6. Абзаци і переліки як рубрикаційні засоби

Абзац, що супроводжується пробілом на початку (абзацний відступ) і в кінці, можна розглядати як своєрідний вид німої рубрики, що сигналізує про перехід до нової мікротеми. Об’єднуючи ряд думок (речень) в одне ціле, абзац одночасно виділяє це ціле в деяку самостійну одиницю.

Завдання редактора: стежити за збереженням умови, що у тексту кожного абзацу повинна бути єдина тема, абзацний відступ має позначати початок нової думки чи нової групи тісно пов’язаних думок.

Однак дії редактора на цьому не обмежуються – потрібно стежити за тим, щоби абзаци були пропорційними за обсягом. Доцільність частих абзаців зумовлюється перелічувальним змістом тексту. Як правило, в такому випадку їх нумерують (у діловому та науковому викладі), що дає змогу об’єднати абзаци в одне структурне ціле.

Іноді абзаци, що є переліком, становлять собою дуже складне ціле з внутрішньою ієрархією нумерованих (літерованих) рядів. Прийнято виражати підпорядкованість таких рядів таким чином:

І. Перший ряд абзаців:

А. Другий ряд абзаців всередині кожного номера або деяких номерів першого ряду:

1. Третій ряд абзаців всередині кожного позначеного великою буквою ряду або деяких із них:

а) четвертий ряд абзаців всередині кожного позначеного арабською цифрою абзацу або деяких із них (;).

Цифри змінюються літерами з метою розрізнення кожного ряду. Для пунктуаційного оформлення характерно, що крапці після цифри чи літери відповідає крапка у кінці абзацу, заключній дужці – крапка з комою.

7. Оцінка нумерації і літерації рубрик, їх родових позначень

Одне з завдань редактора при роботі з рубрикацією – визначити, чи потрібні нумерація (літерація) і родові позначення рубрик (глава, частина, розділ, §), оцінити, чи правильно їх використовує автор.

Ставлячи перед рубриками номери і літери, родові позначення, мають дві мети:

1) різко розмежувати для читача рубрики різних ступенів і чітко виділити рубрики одного ступеня (орієнтувальна мета);

2) спростити посилання на певну рубрику в тексті чи у книзі (номінальна мета).

підпорядкованість цифр, букв, родових позначень

Ця підпорядкованість має деякі загальноприйняті відношення: римські цифри старші від великих букв, великі букви – від арабських цифр, арабські цифри – від малих букв із дужкою. У проміжках, якщо потрібно пронумерувати більшу кількість ступенів рубрик, використовують номери прописом у поєднанні з родовою назвою (Частина перша. Розділ А. Глава І (перша). а). Нумерація може бути наскрізною або починатися по-новому у кожній частині.

У науковій та діловій літературі сьогодні переважає нероздільна система нумерації, яку називають індексальною:

ІІ.

2.1.

2.2.

2.2.1.

2.2.2.

2.2.3. і т.д.

При перевірці нумераційних рядів виявляється наявність пропусків і повторів у самих номерах і літерах. Таку перевірку зручно проводити при складанні робочого змісту.

8. Аналіз змісту і словесної форми тематичних рубрик

Щоби тематична рубрика відіграла свою головну орієнтуючу роль, вона повинна перша за все бути точною. Ця елементарна, здавалось би, вимога порушується досить часто. Наприклад, розділ «Розвиток промисловості Німеччини» включає такі §§: «Загальна характеристика», «Стан окремих галузей», «Управління промисловістю в Німеччині». Тобто назва розділу вужча, ніж його зміст.

Друга вимога до тематичних рубрик – відповідність їх форми меті читання. П. Зінченко виділяє три основні форми заголовків: заголовки – назви теми; заголовки-тези, заголовки-питання. Він стверджує, що у мнемічних планах (заголовках), призначених для запам’ятовування тексту, значно більше заголовків-тез, ніж у пізнавальних. Наприклад:

Пізнавальний план	Мнемічний план
Географічне положення Полісся. Характер поверхні краю. Корисні копалини. Типи ґрунтів.	Розташування краю (між Білоруською височиною, Холмсько-Волинською та Придніпровською височинами). Поверхня області (висота над рівнем моря). Корисні копалини (кам’яне вугілля, буре вугілля, торф, нафта, каолін). Типи ґрунтів (піщані, супіщані, підзолисті, суглинку ваті, глейові).

Виражаючи основний зміст тексту, заголовки-тези виконують при запам’ятовуванні роль смислових опорних пунктів.

Заголовки-питання найбільше підходять у тих випадках, коли потрібно активізувати пізнавальні зацікавлення читача.

Використання «сухої» форми називного речення у заголовку має як свою доцільність, так і недоліки. Наприклад, у навчальних текстах заголовки «Як управляли народом у Давньому Єгипті», «Що таке землетруси, чому вони виникають і якої шкоди завдають» сприймаються краще, ніж «Державний устрій Єгипту», «Землетруси».

До тематичних рубрик ставляться ще такі вимоги: ясність, грамотність, короткість, виразність. Щоби дотриматися цих вимог, використовують специфічний прийом скорочення заголовків шляхом відкидання у підпорядкованих заголовках того, що вже є в головних.

Тема. Аналіз фактичного матеріалу (2 год.)

1. Основні завдання редактора.

2. Загальні умови успішності аналізу.

3. Оцінка суттєвості, новизни, виразності фактичного матеріалу.

4. Етапи роботи над фактичним матеріалом.

5. Специфіка редакторської роботи з цитатами.