2. Прийоми виявлення логічних зв’язків

Застосування названих вище завдань можна показати на прикладах аналізу лише деяких найбільш поширених логічних зв’язків. Ці прийоми можна назвати сигнальними, оскільки вони допомагають виділити в тексті певний логічний зв’язок і провести його аналіз та оцінку.

Перша група сигнальних прийомів допомагає подумки виділити, підкреслити слова чи розділові знаки, що передають логічні відношення; прийоми другої групи допомагають співвіднести судження і поняття між собою, щоби визначити, в якому логічному зв’язку вони перебувають.

Виділення слів або розділових знаків, які виражають логічні відношення

Такими словами, часто супроводжуваними відповідною пунктуацією, є сполучники тому, тому що, оскільки, бо, внаслідок того, хоч, однак, проте, але та ін.

Як практично має відбуватися сигналізація? Наприклад, читаючи текст, де між двома поняттями стоїть сполучник і, подумки потрібно проговорити щось на зразок: «Тут приєднані одне до одного однорідні поняття. Чи насправді однорідні вони?» Подібні мисленнєві операції на початку редакторської практики мають супроводжувати майже усі випадки побудови логічних зв’язків за допомогою сполучників і не тільки.

Так, читаючи анотацію Навчальний посібник для учнів навчальних закладів, доступне всім любителям музики і тим, хто бажає познайомитися з її історією… редактор мав би затриматися на сполучнику і. Цей сполучник поєднує не однорідні поняття, а поняття-включення. Немає сумніву, що ті, хто бажає познайомитися з її історією, і є любителями музики. Або серед останніх, є такі, які бажають познайомитися з історією музики.

Щоби завжди затримуватися на сигнальних словах, корисно виконати спеціальну вправу: вибрати будь-який зв’язний текст (кілька сторінок) і читати його, називаючи характер логічних відношень між судженнями і поняттями, виражені сполучниками і сполучними словами. Таку вправу доцільно виконати і щодо розділових знаків, які мають логічне значення: кома між однорідними членами речення; двокрапка на місці тому що, оскільки; тире в значенні тому.

Співвідношення суджень чи понять, логічний зв’язок між якими словесно і пунктуаційно не виражений

Редакція газети у №9 опублікувала анкету «Сто рубрик». Це було зроблено з метою встановити, які розділи, жанри, теми викликають найбільший інтерес у читача.

Потрібно сказати, що наші сподівання повністю виправдалися. Лисим ще продовжують надходити, але вже зараз ми отримали півтори тисячі відповідей на анкету.

Вже зараз, навіть при побіжному ознайомленні з частиною відповідей, ми зробили багато важливих для себе відкриттів.

Якщо не співвіднести першу фразу у другому абзаці з двома наступними, можна не виявити зв’язку між ними. Ні словесно, ні пунктуаційно вона не виражена, але вже те, що в першій фразі думка не завершена, заставляє уважного читача припустити, що зв’язок існує, що далі йтиме пояснення, чому наші сподівання повністю виправдалися.

Потрібно звернути увагу й на те, що цій фразі передує ще одна, яка пояснює, чого хотіла досягти редакція, публікуючи газету. Ніби загодя знала результат: наші сподівання повністю виправдалися. Але наступні дві фрази ніяк не підтверджують, що саме ці сподівання виправдались. Навпаки, в них мова йде про інше – про широкий відгук на анкету, про відкриття, тобто про несподіване.

Текст можна було б відредагувати так:

Редакція хотіла встановити, які розділи, жанри, теми викликають у читача найбільше зацікавлення.

В тому, що читачі широко відгукнуться на анкету й допоможуть нам, ми не сумнівались. І не помилилися. Листи ще продовжують надходити…