Метод експертної оцінки. В управлінні навчальним закладом виникають ситуації, коли треба:

• розробити прогноз розвитку навчального закладу чи його підсистеми;

• визначити напрямки подальшого розвитку навчального закладу чи його підсистеми;

• провести атестацію чи оцінку діяльності окремих членів колективу чи навчального закладу в цілому.

Ефективність вирішення цих завдань залежить від того, які засоби управлінської діяльності використовують для цього. Найбільш доцільним в такому випадку є опитування компетентних осіб - експертів. Функцію експертної групи в загальноосвітній школі може виконувати атестаційна комісія, яка має постійний склад, або тимчасова група, створена із найбільш кваліфікованих та авторитетних працівників.

Шкільні атестаційні комісії створюються в навчальних закладах щороку, але частіше за все працюють не за технологією експертної оцінки, а приймають те чи інше рішення шляхом обговорення та голосування.

Технологія використання експертної оцінки передбачає:

• розробку можливих варіантів розвитку (гіпотез) явища, яке вивчається;

• розробку критеріїв оцінки особистості вчителя та тієї чи іншої структурної ланки навчального закладу;

• визначення складу експертів;

• вибір тієї чи іншої процедури експертної оцінки.

Наведемо приклади. Так, для з’ясування думки експертів щодо можливих варіантів подальшого функціонування школи можна запропонувати їм закриті прогностичні питання (див. таблицю 16).

Таблиця 16

№	Можливі варіанти розвитку школи	Не згоден	Згоден
1	Збереження та підтримка існуючої багато років системи навчально-виховного процесу дозволить і в майбутньому ефективно вирішувати завдання розвитку учнів.
2	Існуюча в школі система навчально-виховного процесу не відповідає реаліям сьогодення, тому не здатна вирішувати завдання розвитку учнів.
3	Існуюча в школі система навчально-виховного процесу не здатна вирішувати нові завдання школи, але змінювати її недоцільно, тому що в країні ще чітко не визначені політичні, економічні, освітні орієнтири розвитку.
4	У школі ефективно вирішуються поточні завдання, вона має значний кадровий та матеріальний потенціал, тому здатна перейти у режим інтенсивного розвитку.
5	У школі є все необхідне для реформування в спеціалізовану школу фізико-математичного (чи іншого) профілю: спеціалізовану багатопрофільну школу; ліцей; гімназію; школу-комплекс

Під час атестації педагогічних працівників членам атестаційної комісії можна запропонувати критерії для оцінки наслідків та процесу діяльності класних керівників (див. таблицю 17).

Таблиця 17

№	Параметри оцінки	Рівень
1	Рівень вихованості учнів	В С Н
2	Рівень розвитку класного колективу	В С Н
3	Наявність сприятливих умов для розвитку кожної дитини	В С Н
4	Ставлення учнів до класного керівника	В С Н
5	Ставлення батьків до класного керівника	В С Н
6	Участь класного колективу в житті школи	В С Н
7	Наявність системи виховної роботи в класі	В С Н
8	Взаємодія класного керівника з вчителями-предметниками	В С Н
9	Активність учнів класу в навчальному процесі	В С Н
10	Характер стосунків учнів в класному колективі	В С Н
11	Володіння класним керівником сучасними виховними технологіями	В С Н

За допомогою експертної оцінки можна оцінити стан внутрішкільного управління (див. таблицю 18).

