- •Література
- •Основні поняття курсу, предмет, мета і завдання редагування.
- •2. Види редагування
- •3. Поняття літературного редагування
- •Література
- •1. Підстави для редакторського висновку
- •2. Навики редакторського аналізу
- •3. Загальна схема редакторського аналізу
- •Література
- •1. Мотиви редакторської діяльності
- •Прийоми редакційної діяльності
- •3. Психологічні засади роботи редактора над текстом
- •4. Межі втручання редактора у текст
- •Література
- •2. Капелюшний а.О. Редагування в засобах масової інформації: Навчальний посібник. – Львів: паіс, 2005. – с.99-107.
- •1. Побудова твору: композиція, структура, архітектоніка
- •2. Проблема компонування матеріалу
- •3. Типи викладу (побудови) тексту
- •4. Перевірка композиції за допомогою логічних правил
- •5. Відповідність композиції змістові твору, завданням видання, потребам читача
- •1. Поняття рубрикації
- •2. Робочий зміст
- •3. Оцінка рубрикації
- •4. Аналіз відповідності рубрик і тексту за змістом
- •5. Вибір видавничо-типографських видів рубрик
- •6. Абзаци і переліки як рубрикаційні засоби
- •7. Оцінка нумерації і літерації рубрик, їх родових позначень
- •8. Аналіз змісту і словесної форми тематичних рубрик
- •Література
- •1. Основні завдання редактора
- •2. Загальні умови успішності аналізу
- •3. Оцінка суттєвості, новизни, виразності фактичного матеріалу
- •4. Етапи роботи над фактичним матеріалом
- •Специфіка редакторської роботи з цитатами
- •Література
- •1. Хід аналізу і його завдання
- •2. Прийоми виявлення логічних зв’язків
- •3. Прийоми перевірки правильності логічних зв’язків
- •Література
- •Основні методичні вимоги до аналізу
- •2. Прийоми усунення деяких поширених помилок
- •Що таке мовленнєва надмірність і мовленнєва недостатність?”
- •3. Виділення ознак, властивих канцелярському стилеві
- •Література
- •1. Багатоаспектність поняття «телевізійний редактор»
- •2. Підготовка тексту в електронних змі
- •3. Види правок у текстах електронних змі
- •4. Робота над матеріалом з точки зору слухання
- •Література
- •1. Особливості збирання аудіоматеріалів та їх види
- •2. Редагування аудіоматеріалів
- •3. Правила редагування
- •4. Дотримання правил правопису
- •5. Деякі особливості підготовки текстів для аудіоматеріалів
Література
Стівенс Мітчел. Виробництво новин: телебачення, радіо, інтернет/ Перекл. з англ. Н. Єгоровець. – К.: ВД «Києво-Могилянська академія», 2008. – С.187-231.
1. Особливості збирання аудіоматеріалів та їх види
Усі репортери носять із собою олівець і записник. Радіорепортери також носять і диктофон. Деякі репортери беруть його із собою навіть тоді, коли не перебувають на роботі – щоб бути готовими на випадок, якщо щось трапиться. Завдяки диктофонам репортери можуть записувати для слухачів звуки подій – голоси тих, що вижили, інтерв'ю одразу після винесення вироку, звуки пострілів чи власний опис події. Крім здобуття інформації, головною відповідальністю радіорепортера є запис аудіоматеріалу. Телевізійні репортери працюють із більшою кількістю техніки.
Види аудіоматеріалів
Короткі аудіозаписи використовують у випуску новин як супровід до деяких сюжетів. Їх називають «нарізкою», аудіо чи звуковою. За незначними винятками, у таких «нарізках» домінують записи людей. Відділи новин розділяють можливі комбінації голосів, які можна вставити у нарізки, на чотири категорії – реалії, запитання-відповідь, голосові записи й коментарі, – які відрізняються один від одного тим, хто говорить.
2. Редагування аудіоматеріалів
На місці події редагування аудіоматеріалу часто зводиться лише до обрання потрібних уривків із нього. Іноді єдине, що репортер може зробити, це вставити весь запис у свій репортаж. Але якщо запис передано до відділу новин, його легко можна порізати і посклеювати – дідівський метод, або ж, що нині більш поширене, провести цифрове редагування. У обох випадках аудіоматеріалу надається досконаліша й ефективніша форма.
Боб Парланте з бостонської WHDH провів по телефону інтерв'ю з керівником Державної асоціації полісменів Фредом Гуерреро:
Репортер: Послухайте, Фред, я знаю, про що ви збираєтеся говорити сьогодні ввечері. Чому б вам коротко не повторити все це зараз, гаразд? Ми записуємо.
Гуерреро: На сьогоднішній зустрічі я збираюся повідомити нашим членам про стан переговорів, які поліцейська асоціація проводить з урядовим представництвом з питань взаємовідносин. На цій зустрічі будуть присутні всі члени Державної асоціації полісменів, яких налічується 900 чоловік. Крім того, в цей самий час, хух... в цей самий час проходитиме голосування за прийняття положень, до яких нас підштовхнули останні події і які пропустив на останніх переговорах пан Говард з Мічигану.
Репортер: Що це за положення, Фреде, коротко?
Гуерреро: Якщо коротко, то це положення, на які ми вже чекаємо протягом п'яти останніх років, і якщо вони не будуть прийняті, ми можемо оголосити повний страйк.
Парланте об'єднав два пов’язаних уривки в одну цитату і використав її в ефірі WHDH. Він користувався старим способом, про який зараз варто згадати лише тому, що його термінологія і досі існує.
Вставивши касету в магнітофон, Парланте знайшов на плівці потрібні місця, позначив відстань між словами «пан Говард з Мічигану» і «це положення», витяг касету з магнітофона і виклав її на монтажний стіл – металевий пристрій для тримання касети. За допомогою леза він перерізав плівку, відокремивши потрібні йому частини. Потім склав їх докупи і склеїв. Тепер вони стали одним суцільним висловом.
За допомогою цього способу можна вирізати з аудіоматеріалу кашель, глибоке дихання чи зайві слова на кшталт «ну...» або «знаєте». Крім того, можна переставляти фрази синхрону місцями чи об'єднувати кілька речень докупи. Все це називають внутрішнім редагуванням.
Звісно, сьогодні редагування аудіоматеріалів переважно здійснюється на комп'ютері з використанням функцій пересування, вирізання і вставлення, схожих на ті, що використовуються у текстових редакторах. Аудіофайли відображаються на екрані у вигляді хвиль, що дає змогу бачити паузи і, в окремих випадках, відстані між словами. Цифрове редагування має одну велику перевагу – його робити значно легше. Крім того, воно має ще одну меншу перевагу – для нього не потрібне лезо.
Звісно, репортери не повинні дозволяти всім цим технологічним досягненням закривати собою їхню головну мету – якісний репортаж.
