- •1. Бюджетна система України: принципи, структура, проблеми управління
- •2. Бюджетний дефіцит, методи фінансування бюджетного дефіциту
- •3. Джерела формування доходів і структура видатків Пенсійного фонду України.
- •4. Класифікація боргу і фінансування бюджету
- •5. Класифікація державних позик
- •6. Місцеві фінанси та проблеми проведення адміністративно-територіальної реформи
- •7. Основи формування фінансів органів місцевого самоврядування
- •8. Міжбюджетні відносини та необхідність фінансового вирівнювання
- •9. Система фінансування соціальних гарантій в Україні
- •10. Необхідність впровадження медичного страхування в Україні
- •11. Бюджетний процес та його етапи
- •13. Поняття і види міжбюджетних трансфертів
- •14. Бюджетна класифікація доходів і видатків
- •15. Основи бюджетного фінансування закладів соціокультурної сфери
- •16. Бюджетна політика і бюджетний механізм
- •17. Державний бюджет. Суть, структура, організація складання
- •18. Доходи і видатки загального фонду Державного бюджету України
- •19. Доходи і видатки спеціального фонду Державного бюджету України
- •21. Класифікація та функції податків. Шляхи удосконалення оподаткування в Україні
- •22. Податкова система України: поняття і елементи
- •23. Пряме та непряме оподаткування в Україні
- •24. Оподаткування доданої вартості в Україні
- •25. Оподаткування прибутку підприємств в Україні та шляхи його реформування.
- •26. Оподаткування доходів фізичних осіб
- •27. Ресурсні та рентні платежі
- •28. Місцеві податки та збори. Проблеми запровадження податку на нерухомість в Україні
- •1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
- •2. Збір за місця для паркування транспортних засобів
- •3. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності
- •4. Туристичний збір
- •29. Оподаткування фонду оплати праці в Україні
- •30. Зміст, субєкти та обєкти страхування
- •31. Економічна суть, функції та принципи страхування
- •32. Суть, методи та форми перестрахування, співстрахування
- •33. Роль та значення деривативів в системі фінансового ринку
- •34. Поняття та структура фін. Ринку, його роль у перерозподілі фін. Ресурсів
- •35. Суть, структура та принципи функц. Фондового ринку
- •36. Пайові та боргові цп
- •37. Поняття та види банківських інвестицій
- •38. Факторинг та форфейтинг як інструменти фінансування
- •39. Принципи форми та функції кредиту
- •40. Роль та функції Національного банку в кредитній системі
- •41. Суть векселя та його види. Класифікація банківських операцій з векселями.
- •1. Балансові
- •2. Позабалансові
- •42. Операції та послуги комерційних банків
- •43. Суть та структура банківської системи України
- •44. Склад та структура ресурсів банку
- •45. Формування власного капіталу банку
- •46. Депозитні операції банків
- •47. Кредитні ризики
- •48. Сутність, класифікація та принципи банківського кредитування.
- •49. Лізингові операції банків.
- •50. Діяльність банків на ринку цінних паперів.
- •51. Грошовий оборот та грошовий ринок.
- •52. Поняття попиту та пропозиції грошей.
- •53. Грошові системи та їх елементи.
- •54. Сутність, причини, форми та види інфляції.
- •55. Види грошових систем та їх еволюція.
- •56. Валюта та валютна система
- •57. Валютний курс, його види та порядок встановлення.
- •58. Валютний ринок: структура, функції та операції
- •59. Міжнародні валютно-кредитні установи
- •60.Платіжний баланс та золотовалютні резерви в системі регулювання валютного ринку.
- •61. Державний борг України: поняття та структура.
- •62.Поняття та елементи управління фінансами
- •63. Система державних фінансів
- •64. Склад фінансової системи та характеристика її ланок
- •65. Сутність, визначення та функції фінансів
- •66. Сутність та форми державного кредиту.
- •67.Фінансова політика, як складова частина економічної політики України
- •68. Характеристика балансу фінансових ресурсів і витрат держави
- •69. Фінансовий механізм: сутність методи інструменти
- •70. Види облігацій та їх параметри
- •71. Обєкти і суб’єкти інвестиційної діяльності
- •72. Джерела та методи фінансування інвестиційної діяльності
- •73. Методи оцінки ефективності фінансових інвестицій
- •74. Міжнародна інвестиційна діяльність та її інституції
- •75. Організація процесу фінансового інвестування
- •76. Оцінка інвестиційного ринку на основі фондових індексів
- •77. Поточні та довгострокові фінансові інвестиції
- •78. Принципи та послідовність складання бізнес – плану інвестиційного проекту
- •79. Власний капітал, його функції та складові
- •80. Методи фінансового планування підприємств
- •81. Основи організації фінансів суб’єктів підприємств
- •82. Елементи і підсистеми фінансового планування
- •83. Принципи фінансового планування підприємств
- •84. Чистий грошовий потік (cash-flow), його показники
- •85. Система показників рентабельності суб’єкта господарювання
- •86. Фінансова звітність підприємства: порядок формування та особливості використання у фінансовому аналізі
- •89. Фінансові кредити, їх значення в діяльності підприємства
- •87. Фінансовий аналіз ліквідності та структури капіталу підприємства
- •88. Фінансовий аналіз оборотності активів підприємства
- •90. Форми фінансування підприємств та критерії прийняття фінансових рішень
84. Чистий грошовий потік (cash-flow), його показники
Показник Cash-flow почав використовуватися в 50-х роках ХХ століття американськими аналітиками при аналізі цінних паперів та звітності підприємств. Чистий рух грошових коштів у результаті операційної діяльності прийнято позначати як операційний Cash-flow, чистий рух коштів від інвестиційної діяльності — як інвестиційний Cash-flow. Різниця між вхідними та вихідними потоками в рамках фінансової діяльності (у вузькому розумінні) — Cash-flow від фінансової діяльності.
