44. Склад та структура ресурсів банку

Банківські ресурси — сукупність грошових коштів, що перебувають у розпорядженні банків і використовуються ними для здійснення активних та інших операцій. Операції, за допомогою яких банки формують свої ресурси, називаються пасивними. Пасивні операції забезпечують формування ресурсів банку, необхідних йому зверх власного капіталу для здійснення нормальної діяльності, забезпечення ліквідності та одержання доходу.

Для зручності банківські ресурси класифікують за різними ознаками:

І. За економічним змістом:

1) власні кошти, що складаються зі статутного, резервного та інших фондів, що створюються у процесі діяльності банку, нерозподілений прибуток банку; 2) кошти банків-кореспондентів; 3) кошти клієнтів на рахунках банків; 4) грошові заощадження населення, що формуються в результаті зменшення поточного особистого споживання населення; 5) міжбанківські кредити, включаючи кредити від НБУ; 6) цінні папери випущені; 7) інші ресурси.

II. За місцем мобілізації:

1) ті, що мобілізуються самим комерційним банком; 2) придбані в інших банках.

III. За можливістю прогнозування величини ресурсу:

1) ті, що піддаються безпосередньому прогнозуванню; 2) ті, що піддаються опосередкованому прогнозуванню.

IV. За можливістю використання:

1) постійні; 2) тимчасові.

V. За джерелами утворення:

1) власні; 2) залучені (кошти, які банк залучає на вклади і депозити); 3) запозичені (кошти, які банк залучає шляхом випуску облігацій або міжбанківських кредитів).

До власних коштів банку належать статутний капітал, резервний та інші фонди, резерви на покриття різноманітних ризиків і нерозподілений прибуток. До залучених коштів відносяться кошти на депозитних рахунках банківських клієнтів, позики, отримані від інших банків, і кошти, отримані від інших кредиторів. До запозичених джерел банківських ресурсів можна віднести: 1)позики у центральному банку (ЦБ); 2) міжбанківський ринок ресурсів; 3) проведення операцій РЕПО (Надання міжбанківської позики під забезпечення цінними паперами за умови зворотного їх викупу після повернення коштів кредиторові); 4) міжнародний фінансовий ринок (євроринок); 5) ринок депозитних сертифікатів; 6)ринок комерційних паперів; 7) позики в небанківському секторі.

Головним джерелом банківських ресурсів є залучені кошти, частка яких в середньому по банківській системі України складає 80% від загальної величини ресурсів, а решта (20%) припадає на власний капітал.

Структура ресурсів окремих комерційних банків є індивідуальною і залежить від ступеня їх спеціалізації, особливостей їх діяльності, стану ринку кредитних ресурсів та інших факторів. Так, універсальні комерційні банки, які здійснюють переважно операції з короткострокового кредитування, як основний вид залучених ресурсів використовують короткотермінові депозити, а іпотечні банки, які займаються довгостроковим кредитуванням під заклад нерухомості, мобілізують кошти шляхом випуску та реалізації довгострокових зобов'язань (іпотечних облігацій).

45. Формування власного капіталу банку

Власний капітал (кошти) банку являє собою грошові кошти, внесені акціонерами (засновниками інших сфер діяльності власний капітал комерційного банку займає незначну питому вагу у сукупному капіталі (приблизно 8—10 %), тоді як у промислових підприємств цей показник становить 40—60 %. У комерційних банках власний капітал має інше призначення, ніж в інших сферах підприємництва. Якщо в останніх це — забезпечення платоспроможності і виконання більшості оперативних функцій підприємств та організацій, то власний капітал комерційного банку слугує насамперед для страхування інтересів вкладників і меншою мірою — для фінансового забезпечення своєї оперативної діяльності.

Банк.капітал = Активи – Зобов*язання

Власний капітал комерційного банку виконує такі функції:

1. Захисна: власний капітал слугує насамперед для страхування інтересів вкладників і кредиторів банку, а також для покриття поточних збитків від банківської діяльності.

2. Забезпечення оперативної діяльності. Ця функція має вагу на перших етапах діяльності банку коли за рахунок власного капіталу формується його інфраструкура і розгортається його діяльність.

3. Регулююча: через фіксацію розміру власного капіталу регулюючі органи впливають на діяльність банку в цілому. Розмір власного капіталу банку служить порогом допуску на банківський ринок (мінімальний розмір статутного капіталу) та регулятором розширення масштабів діяльності банку (прийняття банком додаткових ризиків, без яких неможливе отримання додаткових прибутків) регулюючі органи ставлять у залежність від адекватного нарощення капіталу.

Капітал комерційного банку складається з суми основного (капітал 1-го рівня) та додаткового капіталу (капітал 2-го рівня) за мінусом відвернень з урахуванням основних засобів.

Основний капітал складається з:— фактично сплаченого зареєстрованого статутного капіталу банку;— дивідендів, які направлені на збільшення статутного капіталу;— емісійних різниць (різниць між ціною первинного розміщення акцій та їх номінальною вартістю);

— резервних фондів, які створюються за рахунок прибутку банку;

Додатковий капітал складається з:— резервів під стандартну заборгованість інших банків;— резервів під стандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам;— загальних резервів;— результату переоцінки основних засобів— субординований борг;— нерозподілений прибуток минулих років;— прибуток звітного року, що очікує затвердження.

До відвернень належать цінні папери в портфелі банку на інвестиції та вкладення в асоційовані та дочірні установи.

Резервний фонд комерційного банку. Це грошові ресурси, що резервуються банком для забезпечення непередбачених витрат, покриття збитків від банківської діяльності, а також виплату дивідендів по привілейованих акціях, якщо недостатньо прибутку. Наявність коштів у ньому забезпечує надійність стабільність комерційного банку, зменшує вірогідність його банкрутства.

Субординований борг — це звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти, які за умовою контракту не можуть бути вилучені з банку раніше 5 років, а у разі банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів.