Основні характеристики позички

Характеристики	Значення
Кредитний рейтинг позичальника	ВВ
Сірок позички, років	5
Ймовірність дефолту на 5 років,%	6,15
Співвідношення «капітал/активи»,%	10
Мінімальна рентабельність капіталу, % річних	15
Трансфертна вартість кредитних ресурсів, % річних	5
Загальна сума позички, дол.	1000000
Прямі витрати, % від суми позички	0,4
Накладні витрати, % від суми позички	U
Податок на приріст капіталу, %	40

Розрахунок вартості позички

Показники	Розрахунок	Значення
Капітал, що резервуєгься, дол.	0,1*1000000	100000
Залучені ресурси, дол.	1000000-100000	900000
Річна вартісгь залучених ресурсів, дол.	0,05*900000	45000
Су купні витрати за рік, дол.	0,015*1000000	15000
Річний дохід на капітал до сплати податків, дол.	0,15/(1-0,4)* 100000	25000
Річний резерв під очікувані витрати за позичками, дол.	0,0615*1000000/5	12300
Річний процентний дохід в точці беззбитковості, дол.	25000+45000+12300	82300
Мінімальна процентна ставка за позичкою, %	82300/1000000	8,23 ,
Мінімальна маржа, б.п.	8,23-5.00	323

Головним недоліком такого підходу є те, що реальний рівень ризику позичапьника враховується лише в очікуваних (середніх) втратах за кредитом, у той час як розмір, і ціна задіяного капіталу, що має використовуватись для покриття непередбачених втрат, розраховуються умовно (перше встановлюється відповідно до мінімальних вимог регулюючих органів до достатності капіталу, а друге - на підставі мінімально прийнятної рентабельності капіталу за банком у цілому). Навіть при використанні середньої волатильності втрат за групою ризику для даного позичальника вартість задіяного капіталу як складова процентної ставки за кредитом все одно може виявитися заниженою. В результаті втрати внаслідок дефолту даного позичальника прийдеться покривати за рахунок доходів від інших позичок.

Слід зазначити, що за підходом «витрати плюс прибуток» враховуються витрати у випадку дефолта та ігноруються витрати від зміни ринкової вартості зобов'язань при погіршені фінансового стану контрагента. Таке спрощення допустиме для низь колі квідних активів, таких як позички, для яких проблематично визначити ринкову вартість у кожний момент часу.

Використання банками методів ціноутворення на основі базових ринкових індикаторів дає клієнтам змогу порівнювати умови кредитування різних банків, але не надає повної інформації менеджерам банку щодо витрат на проведення та прибутковості окремих кредитних операцій.