27. Ресурсні та рентні платежі

Плата за землю в Україні стягується у вигляді земельного податку або орендної плати, яка залежить від якості і місцезнаходження земельної ділянки, виходячи з грошової оцінки землі. Розмір земельного податку визначається з розрахунку на рік і встановлюється у вигляді платежів за одиницю земельної площі. При цьому розмір податку не залежить від результатів господарської діяльності власників або користувачів ділянок. Суб'єктом плати за землю є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар. Об'єктом плати є земельна ділянка, яка знаходиться у власності, користуванні (у тому числі і на умовах оренди). Одиницею нарахування податку є один гектар орних земель, сіножаті, пасовищ, багатолітніх насаджень.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки Середні ставки податку за земельні ділянки у межах населених пунктів встановлюються залежно від чисельності населення (до 3 тис.осіб – 0,24 грн за кв.метр).

Від сплати податку звільняються: інваліди першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Від сплати податку звільняються: заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки державної та комунальної власності, ботанічні сади та ін.. Ставки земельного податку визначаються з врахуванням кадастрової оцінки, місцерозташування земельної ділянки, одиниці земельної площі (залежно від економічної оцінки території і місцерозташування земельної ділянки). Законодавством передбачені збільшені ставки податку на землю у випадках: нецільового використання; перевищення норм відведення. Податок за частину площ земельних ділянок, наданих підприємствам, установам і організаціям (за винятком сільськогосподарських угідь), що перевищують норми відведення, справляється у п'ятикратному розмірі. Юр. особи самостійно обчислюють суму зем. податку щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній ДПІ.

2. ПЛАТА ЗА СПЕЦІАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ

Використання лісових ресурсів підрозділяється на спеціальне і загальне. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється тільки на території земельних ділянок, наданих в користування. Загальне використання лісових ресурсів - безкоштовне.

Платежі за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення зараховуються у розмірі 80% до Державного бюджету, 20% - до бюджету областей. Плата за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення зараховується до місцевих бюджетів.

3. ПЛАТА ЗА СПЕЦІАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВОДИ

4. ПЛАТА ЗА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ

Плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді: плати за користування надрами для видобування корисних копалин;плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Платниками плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи - суб'єкти господарської діяльності, які використовують у межах території України ділянки надр для: а) зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів; б) витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції; в) вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин; г) зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів; ґ) провадження інших видів господарської діяльності

Плата здійснюється - як фіксована сума відрахувань в гривнях за одиницю погашених в надрах запасів корисних копалини, як частина (%) вартості здобутих корисних копалини. Від сплати збору звільняються землевласники, землекористувачі, які здобувають корисні копалини для власних потреб.

5. РЕНТНА ПЛАТА ЗА НАФТУ І ПРИРОДНИЙ ГАЗ І ГАЗОВИЙ КОНДЕНСАТ, ЩО ВИДОБУВАЮТЬСЯ В УКРАЇНІ. Підприємства, які здійснюють видобуток нафти і природного газу вносять до державного бюджету рентну плату за нафту і природний газ. Рентна плата за видобуті нафтогазодобувними підприємствами конденсат і нафтовий (попутний) газ не справляється. Рентна плата включається до оптової відпускної ціни на нафту і природний газ (без податку на додану вартість) на дату відпуску продукції нафтогазодобувними підприємствами. Під час визначення податку на додану вартість рентна плата включається до бази оподаткування.

Рентна плата за нафту і природний газ вноситься до Державного бюджету України щодекади .

6. ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОДАТОК

7. РЕНТНА ПЛАТА ЗА ТРАНСПОРТУВАННЯ НАФТИ І НАФТОПРОДУКТІВ МАГІСТРАЛЬНИМИ НАФТОПРОВОДАМИ ТА НАФТОПРОДУКТОПРОВОДАМИ, ТРАНЗИТНЕ ТРАНСПОРТУВАННЯ ТРУБОПРОВОДАМИ ПРИРОДНОГО ГАЗУ ТА АМІАКУ ТЕРИТОРІЄЮ УКРАЇНИ

Ставки: для нафти та нафтопрод. – грн. за тонну, для 1000 куб.м газу – грн. за 100 км відстані, за тонну аміаку – грн. за 100 км відстані.

8. ЗБІР ЗА КОРИСТУВАННЯ РАДІОЧАСТОТНИМ РЕСУРСОМ. Ставка збору за 1МГц смуги радіочастот на місяць. (радіозв’язок, перед-ня тел..зображення, передавання звуку, стільниковий зв’язок)