- •1. Бюджетна система України: принципи, структура, проблеми управління
- •2. Бюджетний дефіцит, методи фінансування бюджетного дефіциту
- •3. Джерела формування доходів і структура видатків Пенсійного фонду України.
- •4. Класифікація боргу і фінансування бюджету
- •5. Класифікація державних позик
- •6. Місцеві фінанси та проблеми проведення адміністративно-територіальної реформи
- •7. Основи формування фінансів органів місцевого самоврядування
- •8. Міжбюджетні відносини та необхідність фінансового вирівнювання
- •9. Система фінансування соціальних гарантій в Україні
- •10. Необхідність впровадження медичного страхування в Україні
- •11. Бюджетний процес та його етапи
- •13. Поняття і види міжбюджетних трансфертів
- •14. Бюджетна класифікація доходів і видатків
- •15. Основи бюджетного фінансування закладів соціокультурної сфери
- •16. Бюджетна політика і бюджетний механізм
- •17. Державний бюджет. Суть, структура, організація складання
- •18. Доходи і видатки загального фонду Державного бюджету України
- •19. Доходи і видатки спеціального фонду Державного бюджету України
- •21. Класифікація та функції податків. Шляхи удосконалення оподаткування в Україні
- •22. Податкова система України: поняття і елементи
- •23. Пряме та непряме оподаткування в Україні
- •24. Оподаткування доданої вартості в Україні
- •25. Оподаткування прибутку підприємств в Україні та шляхи його реформування.
- •26. Оподаткування доходів фізичних осіб
- •27. Ресурсні та рентні платежі
- •28. Місцеві податки та збори. Проблеми запровадження податку на нерухомість в Україні
- •1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
- •2. Збір за місця для паркування транспортних засобів
- •3. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності
- •4. Туристичний збір
- •29. Оподаткування фонду оплати праці в Україні
- •30. Зміст, субєкти та обєкти страхування
- •31. Економічна суть, функції та принципи страхування
- •32. Суть, методи та форми перестрахування, співстрахування
- •33. Роль та значення деривативів в системі фінансового ринку
- •34. Поняття та структура фін. Ринку, його роль у перерозподілі фін. Ресурсів
- •35. Суть, структура та принципи функц. Фондового ринку
- •36. Пайові та боргові цп
- •37. Поняття та види банківських інвестицій
- •38. Факторинг та форфейтинг як інструменти фінансування
- •39. Принципи форми та функції кредиту
- •40. Роль та функції Національного банку в кредитній системі
- •41. Суть векселя та його види. Класифікація банківських операцій з векселями.
- •1. Балансові
- •2. Позабалансові
- •42. Операції та послуги комерційних банків
- •43. Суть та структура банківської системи України
- •44. Склад та структура ресурсів банку
- •45. Формування власного капіталу банку
- •46. Депозитні операції банків
- •47. Кредитні ризики
- •48. Сутність, класифікація та принципи банківського кредитування.
- •49. Лізингові операції банків.
- •50. Діяльність банків на ринку цінних паперів.
- •51. Грошовий оборот та грошовий ринок.
- •52. Поняття попиту та пропозиції грошей.
- •53. Грошові системи та їх елементи.
- •54. Сутність, причини, форми та види інфляції.
- •55. Види грошових систем та їх еволюція.
- •56. Валюта та валютна система
- •57. Валютний курс, його види та порядок встановлення.
- •58. Валютний ринок: структура, функції та операції
- •59. Міжнародні валютно-кредитні установи
- •60.Платіжний баланс та золотовалютні резерви в системі регулювання валютного ринку.
- •61. Державний борг України: поняття та структура.
- •62.Поняття та елементи управління фінансами
- •63. Система державних фінансів
- •64. Склад фінансової системи та характеристика її ланок
- •65. Сутність, визначення та функції фінансів
- •66. Сутність та форми державного кредиту.
- •67.Фінансова політика, як складова частина економічної політики України
- •68. Характеристика балансу фінансових ресурсів і витрат держави
- •69. Фінансовий механізм: сутність методи інструменти
- •70. Види облігацій та їх параметри
- •71. Обєкти і суб’єкти інвестиційної діяльності
- •72. Джерела та методи фінансування інвестиційної діяльності
- •73. Методи оцінки ефективності фінансових інвестицій
- •74. Міжнародна інвестиційна діяльність та її інституції
- •75. Організація процесу фінансового інвестування
- •76. Оцінка інвестиційного ринку на основі фондових індексів
- •77. Поточні та довгострокові фінансові інвестиції
- •78. Принципи та послідовність складання бізнес – плану інвестиційного проекту
- •79. Власний капітал, його функції та складові
- •80. Методи фінансового планування підприємств
- •81. Основи організації фінансів суб’єктів підприємств
- •82. Елементи і підсистеми фінансового планування
- •83. Принципи фінансового планування підприємств
- •84. Чистий грошовий потік (cash-flow), його показники
- •85. Система показників рентабельності суб’єкта господарювання
- •86. Фінансова звітність підприємства: порядок формування та особливості використання у фінансовому аналізі
- •89. Фінансові кредити, їх значення в діяльності підприємства
- •87. Фінансовий аналіз ліквідності та структури капіталу підприємства
- •88. Фінансовий аналіз оборотності активів підприємства
- •90. Форми фінансування підприємств та критерії прийняття фінансових рішень
56. Валюта та валютна система
Грошові відносини, що складаються на основі інтернаціоналізації господарських зв'язків, історично організувалися у формі валютних систем. Завданням будь-якої валютної системи є сприяння розвитку товарообмінних операцій. співвідношення.
Валютна система – це організаційно-правова форма реалізації валютних відносин у межах певного економічного простору.
