- •1. Місто, як продукт розвитку суспільства. Виникнення міст.
- •2.Виникнення районного планування
- •3.Основи районного планування
- •4.Основні принципи формування розселень
- •5.Групові і регіональні системи розселень
- •7. Планувальна організація елементів міста .Сельбищна зона .
- •8. Планувальна організація елементів міста .Промислова зона .
- •9. Планувальна організація елементів міста .Комплексна зелена зона міста .
- •10.Планувальна організація елементів міста .Загальноміський центр міста
- •11.Міське господарство .Народно –господарський комплекс міста
- •12. Соціально – економічна база розвитку міста
- •13.Суть архітектури та її завдання.
- •14.Основні етапи розвитку архітектури
- •15.Загальні відомості про будівлі і споруди
- •16. Функціональні основи проектування будівель і споруд
- •17. Фізико-технічні основи проектування будівель і їх огороджувальні конструкції
- •18. Роль та місце зелених насаджень в структурі міста.
- •19. Система зелених насаджень та її структура
- •20. Принципи та елементи садово-паркової композиції
- •21.Природні компоненти садово - паркової композиції
- •22. Проектування та реалізація садово- паркових та ландшафтних об’єктів
- •23. Класифікація населених пунктів. Завдання транспортного планування міст.
- •24. Транспорт в містобудівному проектуванні
- •25. Транспортна мережа міста. Транспортні системи міських агломерацій.
- •26. Вплив планувальної структури міста на об'єми роботи міського пасажирського транспорту
- •27. Екологічні вимоги до міського транспорту.
- •28. Особливості планування вулично-дорожньої і транспортної мережі у нових і центральних районах.
- •29. Призначення і класифікація вулиць і міських доріг.
- •30. Технічні параметри міських вулиць і доріг. Побудова поперечного профілю загальноміської вулиці.
- •31. Система планування міських вулиць. Показники вулично-дорожньої мережі. Інтенсивність руху та її прогнозування.
- •32.Захист будівлі від грунтових вод
- •33.Типи фундаментів та їх конструкції
- •34.Визначення глибини залягання фундаментів
- •35 .Конструктивні вимоги до будівництва кам’яних стін в сейсмічних умовах
- •36.Каркасні будівлі .Елементи каркасу
- •37. Будівельні матеріали та їх основні властивості
- •38. Неорганічні в’яжучі речовини . Бетони.
- •39. Суть залізобетону ,його позитивні якості та недоліки .
- •40 . Міцнісні та деформативні характеристики бетону. Арматура для залізобетонних конструкцій.
- •41. Методи розрахунку залізобетонних конструкцій. Метод розрахунку за граничними станами.
- •42. Розрахунок нормальних перерізів згинальних елементів з одиночною та подвійною арматурою.
- •43 .Плоскі залізобетонні перекриття
- •44.Розрахунок і конструювання елементів монолітних ребристих перекриттів з балочними плитами .
- •45. Основні властивості та використання деревини й пластмас як конструкційних матеріалів. Захист деревини від гниття та горіння.
- •46. Розрахунок деревʼяних та пластмасових конструкцій на розтяг, стиск і згин.
- •47 .Зʼєднання деревини і пластмас
- •48. Плоскі конструкції суцільного перерізу
- •49.Наскрізні конструкції
- •50.Просторові конструкції в покриттях
- •51.Будівельні сталі та алюмінієві сплави.
- •52. Зєднання металевих конструкцій: болтові та зварні
- •53. Розрахунок прокатних балок перекриття.
- •54. Класифікація колон. Основні положення їх розрахунку.
- •55. Ферми: призначення, види, основи конструювання.
- •57. Підготовчі та допоміжні роботи при підготовці будівельного майданчика
- •58. Склад бетоних робіт. Особливості їх виконання в зимовий період
- •59. Склад монтажних робіт. Основні положення їх організації
- •60. Склад виробничої бази будівництва. Організація матеріально- технічного забезпечення
- •61.Організація керування будівництвом.
- •62.Підготовчий період будівництва .Нормативна тривалість будівництва.
- •63. Договори підряду в будівництві .Обовязки сторін.
- •64. Проекти організації будівництва (поб), його основні вимоги
- •65.Забезпечення бмр матеріально – технічними ресурсами
- •66. Фізико-механічні характеристики грунтів.
- •67. Граничні стани основ. Збір навантажень на основу фундаменту.
- •68.Нормативний та розрахунковий опір ґрунтів основи. Визначення розмірів фундаментів. Метод послідовних наближень.
- •69.Розподіл напружень в масиві основи, метод кутових точок.
