- •1. Бюджетна система України: принципи, структура, проблеми управління
- •2. Бюджетний дефіцит, методи фінансування бюджетного дефіциту
- •3. Джерела формування доходів і структура видатків Пенсійного фонду України.
- •4. Класифікація боргу і фінансування бюджету
- •5. Класифікація державних позик
- •6. Місцеві фінанси та проблеми проведення адміністративно-територіальної реформи
- •7. Основи формування фінансів органів місцевого самоврядування
- •8. Міжбюджетні відносини та необхідність фінансового вирівнювання
- •9. Система фінансування соціальних гарантій в Україні
- •10. Необхідність впровадження медичного страхування в Україні
- •11. Бюджетний процес та його етапи
- •13. Поняття і види міжбюджетних трансфертів
- •14. Бюджетна класифікація доходів і видатків
- •15. Основи бюджетного фінансування закладів соціокультурної сфери
- •16. Бюджетна політика і бюджетний механізм
- •17. Державний бюджет. Суть, структура, організація складання
- •18. Доходи і видатки загального фонду Державного бюджету України
- •19. Доходи і видатки спеціального фонду Державного бюджету України
- •21. Класифікація та функції податків. Шляхи удосконалення оподаткування в Україні
- •22. Податкова система України: поняття і елементи
- •23. Пряме та непряме оподаткування в Україні
- •24. Оподаткування доданої вартості в Україні
- •25. Оподаткування прибутку підприємств в Україні та шляхи його реформування.
- •26. Оподаткування доходів фізичних осіб
- •27. Ресурсні та рентні платежі
- •28. Місцеві податки та збори. Проблеми запровадження податку на нерухомість в Україні
- •1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
- •2. Збір за місця для паркування транспортних засобів
- •3. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності
- •4. Туристичний збір
- •29. Оподаткування фонду оплати праці в Україні
- •30. Зміст, субєкти та обєкти страхування
- •31. Економічна суть, функції та принципи страхування
- •32. Суть, методи та форми перестрахування, співстрахування
- •33. Роль та значення деривативів в системі фінансового ринку
- •34. Поняття та структура фін. Ринку, його роль у перерозподілі фін. Ресурсів
- •35. Суть, структура та принципи функц. Фондового ринку
- •36. Пайові та боргові цп
- •37. Поняття та види банківських інвестицій
- •38. Факторинг та форфейтинг як інструменти фінансування
- •39. Принципи форми та функції кредиту
- •40. Роль та функції Національного банку в кредитній системі
- •41. Суть векселя та його види. Класифікація банківських операцій з векселями.
- •1. Балансові
- •2. Позабалансові
- •42. Операції та послуги комерційних банків
- •43. Суть та структура банківської системи України
- •44. Склад та структура ресурсів банку
- •45. Формування власного капіталу банку
- •46. Депозитні операції банків
- •47. Кредитні ризики
- •48. Сутність, класифікація та принципи банківського кредитування.
- •49. Лізингові операції банків.
- •50. Діяльність банків на ринку цінних паперів.
- •51. Грошовий оборот та грошовий ринок.
- •52. Поняття попиту та пропозиції грошей.
- •53. Грошові системи та їх елементи.
- •54. Сутність, причини, форми та види інфляції.
- •55. Види грошових систем та їх еволюція.
- •56. Валюта та валютна система
- •57. Валютний курс, його види та порядок встановлення.
- •58. Валютний ринок: структура, функції та операції
- •59. Міжнародні валютно-кредитні установи
- •60.Платіжний баланс та золотовалютні резерви в системі регулювання валютного ринку.
- •61. Державний борг України: поняття та структура.
- •62.Поняття та елементи управління фінансами
- •63. Система державних фінансів
- •64. Склад фінансової системи та характеристика її ланок
- •65. Сутність, визначення та функції фінансів
- •66. Сутність та форми державного кредиту.
