17. Фізико-технічні основи проектування будівель і їх огороджувальні конструкції

Параметри повітряного середовища (температуру, вологість,

ступінь чистоти, швидкість його руху), природного освітлення, звуко-

вого режиму, інсоляції у приміщеннях визначаються санітарно-гігієні-

чними вимогами до житлових і громадських будівель в цілому та до

кожного приміщення окремо, залежно від їх призначення, особливос-

тей функціональних процесів, контингенту людей та тривалості їх пе-

ребування у будівлі. Більш вибагливі вимоги пред’являють до примі-

щень, призначених для дитячих та лікувальних закладів, підприємств

громадського харчування і т.п.

Комфортний мікроклімат щодо параметрів повітря забезпечу-

ють теплотехнічними розрахунками. Необхідний рівень природного

освітлення приміщень в залежності від їх призначення, забезпечують

світлотехнічним розрахунком. Звуковий режим визначають розрахун-

ками ізоляції приміщень від зовнішніх шумів, акустики щодо сприй-

няття музики або чіткої дикторської мови із застосуванням спеціаль-

них пристроїв. Нормативну інсоляцію приміщень забезпечують під час

містобудівельного проектування. Мікроклімат приміщень, комфортно сприйманий людиною, це

стан повітряного середовища по параметрах температури і вологості,

що забезпечуються комплексом заходів (містобудівельних, інженер-

них, санітарно-технічних), а такожметодами будівельної теплотехніки.

При цьому в процесі проектування вирішують задачі будівельної теп-

лотехніки щодо забезпечення:

• необхідного опору теплопередачі зовнішніх огороджень у зи-

мовий період, що виключає охолодження приміщень;

• розрахункової температури на внутрішній поверхні зовнішніх

огороджень, що виключає утворення конденсату;

• необхідної теплотривкостізовнішніх огороджень у літній пері-

од, що виключає нагрівання приміщень;

• недопущення зволоження зовнішніх огороджень необхідним

опором паропроникненню;

• збереження тепла в приміщенні в зимовий період необхідним

опором зовнішніх огороджень повітряпроникненню.

Зовнішні огородження (стіни, нижні та горищні перекриття, по-

криття над проїздами) при теплотехнічному розрахунку розглядаються

як одношарові чи багатошарові пласкі елементи з відомих матеріалів.

Товщину огородження визначають розрахунком відповідно до норм з

будівельної теплотехніки.

Огороджувальна конструкція розділяє повітряні середовища

(внутрішнє і зовнішнє), що мають при експлуатації будівель у різні

періоди року різну температуру і вологість. Якщо огородження зволо-

жується атмосферними опадами чи підвищеною вологістю повітря в

приміщенні, то вони стають більш теплопровідними. Їхня довговіч-

ність знижується при заморожуванні у зволоженому стані. Тому, ви-

рішуючи задачі з будівельної фізики, враховують кліматичні дані ра-

йону будівництва, прийняті відповідно до норм будівельній кліматоло-

гії.

18. Роль та місце зелених насаджень в структурі міста.

Містобудівне значення зелених насаджень

Зелені насадження значно впливають на планувальну структуру міста і є одним з найважливіших факторів у створенні найкращих екологічних, мікрокліматичних і санітарно-гігієнічних,умов життя населення міст, у формуванні культурного ландшафту сучасного міста. З наявністю зелених насаджень і характером їхнього розміщення тісно пов'язане функціональне зонування міських територій, система транспортних і пішохідних магістралей, трасування інженерних комунікацій та інше. Зелені насадження виконують функції: 1)санітарно-гігієнічну, 2)архітектурно-планувальну, 3)інженерну.

Вплив зелених насаджень на мікроклімат міст

У містах, розташованих у середніх і південних широтах, у літні сонячні дні будови й асфальт сильно нагріваються, що призводить до перегріву повітря. У тих випадках, коли температура навколишніх предметів перевищує температуру тіла людини, а навколишнє повітряне середовище не сприяє тепловіддачі, може наступити перегрів організму. Радіаційна температура на озеленених ділянках у два й більше рази менше, ніж на відкритих місцях, що сприяє нормалізації теплового обміну організму. Вплив зелених насаджень на інтенсивність сонячної радіації проявляється не стільки в зменшенні абсолютної величини радіаційної температури, скільки в збільшенні перепаду між освітленою й затемненою поверхнями. Гігієнічне значення зелених насаджень полягає в тому, що в затінку щільнокронної посадки теплова радіація нижче, ніж у затінках будов. Трави й дерева мають більш високе альбедо(відношеня кількості відбитого потоку сонячної енергії до кількості падаючої) в порівнянні з відкритим ґрунтом і різноманітними поверхнями міських споруджень. Тому покриття тротуарів, стіни будівель, ґрунт поглинають багато тепла й повільно віддають його наприкінці дня. Вітер також має важливе значення у формуванні сприятливого мікроклімату. Швидкість вітру в лісі майже ніколи не перевищує 1 м/с, а усередині міських зелених насаджень зменшується майже в три рази порівняно з швидкістю руху вітру на відкритій міській території. За допомогою рослинності можна поліпшити обіг повітря населеного пункту в цілому або окремих його частинах. Вітрозахисні властивості зелених насаджень повинні бути використані для ослаблення вітру на вулицях й у кварталах.

Вплив на склад і чистоту повітря

Димоочисні й пилопоглинаючі споруди не забезпечують повне очищення промислових викидів, і не можуть підвищити вміст кисню в повітрі. Один гектар зелених насаджень за 1 годину виділяє таку кількість кисню, скільки за цей же час його споживає 200 людей.Зелені насадження затримують від 21 до 86% пилу й зменшують забруднення повітря мікробами на 19 - 44%. Зелені насадження широко використовуються при створенні санітарно-захисних зон між промисловими підприємствами й житловими районами, тому що вони найбільш ефективно виконують роль природного фільтра.

Зелені насадження як засіб боротьби із шумом

Зелені насадження можуть бути ефективним засобом боротьби із шумом за умовами розміщення їх з урахуванням звуковідбивних властивостей рослин. Листяні дерева відбивають близько 74% падаючої на них звукової енергії. Інтенсивність шуму на озеленених тротуарах у 10 разів менше, ніж на неозеленених. У квартирах будинків, захищених деревами, вуличний шум менше, ніж у незахищених. Бульвари, розташовані посередині вулиці, не послабляють, а підсилюють вуличний шум у житлових кварталах, тому що в них проникає шум, що виникає безпосередньо під час руху транспорту й відбивається від стіни бульвару. Тому бульвари варто влаштовувати між проїзною частиною й житловою забудовою – збоку вулиці. Якщо шум проникає у квартал між будинками й щільною посадкою, то у квартирах він різко підсилюється. Розсіяти звукову енергію й послабити шум можна за допомогою рідкої посадки або наявністю розривів у щільній посадці. Шумозахисні властивості мають не тільки дерева, але й трав'янисті рослини.

Роль в інженерному благоустрої

Інженерна функція зелених насаджень повязана з їх значенням для благоустрою. На відкритій місцевості в два рази більше снігу ніж в лісу. Береза затримує снігу 4-5%, ялина – 50%. Зенені насадження боряться з зсувами, селевими потоками, ерозією, пожежами.