- •70. Види деформацій основи. Розрахунок основи за деформаціями. Метод пошарового підсумовування.
- •71. Основи розрахунку і проектування пальових фундаментів. Визначення несучої здатності палі, допустимого розрахункового навантаження,кількості паль та розташування їх в плані
- •72. Основи розрахунку підпірних стінок.
- •73. Геофізичні основи землетрусів. Причини сейсмічної активності Карпатського регіону
- •74 Сейсмічне районування територій. Основні енергетичні характеристики землетрусів.
- •75. Динамічний підхід у визначенні сейсмічних навантажень розрахункові схеми будівель та відповідні рішення динаміки.
- •76.Особливості планувальних і конструктивних рішень сейсмостійких будівель.
- •77.Вертикальне планування міських територій . Кількісна та якісна, оцінка рельєфу. Схема вертикального планування на стадії генплану.
- •78.Вертикальне планування елементів вуличної мережі. Повздовжні та поперечні профілі. Побудова проектних горизонталей. Розмостка вулиць та тротуарів.
- •79. Вертикальне планування міжвуличних територій.Принципи висотної організації території. Висотна привязка будівель на схилах різної крутизни.
- •80. Організація поверхневого стоку. Системи і схеми каналізації.
22. Проектування та реалізація садово- паркових та ландшафтних об’єктів
Ландшафтне проектування являє собою науковий напрямок, утворене в результаті взаємодії і творчого синтезу елементів географії, історії, мистецтвознавства, філософії, містобудування, архітектури та ін Воно охоплює широке коло проблем.
Ландшафтна архітектура - це архітектура відкритих просторів. Вона дозволяє формувати гармонійне середовище для людини, використовуючи для цього ландшафтні компоненти й штучні об'єкти. Сфера її діяльності включає садово-паркове мистецтво, озеленення і благоустрій житлових територій, вулиць і доріг, міських центрів, промислових районів, сільськогосподарських підприємств, історичних ландшафтів, охоронюваних територій.
Термін «ландшафтна архітектура», з'явився в середині XIX століття, у зв'язку з тим, що міста стали вторгатися в природу, і виникла необхідність вирішувати питання включення її в середовище міста. Гармонійно поєднувати різні простору, правильно використовувати природні якості середовища в процесі реалізації місто-будівельних рішень, починаючи від постановки будинку на ділянці і кінчаючи створенням великих планувальних утворень - агломерацій, межселенних комуніка-цій і т. п.
В даний час мистецтво проектування культурних ландшафтів є одним з найважливіших напрямків діяльності ландшафтної архітектури. Тільки ландшафтна архітектура і ландшафтне проектування здатні вирішити комплекс проблем, пов'язаних з формуванням навколо людини по-справжньому комфортного простору.
Об'ємно-просторова структура садово-паркового ландшафту повинна виражати собою синтез закономірних фізичних і просторових якостей складових його композиційних елементів: площинних, об'ємних і планувальних. До площинним елементів відносяться рівні й горизонтальні поверхні партерів, галявин, майданчиків, водойм; до об'ємним - пластичні форми рельєфу - піднесення, укоси, каміння, дерева, чагарники, трав'янисті рослини, а також архітектурні споруди, скульптура і малі архітектурні форми; до планувальних - алеї, дороги, стежки, площі і майданчики. Головне завдання формування об'ємно-просторової структури ландшафту - створення повноцінної обстановки для відпочинку. Практично різні властивості природних елементів композиції зумовлюють можливі прийоми їх використання для ландшафтної композиції, що відповідає найбільшою мірою функції кожної із зон відпочинку. Суть процесу організації процесу садово-паркового ландшафту - моделювання, пов'язане з нескінченним різноманітністю форм дерев і поєднань, на основі, яких проектувальник може заснувати об'ємно-просторові елементи і варіювати співвідношення по тону і ступеня освітленості. Дерева найважливіший структурний і декоративний будівельний матеріал паркового ландшафту. Багатство фарб і різноманітність форм рослинності роблять її незамінним матеріалом ландшафтної композиції. Візуально деревні рослини визначають пропорції і форму пейзажів, створюють контраст між відкритими просторами і розділяють їх. Визначають силуети структуру, обрамлення, фон і тон пейзажу, його «настрій». Рослинам властиві особливі властивості, зумовлені декоративним і біологічною різноманітністю. Треба передбачати логічний процес безперервного зміни зовнішності дерев за величиною, формою крони і забарвленням в ході росту і за сезонами року, що визначає головний вплив і відміну деревної рослинності від певних, постійних і строгих форм штучних елементів садово-паркового ландшафту.