Існує декілька базових понять, пов'язаних з функціонуванням будь-якої валютної системи. До них належать: грошова одиниця (валюта), порядок її обміну (конвертації) на інші валюти, купівельна спроможність валюти, ціна (курс) валюти та ін. Слід зауважити, що поняття «валюта» тотожне поняттю «гроші», але в Україні перше вживається здебільшого тоді, коли мова йде про гроші, що перебувають у міжнародному обігу.
Під терміном «валюта України» розуміються як власне валюта України, так і платіжні документи та інші цінні папери, виражені в ній. Під терміном «іноземна валюта» маються на увазі як власне іноземна валюта, так і платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті. До монетарних металів належать золото, срібло, платина та метали іридієво-платинової групи у будь-якому вигляді та стані за винятком ювелірних, промислових і побутових виробів з цих металів і брухту цих металів.
Залежно від складу країн-учасниць розрізняють валютні системи: національні, регіональні та світову.
Національні валютні системи історично виникли раніше за інші. Кожна з них являє собою систему діючих у конкретній країні правил і механізмів забезпечення співвідношень національної валюти та іноземних валют. Юридично ці системи закріплюються у державних правових актах, що мають узгоджуватися з нормами міжнародного права.
Національна валютна система є складовою грошової системи країни. Але вона виходить за національні кордони і набуває відносної незалежності від встановлених країною-емітентом правил. Особливості кожної національної валютної системи визначаються рівнем економічного розвитку країни та станом її зовнішньоекономічних зв'язків.
Світова та регіональні валютні системи тісно пов'язані з національними валютними системами. Вони являють собою системи правил і механізмів, які забезпечують співвідношення різних валют у міжнародних відносинах.
Світова та регіональні валютні системи були створені як інструменти економічної інтеграції, що поступово розвивалися залежно від економічних потреб окремих країн та усього світу. Вони постійно змінюються й вдосконалюються.
Призначення національної валютної системи:
-Розроблення та реалізація валютної політики
-Валютне регулювання – це діяльність держави та уповноважених нею органів щодо регламентації валютних відносин економічних суб’єктів та їх діяльності на валютному ринку.
-Валютний контроль
57. Валютний курс, його види та порядок встановлення.
Валютний(обмінний) курс – це ціна будь-якої валюти, виражена через певну кількість іншої валюти. Отже, національна грошова одиниця стає валютою, якщо вона використовується в міжнародних розрахунках.
Функції валютного курсу
· Інтернаціоналізація грошових відносин
· Забезпечення взаємного обміну валютами при торгівлі товарами, послугами, при русі капіталів і кредитів.
· Використовується для порівняння цін світових та національних ринків, а також вартісних показників різних країн, виражених в національних чи іноземних валютах.
· Використовується для періодичної переоцінки рахунків в іноземній валюті компаній та банків.
· Перерозподіл національного продукту між країнами.
Фактори, що впливають на валютний курс: · Темп інфляції, · Стан платіжного балансу,· Різниця процентних ставок в різних країнах, · Діяльність валютних ринків та спекулятивні валютні операції, · Ступінь використання визначеної валюти на євроринку та міжнародних розрахунках, · Прискорення чи затримка міжнародних платежів, · Ступінь довіри до валюти на національному та світових ринках, · Валютна політика, · Продуктивність праці, · Довгострокові темпи зростання національної валюти, · Місце і роль країни у світовій торгівлі
Види валютних курсів
1. Фіксований – в основу покладено монетний паритет (ваговий вміст золота в національних грошових одиницях) 1) реально фіксований (золотомонетний стандарт) 2) договірно-фіксований – ординарний (прив’язаний до СДР, долара США, до французького франка до інших валют); кошиковий (прив’язаний до штучно побудованих комбінацій валют основних торговельних партнерів Австрії, Алжиру); валютний курс, заснований на системі змінного паритету.
2. Плаваючий – визначається через зіставлення паритетів купівельної спроможності валют, тобто оцінки в національних грошах вартості однойменного “ кошика” товарів 1) незалежне плавання (на девізних ринках) 2) кероване (регульоване) плавання (втручання центральних банків) 3)змішане плавання по відношенню до однієї валюти (долара США) – всього чотири країни застосовують Бахрейн, Саудівська Аравія, Катар, Об’єднані Арабські Емірати) 4)спільне плавання (валютне угрупування ЄС використовують)
Номінальний валютний курс – це конкретна ціна національної валюти на іноземну валюту і навпаки.
Реальний валютний курс: 1) - це номінальний помножений на співвідношення рівня цін в двох країнах; 2) - розраховується на базі середніх цін в країнах, які є головними партнерами даної країни (свідчить про конкурентоспроможність товарів відносно до імпортерів)
Спот курс – курс обмін на протязі не більше 2 робочих днів з моменту досягнення угоди про курс – це курс на ринку на певну дату.
Форвардний курс – узгоджений курс, обмін за цим курсом здійснюється в майбутньому, понад 3 дня після узгодження.
Купівельна спроможність (сила валюти) – виражається як сума товарів та послуг які можна придбати за певну грошову одиницю і визначається у порівнянні з базовим періодом.
Паритет купівельної спроможності – співвідношення купівельних спроможностей двох чи більше валют відносно певного набору (кошика) товарів і послуг.
Торгівля на валютному ринку здійснюється на базі встановлення обмінного курсу валют.
Процес встановлення валютного курсу є котируванням валют.
Існує два метода котирування іноземної валюти до національної:
- Пряме котирування, при якому курс одиниці іноземної валюти (базова валюта) виражається в національній валюті
- Непряме котирування, це вираження одиниці національної валюти в іноземній
