Перелік питань для екзамену

1. Сутність і значення фінансового ринку.

2. Суб’єкти фінансового ринку. Держава як суб’єкт фінансового ринку.

3. Фінансові активи та їх види. Властивості фінансових активів.

4. Фінансові інструменти та їх види.

5. Основні напрямки розвитку фінансового ринку.

6. Необхідність фінансового регулювання фінансового ринку.

7. Національний банк як орган державного регулювання фінансового ринку.

8. Методи регулювання банківської діяльності.

9. Державна політика на валютному ринку.

10. Державні органи регулювання діяльності учасників фондового ринку і ринку фінансових послуг.

11. Саморегулівні організації на фінансовому ринку.

12. Поняття і класифікація фінансового посередництва.

13. Банківська система як основа розвитку фінансового ринку та ринку фінансових послуг в Україні.

14. Комерційні банки: їх види та операції.

15. Небанківські кредитні інститути.

16. Агентські послуги на фінансовому ринку.

17. Лізингові і факторингові послуги.

18. Інститути спільного інвестування та їх діяльність на фінансовому ринку.

19. Андерайтинг і приватне розміщення цінних паперів.

20. Безготівкові розрахунки платіжними картками.

21. Визначення і види процентних ставок.

22. Безризикова ставка, ставка рефінансування, облікова ставка НБУ.

23. Ставка LIBOR та сфера її застосування.

24. Співвідношення ризику і доходу.

25. Основні види ризиків на фінансовому ринку.

26. Основи функціонування ринку облігацій та його інфраструктура.

27. Біржові операції з облігаціями.

28. Основи функціонування ринку акцій та його інфраструктура.

29. Фондові ринки та фондові біржі світу.

30. Фондовий ринок України та його інфраструктура.

31. Фондові індекси та особливості їх застосування.

32. Визначення і суть строкових угод.

33. Ф’ючерсні угоди. Визначення і види ф’ючерсів. Механізм укладення ф’ючерсних угод.

34. Основні принципи ціноутворення у форвардних та ф’ючерсних контрактах.

35. Хеджування за допомогою ф’ючерсів.

36. Визначення та види опціонів. Дохідність опціонів.

37. Угоди «кеп», «флор», «колар» та варанти.

38. Суть і види свопів.

39. Організація та особливості функціонування депозитного ринку.

40. Послуги для здійснення грошових платежів та розрахунків.

41. Операції з інструментами грошового ринку.

42. Державні фінансові інститути на грошовому ринку.

43. Критерії вибору банку вкладниками.

44. Методи і принципи фінансування та кредитування капітальних вкладень комерційними банками.

45. Управління кредитним ризиком у банках.

46. Оцінювання кредитоспроможності підприємства.

47. Поняття валюти і валютного курсу.

48. Види операцій з валютою.

49. Функціонування валютного ринку в Україні.

50. Валютне регулювання і валютний контроль.

51. Здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку.

52. Валютний дилінг у банках.

53. Переміщення валюти через митний кордон України.

54. Правила переказу іноземної валюти за межі України.

55. Використання готівкової валюти на території України.

56. Фондовий ринок України та його інфраструктура.

57. Місце фондової біржі на ринку цінних паперів.

58. Біржові операції з цінними паперами.

59. Макроекономічні індикатори фінансового ринку.

60. Основні положення технічного аналізу.

11. Саморегулівні організації на фін.Ринку .

Саморегулівна організація - неприбуткове об'єднання фінансових установ, створене з метою захисту інтересів своїх членів та інших учасників ринків фінансових послуг та якому делегуються відповідними державними органами, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг, повноваження щодо розроблення і впровадження правил поведінки на ринках фінансових послуг та/або сертифікації фахівців ринку фінансових послуг. Законами України з питань регулювання ринків фінансових послуг можуть бути передбачені додаткові повноваження, які можуть делегуватися саморегулівним організаціям.

