Література

1. Мильчин А.Э. Методика и техника редактирования текста: Практическое пособие. – Москва: Книга, 1972.

2. Свинцов В.И. Логические основы редакти­рования текста. – М.: Книга, 1972.

3. Капелюшний А.О. Редагування в ЗМІ: Навчальний посібник. – Львів: ПАІС, 2005. – С.58-62.

1. Хід аналізу і його завдання

По суті аналіз тексту з логічного погляду зводиться до того, що в ході читання редактор осмислює твір, перевіряє, чи не відхилився автор у своїх судженнях, висновках, визначеннях від норм логічного мислення. Але не знаючи законів і правил логіки і не вміючи їх застосовувати, неможливо говорити про повноцінний аналіз тексту з логічного боку.

Проте мало прочитати підручник з логіки, важливо вміти застосовувати ці знання в практиці редакторської роботи. В законах і правилах логіки зв’язки і відношення між поняттями і судженнями схематизовані, оголені. У контексті авторського письмово мовлення логічна схема, як правило, прихована: не всі елементи очевидні, довільний порядок слів, багато уточнюючих елементів, що передають відтінки значень. Це й створює труднощі. Щоби подолати їх, необхідна раціональна методика аналізу, вироблені прийоми і навики.

Наприклад, в рукописі автор написав:

Що стосується відтворення ілюстрацій, то найбільш економічним і виробничо зручним є такий порядок, коли текст й ілюстрації включені в одну і ту ж друкарську форму і друкуються разом, за один прогон машини. Тому й відтворення ілюстрацій в переважній більшості видавництв виконується способом високого друку.

З фактичного боку текст правильний. А з логічного? Чи правомірний такий висновок? Чи випливає він із тези? Чи необхідний він саме для такої тези? За технологією поліграфічного виробництва і в інших способах друку – офсетному, глибокому – друкарська форма включає і текст, і ілюстрації, і друкуються вони також разом, за один прогон листка паперу в друкарській машині. Тому причину переважного відтворення ілюстрацій способом високого друку вказано явно неточно.

Але ж редактор не завжди знає деякі фактичні деталі, особливо коли це стосується вузьких галузей, спеціалізацій тощо. Як тоді помітити неправомірність зробленого автором висновку? Потрібно оголити логічну схему розглядуваного тексту. Яка ж логічна схема цитованого уривка?

По-перше, очевидним є те, що зі змісту наведеної тези, не впливає окреслений висновок: адже про високий друк в тексті, що передує висновку, не було ані слова. Значить висновок – опосередкований, зроблений шляхом умовиводу, в ньому опущені судження, очевидні для автора, але потрібні для читача.

По-друге, варто відтворити ланцюжок умовиводів:

Умовивід 1.

Перший засновок. В найбільш економічному і виробничо зручному способі друку ілюстрації включені в одну і ту ж друкарську форму з текстом і друкуються разом, за один прогон машини.

Другий засновок. (В тексті опущений). В способі високого друку ілюстрації включені в одну друкарську форму з текстом і друкуються разом, за один прогон машини.

Висновок. (В тексті опущений). Спосіб високого друку найбільш економічний і виробничо зручний.

Умовивід 2.

Перший засновок. (В тексті опущений). Спосіб високого друку найбільш економічний і виробничо зручний (вихідним пунктом є висновок умовиводу 1).

Другий засновок. (В тексті опущений). Найбільш економічний і виробничо зручний спосіб відтворення ілюстрацій використовується у більшості книжкових видавництв.

Висновок. У більшості книжкових видавництв ілюстрації відтворюються способом високого друку.

Шляхом побудови умовиводів ми відтворили опущені ланки і можемо визначити логічну форму, з якою маємо справу. Перед нами два простих категоричних силогізми, тобто умовиводи, в яких висновок робиться з двох суджень-засновків, пов’язаних спільним поняттям, так званим середнім терміном. В першому силогізмі – це «ілюстрації включені в одну форму…», в другому – «найбільш економічний і виробничо зручний спосіб».

Після подібного опрацювання вихідного матеріалу можна запропонувати такий редакторський варіант, який відповідатиме задумові автора і матиме чітку логічну схему:

Перший засновок. Будь-який спосіб друку, в якому ілюстрації і текст включені в одну форму і друкуються разом за один прого машини, є більш економічним і виробничо зручним, ніж способи друку, в яких ілюстрації і текст не включені в одну друкарську форму і друкуються окремо.

Другий засновок. У більшості книжкових видавництв текст відтворюється набором, тобто способом високого друку.

Висновок. Отож, у більшості книжкових видавництв більш економічно і виробничо зручніше відтворювати ілюстрації способом високого друку.

Чим більше схематизовані логічні відношення, тим легше провірити їх правильність, їх відповідність законам і правилам логіки. Тому схематизація логічних відношень – один з основних методичних прийомів редакторського аналізу тексту з логічної точки зору.

Розгорнутий хід аналізу конкретного тексту виявляє два основних завдання редактора:

1. усвідомити, не пропустити повз свідомість кожний випадок логічного зв’язку між поняттями і судженнями в тексті, подумки зафіксувати, виявити цей зв’язок;

2. перевірити правильність виявлених, зафіксованих логічних зв’язків.