює 0,7 для двотаврів,
що згинаються у площині стінки (для
інших типів перерізу 0);
При вигині балки в двох головних площинах х і у перевірку міцності виконують за формулою
Залежно від Wn в сортаменті знаходять відповідний номер профілю. Міцність призначеного перерізу балки перевіряють за формулами:
при пружною роботі
при обліку пластичних деформацій
Перетин вважається підібраним задовільно, якщо недо-напруга складає до 5-7%.
В опорному перерізі балок (при М= 0; Мх=0; Му=0) слід виконувати перевірку за формулою
У
тих випадках, коли верхня полиця балок
недостатньо закріплена від втрати
стійкості (відсутній суцільний жорсткий
настил, який безперервно спирається на
стиснений пояс балки) або відношення
розрахункової довжини балки
до ширини стиснутого пояса b
перевищує значення, обчислені за
формулами, балку перевіряють на стійкість
за формулою:
де
b
- коефіцієнт, що визначається за вказівками
СНиП 11-23-81* за коефіцієнтом
1.
Для балок двутаврого перетину висотою
h
з двома осями симетрії
,
де коефіцієнт
для прокатних двотаврів визначають у
функції параметра
:
(тут It - момент інерції при кручення).
Стійкість балок можна не перевіряти, якщо відношення розрахункової довжини ділянки балки між зв'язками, що перешкоджають поперечним Змішання стиснутого пояса до його ширини b не перевищує значення (при 1 <h/b<6 і b/t< 35), обчислюється за формулою :
де b, t - відповідно ширина і товщина стиснутого пояса балки; h0 - відстань між осями аркушів (полиць).
Перевірку місцевої стійкості поясів і стінки прокатних балок, як правило, не роблять, так як вона забезпечується прийнятими товщинами елементів з умов прокату.
Підібраний перетин перевіряють на міцність від дії дотичних напружень за формулою:
де
- статичний момент половини перерізу
балки відносно нейтральної осі; tw
- товщина стінки балки.
Відносний прогин балки при рівномірно розподіленому навантаженні перевіряють за формулою:
де qn - нормативна погонне навантаження, Н / см; Е - модуль пружності сталі, МПа; I - момент інерції балки, см4; 1/n0 - граничний відносний прогин.