7.2. Аналіз беззбитковості кредитних вкладень банку
У практичній діяльності банків для раціональної організації планування своєї діяльності важливе значення має аналіз беззбитковості. В економічній літературі такий аналіз здобув назву CVP-аналіз (Cost-Value-Profit analysis) або аналіз співвідношення витрат, обсягів (надання банківських продуктів та послуг) та прибутку.
У практиці зарубіжних банків при аналізі кредитних ресурсів використовується такий показник як «мертва точка» або точка беззбитковості.
«Мертва точка» або точка беззбитковості — це мінімальна процентна ставка, яку банки повинні одержувати при здійсненні кредитних операцій.
Точка беззбитковості - обсяги наданих позичок у грошовому виразі, при яких процентний дохід за ними дорівнює повним витратам, що несе банк при створенні банківського кредитного продукту, тобто прибуток у вказаній точці дорівнює нулю.
З наведених визначень видно, що точка беззбитковості кількісно може виражатися в ціні за одиницю банківського продукту (відсотковій ставці) або в грошових одиницях залежно від цілей аналізу.
Визначення точки беззбитковості проводиться поетапно (рис. 7.2).
Рис.
7.2. Основні етапи проведення аналізу
беззбитковості кредитних вкладень
банку
Аналіз беззбитковості є невід'ємною складовою планування діяльності банку та дозволяє вирішувати такі завдання:
визначати обсяги реалізації продуктів та послуг, за яких банк не зазнає збитків;
розрахувати мінімальну відсоткову ставку, нижче якої банк не може встановлювати ціну на свої кредитні продукти з метою уникнення збитків;
моделювати результати управлінських цінових рішень.
Розрахунок точки беззбитковості як кількісної величини вимагає використання економічного моделювання залежності обсягів кредитної діяльності банків від витрат, що забезпечують надання позичок клієнтам. Побудова такої моделі передбачає певні припущення:
на величину процентних доходів від надання позички та витрат впливають тільки обсяги кредитування;
собівартість кредитного продукту складається тільки з постійних та перемінних витрат;
передбачається лінійна залежність між доходами та витратами банку від надання позички;
розраховується для кожної позички (або групи однорідних позичок) окремо;
при визначенні одного з компонентів аналізу „витрати-обсяги- прибуток" інші відомі;
аналіз здійснюється без урахування зміни вартості грошей у часі.
На практиці можливе ускладнення аналізу беззбитковості при збільшенні кількості факторів, що впливають на обсяги реалізації банківських продуктів та використанні більш складних, ніж лінійні, моделей тощо.
Залежно від завдань оцінки беззбитковості кредитних вкладень використовують такі методи її розрахунку:
метод рівнянь - для визначення мінімального розміру позички;
графічний метод - для наочного зображення результатів:
метод граничного прибутку - для визначення мінімальної відсоткової ставки за позичкою.
Метод рівнянь передбачає розрахунок критичного розміру позички для покриття витрат банку на її надання. Метод рівнянь дозволяє обґрунтувати такий інструмент ціноутворення як визначення мінімально розміру позички та сприяє вирішенню тактичних завдань ціноутворення на роздрібних ринках.
Основою для розрахунку мінімального розміру позички є рівняння:
споживчого кредитування), у %;
Q - розмір позички (брутто) та депозитних ресурсів, у грн.;
Rdп - повна вартість депозитних ресурсів;
NIC-непроцентні прямі витрати на надання позички,
ІС - накладні витрати;
ОІ - операційний прибуток за кредитним продуктом.
За умовою аналізу беззбитковості операційний прибуток дорівнює нулю (01 = 0), тому з рівняння 7.4 можна визначити мінімальний розмір позички непроцснтного характеру, формула 7.5 набуватиме вигляду:
У даній методиці використовуються вкладення брутто, оскільки її метою є визначення розміру позички, що пропонуватиметься клієнту банку, а необхідність формування обов'язкових резервів закладено в повній вартості депозитних ресурсів Ггіп.
Викладені вище залежності відображено на'рис. 7.3.
Пряма повних витрат - графік суми постійних та перемінних витрат. Пряма постійних витрат розташована паралельно осі ОХ, оскільки ці витрати не залежать від величини позички. Пряма повних витрат проходить через точки А і В. Точка А дорівнює постійним витратам, оскільки перемінні в цьому випадку дорівнюють Нулю. Для визначення точки В довільно обираємо суму позички та перемножуємо на процентну ставку.
Пряма сукупного доходу проходитиме через початок координат (точка С). Точку О обираємо аналогічно точці В — множимо планову ціну на довільний обсяг продаж. Точка перетину прямої повних витрат та прямої сукупного доходу і складатиме точку беззбитковості (мінімальний розмір позички при даній ціні).
Для розрахунку процентної ставки за окремими позичками банки використовують метод граничного прибутку, який полягає у зіставленні необхідного доходу з розміром позички. Мегою такого аналізу є визначення мінімальної ціни (процентної ставки) кредитного продукту.