Таблиця 18

№	Складові внутрішкільного управління	У разі згоди поставити “+”
1 2 3	Існуюча модель школи враховує особливості економічного, політичного, культурного розвитку школи. Існуюча модель школи враховує тенденції розвитку освіти в країні та світі. Існуюча модель школи враховує особливості навколишнього мікросередовища.
4 5 6	Школа має чітко визначену мету своєї діяльності на 12, 9, 4 роки. Зміст навчально-виховного процесу відповідає меті школи. Технологія організації навчально-виховного процесу забезпечує реалізацію мети школи.
7 8 9	У педагогічному колективі сформована ціннісно-орієнтаційна єдність з основних проблем діяльності школи. Морально-психологічний клімат у школі є оптимальним. Стиль внутрішкільного управління є оптимальним.
10 11 12	Юридичний статус школи визначено за допомогою ліцензії, уставу, акредитаційного сертифікату. У школі забезпечено правомірність управлінських рішень. У школі створено механізм захисту прав особистості
13 14	У школі чітко визначені функції всіх працівників. Структура управлінської підсистеми відповідає завданням та основним напрямкам діяльності школи.
15	У школі ефективно функціонує система норм організаційного порядку, що забезпечує ефективне вирішення поточних завдань та високий рівень виконання управлінських рішень, чистоту, порядок.
16 17 18 19 20 21 22	Кадровий склад працівників відповідає штатному розкладу та завданням школи. Школа має низьку кадрову плинність. Всі працівники школи своєчасно підвищують кваліфікацію. У школі склалася система методичної роботи, яка забезпечує реалізацію поточних цілей та розвиток кожного вчителя. Члени педагогічного колективу постійно займаються самоосвітою. У школі функціонує чітка система підбору працівників. У школі розроблено ефективну систему атестації працівників.
23 24 25 26 27	Матеріальна база школи відповідає сучасним вимогам та завданням навчального закладу. Фінансовий стан школи дозволяє вирішувати поточні завдання та завдання розвитку школи. Тенденція зберігання шкільного майна переважає тенденцію його постійного оновлення. Школа забезпечена необхідною навчальною, методичною літературою, періодичними виданнями. Школа використовує весь комплекс можливих шляхів позабюджетного фінансування.
28 29 30 31	Шкільні меблі та обладнання відповідають існуючим нормам. У школі виконуються норми температурного режиму, освітлення, чистоти повітря, розміру площі на 1 учня, санітарного стану приміщень. Розклад занять та організація життєдіяльності учнів відповідає існуючим санітарним нормам. Стан пришкільної ділянки відповідає існуючим нормам.
32 33 34	У школі застосовується система діагностики стану здоров’я учнів, вчителів, працівників. У школі працює система профілактики захворювань учнів, вчителів, працівників. У школі координуються зусилля медичних працівників, вчителів, батьків, учнів спрямовані на збереження здоров’я дітей.

Ще в 20-ті роки ХХ століття в країні було широко розповсюджено використання під час експертизи переліку можливих причин того чи іншого явища. Такі переліки значно підвищують ефективність діяльності експертів. Це пов’язане з тим, що вони складаються заздалегідь з урахуванням різнобічної інформації. Наведемо приклад. Управлінська ситуація: в школі в більшій частині класів спостерігається зниження рівня вихованості учнів. Перший крок у подоланні такого становища – з’ясування його причин. Експертам надається перелік більшості з можливих причин та пропонується проранжувати його.

• Зниження виховного впливу сімї.

• Слабка робота класних керівників.

• Зниження авторитету вчителів, школи.

• Відсутність в учнів можливості доцільно проводити вільний час.

• Відсутність системи виховної роботи школи.

• Негативний вплив соціального середовища.

• Зниження престижу знань.

• Слабка робота (відсутність) психологічної служби в школі.

• Зниження авторитету батьків.

• Негативний вплив на учнів учнівського колективу.

• Безконтрольність, безпокараність поганої поведінки школярів.

• Недостатній розвиток процесу самовиховання учнів.

• Конфліктний характер стосунків дорослих та дітей.

• Надмірна опіка дітей з боку вчителів та батьків.

• Недосконала організація процесу навчання в школі.

• Недостатній рівень врахування індивідуальних особливостей дітей.

• Технологія виховання не враховує сучасних реалій цього процесу.

• Позиція об’єкту впливів, яку займає учень у процесі виховання.

• Недостатня готовність вчителів до організації процесу виховання в сучасних умовах.

Складання подібного переліку є прикладом використання морфологічного аналізу, який в даному випадку виконує функцію прийому методу експертної оцінки.

У теорії в наш час не існує чітких критеріїв, які б дозволяли визначити оптимальну кількість експертів. У залежності від проблеми, яка розглядається, кількості членів педагогічного колективу та кількості досвідчених працівників до складу експертної групи може ввійти 5, 7, 9, 11, 13, 15 і навіть більше членів. В окремих випадках до складу експертної групи можна залучати батьків, працівників управлінь освіти.

