49. Лізингові операції банків.

Лізинг - господарська операція суб'єкта підприємницької діяльності з передачі права користування матеріальними цінностями (основними фондами) іншому суб'єкту господарювання за плату та на визначений строк; форма майнового кредиту.

Об’єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів відповідно до законодавства, в тому числі продукція, вироблена державними підприємствами (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікацій тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг (оренду). Майно, яке є в державній власності, може бути об’єктом лізингу тільки за погодженням з органом, що здійснює управління цим майном у порядку встановленому КМУ. Не можуть бути об’єктом лізингу: об’єкти оренди державного майна, крім окремого індивідуально визначеного майна державних підприємств; земельні ділянки та інші природні об’єкти.

Суб’єкти лізингу: лізингодавець − суб’єкт, який передає в користування об’єкти лізингу за договором лізингу; лізингоодержувач − суб’єкт підприємницької діяльності який одержує в користування об’єкти лізингу за договором лізингу; продавець лізингового майна − суб’єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно (машини, устаткування тощо) або/та продає власне майно, яке є об’єктом лізингу

Вигоди лізингодавця: отримання доходів; забезпечення реалізації продукції та надання послуги, яка за інших умов була б невигідною або неможливою; підвищення економічної ефективності зданого в оренду обладнання; розширення клієнтури, зміцнення зв’язків з нею.

Розмір відсотка, що сплачується за лізингові послуги, нижчий за відсоток, що сплачується за кредитом, тому клієнту вигідніше користуватися лоізингом, ніж брати кредит на придбання обладнання.

Переваги для лізингоодержувача: 100% кредитування, що не вимагає негайного початку виплат; як правило, лізинг отримати легше ніж кредит; поява доступу до сучасного обладнання, можливості оперативного оновлення виробництва, причому ризик старіння обладнання лягає на лізингодавця.

Лізинг здійснюється за договором лізингу, який регулює правовідносини між суб’єктами лізингу.

Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій, лізинг може бути:

- фінансовий − це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк не менший за строк, за який амортизується 60% вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Після закінчення строку договору фінансового лізингу об’єкт лізингу, переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю.

- оперативний − це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, менший за строк, за який амортизується 90% вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Після закінчення строку договору оперативного лізингу він може бути подовжений або об’єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцю і може бути повторно переданий у користування іншому лізингоодержувачу за договором лізингу.

Залежно від форми здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо:

• зворотний − це договір лізингу, який передбачає набуття лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому у лізинг;

• пайовий − це здійснення лізингу за участю суб’єктів лізингу на основі укладення багатостороннього договору та залучення одного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може становити понад 80% вартості набутого для лізингу майна;

• міжнародний − це договір лізингу, що здійснюється суб’єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі якщо майно чи платежі перетинають державні кордони.

Основні умови визначені в ЗУ “Про лізинг”