74. Міжнародна інвестиційна діяльність та її інституції

Міжнародна інвестиційна діяльність – це сукупність практичних ідей суб’єктів по вкладенню інвестицій за рубіж та іноземних інвестицій. Її суб’єктами — інвесторами є фізичні особи, корпорації, національні та міжнародні фінансові інституції, уряди країн, а суб’єктами — учасниками є фізичні та юридичні особи, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або доручень інвестора.

Комплекс заходів з моменту прийняття рішення про інвестування до завершальної стадії інвестиційного проекту визначається як інвестиційний цикл. Інвестиційний цикл включає передінвестиційну, інвестиційну та експлуатаційну фази. Ряд інвестицій циклів, що повторюються, — це інвестиційний процес. У інвестиційний процес постійно залучаються ті, хто має вільні інвестиційні ресурси, і ті, хто відчуває в них потребу.

Інвестиційні ресурси —це поєднання реального і фінансового капіталу в процесі їх обігу.

Здійснюється міжнародна інвестиційна діяльність у напрямках:

1. вивезення капіталу, яке зумовлюється під дією чинників: надлишком капіталів у країні; потребою у нових ринках збуту сировини; формуванням певного рівня конкурентоспроможності економіки; міжнародний поділ праці; транснаціональна економіка; пошук стабільних умов застосування капіталу.

2. залучення іноземних інвестицій, виникає за: обмеженості внутрішніх інвестиційних ресурсів; низької інвестиційної активності власних інвесторів; бажання створити конкурентоспр економіку та освоїти світові ринки; потреби в модернізації соціальної інфраструктури суспільства.

Залежно від виду та форми іноземні інвестиції поділяють на: 1. приватні (боргові, підприємницькі);2. державні (підприємницькі, боргові, допомога).

Основу підприємницького капіталу становлять:

1) прямі, які здійснюються у формах: придбання неконтрольних пакетів акцій, ліцензійні угоди, стратегічні альянси та спільні підприємства, придбання контрольних пакетів акцій, створення власних дочірніх підприємств.

2) портфельні. Цілі інвестора: одержання якості, близького за якістю ринкового портфеля, структура якого відповідає капіталізації відповідного ринку; одержання доходності вище доходності ринкового портфеля; забезпечення ризику нижче ризику ринкового портфеля.

Найбільш впливовою фінансово – кредитною установою є Група світового банку, до якої входять:

1. МБРР 2. МАР 3. МФК 4. БАГІ (Багатостороннє агентство гарантій інвестицій) – забезпечує гарантії інвестицій, захищаючи інвесторів від некомерційних ризиків (війна, націоналізм)5.МЦВІС (Міжнародний центр врегулювання інвестиційних суперечок)

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) – спеціалізоване агентство, створене в 1945 році, що працює у співробітництві з ООН з метою допомоги у фінансуванні повоєнного відновлення господарства та підвищення рівня життя в країнах, що розвиваються, шляхом надання позик урядам чи шляхом гарантій позик, які отримані з інших джерел. Банк надає позики на комерційній основі для спеціалізованих проектів чи більш загальних цілей соціального розвитку. Засоби для позик мобілізуються на міжнародних грошових ринках.

Міжнародна асоціація розвитку (МАР), яка спеціалізується на сприянні економічному розвитку найбільш економічно відсталих країн світу шляхом надання пільгового фінансування. Це безвідсоткові кредити на 50 років із 10-річним пільговим періодом, протягом якого стягуються тільки комісійні в розмірі 0,75 % на адміністративні витрати. 90 % кредитів МАР надає країнам із найнижчим рівнем життя.

Міжнародна фінансова корпорація (МФК) – філія МБРР, створена у 1956 році з метою надання допомоги приватним проектам. Вона є юридично і фінансово самостійною організацією, але використовує кошти Світового банку для надання приватним інвесторам. Роль МФК значно посилилася у 80-90 роки з розвитком кризи державних заборгованостей та переорієнтації міжнародних фінансових структур на приватнопідприємницький сектор. Штаб-квартира МФК знаходиться у Вашингтоні.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) – підрозділ ООН, створений у 1945 році для сприяння валютному співробітництву та розширенню міжнародної торгівлі, стабілізації обмінних курсів валют і допомоги державам, які мали короткострокові проблеми у вирівнюванні своїх платіжних балансів, у підтримці обмінних курсів їх валют. Фонд допомагає своїм членам, виділяючи для них іноземну валюту, яку вони хочуть купити на еквівалентну суму своєї валюти. Країна-член повертає Фонду кошти, викуповуючи свою валюту за валюту, прийнятну для Фонду, звичайно протягом 3 – 5 років.

Фінансова база МФВ складається із внесків країн-членів цієї організації. До складу МФВ входять більш ніж 150 країн світу. Більшість поточних рішень фонду приймається не голосуванням, а шляхом консенсусу, що розширює можливості невеликих держав висловлювати і захищати власну точку зору. Роль МВФ у світовій економіці, його кредитна діяльність стали важливими елементами стратегії врегулювання проблеми міжнародної заборгованості. Основна особливість МВФ як кредитора – це його можливості впливати на господарську політику національних урядів. У кожному випадку розробляється державна програма фінансово-економічної стабілізації або структурної адаптації. Деякі країни-позичальники мають досить тверді економічні позиції, зрілий науковий потенціал для самостійної розробки власних програм. Після схвалення цих програм МВФ вони одержують потрібні ресурси.

Міжнарожні інвестиційні інститути, які здійснюють інвестиції та кредитну підтримку вітчизняним підприємствам:

- Німецько – український фонд «Міжнародний консультаційний проект» - Фонд Євразія. Програма позик малому бізнесу України - Програма інвестування ОПІК - Фонд малих кредитів - Фонд підтримки підприємств у нових західних незалежних державах.