Рубрикатор

для аналізу тенденцій розвитку виховного процесу

в загальноосвітніх школах

№	Категорії та одиниці аналізу	Кількість одиниць аналізу
1	Філософські основи виховання: філософія гармонійної цілісності; філософія педоцентризму, релятивізму і плюралізму; філософія поєднання холістського і індивідуально-плюралістичного напрямків освіти.
2	Мета виховання: всебічний розвиток особистості; розвиток творчих здібностей; самореалізація особистості; духовний розвиток особистості; підготовка до життя; озброєння необхідними знаннями.
3	Зміст виховання: духовне виховання; естетичне виховання; трудове виховання; фізичне виховання; політичне виховання; громадянське виховання; правове виховання; екологічне виховання; економічне виховання; національне виховання; статеве виховання.
4	Технології виховання: функціональний підхід; комплексний підхід; діяльнісний підхід; цілісний підхід; особистісно-орієнтований підхід; педагогіка життєтворчості.
5	Місце вихованця в процесі виховання: об’єкт впливів; суб’єкт діяльності; суб’єкт саморозвитку.
6	Функції вихователя в процесі виховання: носій та ретранслятор інформації; контролер та оцінювач поведінки школярів; помічник та порадник в процесі саморозвитку дитини; організатор взаємодії дитини з навколишнім середовищем.
7	Характер ставлення вихователя до вихованців: авторитарне ставлення; ставлення надмірної опіки; ставлення вільного виховання; демократичне ставлення.

Аналіз отриманої за допомогою рубрикатора прогностичної інформації дозволить розробити концепцію виховного процесу школи та перспективну програму його розвитку.

Морфологічний аналіз передбачає послідовне та детальне вивчення всіх можливих варіантів рішення тієї чи іншої задачі. Він включає упорядкований розгляд впливу різних чинників на поведінку об’єкта прогнозування. При використанні цього методу неможна відкинути жодного з можливих варіантів без вичерпного аналізу.

Використання морфологічного аналізу передбачає в якості першого кроку складання переліку всіх можливих чинників впливу на управлінську ситуацію. Другий крок – детальний аналіз управлінської ситуації з метою визначення найбільш ефективних засобів впливу на неї. Третій крок – це вибір найбільш доцільного варіанту впливу на управлінську ситуацію.

Такий вибір є розумовою операцією, він є останнім кроком, який передує прийняттю управлінського рішення, розробка якого вже виходить за межі морфологічного аналізу.

Наведемо приклади. Управлінська ситуація: Вчитель Божко В. працює в школі перший рік. На нього постійно скаржаться батьки та учні, він запізнюється на уроки, не забезпечує засвоєння учнями програмового матеріалу.

Керівники школи можуть розглянути потенційні можливості наступних засобів впливу на вчителя та зміни існуючої ситуації:

• закріплення за ним наставника;

• організація самоосвіти вчителя;

• організація підвищення його кваліфікації;

• організація постійного контролю за діяльністю вчителя;

• переведення його в класи іншої вікової групи учнів;

• зниження навчального навантаження вчителя;

• використання засобів покарання;

• залучення вчителя до вивчення передового педагогічного досвіду інших вчителів;

• складання розкладу занять відповідно до запитів вчителя;

• визначення індивідуальної проблеми, над якою буде працювати вчитель;

• звільнення вчителя;

• проведення індивідуальної бесіди з вчителем;

• звільнення вчителя від громадських доручень;

• підвищення рівня заробітної платні;

• спирання на позитивні характеристики діяльності вчителя.

Після складання переліку засобів впливу на управлінську ситуацію керівник навчального закладу аналізує особливості діяльності та особистості вчителя. Сформованість в нього професійної спрямованості, характер мотивів професійної діяльності, наявність необхідних знань та вмінь, характер стосунків з учнями та батьками, сформованість відповідальності, організованості, допитливості, потреби у саморозвитку, любові до дітей, предмету, який викладає, особливості темпераменту, ставлення до керівників та вчителів тощо.

Такий аналіз дозволяє скласти характеристику особистості та діяльності вчителя, після чого проводиться співставлення найсуттєвіших особливостей та всіх можливих засобів впливу на нього, що і дозволяє обрати найбільш ефективні з них.

До важливих переваг цього методу належить те, що склавши переліки можливих варіантів рішення управлінського завдання, їх можна використовувати і в майбутньому для аналізу подібних управлінських ситуацій.

