1. Індивідуальний підхід до врахування ризиків при встановлені ставки процента за позичкою.

Суть цього підходу полягає в тому, що математичне сподівання прибутку банку від надання позички з урахуванням кредитного ризику щодо кредитної угоди має дорівнювати прибутку за безризиковою ставкою процента (ставкою процента, яка відповідає вкладенням з мінімальним рівнем ризику):

S*R^** * (1-p) + (-S) * p = S * R (7.34)

Звідси:

R^** = (R^*+ р)/(1- р), де (7.35)

R^** - процентна ставка з урахуванням ризиків;

р - кредитний ризик щодо кредитної угоди з даним позичальником.

R^* - процентна ставка без урахування кредитного ризику, але з врахуванням інфляційного ризику.

R^* може бути визначена за вже розглянутою формулою Фішера:

R* = г+і * r (7.36)

У цьому разі премія за ризики визначатиметься за такою формулою:

P = R^** - r (7.37)

Цей підхід є найбільш справедливим, але, в той же час, його застосування призводить до широкої варіації кредитних процентних ставок, що є не зовсім зручним.

2. Класовий (груповий) підхід. Суть цього підходу полягає в тому, що в формулу 7.35 підставляється значення кредитного ризику щодо кредитної угоди, виходячи з класу(групи) кредитів, до якого може бути віднесено кредит даному позичальнику. Клас визначається за певними критеріями і кожному з них присвоюється той чи інший ступінь ризику.

При застосуванні цього підходу зменшується варіація кредитних ставок, але певною мірою втрачається принцип справедливості щодо компенсації кредитного ризику (нівелюються відмінності між позичальниками певного класу(групи)).

3. Портфельний підхід. За цим підходом ставка процента за позичкою визначається, виходячи з портфельного кредитного ризику з урахуванням даної позички, тобто враховується вплив, який чинить кредитна угода на ступінь ризикованості кредитного портфеля комерційного банку. Він може визначатись за допомогою показника середньозваженого портфельного кредитного ризику за такою формулою:

1= p_i * s_i / S, де (7.38)

Pi - кредитний ризик щодо і-ї кредитної угоди;

Sі - сума і-ї кредитної угоди;

S — сума(розмір) кредитного портфеля банку.

Розглянемо приклад надання позичок в іноземній валюті, яким притаманні кредитний, інфляційний і валютний ризики. Для їх з'ясування необхідно провести сценарний аналіз можливих результатів видачі банком позички в іноземній валюті (рис. 7.11).

Рис. 7.11. Можливі варіанти видачі банком позички в іноземній валюті

Value-at-risk (VAR) - це міра максимально можливої потенційної зміни ціни фінансового інструмента із заданою ймовірністю і за заданий проміжок часу. Модель VAR. дозволяє визначити як багато можна втратити із імовірністю (х%) за певний проміжок часу. Як правило, інтервал часу, для якого обчислюється значення VAR, складає 1-10 днів, а рівень надійності дорівнює 95-99%.

В основі розрахунку VAR лежить визначення одноденної мінливості (волатильності) валютних курсів, тобто того наскільки за день можуть змінюватись валютні курси. Найчастіше за міру одноденної мінливості обирається середньоквадратичне відхилення у відсотках, яке може бути розраховане на основі історичних даних. Для часових горизонтів, що перевищують один день, припускають, що волатильність валютних курсів пропорційна тривалості часового горизонту прогнозування, що дає змогу отримати оцінку валютного ризику на необхідну перспективу шляхом масштабування одноденної величини VAR.

При застосуванні VAR - технології, як правило, виходять з того, що зміни ринкових чинників (у нашому випадку валютних курсів) підпорядковані нормальному закону розподілу, що не завжди відповідає дійсності.

У випадку асиметричного розподілу змін курсів національної валюти по відношенню до іноземних за міру мінливості доцільно обирати середнє семиквадратичне відхилення, модальне семиквадратичне відхилення або медіанне семиквадратичне відхилення.

Можна також запропонувати портфельний підхід до врахування кредитного та валютного ризиків при встановлені ставки відсотка за валютними позичками банку. Суть цього підходу полягає в тому, що при визначенні відсоткової ставки за валютною позичкою враховують портфельний кредитний ризик та валютний ризик щодо загальної відкритої валютної позиції банку.

Отже кредитний ризик має прямий та опосередкований вплив на формування ціни на кредитні продукти банківських установ, і має бути обов'язково врахований для запобігання отримання неочікуваних збитків від кредитної діяльності.

Розрахунково-аналітичні завдання

Завдання 1. Аналіз трансфертного ціноутворення у міжнародній банківській групі

1. Вихідні дані для розрахунків: дані річних звітів банківських установ різних країн, які входять до міжнародної банківської групи.

2. Розрахувати та викласти у вигляді таблиці (-ці.) наступні показники (табл. 1).

Таблиця 1