13. Банківська система , як основа розвитку фінансового ринку та ринку фін. Послуг в україні .

Сучасна банківська система України складається з Національного банку.України та інших банків, що створені і діють на території України відповідно до положень Закону України "Про банки та банківську діяльність”

Національний банк України здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України, цього Закону України "Про Національний банк України", інших законодавчих актів та, нррмативно-правових актів Національного банку України.

В умовах розвинутої ринкової економіки, де грошові кошти розвиваються і функціонують як товар, фінансовий ринок має розвинуту, розгалужену інфраструктуру. Він виступає важливим каналом забезпечення фінансовими ресурсами економіки країни, є фундаментом її фінансово-кредитної системи та надає останній стабільності і усталеності.

У зв’язку з цим варто зазначити, що в Україні через слабкий розвиток небанківського фінансового сектора, покликаного забезпечувати економіку країни довгостроковими фінансовими ресурсами, банківській системі доводиться виконувати цілий ряд його функцій. Звідси, банк стає єдиним у фінансовій інфраструктурі України універсальним інститутом посередництва, здатного виконувати все різноманіття операцій на фінансовому ринку країни.

Банки України залишаються одним із найбільш потужних і активних учасників ринку фінансових послуг. Для спільного розвитку банківської системи і фінансового ринку важливу роль відіграє процес фінансової інтеграції. Це стосується як взаємного проникнення банків у сфери діяльності небанківських фінансово-кредитних установ та навпаки, так і банків різних країн на ринки один одного.

Немаловажним і, як свідчить практика, одним із найперспективніших напрямків діяльності банків на фінансовому ринку стає надання послуг андерайтера та фінансове консультування компаній які виходять на ринок з метою розміщення власних цінних паперів. Беручи участь у розміщенні цінних паперів як андерайтера, банки отримують подвійну вигоду – доступ до “цікавих” цінних паперів та гарантію стабільного доходу.

Розглядаючи банки як професійних учасників фондового ринку України, варто зазначити, що лише вони уповноважені торгувати цінними паперами власного випуску. Крім того, на відміну від більшості торговців, банківські установи є економічно незалежними учасниками фінансового ринку, які самостійно приймають рішення щодо інвестування коштів. А щодо такого напрямку, як депозитарна діяльність зберігача цінних паперів, то тут банки взагалі можуть вважати свої позиції лідерськими, адже їхніми конкурентами на цьому сегменті ринку є лише торговці цінними паперами

14. Комерційні банки : їх види та операції

Банки в Україні створюються у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку.

Державний банк - це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі.

Банківська операція — це технологічно проста транзакція, яка є складовою банківського продукту.

Згідно Закону України «Про банки та банківську діяльність» на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції:

• приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

• відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

• розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Сучасний комерційний банк — це автономне, економічно самостійне, незалежне комерційне підприємство, яке функціонує за умов державного контролю за його діяльністю з боку органів банківського нагляду.       Усі комерційні банки незалежно від форми власності, величини капіталу та спеціалізації виконують операції із залучення тимчасово вільних грошових коштів у депозити (депозитні операції); операції, пов’язані із розрахунково-касовим обслуговуванням клієнтури (розрахункові та касові операції) й операції з кредитного обслуговування клієнтів (кредитні операції). Звичайно, коло операцій, що їх виконують банки, може бути значно ширшим, але саме ці операції є обов’язковими, і тому їх називають базовими операціями комерційних банків. Усі банківські операції відображаються окремими статтями в балансі комерційного банку. Залежно від того, в якій частині балансу вони обліковуються, їх прийнято поділяти на пасивні й активні.    Пасивні операції — це операції з мобілізації ресурсів комерційного банку. За видом банківських ресурсів розрізняють пасивні операції з формування власних, залучених та позичених ресурсів.          Активні операції — це операції з розміщення мобілізованих комерційним банком ресурсів у депозити, кредити, інвестиції, основні фонди і товарно-матеріальні цінності. Отже, до активних операцій банків належать:   операції з вкладення банківських ресурсів у грошові кошти в готівковій і безготівковій формі з метою підтримання ліквідності банку;   розрахункові операції, пов’язані з платежами клієнтів;  касові операції з приймання і видавання готівки;   кредитні операції, пов’язані з наданням кредитів різних форм і видів юридичним, фізичним особам, банкам;   інвестиційні операції з вкладення банківських ресурсів у цінні папери (акції, державні та корпоративні облігації) на тривалий строк; фондові операції з купівлі-продажу цінних паперів;   валютні операції з купівлі-продажу іноземної валюти на внутрішньому і міжнародному валютних ринках;  депозитні операції з розміщення тимчасово вільних ресурсів банку в депозити в НБУ та інших комерційних банках;  операції з купівлі-продажу банківських коштовних металів на внутрішньому і міжнародному валютних ринках.    Активні операції комерційні банки здійснюють у межах реально наявних ресурсів, тобто у межах залишку грошових коштів на кореспондентському рахунку в НБУ.