Наведемо ще один приклад використання морфологічного аналізу. Управлінська ситуація: у школі з кожним роком все погіршується якість знань учнів, рівень іх мотивованості на навчання та стан дисципліни.

Ураховуючи особливості цієї ситуації, керівники школи складають перелік можливих чинників впливу (для реалізації цього завдання можна залучити і вчителів школи, запропонувавши їм визначити ці чинники):

• оптимізувати рівень навчального навантаження на учнів;

• підвищити увагу батьків до навчання дітей;

• перейти на нову технологію навчання – проблемну, модульно-рейтингову, розвивальну, адаптивну тощо;

• замінити частину вчителів на більш досвідчених;

• спрямувати методичну роботу в школі на підвищення якості навчання;

• розробити систему творчих завдань, які поступово ускладнюються, для всіх навчальних дисциплін;

• активізувати позаурочну роботу з навчальних дисциплін;

• залучити учнів до роботи в МАН;

• поширити мережу предметних гуртків у школі;

• спрямувати учнівське самоврядування на вирішення зазначених завдань;

• внести зміни в систему поточної та підсумкової (під час атестації) оцінки результатів діяльності вчителів;

• розробити систему заохочення для вчителів;

• забезпечити навчальний процес необхідним обладнанням;

• впровадити в школі систему вивчення індивідуальних особливостей учнів;

• забезпечити індивідуалізацію та диференціацію навчального процесу;

• повніше використовувати можливості шкільного компоненту для підвищення якості навчання;

• сформувати у кожному класі та школі інтелектуальний фон;

• розробити та реалізувати систему поступового (від першого – до останнього класу) формування навчальних умінь учнів;

• створити в школі систему традицій, яка б підтримувала бажання вчитися;

• створювати різноманітні можливості для прояву учнями свободи вибору та самостійності;

• спрямувати внутрішкільний контроль на аналіз результативності роботи педагогічного колективу у відповідному напрямку.

Для того, щоб перелік чинників був повнішим, доцільно переглянути психолого-педагогічну літературу. У даному випадку публікаційний метод буде виконувати функцію прийому морфологічного аналізу.

На перший погляд логіка морфологічного аналізу (скласти перелік можливих чинників → проаналізувати стан управлінської ситуації → визначити найбільш важливі, ефективні чинники) суперечить звичайній логіці (проаналізувати стан управлінської ситуації → визначити чинники, які дозволяють її оптимізувати) і є надмірно складною. Але саме вона відповідає вимогам системного підходу, дозволяє розглянути педагогічне явище всебічно. Цей ефект досягається завдяки певному абстрагуванню від конкретної управлінської ситуації, яке створює умови для формалізації поглядів керівника на стан справ та шляхи його покращення.

Наявність ретельно розробленого переліку чинників впливу на управлінську ситуацію дозволяє перейти до другого етапу морфологічного аналізу – детально вивчити стан навчально-виховного процесу та визначити, наскільки той чи інший чинник реалізується та впливає на якість навчання, рівень мотивації та дисципліну учнів у школі.

Такий аналіз створює всі необхідні умови для третього кроку морфологічного аналізу – вибору тих чинників, реалізація чи розвиток яких дозволить підвищити результативність навчально-виховного процесу в школі.

Метод екстраполяції тенденцій дозволяє завдяки перенесенню висновків, які отримані всередині відрізку спостереження, на явище, яке знаходиться за межами цього відрізку, отримати певну управлінську інформацію.

Сутність цього методу полягає у вивченні історії педагогічного чи управлінського явища та перенесенні закономірностей його розвитку в минулому та сьогоденні на майбутнє. Використання екстраполяції передбачає декілька етапів:

• вивчення процесу та наслідків функціонування того чи іншого педагогічного чи управлінського явища;

• висування декількох гіпотез (у даному випадку припущень про наявність закономірних зв’язків між складовими явища), які пояснюють наявні наслідки функціонування явища, що вивчається;

• визначення об’єктивно притаманних цьому явищу закономірних зв’язків;

• перенесення закономірностей розвитку цього явища на наступний термін.

Отримана таким чином інформація дозволяє прийняти те чи інше управлінське рішення.

