1. Поняття рубрикації

Значення рубрик – заголовків розділів і підрозділів твору – багатоманітне. По-перше, рубрики організовують, спрямовують читання, готують читача до сприймання подальшого тексту. По-друге, поглиблюють розуміння твору. Узяті разом, вони розкривають його будову. Розрізняючись за малюнком, розміром, графікою, розташуванню, вони показують зв’язок між розділами. По-третє, рубрики полегшують користування виданням.

Система, яку утворюють рубрики, називається рубрикацією. Рубрикація визначається композицією твору, тому аналіз цього рівня тісно пов’язаний з аналізом композиції.

2. Робочий зміст

Аналізувати й оцінювати рубрикацію, як і композицію, найлегше за робочим змістом – переліком усіх заголовків твору, відповідно розташованих. Заголовки одної значущості пишуться від своєї вертикалі. Вертикаль кожної меншої за значущістю групи заголовків починається відступом вправо від попередньої групи.

Вертикалі, як правило, нумеруються римськими цифрами. Наприклад (підручник А.Черняка «Історія технічної книги», М.: Книга, 1969):

І. Взаємозв’язки історії технічної книги з іншими науками.

ІІ. Завдання історії технічної книги.

ІІІ. Значення історії технічної книги.

IV. Періодизація історії технічної книги в дореволюційній Росії.

V. Книга на Русі в IX-XV ст.

VI. Найдавніші пам’ятки руської рукописної книги.

VIІ. Історія рукописної книги.

Як видно з приклада, робочий зміст дає уявлення про систему рубрик, спрощує аналіз рубрикації, у першу чергу з погляду підпорядкованості.

Робочий зміст, за яким редактор аналізує композицію і рубрикацію, називають редакційним. Його складання необхідне для удосконалення композиції і рубрикації як для автора, так і для редактора.

Виправлений, уточнений робочий зміст редактор передає разом із рукописом технічному редакторові для розмітки заголовків. Тому його називають виконавчим. Редакційний – це перший робочий зміст, виконавчий – кінцевий.

3. Оцінка рубрикації

оцінка за частотою рубрик

Не кожен твір потрібно ділити на структурні одиниці з рубриками. Це стосується текстів невеликих за обсягом. Виняток становлять довідкові видання. Якщо ж твір чи його частину не можливо прочитати за один раз, виділення структурних одиниць обов’язкове.

На кількість рубрик у першу чергу впливає тип видання, його цільове призначення. Так, часті рубрики потрібні у довідкових, навчальних виданнях.

Вирішуючи питання частоти рубрикації, варто враховувати підготовку читача і ступінь складності для нього конкретного тексту.

оцінка за кількістю ступенів

Оцінюючи текст з цієї позиції, потрібно вміти встановити, в яких випадках кількість ступенів перебуває у відповідності з характером твору (видання) і з підготовкою читача, а в яких така відповідність порушена.

Чим слабша підготовка читача, тим бажаніша одно- або двоступенева рубрикація (розділи і параграфи). Якщо читач добре підготований, визначальним є зміст і обсяг твору. Чим ширше і різноманітніше коло питань охоплене у ньому, чим складніші відношення між ними, тим більше підстав для багатоступеневої рубрикації, яка дає можливість дотримуватися правила неперервності поділу і передати взаємозв’язки смислових частин твору.

прийоми скорочення і збільшення кількості ступенів рубрик

1. Зняти об’єднуючу рубрику, поставивши її біля кожної підрубрики.

2. Об’єднання ряду рубрик додатковими заголовками вищого ступеня (у випадках, коли рубрик одного ступеня надто багато і без проміжних, вищих рубрик читачеві складніше розібратися в матеріалі).

3. Введення заголовків для частин не розбитого рубриками тексту, вводячи новий, нижчий ступінь рубрик.

аналіз підпорядкованості рубрик

Порушення підпорядкованості виражається переважно в тому, що 1) в один ряд ставлять рубрики різної значущості, неправомірно відносячи їх до одного ступеня, і 2) в різні ряди – заголовки рівнозначні, відносячи їх до різних ступенів. Приклад з підручника математики для 2-го кл.:

Множення і ділення в межах 100

Множення і ділення в межах 20 (повторення). Ділення за змістом. Таблиця множення і ділення. Позатабличне множення. Позатабличне ділення.

При перегляді цієї рубрикації виникає питання: про що йде мова в розділі – про множення і ділення в межах 100 чи 20-ти? Справа в тому, що наступні рубрики, поставлені в один ряд з першою, нерівнозначні з нею. Потрібно застосувати прийом скорочення ступенів рубрик, тобто повторити основний заголовок біля кожного підпорядкованого:

Множення і ділення в межах 20 (повторення). Ділення за змістом у межах 100. Таблиця множення у межах 100. Таблиця ділення у межах 100. Позатабличне множення у межах 100. Позатабличне ділення у межах 100.

Друга типова помилка (заголовки одної значущості у різних ступенях) найчастіше виникає через заголовки проміжного ступеня (в одному розділі є, в іншому нема). Схему такої помилки можна показати так:

І Частина

ІІ Частина

Розділ

Розділ

ІІІ Частина

IV Параграф. Параграф

Підрозділ

Параграф

Параграф

Отже, одна з вимог до рубрикації – повна відповідність за ступенями заголовків одної значущості у всіх розділах твору. Ось чому в редакційний робочий зміст мають бути включені всі без винятку заголовки (в тому числі і заголовки в підбір з текстом). У розділі має бути не менше двох підрозділів, або їх зовсім не потрібно. Якщо ж це правило порушено, значить потрібно працювати над чіткістю композиції, послідовністю викладу.

прийоми перевірки підпорядкованості рубрик

1. Зіставлення між собою за змістом головних і підпорядкованих рубрик, а також одноступеневих рубрик. Для цього 1) прочитують за робочим змістом спочатку всі заголовки першого ступеня, перевіряючи їх рівнозначність, потім так само – заголовки другого ступеня і т.д.; 2) послідовно співвідносять за змістом кожну підпорядковану рубрику з головною.

2. Ознайомлення зі змістом та обсягом розділів, до яких відносяться певні заголовки. Це дає змогу перевірити точність, логічність, правильність формулювання самих заголовків, потребу їх звузити або розширити.