Об'єднання професійних учасників фондового ринку набуває статусу саморегулівної організації (далі - СРО) за певним видом професійної діяльності на фондовому ринку з дня надання йому статусу СРО Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

До саморегулівних організацій, які об'єднують професійних учасників фінансового ринку та ринку цінних паперів за видами діяльності, належать:

— реєстроутримувачі;

— торговці цінними паперами;

— зберігані та депозитарії;

— компанії з управління активами.

Їх метою є створення ефективної системи регулювання діяльності професійних учасників фінансового ринку та контролю за їх функціонуванням.

Саморегулівні організації виконують такі функції:

• розробки та впровадження правил, стандартів і вимог щодо здійснення операцій на фондовому ринку;

• сертифікації фахівців фондового ринку;

• надання дозволів (ліцензій) особам, які здійснюють підприємницьку діяльність на фон-довому ринку;

• збору, узагальнення та аналітичної обробки статистичної інформації про підприємни-цьку діяльність на фондовому ринку.

Отже, основними ознаками саморегулівних організацій є: * добровільне об’єднання;

* членство — професійні учасники ринку цінних паперів;

* функції — саморегулювання, встановлення формальних правил ведення бізнесу;

* відносини з державою — держава передає їм частину своїх функцій.

Метою заснування й діяльності саморегулівної організації є:

1) забезпечення високого професійного рівня діяльності учасників ринку цінних паперів; 2) представництво учасників саморегулівної організації та захист їхніх професійних інтересів; 3) професійна підготовка й підвищення кваліфікації фахівців — учасників саморегулівної організації, уповноважених здійснювати операції із цінними паперами; 4) інформування своїх учасників стосовно законодавства про цінні папери та про всі зміни, що вносяться до нього;

12. Поняття та класифікація фінансового посередництва

Одним із різновидів фінансових послуг є фінансове посередництво.

Фінансовим посередництвом є діяльність, пов'язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями.

Фінансові посередники також займаються:

=> наданням послуг, пов 'язаних з емісією фінансових активів та з їх обігом на вторинному ринку і одночасно забезпечують його стабільне функціонування;

=> інвестуванням коштів у різні галузі економіки при емісії корпоративних цінних паперів та на кредитному ринку;

=> залученням коштів для забезпечення потреб державного бюджету при емісії державних боргових зобов'язань та на ринку державного кредиту;

=> отриманням прибутку за рахунок економії, що обумовлена зростанням масштабу операцій при аналізі кредитоспроможності потенційних кредиторів, розробці порядку надання позик і розрахунків за них;

=> допомогою приватним особам, що мають заощадження, диверсифікувати їх (вкласти капітал у різні підприємства); система спеціалізованих фінансових посередників надає тим, хто має заощадження, більші вигоди, ніж просто одержувати відсотки;

=> інвестуванням коштів юридичних і фізичних осіб у фінансові активи та вилучення їх з процесу інвестування на сегментованих ринках;

=> наданням допомоги інвесторам на високорозвинених ефективних ринках у прийнятті зважених та оперативних рішень щодо інвестування коштів у фінансові активи та забезпечення реалізації цих рішень;

Ознаки класиф.	Вид посередників
За видами фінансових установ	Суб’єкти банківської системи: банки, ощадні і кред. асоціації, банківські обєднання
	Небанківські фін. та кред. інститути: Лізингові і факторингові компанії, кредитні спілки
	Контрактні фін. інститути: ІСІ, пенсійні фонди, страхові та фін.компанії, позичково-ощадні асоціації
	Суб’єкти депозитарно-клірингової системи: Депозитарії, зберігачі, реєстратори
Залежно від обслуговування учасників ринку	спеціалізовані універсальні
Залежно від укладання та виконання угод з фін. інструментами	прямі ( безпосередні учасники) побічні (формують інфраструктуру)
За сегментами фінансового ринку	посередники фондового ринку ринку позичкових капіталів ринку фін. послуг грошового ринку валютного ринку та ін. сегментів.