У залежності від мети управління, на реалізацію якої спрямована експертна оцінка, можна обрати ту чи іншу її процедуру. В умовах школи можна проводити індивідуальне опитування експертів, коли кожний отримує бланк протоколу та заповнює його.

Другим варіантом процедури експертної оцінки є організація колективного обговорення проблеми за “круглим столом”, після чого кожний із експертів заповнює бланк протоколу.

Третім варіантом є “дельфійська техніка”, яка полягає в розробці узгодженої думки шляхом багаторазового повторного опитування одних і тих же експертів. Після першого опитування експертів знайомлять з його узагальненими наслідками. Після чого проводять повторне опитування та знову узагальнюють результати та знайомлять з ними експертів. Так повторюють 3 - 4 рази. Таким чином отримують узгоджену оцінку.

Метод моделювання. Обгрунтування та використання моделювання як засобу управління можна знайти в роботах Н. Кузьміної, Р. Шакурова, Н. Кухарєва, І. Шалаєва, І. Богачека, О. Ченцова та інших дослідників.

О. Ченцов вивчав можливості використання методу моделювання як засобу управління і вважав, що моделювання має велике значення для вивчення систем, які ще не знайшли цілісного адекватного теоретичного обгрунтування. У такому разі система моделей, що створюється, буде виконувати декілька функцій: дослідження, прогнозування, управління, виміру та контролю.

Модель - це засіб, за допомогою якого можна описати діяльність педагога, пояснити поведінку суб’єктів управління, прогнозувати можливі наслідки діяльності.

Моделювання дозволяє вивчати процес до його здійснення. За допомогою моделювання можна виявити важливі негативні наслідки, що дозволяє ліквідувати чи послабити їх ще до реальної появи.

Саме тому моделювання можна розглядати як метод отримання управлінської інформації.

Сутність моделювання як методу отримання управлінської інформації полягає в побудові та дослідженні особливих об’єктів (систем) – моделей інших об’єктів – оригіналів чи прототипів.

Під моделлю розуміють спеціально створені для вивчення явища (об’єкти, процеси, ситуації...), аналогічні іншим явищам, дослідження яких є складним або неможливим.

Важливою вимогою до моделей є те, що вони повинні адекватно відбивати об’єкт вивчення.

Наведемо приклад використання цього методу. Управлінська ситуація: У багатопрофільній школі збираються прийняти рішення про розподіл учнів по класах різного профілю – гуманітарний, фізико-математичний, хіміко-біологічний, з англійською мовою викладання та клас із звичайною загальноосвітньою підготовкою. Доцільно ще до прийняття рішення, проаналізувати модель функціонування, особливо звичайного загальноосвітнього класу, та дати відповіді на такі запитання:

Які особливості будуть притаманні учням цього класу? Як вони будуть ставитися до навчання? Яким буде склад батьків цього класу? Чи зможуть вони надавати допомогу своїм дітям у навчанні? Чи будуть вони цікавитися шкільним життям та брати в ньому участь? З якими складнощами доведеться стикатися педагогічному колективу в організації навчально-виховного процесу в цьому класі? Чи є в школі вчителі, які зможуть ефективно працювати в такому класі? Чи здатна школа створити сприятливі умови для розвитку кожного учня такого класу?

Зрозуміло, що тільки після детальнгого аналізу відповідей на ці питання можна прийняти рішення про доцільність створення такого класу.

Подібний аналіз краще провести і відносно профільних класів. У такому випадку треба отримати відповіді на такі запитання:

Чи дійсно до профільного класу будуть зараховані ті учні, які мають відповідні здібності? Чи дозволить запланований зміст освіти реалізувати завдання такого класу? Чи зможуть учителі школи забезпечити необхідний рівень навчально-виховного процесу в таких класах? Чи достатня наявна в школі матеріально-технічна, методична база для забезпечення ефективної діяльності таких класів? Чи достатньо в керівників школи досвіду для того, щоб забезпечити інтеграцію та ефективність діяльності вчителів, які будуть працювати в профільних класах? Чи будуть у випускників цих класів можливості реалізувати свої знання в майбутньому?