Чистий Cash-flow (рух грошових коштів) по підприємству за звітний період розраховується як арифметична сума Cash-flow від усіх видів діяльності. Він дорівнюватиме приросту грошових коштів та їх еквівалентів за означений період.
Основою розрахунку загального Cash-flow є операційний Cash-flow, який характеризує величину чистих грошових потоків, що утворюються в результаті операційної діяльності, тобто частину виручки від реалізації, яка залишається в розпорядженні підприємства в певному періоді після здійснення всіх грошових видатків операційного характеру. Цей показник можна розглядати як критерій оцінки внутрішнього потенціалу фінансування підприємства. Достатній розмір операційного Cash-flow створює сприятливі передумови для залучення фінансових ресурсів із зовнішніх джерел. Наявність операційного Cash-flow характеризує здатність підприємства:
а) фінансувати інвестиції за рахунок внутрішніх фінансових джерел;
б) погашати фінансову заборгованість;
в) виплачувати дивіденди.
Операційний Cash-flow та загальну суму грошових надходжень у рамках інвестиційної діяльності можна розглядати як внутрішнє джерело фінансування.
Базу для визначення Cash-flow від операційної діяльності утворюють дані звіту про фінансові результати (про прибутки і збитки) та баланс підприємства. Серед економістів до цього часу немає єдності щодо методології визначення Cash-flow. Класичний спосіб розрахунку операційного Cash-flow полягає в тому, що до чистого прибутку підприємства (після оподаткування) за визначений період додаються амортизаційні відрахування, нараховані у цьому самому періоді, та приріст забезпечень.
Якщо від «класичного» (брутто) Cash-flow відняти суму нарахованих дивідендів, то одержимо — нетто Cash-flow. Однак при використанні цього підходу до визначення чистого грошового потоку не враховуються зміни у складі поточних активів та пасивів, які також суттєво впливають на величину грошових коштів підприємства.
На практиці поширення набули два основні методи розрахунку Cash-flow від операційної діяльності, які враховують згадані зміни у складі оборотних активів і поточних зобов’язань і передбачають віднесення процентів за користування позичками до складу операційних витрат:
1. Прямий метод, при використанні якого чистий грошовий потік (Cash-flow) від операційної діяльності розраховується як різниця між вхідними та вихідними грошовими потоками, що мають безпосереднє відношення до операційної діяльності підприємства. До вхідних грошових потоків належать: грошові надходження від продажу товарів у звітному періоді; погашення дебіторської заборгованості; інші грошові надходження від операційної діяльності (від реалізації оборотних активів, операційної оренди активів тощо). До вихідних грошових потоків належать грошові видатки на покриття витрат, які включаються у собівартість продукції, адміністративних витрат, витрат на збут, інших витрат у рамках операційної діяльності, а також податки на прибуток та проценти за користування позичками.
2. Непрямий метод. Вихідною величиною при використанні цього методу є фінансові результати від операційної діяльності. Здійснюється зворотний до прямого методу розрахунок: операційні прибутки (збитки) коригуються на статті доходів (зменшуються) і витрат (збільшуються), які не впливають на обсяг грошових засобів (амортизація, забезпечення наступних витрат і платежів), а також на суму змін в оборотних активах та поточних зобов’язань, що пов’язані з рухом коштів у рамках операційної діяльності та сплатою процентів за користування позичками.
Показники, базою розрахунку яких є операційний Cash-flow, широко використовуються при оцінці фінансового стану підприємства та визначенні його кредитоспроможності.
1. Показник тривалості погашення заборгованості. Визначається шляхом ділення позичкового капіталу нетто (зменшеного на суму грошових коштів, їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та чистої реалізаційної вартості поточної дебіторської заборгованості)[2] на Cash-flow (операційний).
2. Показник обернено пропорційний до тривалості погашення заборгованості. Відношення Cash-flow до заборгованості (нетто). Показує здатність підприємства розрахуватись зі своїми боргами за рахунок грошових надходжень від операційної діяльності.
3. Показник самофінансування інвестицій, %. Визначається шляхом ділення операційного Cash-flow на величину чистих інвестицій (сума приросту нематеріальних активів, основних засобів і довгострокових фінансових інвестицій). Показує частку інвестицій, профінансовану за рахунок внутрішніх джерел. Чим вищий цей показник, тим менше підприємство вдавалося до залучення зовнішніх фінансових ресурсів при фінансуванні інвестицій.