- •Позначення і скорочення
- •Передмова
- •1. Основи реалізації інженерного аналізу електронної апаратури. Основні визначення і поняття План лекції
- •Контрольні питання
- •2. Методи і засоби діагностування дискретних та безперервних блоків План лекції
- •Контрольні питання
- •3. Концептуальна модель оцінки технічного стану електронного обладнання дискретного і безперервного функціонування. План лекції
- •Контрольні питання
- •4. Аналітичні методи побудови моделі процесу функціонування блоків електронного обладнання План лекції
- •Контрольні питання
- •5. Топологічні моделі для алгоритмізації процесу оцінки технічного стану електронних систем План лекції
- •Контрольні питання
- •6. Аналіз динаміки та критеріїв сталості перехідних процесів в блоках електронної апаратури План лекції
- •Контрольні питання
- •7. Спектральний аналіз оцінки технічного стану електронної апаратури План лекції
- •Контрольні питанні
- •8. Використання інформаційного ресурсу для підвищення ефективності засобів оцінки технічного стану План лекції
- •Контрольні питання
- •9. Методи та засоби теорії чутливості для оцінки технічного стану електронної апаратури План лекції
- •Контрольні питання
- •11. Функціонально-логічні засоби оцінки технічного стану електронної апаратури План лекції
- •Контрольні питання
- •12. Оптимізація необхідної і достатньої сукупності параметрів та програми оцінки технічного стану електронного обладнання при функціонально-логічному моделюванні План лекції
- •Контрольні питання
- •13. Формування бази даних і бази знань для побудови діагностичних моделей План лекції
- •Контрольні питання
- •15. Принципи побудови комп’ютеризованої інформаційної системи План лекції
- •Контрольні питання
- •16. Формування і використання інформаційного ресурсу в процесі побудови програми оцінки технічного стану електронної апаратури План лекції
- •Контрольні питання
- •17. Побудова жорстких і гнучких програм оцінки технічного стану електронного обладнання План лекції
- •Контрольні питання
- •18. Критерії оптимізації безумовних програм оцінки технічного стану План лекції
- •Контрольні питання
- •19. Дисперсійний і регресійний аналіз статистичних даних з оцінки технічного стану електронного обладнання для побудови програм діагностування План лекції
- •Контрольні питання
- •20. Методи та засоби технологій оцінки технічного стану модулів електронної апаратури План лекції
- •Контрольні питання
- •21. Застосування характеристик надійності відновлюваних модулів електронного обладнання в технологіях оцінки технічного стану План лекції
- •Контрольні питання
- •22. Концептуальна модель прогнозування технічного стану модулів електронного обладнання План лекції
- •Контрольні питання
- •23. Визначення рівня надійності систем з послідовним з’єднанням елементів План лекції
- •Контрольні питання
- •24. Визначення рівня надійності системи з паралельним з’єднанням елементів План лекції
- •Контрольні питання
- •Список літератури
- •6.091003 «Електронна побутова апаратура»
1. Основи реалізації інженерного аналізу електронної апаратури. Основні визначення і поняття План лекції
Мета інженерного аналізу блоків електронної апаратури.
Методика проведення інженерного аналізу.
Основні поняття і визначення при проведенні інженерного аналізу.
Метою інженерного аналізу є отримання повного технічного опису електронної апаратури для подальшого визначення її основних експлуатаційних характеристик. Що, в свою чергу, дозволяє розробити ефективні методи та засоби оцінки технічного стану ЕА.
Процедура проведення ІА включає в себе:
аналіз принципів функціонування електронної апаратури;
можливі режими й умови експлуатації;
опис характеристик вхідних, вихідних і внутрішніх сигналів блоків;
опис характеристик модулів і блоків, які складають ЕА;
аналіз статистичних даних по відмовах, а також аналіз наслідків цих відмов;
визначення сукупності найменш надійних модулів і блоків;
аналіз існуючих технологій обслуговування та ремонту, а також характеристика засобів реалізації зазначених технологій.
В процесі аналізу принципу дії ЕА необхідно провести дослідження режимів її функціонування. Для модулів і блоків вводяться ознаки справного стану і станів відмов. При аналізі відмов ЕА досліджуються більш типові випадки відмов, використовуючи при цьому експлуатаційну статистичну інформацію. В процесі реалізації процедури інженерного аналізу відмов ЕА встановлюються характеристики навантажених і ненавантажених модулів і блоків.
В процесі дослідження технічного стану ЕА визначаються:
- склад параметрів норми технічної придатності;
- визначаються контрольні точки для вимірювання параметрів НТП і аналізуються технічні можливості виміру цих параметрів;
- рівень працевитрат при проведенні підготовчих технологічних процедур оцінки технічного стану.
В процесі експлуатації ЕА при реалізації процедур регулювання і настройки параметрів встановлюються:
- параметри настройки і регулювання;
- блоки ЕА, в яких здійснюється настройка і регулювання;
- працеємність процедури настройки по кожному із параметрів.