Проведений таким чином аналіз забезпечує не тільки більшу обгрунтованість управлінського рішення, а і створює умови для ефективного його виконання.

Бажано, щоб створення та аналіз моделі передували прийняттю кожного управлінського рішення. Так, наприклад, вирішуючи проблему призначення свого заступника, директор повинен змоделювати його поведінку на цій посаді та відповісти на такі питання:

Чи достатніми будуть його знання для виконання своїх обов’язків? Чи здатний він у майбутньому вчитися та удосконалювати свою діяльність? Ким в майбутньому він буде – сумлінним виконавцем чи творчим ініціатором нових справ? Чи здатний він на прояв вимогливості до підлеглих? Чи є в нього організаційні здібності? Чи буде він здатним оптимально будувати свої стосунки з керівництвом та підлеглими? Як він буде реагувати на необхідність затримуватись на роботі? Чи зможе він реалізовувати основні функції заступника директора, пов’язані з плануванням роботи, здійсненням внутрішкільного контролю, організацією методичної роботи? Як він буде поводити себе в конфліктних ситуаціях? Чи часто він буде хворіти, або брати лікарняний по догліду за хворою дитиною? Чи зможе він замінити директора під час його відпустки або відрядження?

Від відповіді на ці питання залежить не тільки призначення на посаду того чи іншого вчителя, а і визначення його посадових обов’язків.

В управлінській діяльності, як правило, використовують не окремі методи, а цілі комплекси методів отримання управлінської іеформації. Так, якщо однією з цілей річного управлінського циклу є створення в школі умов для об'єктивної оцінки знань учнів, то основним напрямком збору інформації стануть наступні: перевірка результативності методичної роботи, що проявляється в знанні вчителями нормативних вимог до оцінювання результатів навчальної діяльності учнів; перевірка результативності методичної роботи з учителями після ознайомлення ними з різними технологіями оцінювання результатів навчання учнів; перевірка знання учнями нормативних вимог до оцінювання їхніх знань, умінь і навичок; опанування учнями прийомів самоаналізу і самооцінки результатів своєї навчальної діяльності; перевірка знання батьками нормативних вимог до оцінювання навчальної діяльності учнів.

Зрозуміло, що для перевірки ходу реалізації даної мети необхідний цілий комплекс методів управління. Серед них можуть бути співбесіда з вчителями, їх анкетування, перевірка об'єктивності оцінки письмових робіт учнів, спостереження за навчальним процесом, співбесіда з учнями і батьками. Учням можна запропонувати оцінити відповіді і практичні роботи своїх товаришів.

Ефективність використання таких методів підвищується, якщо чітко сформулювати критерії для оцінки реалізації поставленої мети. Ці критерії обумовлюють перелічені вище напрямки контролю. Так, важливим критерієм є готовність учнів до об'єктивної самооцінки і оцінки знань і умінь. Якщо в учнів буде сформовано цю якість, то у вчителя не буде можливості ні завищувати, ні занижувати оцінку.

Даючи характеристику такому акту управління, необхідно особливо підкреслити, що перевіряються не вчителі і учні, а ефективність всієї попередньої управлінської діяльності, починаючи від постановки цілі, планування процесу її реалізації і закінчуючи різними фронтальними, груповими, індивідуальними формами роботи з вчителями, учнями, батьками. Ось тому вивчаються саме вони, але висновки і пропозиції, зроблені під час перевірки, адресуються в першу чергу управлінській підсистемі.

Так, якщо зібрана в школі інформація свідчить про те, що частина вчителів не завжди об'єктивно оцінює учнів, може бути прийнято рішення про проведення додаткової методичної роботи з ними, про випуск методичного бюлетеня, про пропаганду передового досвіду оцінювання навчальної діяльності учнів. Формулюванням цих пропозицій закінчується реалізація в даному випадку функції внутрішкільного контролю. Виконання наміченого пов'язане вже з функцією регулювання процесу реалізації поставленої в цьому управлінському циклі мети.