43. Суть та структура банківської системи України

Банківська система - це сукупність різних видів банків та банківських об’єднань у їх взаємозв’язку і взаємодії.

Головними суб'єктами грошового ринку, що визначають характер динаміки його функціонування, є банки, сукупність різних видів яких у їхньому взаємозв'язку і взаємодії утворює банківську систему.

В Україні функціонує дворівнева банківська система. Перший рівень - центральний банк, другий - комерційні банки.

Головним елементом банківської системи є центральний банк. Він здійснює керівництво і контроль за функціонуванням та розвитком усієї банківської системи країни. В Україні це Національний банк України (НБУ), який разом зі своїми регіональними філіями є першим рівнем банківської системи і виконує функції резервної системи (утворений згідно з Законом України „Про банки і банківську діяльність від 30 березня 1991 року.

Ефективна взаємодія і взаємозв'язок різних видів банків та банківських інститутів, у результаті яких формується банківська система, можливі лише тоді, коли центральний банк виконує свої основні функції. У багатьох країнах світу такими функціями центрального банку є:- емісія грошей та організація їх обігу;

- загальний контроль за діяльністю кредитно-фінансових установ країни і виконання ними законодавства;- регулювання діяльності комерційних банків

- кредитування і виконання розрахункових операцій для урядових органів, зокрема касове виконання державного бюджету, тобто виконання функцій „банку уряду";- проведення операцій з золотом та іноземною валютою;

- організація розрахунків між банками, тобто центральний банк є „банком банків"- обслуговування державного боргу країни.

Керівним органом Національного банку є Правління у складі Голови Правління, його заступників і членів правління. Голова Національного банку України призначається на посаду строком на 4 роки та звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Президента України. На Правління банку покладаються такі повноваження: розгляд стану грошового обігу і розробка пропозицій щодо основних напрямів державної грошово-кредитної політики в державі; прийняття рішень про рівень резервних вимог і нормативів, процентних ставок на кредити, що надаються комерційним банкам; розгляд питань діяльності управлінь Національного банку України на місцях, а також підвідомчих підприємств і організацій, та ін.

Другий рівень банківської системи представляють комерційні банки - основні посередники, через яких центральний банк впливає на грошову масу га економіку країни. Ці банки створюються на пайових (акціонерних) началах і за формою власності поділяються на акціонерні і кооперативні. Слід зазначити, що в Україні з точки зору функціонування ринкової економіки в розвинутих країнах присутнє досить парадоксальне для банківської сфери явище: на другому рівні банківської системи функціонують два банки з повністю державною формою власності - Ощадний банк України і Укрексімбанк. Організаційна й управлінська структура комерційного банку регламентується статутом. Вищим органом акціонерного банку є загальні збори акціонерів, які мають право приймати рішення про зміну статуту і статутного фонду, обрання Ради банку, затвердження результатів його діяльності; розподіл доходів банку та ін. З ради банку загальні збори призначають Президента банку, який керує виконавчим органом банку - Радою директорів або Правлінням банку. Рада директорів, яка складається з віце-президентів, здійснює керівництво діяльністю банку, виконує доручення Ради банку і зборів акціонерів, несе відповідальність за виконання завдань, покладених на банк.