В процесі експлуатації ЕА при реалізації процедур відновлення здійснюється:
визначення складу і обсягу відновлюваних і не відновлюваних модулів;
визначення ступіню ремонтопридатності блоків;
визначення елементів-аналогів для заміни відпрацьованих елементів;
встановлення рівня вартості робіт з оцінки технічного стану.
Методична сторона процесу реалізації процедур інженерного аналізу будується на наступних поняттях та визначеннях.
Об`єкт - під поняттям об`єкт визначаються блоки, системи і їх елементи, технологічні процеси, будівлі, устаткування, прилади, машини, апарати, агрегати і окремі деталі.
Під ефективністю розуміють такі властивості об`єкту, які визначають його придатність до застосування за призначенням.
Під надійністю розуміють властивість об`єкту виконувати призначені функції, зберігаючи в часі значення встановлених експлуатаційних показників у визначених межах, які відповідають визначеним режимам і умовам використання, технічного обслуговування, ремонту, зберігання і транспортування.
Надійність - комплексна властивість об`єкту, яка вбирає в себе безвідмовність, довгостроковість, ремонтопридатність і умови зберігання.
Під безвідмовністю розуміють властивість об`єкту постійно зберігати працездатність протягом певного часу або протягом деякого періоду напрацювання.
Довгостроковість - властивість об`єкту зберігати працездатність до моменту, коли наступить граничний технічний стан цього об`єкту при визначеній системі технічного обслуговування і ремонту.
Граничний стан - це такий стан об`єкту, при якому його подальша експлуатація повинна бути зупинена через можливість порушень вимог безпеки, виходу визначених параметрів за межі допусків, зниження рівня ефективності експлуатації нижче допустимого, а також за необхідністю проведення середнього або капітального ремонту.
Ремонтопридатність - властивість об`єкту, якою забезпечується попередження, визначення і усунення причин виникнення його відмов та ушкоджень. Ліквідація відмов і ушкоджень здійснюється шляхом дрібного, середнього і капітального ремонтів.
Контролепридатність - властивість об`єкту, якою забезпечується алгоритм оцінки його технічного стану з метою локалізації відмов з необхідною глибиною, а також з метою прогнозування непрацездатного стану на неконтрольований період експлуатації цього об`єкту.
Напрацювання - періодичність або обсяг роботи об`єкту, які можуть бути визначені, як час знаходження об`єкту в працездатному стані, або в циклах його роботи і в інших одиницях.
Технічний стан - сукупність властивостей об`єкту, які піддаються змінам в процесі експлуатації.
Справність - такий стан, за яким об`єкт відповідає вимогам, встановленим нормативно-технічною документацією.
Несправність - такий стан, за яким об`єкт не відповідає хоча б одній з вимог нормативно-технічної документації.
Працездатний стан - такий стан об`єкта, у якому він здатний виконувати цільові функції, зберігаючи при цьому значення визначених параметрів в межах, встановлених експлуатаційною документацією.
Непрацездатний стан - такий стан об`єкта, у якому значення хоча б одного визначеного параметру не відповідає встановленим границям.
Перехід об`єкта з працездатного стану у непрацездатний стан в середовищі певних умов експлуатації називається відмовою.
Живучість - властивість об`єкта, яка характеризує його здатність зберігати працездатний стан за умов зовнішнього впливу, який перевищує встановлені експлуатаційною документацією норми.
Ушкодження - подія, яка проявляється в порушені працездатного стану об`єкта або його складових частин в наслідок впливу зовнішніх дій, які перевищують норми, встановлені експлуатаційною документацією.
Конструктивна відмова - відмова, яка виникає в наслідок порушення конструкції.
Виробнича відмова - відмова, яка виникає в наслідок порушення визначеного процесу виробництва і норм конструювання.
Експлуатаційна відмова - відмова, яка виникає в наслідок порушення визначених правил і умов експлуатації.
Раптова відмова характеризується раптовою зміною величини одного чи декількох визначених параметрів об`єкту, а поступова відмова - повільною зміною значень параметрів.
Переміжною відмовою називається багаторазове виникнення відмови, яка самоліквідується і призводить до короткочасного порушення працездатності об`єкту.
Прихована відмова характеризується таким технічним станом, коли в об`єкті має місце несправність, але об`єкт виконує свої функції, залишаючись працездатним.
Зберігаємість - властивість об`єкта постійно зберігати справний стан протягом часу зберігання і протягом транспортування.
Відновлюваний об`єкт - об`єкт, працездатність якого у випадку виникнення відмови підлягає відновленню.
Невідновлюваний об`єкт - об`єкт, працездатність якого у випадку виникнення відмови не підлягає відновленню.
В експлуатації - система - це об`єкт, у якого визначені показники надійності його складових частин (модулів), а також з`ясовані наслідки відмови кожного елементу на відмову системи в цілому.
Автоматизований технологічний процес - складова частина підприємства, яка формується із засобів автоматизації, комп`ютерної техніки, автоматизованих операцій і технологій, призначених для зміни технічного стану об`єкту.
Таким чином, в матеріалах лекції викладені основні етапи проведення інженерного аналізу, результати якого дозволяють визначати ефективні напрямки дослідження блоків ЕА як об’єктів оцінки їх технічного стану: контроль працездатності, діагностування і прогнозування.