- •67.Фінансова політика, як складова частина економічної політики України
- •68. Характеристика балансу фінансових ресурсів і витрат держави
- •69. Фінансовий механізм: сутність методи інструменти
- •70. Види облігацій та їх параметри
- •71. Обєкти і суб’єкти інвестиційної діяльності
- •72. Джерела та методи фінансування інвестиційної діяльності
- •73. Методи оцінки ефективності фінансових інвестицій
- •74. Міжнародна інвестиційна діяльність та її інституції
- •75. Організація процесу фінансового інвестування
- •76. Оцінка інвестиційного ринку на основі фондових індексів
- •77. Поточні та довгострокові фінансові інвестиції
- •78. Принципи та послідовність складання бізнес – плану інвестиційного проекту
- •79. Власний капітал, його функції та складові
- •80. Методи фінансового планування підприємств
- •81. Основи організації фінансів суб’єктів підприємств
- •82. Елементи і підсистеми фінансового планування
- •83. Принципи фінансового планування підприємств
- •84. Чистий грошовий потік (cash-flow), його показники
- •85. Система показників рентабельності суб’єкта господарювання
- •86. Фінансова звітність підприємства: порядок формування та особливості використання у фінансовому аналізі
- •89. Фінансові кредити, їх значення в діяльності підприємства
- •87. Фінансовий аналіз ліквідності та структури капіталу підприємства
- •88. Фінансовий аналіз оборотності активів підприємства
- •90. Форми фінансування підприємств та критерії прийняття фінансових рішень
58. Валютний ринок: структура, функції та операції
За економічним змістом валютний ринок це сектор грошового ринку, на якому урівноважується попит і пропозиція на такий специфічний товар як валюта
За своїм призначенням і організаційною формою валютний ринок це сукупність спеціальних інститутів та механізмів які у взаємодії забезпечують можливістю вільно продавати-купувати національну та іноземну валюту на основі попиту та пропозиції.
До головних функцій валютних ринків можна віднести :
· Забезпечення виконання міжнародних розрахунків
· Забезпечення ефективного функціонування світових кредитних та фінансових ринків
.Страхування валютних та кредитних ризиків
· Отримання прибутку учасниками ринку у вигляді різниці курсiв валют.
· Визначення валютних курсів – діяльність операторів на валютних ринках постійно змінює валютні курси тих валют, з якими працюють на цьому ринку.
· Диверсифiкацiя валютних резервів банків, підприємств, держав – тут мова йде про те, що суб’єкти МЕВ можуть певним чином застрахувати себе від змін валютних курсів шляхом розосередження своїх грошових активів в різних валютах
· Регулювання економіки – ця функція є похідною від функції визначення валютних курсів, бо через зміну валютного курсу відкрита економіка може регулювати диспропорції які виникають в ній.
Структура валютного ринку
За суб’єктами
§ Міжбанківський (прямий і брокерський) (біля 80% обсягу всіх операцій на світовому валютному ринку припадає на міжбанківський ринок, оскільки валютні біржі існують не в усіх країнах світу), § Клієнтський, § Біржовий, § Торгівля через валютну біржу, § Торгівля деривативами
За терміном операцій
§ Спот ринок (поточний), Форвардний ринок (терміновий), Своп ринок
За функціями – Обслуговування міжнародної торгівлі , Чисто фінансові трансферти (спекуляція, хеджування, інвестиції)
За валютними обмеженнями- Вільні,Обмежені
За застосуванням валютних курсів-З одним режимом, З кількома режимами
За об’ємом і характером валютних операцій- Глобальні (світові), Регіональні (міжнародні), Внутрішні (національні)
Територіально валютні ринки прив'язані до великого банківського і валютно-біржових центрів (Лондон, Париж, Нью-Йорк, Франкфурт-на Майні, Токіо, Сінгапур, Гонконг, Амстердам, Брюссель).
Для валютних ринків характерні такі основні види операцій:
1.КОНВЕРСІЙНІ (Касові, Форвардні, Ф’ючерсні, Опціонні, Своп, Арбітраж)
2.ДЕПОЗИТНІ (до запитання; Короткострокові; Строкові)
3.КРЕДИТНІ (коротко-, середньо-, довгострокові)
59. Міжнародні валютно-кредитні установи
Міжнародні валютно-кредитні установи поділяються на дві групи: всесвітні та регіональні. До всесвітніх відносяться Міжнародний валютний фонд (МВФ), група Світового банку та Банк міжнародних розрахунків. Регіональні створюються за континентальною ознакою: Європейський банк реконструкції та розвитку; Азіатський банк розвитку: Африканський банк розвитку; Міжамериканський банк розвитку та ін.
Міжнародний валютний фонд е провідним світовим фінансовим інститутом, який мас статус спеціалізованої установи ООН. Він був заснований на міжнародні й конференції в Бреттон-Вудсі в 1944 р., а почав функціонувати у 1947 р. Основними цілями діяльності МВФ є сприяння розвитку міжнародної торгівлі й співробітництва у сфері валютного регулювання та надання кредитів у іноземній валюті для вирівнювання платіжних балансів країн-членів Фонду. Діяльність МВФ охоплює три основні напрями: кредитування, регулювання міжнародних валютних відносин, постійний нагляд за світовою економікою.
Кредитування здійснюється з різними цілями у різних формах та на різних умовах. Воно включає кредитування для потреб вирівнювання платіжного балансу, компенсаційне фінансування та допомогу найбіднішим країнам. Фінансові операції, які є основним напрямом діяльності, МВФ здійснює тільки з офіційними органами країн-членів Фонду. Другим основним напрямом діяльності МВФ є регулювання валютних взаємовідносин. У сучасних умовах, коли курси валют є плаваючими, а не фіксованими, роль Фонду полягає в узгодженні валютної політики країн-членів Фонду. Виступаючи провідним міжнародним фінансовим інститутом, МВФ здійснює постійний нагляд і спостереження за світовою економікою. Він формує значний масив інформації як в цілому по світовій економіці, так і в розрізі окремих країн. Щомісячний збірник фінансової статистики, що видається МВФ, включає дані про динаміку економічного зростання і цін, грошовий обіг, експорт та імпорт, стан платіжного балансу, величину офіційного золотого запасу, рівень валютних резервів, розміри зарубіжних інвестицій, динаміку валютних курсів та ін.
Другою за значенням у системі міжнародних фінансів є група Світового банку, яка включає до свого складу чотири міжнародні фінансові інститути: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР); Міжнародну асоціацію розвитку; Міжнародну фінансову корпорацію та Агентство з гарантування багатосторонніх інвестицій.
Серцевиною групи виступає МБРР, який був заснований разом з МВФ в 1945 р., і почав функціонувати в 1446 р. Учасниками банку можуть бути лише країни-члени МВФ. Основною метою діяльності банку виступає сприяння розвитку економіки країн-членів МБРР шляхом надання довгострокових кредитів та гарантування приватних інвестицій. Спочатку ця діяльність була спрямована на країни, що потерпіли внаслідок другої світової війни. Нині головним напрямом діяльності є країни, що розвиваються. Основними напрямами кредитування виступають галузі інфраструктури (енергетика, транспорт, зв'язок), а також сільське господарство, охорона здоров'я та освіта. Кредити видаються на термін до 20 років під гарантії урядів. МБРР може виступати також гарантом за аналогічними довгостроковими кредитами комерційних банків. Виділення кредитів обумовлюється наданням інформації про фінансовий стан країни, що позичає кошти та про об'єкти кредитування. Кредити надаються на основі дольової участі банку у фінансуванні певних об'єктів - до 30% їх вартості. Міжнародна асоціація розвитку надає кредити терміном до 50 років на пільгових умовах - 0,75 %.
Міжнародна фінансова корпорація надає кредити високорентабельним приватним підприємствам країн, що розвиваються, без гарантії уряду.
Агентство з гарантування багатосторонніх інвестицій проводить страхування капіталовкладень у країнах, що розвиваються, на випадок політичних ризиків: від експропріації, воєн, заворушень, зривів контрактів та ін., чим сприяє розвитку діяльності інститутів Світовою банку.
Банк міжнародних розрахунків є першим в історії міжнародним фінансовим інститутом. Він був створений у 1930 р. Основне завдання банку полягає у налагодженні співробітництва між центральними банками провідних країн світу та здійснення розрахунків між ними. Банк забезпечує також здійснення розрахунків між країнами, що входять до Європейської валютної системи. Він виконує депозитно-кредитні функції, здійснює валютні операції та операції на фондовому ринку. У цілому всесвітні міжнародні фінансові інститути відіграють, як видно з їх функцій, важливу роль у світовій економіці, забезпечують надійний рух міжнародних грошових потоків. Тим самим вони сприяють і надійному функціонуванню національних фінансових систем. Крім того, їх кредити є важливим джерелом фінансування країн, що розвиваються.
У Європі к рамках ЄС функціонують Європейський інвестиційний банк. Європейський фонд валютного співробітництва І Європейський банк реконструкції та розвитку.
ЄБРР, який був створений у 1990 р. і відкритий у 199 І р.. аналогічно МБРР, діяльність якого спрямована на країни, що розвиваються, здійснює діяльність у країнах Східної і Центральної Європи, які проводять ринкові реформи. Засновниками банку є країни Європи та провідні країни світу. Україна є членом ЄБРР з 1992 р. Не менше 60% кредитів ЄБРР має спрямовуватись у приватний сектор економіки і не більше 40% у державну інфраструктуру.
Завданням Європейського інвестиційного банку, який був створений в 1958 р., є фінансування проектів, що мають регіональне, галузеве та загальноєвропейське значення. Кредити надаються терміном від 20 до 25 років. У галузевому плані пріоритетними є такі галузі інфраструктури, як енергетика, транспорт, телекомунікації, а також проекти, що зв'язані з охороною навколишнього природного середовища. Кредити банку видаються на ринкових умовах. Пільги встановлюються лише в тих випадках, коли передбачається боніфікація за рахунок бюджету ЄС. Європейський банк валютного співробітництва, що створений у 1973 р. в рамках Європейської валютної системи, виконує функції, аналогічні МВФ - надає кредити на покриття дефіциту платіжного балансу.
