67.Фінансова політика, як складова частина економічної політики України

Сукупність державних заходів щодо використання фінансових відносин для виконання державою своїх функцій уявляє з себе фінансову політику.

Зміст фінансової політики охоплює цілий комплекс заходів:

1) розробку загальної концепції фінансової політики, визначення її основних напрямів, цілей, головних завдань; 2) створення відповідного фінансового механізму; 3) управління фінансовою діяльністю держави та інших суб’єктів економіки.

Проявляється фінансова політика у: · фінансовому законодавстві; · системі форм і методів мобілізації фінансових ресурсів (найважливішими з яких є податки); · перерозподілі фінансових ресурсів між окремими верствами населення, галузями, регіонами; · структурі доходів і видатків бюджетів тощо.

Головна мета фінансової політики - забезпечення відповідними фінансовими ресурсами реалізації тої чи іншої державної програми економічного та соціального розвитку. Вона реалізується через вирішення таких завдань:

1.Забезпечення умов для формування максимально можливих фінансових ресурсів. 2.Встановлення раціонального з погляду держави розподілу та використання фінансових ресурсів. 3.Організація регулювання та стимулювання економічних та соціальних процесів фінансовими методами. 4.Розробка фінансового механізму та його розвиток у відповідності із цілями та завданнями стратегії, що змінюється. 5.Створення ефективної і максимально ділової системи управління фінансами.

Сама по собі фінансова політика не може бути поганою або доброю. Вона оцінюється у відповідності з тим, на скільки вона сприяє досягненню поставлених цілей та розв’язанню конкретних задач. Основу фінансової політики складають стратегічні напрямки, які визначають довгострокову та короткострокову перспективу використання фінансів та передбачають розв’язання головних завдань, що випливають з особливостей функціонування економіки та соціальної сфери країни. Одночасно з цим держава здійснює вибір поточних тактичних цілей та задач використання фінансових відносин. Вони пов’язані з основними проблемами, що стоять перед державою, в області мобілізації та ефективного використання фінансових ресурсів, регулювання економічних та соціальних процесів та стимулювання передових напрямків розвитку продуктивних сил, окремих територій та галузей економіки. Всі ці заходи тісно пов’язані галузей економіки. Всі ці заходи тісно пов’язані між собою та взаємозалежні.

В залежності від характеру заходів і часу, на який вони розраховані, виділяють фінансову стратегію і фінансову тактику.

Фінансова стратегія - це основні напрями використання фінансів на тривалу перспективу. Прикладом стратегічних завдань є впровадження власної грошової одиниці, проведення прозорої приватизації, подолання інфляції і спаду виробництва тощо.

Фінансова тактика спрямована на вирішення завдань окремого етапу розвитку країни. Яскравим прикладом фінансової тактики є: удосконалення системи оподаткування, надання пільг окремим платникам, територіальний перерозподіл фінансових ресурсів через бюджетну систему.

Результативність фінансової політики тим вище, чим більше вона враховує потреби суспільного розвитку, конкретні історичні умови та особливості життя. Фінансова політика насамперед спрямована на формування максимально можливого обсягу фінансових ресурсів, тому для визначення фінансової політики необхідно достовірна інформація про фінансовий стан держави, її фінансовий потенціал.