3. Прийоми перевірки правильності логічних зв’язків

1. Чітке виділення суджень і згортання їх до якомога простіших. Це допомагає з’ясувати саму суть відношень. Коли ж суть оголена, логічні неточності тексту самі впадають в око.

2. Відновлення пропущених ланок. (Як у прикладі з високим способом друку).

Прочитаємо уважно живописний опис одного опублікованого нарису:

По Самарі, розсікаючи могутніми грудьми каламутну ваду, плив старий лось. Вибравшись на степовий безлюдний берег, він стріпався, закинув горду голову і сторожко повів великими вухами. Не вловивши підозрілого шарудіння (а лосі, як відомо, підсліпуваті), повагом побрів до лісосмуги.

Неможливість прямого причинного зв’язку між тим, що лось не вловив підозрілого шурхотіння, і тим, що лосі погано бачать, ніби сама впадає в око. Чому редактор не помітив такої очевидної алогічності? Відкинувши неуважність, як випадкову причину, ми можемо припустити: редактор читав текст, вставляючи пропущену ланку, тобто читав так, ніби ця ланка є в тексті: Не вловивши підозрілого шарудіння (а лосі, як відомо, підсліпуваті), повагом побрів… В такому вигляді текст можна вважати вповні прийнятним. Але ж прямо пов’язувати те, що лось не вловив ніяких підозрілих звуків, з його підсліпуватістю, а не з тонким слухом – смішно. Текст потрібно було доповнити письмово, а не подумки хоча б так: Не вловивши підозрілого шарудіння (лосів, які, як відомо, підсліпуваті, від небезпеки виручає тонкий слух), повагом побрів до лісосмуги.

3. Співвіднесення логічно пов’язаних ланок. Співвіднесення різних елементів тексту – один із найунівесальніших логічних прийомів редакторського аналізу. (Див. співвіднесення фактів). Найпростіший приклад логічного співвіднесення маємо у випадку з узагальнюючим словом і однорідними членами речення.

Співвіднесення суджень про одне і те ж у різних місцях тексту допомагає редакторові помічати прямі повтори там, де в них немає необхідності або де вони потрібні, але з іншим логічним акцентом, який би робив повтор зрозумілим, осмисленим.

Наприклад, автор підручника повідомив уже читачеві, що у виробничому процесі кожна закінчена стадія зміни предмета праці є частковим процесом виробництва і що такі ланки виробничого процесу, як основний і допоміжний процес, також складаються з часткових процесів. Таким чином дав визначення часткового процесу і показав сферу його розповсюдження. Однак через кілька сторінок у тому ж рукописі автор пише:

Основний і допоміжний процеси складаються з часткових процесів, первинним елементом яких є відповідно основні і допоміжні операції.

Чи потрібен тут такий повтор? Ні, він не відповідає логіці викладу. Тим більше, що логічний акцент в останній фразі зроблено не на новій інформації, а на повторюваній.

4. Співвіднесення логічно однорідних членів з узагальнюючим або загальним словом і між собою. Наприклад, потрібно подумки

– характеризувати кожний член ряду узагальнюючим словом і виключати з членів ряду той, що виходить за рамки узагальнюючого слова. У рукописі виробничо-технічної рекомендації була така фраза:

Усі роботи з диізоціанатами, кислотами і лугами проводяться під витяжкою у спецодязі, зверху надягаючи гумовий або прогумований фартух, гумові рукавиці і захисні окуляри, оскільки диізоціанати можуть викликати задишку і подразнення шкіри.

До цієї фрази є багато запитань.

– співвідносити однорідні члени між собою;

– співвідносити конкретизуючи факти з узагальнюючим положенням (якщо загальне положення конкретизується, пояснюється, ілюструється окремими прикладами, то між ними має існувати відповідність).

