- •Література
- •Основні поняття курсу, предмет, мета і завдання редагування.
- •2. Види редагування
- •3. Поняття літературного редагування
- •Література
- •1. Підстави для редакторського висновку
- •2. Навики редакторського аналізу
- •3. Загальна схема редакторського аналізу
- •Література
- •1. Мотиви редакторської діяльності
- •Прийоми редакційної діяльності
- •3. Психологічні засади роботи редактора над текстом
- •4. Межі втручання редактора у текст
- •Література
- •2. Капелюшний а.О. Редагування в засобах масової інформації: Навчальний посібник. – Львів: паіс, 2005. – с.99-107.
- •1. Побудова твору: композиція, структура, архітектоніка
- •2. Проблема компонування матеріалу
- •3. Типи викладу (побудови) тексту
- •4. Перевірка композиції за допомогою логічних правил
- •5. Відповідність композиції змістові твору, завданням видання, потребам читача
- •1. Поняття рубрикації
- •2. Робочий зміст
- •3. Оцінка рубрикації
- •4. Аналіз відповідності рубрик і тексту за змістом
- •5. Вибір видавничо-типографських видів рубрик
- •6. Абзаци і переліки як рубрикаційні засоби
- •7. Оцінка нумерації і літерації рубрик, їх родових позначень
- •8. Аналіз змісту і словесної форми тематичних рубрик
- •Література
- •1. Основні завдання редактора
- •2. Загальні умови успішності аналізу
- •3. Оцінка суттєвості, новизни, виразності фактичного матеріалу
- •4. Етапи роботи над фактичним матеріалом
- •Специфіка редакторської роботи з цитатами
- •Література
- •1. Хід аналізу і його завдання
- •2. Прийоми виявлення логічних зв’язків
- •3. Прийоми перевірки правильності логічних зв’язків
- •Література
- •Основні методичні вимоги до аналізу
- •2. Прийоми усунення деяких поширених помилок
- •Що таке мовленнєва надмірність і мовленнєва недостатність?”
- •3. Виділення ознак, властивих канцелярському стилеві
- •Література
- •1. Багатоаспектність поняття «телевізійний редактор»
- •2. Підготовка тексту в електронних змі
- •3. Види правок у текстах електронних змі
- •4. Робота над матеріалом з точки зору слухання
- •Література
- •1. Особливості збирання аудіоматеріалів та їх види
- •2. Редагування аудіоматеріалів
- •3. Правила редагування
- •4. Дотримання правил правопису
- •5. Деякі особливості підготовки текстів для аудіоматеріалів
3. Види правок у текстах електронних змі
Незважаючи на робочий безлад, що зазвичай панує у відділі новин, там відбувається доволі делікатна робота. Усі тексти, що пишуться цими працівниками, мають бути зрозумілими настільки, щоб диктор (а почасти й кілька дикторів) легко і спокійно міг їх прочитати.
Найкращий спосіб виправити помилку – зробити це в комп'ютері. Але якщо текст сюжету вже надрукований, правити доведеться просто на аркуші. Робити це треба зрозуміло й охайно. Виправляючи текст радіо- чи телевізійних новин, не можна нічого викреслювати. Не можна також дописувати слова на полях чи малювати у тексті стрілки, аби міняти місцями його фрагменти. Під час ефіру диктор не матиме можливості шукати, куди показує стрілка і де розташоване пропущене слово.
Усі правки, які не вдалося зробити в комп'ютері, мають розміщуватися безпосередньо в тексті – для того щоб їх легко можна було побачити і прочитати. Вони мають бути зрозумілими й чіткими, розбірливими. Ви не почуєте, щоб диктор сказав в ефірі: «Я думаю, що тут написано...»
Є тільки чотири знаки, які можна використовувати для правок у текстах сюжетів:
1. Викреслення. Закресліть слово або групу слів суцільною жирною чорною лінією – вона дасть зрозуміти, що все, що під нею, читати не потрібно. Більшість журналістів використовують для позначення викресленого фрагменту додаткову дугу. Це допомагає привернути увагу диктора до правки.
2. Заміна. Для того, щоб замінити слово, викресліть його, а зверху акуратно напишіть інше. Позначте вставлене слово двома лініями з боків, щоб диктору було легше зрозуміти, куди саме його треба вставити. Ставте розділові знаки безпосередньо поряд зі словами, до яких вони відносяться, це допоможе не загубити їх у тексті.
3. Вставки. Для того, щоб додати одне або кілька слів, використовуйте символ, який якнайточніше вказуватиме місце, куди потрібно вставити слово.
4. Видалення великих фрагментів. Для того, щоб позначити кінець рядка, закресліть зайві слова суцільною жирною лінією, а потім проведіть тонку лінію, яка позначить перехід від однієї частини тексту до іншої.
Усі ці знаки можна використовувати під час виправлення надрукованих текстів. Для того щоб замінити букву в слові, закресліть усе слово і напишіть зверху його правильний варіант. Ніколи не виправляйте букву безпосередньо у слові.
Для того, щоб додати до тексту ціле речення, доведеться заново надрукувати всю сторінку. Не намагайтеся вставити пропущене речення між рядками і позначати його місце у тексті стрілочками. Якщо є час або якщо зробено надто багато виправлень, потрібно виправити текст у комп'ютері й надрукувати його ще раз у чистовому варіанті.
«Уся ідея в тому, – пояснює колишній режисер WCHL Дейл Оффен із Західної Кароліни, – щоб диктор, опинившись перед мікрофоном із текстом, не почав затинатися».
Не розривайте речення
Це правило дуже просте. Речення не можна переносити з однієї сторінки на іншу. Це може призвести до непотрібної паузи під час читання, поки диктор перегортатиме сторінку. Якщо речення не поміщається, перенесіть його на наступну сторінку.