Емпіричні методи наукового дослідження
Найбільш поширений та доступний метод отримання інформації – це спостереження. Спостереження за фактами та явищами навколишньої дійсності є елементом життєдіяльності кожної людини. Але таке спостереження треба відрізняти віж спостереження як метода управління. Як метод отримання управлінської інформації спостереження – це спеціально організоване сприйняття педагогічних фактів, процесів і явищ у природних умовах.
Як метод управління спостереження відрізняється від побутового спостереження наступними особливостями:
Наявністю чітко визначеної мети.
Попередньою розробкою плана та програми спостереження.
Фіксуванням отриманих результатів спостереження.
Обов’язковою аналітичною обробкою отриманих результатів.
Спостереження є самостійним, а не додатковим методом діяльності.
Спостереження забезпечує отримання інформації, необхідної для прийняття управлінського рішення.
Як метод отримання управлінської інформації спостереження має відповідати наступним вимогам: бути об’єктивним, різнобічним, тривалим.
Перед тим, як розпочати спостереження, керівник, або залучений до управління працівник повинен з’ясувати:
Яку інформацію треба отримати за допомогою спостереження?
Хто, що, коли має стати об’єктом спостереження?
Якою має бути кількість спостережень для забезпечення об’єктивності висновків?
Який вид спостереження нестандартизоване, стандартизоване, зовнішне, внутрішне дозволить реалізувати його мету?
Чи притаманне суб’єкту спостереження упереджене ставлення до об’єкту спостереження?
За допомогою яких категорій та понять можна описати можливий перебіг подій під час спостереження?
Які одиниці состереження можуть бути проявом його категорій та понять?
Чи потрібно залучати до організації спостереження кількох незалежних спостерігачів?
Який вигляд повинен мати протокол спостереження?
Яка психолого-педагогічна, управлінська інформація необхідна для здійснення спостереження?
Певних коментарів потребують види спостереження. І.Підласий зазначає, що нестандартизоване спостереження відрізняється, насамперед, шириною спостережуваної царини і відсутністю чіткого, наперед визначеного категоріального опису. До такого спостереження вдаються на початковому етапі вивчення, коли необхідно тільки зорієнтуватися у проблемній царині. На цьому етапі ще немає детально розроблених схем спостереження. Діставши попередні висновки ,спостереження стандартизують, тобто максимально конкретизують його царину, етапи, дають категоріальний опис, формують вимоги та критерії оцінки [7, 45].
Під час зовнішнього спостереження керівник реєструє явище “Зовні”, бо сам не бере в них участь, участь не впливає на процеси, що відбуваються.Так. зовнішнім спостереженням є відвідування керівником занять.
Під час внутрішнього спостереження керівник є активним учасником подій, які відбуваються. Так, наприклад, керівник навчального закладу може проводити засідання педагогічної ради та здійснювати у цей час стандартизоване, або нестандартизоване спостереження.
Зазначаючи важливість, доступність, поширеність спостереження як методу отримання управлінської інформації, треба вказати і на можливі його недоліки та обмеження:
Спостереження не розкриває внутрішньої сутності педагогічних об’єктів та явищ.
В зв’язку з тим, що керівник є членом педагогічного колективу, то у нього може бути сформоване упереджене ставлення до тих чи інших працівників, що ускладнює забезпечення об’єктивного характеру спостереження.
Спостереження здійснюється за допомогою сприйняття, якому притаманне емоційно-ціннісне ставлення до об’єктів та явищ дійсності, що також може впливати на об’єктивність спостереження.
Під час спостереження може знайти прояв явище “автоморфізму” – спроба пояснювати поведінку та дії інших людей крізь призму свого “Я”, тобто, на якість сприйняття значно впливають наявні знання та життєвий досвід спостерігача.
Час спостереження обмежений часом перебігу події.
Присутність спостерігача (на занятті, заході) може порушувати природний перебіг подій.
Послабити вплив недоліків цього метода можна завдяки його поєднанню з іншими методами отримання управлінської інформації та ретельній розробці плана та програми спостереження.
Один з суттєвих недоліків використання спостереження нераціональність форм фіксації інформації. Якщо спостереження здійснюється за одним класом, то перевіряючий може використати і звичайний текстовий запис, але якщо об'єктів спостереження декілька, то в цьому випадку краще використовувати таблицю. Рядками у таблиці будуть пункти плану спостереження, а стовпчиками - класи. Одержана інформація буде фіксуватися у формі плюсів, мінусів, бальних оцінок, інших знаків. Така форма фіксації інформації спрощує її аналіз, узагальнення, економить час.
Наведемо приклад організації спостереження. Управлінська ситуація: мета роботи загальноосвітньої школи на рік – створити систему роботи, яка дозволяє запобігати неуспішності школярів. Під час внутрішкільного контролю керівники відвідують систему уроків з різних предметів для з’ясування ходу реалізації цієї мети. Для проведення аналізу уроків треба розробити протокол спостереження. Він може бути таким.
Таблиця 12