Однією з причин несвоєчасного і незадовільного забезпечення населення книгами були важкі місцеві географічні умови, зокрема відсутність в той час залізниці. (Залізниці – не географічні умови);

– співвідносити конкретні факти, за якими може йти висновок, узагальнення, з цим висновком;

– співвіднесення визначальної і визначуваної частини у визначеннях. В правильному визначенні обсяг визначальної частини має обов’язково дорівнювати обсягу визначуваної частини.

Віньєтка – невелике графічне зображення, яке є елементом декору друкованої продукції, наприклад дипломів, грамот, атестатів, книг.

Тут визначальні елементи ширші за визначуваний – віньєтка. У визначальній частині нема специфічної ознаки визначуваного предмета – наявності в такому зображенні рослинного мотиву.

5. Співвіднесення підстави і наслідку. Такі відношення найчастіше супроводжуються словами тому, через те, що; з цієї причини, це веде до того та ін. Наприклад:

Розширення й інтенсифікація промислового виробництва, а також зростання населення ведуть до використання величезних мас води. З іншого боку, потреба в чистій воді зростає через забруднення водойм неочищеними стічними водами промислових підприємств і населених пунктів.

І в першій, і в другій фразі є очевидні відношення логічного наслідку.

6. Співвіднесення тези й аргументів.

Початок філософської психології, звичайно, не може бути позначений якоюсь конкретною датою, хоча би вже тому, що донаукова психологія не тільки хронологічно передувала, але й продовжувала і продовжує своє існування поряд з філософською психологією (з підручника «Вступ до психології»).

В тексті висунуто тезу: Початок філософської психології неможливо позначити якоюсь конкретною датою. Далі йде доведення. В тексті наявний лише один аргумент, другий опущений. Щоби зрозуміти, як автор від аргументів перейшов до тези, потрібно відновити всі доведення:

Теза. Початок філософської психології неможливо позначити якоюсь конкретною датою.

Перший аргумент (в тексті опущений). Якщо поряд з філософією продовжує існувати донаукова психологія, то позначити початок філософської психології неможливо.

Другий аргумент. Поряд з філософською продовжує існувати донаукова психологія.

Висновок. Отже, початок філософської психології неможливо позначити якоюсь конкретною датою.

Тезу доведено. Але для того, щоби доведення було правильним необхідна ще фактична істинність засновків і достатність їх як основи для доведення тези. У нашому прикладі сумнівно, чи перший засновок відповідає цим вимогам. Як же виправити помилку? Може, придивитися, чи точно сформульовано тезу? Чи потрібно авторові доводити, що початок філософської психології неможливо позначити якоюсь конкретною датою? Навіщо йому висувати в якості головного аргумента той факт, що з появою філософської психології не зникне донаукова, що остання продовжує існувати? Залишається припустити, що це могло знадобитися авторові для того, щоби довести тезу: неможливо конкретною датою позначити перехід від донаукової психології до філософської, або по-іншому: не можна говорити про перехід від донаукової психології до філософської. Ось для доведення такої тези аргумент «Поряд з філософською продовжує існувати донаукова психологія» буде вповні достатнім.

Ці прийоми перевірки логічних зв’язків рідко використовуються ізольовано: редактор одночасно виділяє і спрощує судження, відновлює упущену ланку, співвідносить між собою логічні елементи.

Аналіз тексту з логічного боку – складний процес, який складається з багатьох операцій, одна з яких переходить в іншу і т.д. Тому тільки той, хто добре володіє всією сумою прийомів, може успішно проводити аналіз, даючи точну оцінку логічним якостям тексту.

У редакторській діяльності важливо перетворити опановані прийоми в навики – автоматизовані дії, які виконуються як максимально згорнута операція моментальної дії. Прийоми стають навиками лише в процесі їх свідомого і цілеспрямованого застосування.

Тема. Аналіз мови і стилю

1. Основні методичні вимоги до аналізу.

2. Прийоми усунення деяких поширених помилок.

3. Виділення ознак, властивих канцелярському стилеві.