Наведемо декілька прикладів. Управлінська ситуація: учні вчителя початкових класів Сотнікової Є. після переведення в середні класи знижують якість навчання, погіршують стан дисципліни. Ця управлінська ситуація стає основою для вивчення процесу та наслідків діяльності вчителя. З цією метою спочатку проводиться вивчення вихідного рівня учнів паралелі класів, до якої належать учні Сотнікової Є.В., а потім порівнюються наслідки їх діяльності після завершення початкової школи. Для реалізації цієї мети можна вивчити документацію, провести опитування вчителів, що працюють з цими учнями у середніх класах, опитування батьків, учнів, аналіз книг внутрішкільного контролю, співбесіду з вчителем.

Отримана таким чином інформація дозволяє перейти до другого етапу – висунення гіпотез про можливі причини таких наслідків діяльності вчителя. Серед таких причин можуть бути:

• низький вихідний рівень учнів цього класу;

• байдужість батьків до процесу та наслідків діяльності дітей;

• недостатня увага вчителя до формування у дітей мимовільної поведінки;

• незацікавленість вчителя в наслідках навчально-виховної роботи;

• низький рівень діяльності та професійної майстерності вчителя;

• недосконалість критеріїв, за якими оцінюється діяльність вчителів початкових класів;

• недоліки в організації методичної роботи в школі;

• відсутність необхідних умов для організації навчально-виховного процесу;

• перевантаження вчителя суспільними дорученнями;

• недоліки в організації внутрішкільного контролю;

• перевантаження учнів великою кількістю навчальних завдань.

Третій етап полягає у визначенні найбільш суттєвих причин, що зумовлюють наслідки діяльності вчителя. Для цього необхідно провести аналіз усієї отриманої інформації, а в окремих випадках зібрати додаткову інформацію. Якщо керівник навчального закладу визначає, що причинами низьких результатів діяльності вчителя є його недостатня увага до формування мимовільної поведінки дітей; недосконалість критеріїв оцінки діяльності вчителя; недоліки в організації методичної роботи та внутрішкільного контролю, то він може зробити висновок, що за умов збереження такого становища ситуація з низькими результатами діяльності вчителя може повторитися через 4 роки вже в новому класі Сотнікової Є. (четвертий етап – перенесення закономірностей функціонування навчально-виховного процесу в класах вчителя на наступний термін її діяльності).

Отримана таким чином інформація стає основою для прийняття того чи іншого рішення:

• про атестацію вчителя;

• про організацію роботи вчителя із самоосвіти;

• про розробку критеріїв оцінки діяльності вчителя початкових класів та організацію відповідного внутрішкільного контролю;

• про організацію методичної роботи відповідного напрямку.

Управлінська ситуація: попередній аналіз свідчить про те, що не всі рішення педагогічних рад виконуються. Цей факт стає основою для більш детального аналізу процесу підготовки, проведення педагогічних рад та виконання їх рішень. Для цього проводиться з’ясування відсотку рішень педагогічної ради, які виконуються. Він становить 45%.

На другому етапі висуваються гіпотези про можливі причини низької управляємості:

• відсутність контролю за виконанням рішень педагогічної ради;

• неконкретність прийнятих рішень;

• відсутність на засіданнях педагогічних рад частини членів педагогічного колективу, які повинні виконувати прийняті рішення;

• неможливість для членів педагогічного колективу ознайомитися з прийнятими рішеннями;

• недостатня актуальність проблем, що розглядаються, для навчально-виховного процесу;

• слабка мотивованість членів педагогічного колективу на удосконалення навчально-виховного процесу;

• недосконалість процедури підготовки та проведення засідань педагогічної ради;

• недосконалість загального стилю управління, який характеризується формалізмом, орієнтацією на процес діяльності, а не на його наслідки, невимогливість, низька організаційна культура;

• проблеми, що розглядаються на засіданнях педагогічної ради, стосуються тільки незначної частини педагогічного колективу.

На третьому етапі із можливих причин обирають ті, які дійсно відбивають об’єктивні зв’язки складових управління. Якщо серед цих причин є недосконалість стилю управління, відсутність контролю за виконанням рішень, слабка мотивованість членів педагогічного колективу, то можна зробити висновок, що причини невиконання рішень педагогічних рад мають загальний, а не локальний характер.

Отримані таким чином висновки дозволять на четвертому етапі екстраполяції прогнозувати великий рівень можливості невиконання рішень і наступних педагогічних рад.

Така інформація, отримана за допомогою екстраполяції, обумовлює необхідність використання того чи іншого методу розробки управлінських рішень, який дозволив би забезпечити докорінні зміни в управлінні школою.