4. Умови професійного мовлення вчителя.
За яких умов Мв може бути ефективним, тобто бути інструментом розв’язку педагогічних задач?
Професійне мовлення вчителя повинно відповідати вимогам культури мови. Це показник рівня інтелектуальності, освіченості, загальної культури педагога. Її умовою є знання мови, бо вона є засобом мовлення, а мовлення це функціонування мови.
Отже, продуктивність мовлення залежить від знання мови; від того наскільки мова педагога відповідає нормам сучасної літературної мови. Мова ж яка відповідає цим нормам є правильною.
Таким чином під терміном «культура мови» треба розуміти відповідність її сучасним літературним нормам, також таким якостям:
Останні після тривалої педагогічної діяльності стають показниками Моделі МВ.
Прогрес МВ має бути своєрідною «словесною дією» - цей термін ввів (Станіславський) метою якої є здійснення інтелектуального, емоційно-вольового, морального впливу на учнів. Це означає що МВ в одних ситуаціях може бути засобом збудження активності учнів в інших засобом гальмування їхніх психічних реакцій.
Тому вчитель має орієнтувати себе на добір мовних і мовленнєвих засобів в залежності від того яка педагогічна задача буде розв’язуватись.
Позитивний момент відіграє само тренінг:
з якою метою я буду це говорити?
для чого це говорити?
для кого я буду це говорити?
як учні сприймуть це?
чи розуміють?
Професійне МВ повинно бути спрямованим на діалог з учнями, залучати їх до співпраці, створити атмосферу спів роздумів і спів інтересів, орієнтувати учнів на внутрішній діалог із самим собою.
Слова вчителя повинні мати завжди точну адресу, тобто їхній добір повинен спрямовуватись я на конкретного учня так і на весь клас.
Обов’язковою передумовою ефективного професійного МВ є володіння його технікою.
Саме вони і створюють імідж вчителя, який закріплюється у свідомості учнів, це може бути образ спокійного, врівноваженого, доброзичливого педагога або конкретного, авторитарного.
5. Шляхи удосконалення мовлення майбутнього вчителя.
До шляхів вдосконалення мовлення майбутнього вчителя слід віднести:
самоконтроль і розвиток умінь виразного мовлення.
Виразність мовлення досягається вмінням інтонувати в залежності від змісту навчання, умов спілкування, доречно вживати зображувальні, словесні засоби (епітети, метафори), засоби образної словесної наочності (уривки з творів, віршів,співи).
Готуючись до виступу до викладання матеріалів в класі завжди треба визначити:
для кого і з якою метою, я буду це говорити?
які роздуми, почуття я хочу викликати?
якими мають бути ритм, темп мовлення, його інтонаційна схема, залежно від етапів уроку.
самоконтроль і розвиток комунікативних умінь.
В процесі професійного самовдосконалення дуже важливою є соціальна позиція педагога у спілкуванні. Це зумовлюється:
чи я думаю про учня у процесі спілкуванні?
чи намагаюсь побачити ситуацію його очима?
чи допомагаю йому спілкуватись?
чи завжди я розумію учня – співрозмовника?
чи намагаюсь я зрозуміти його?
розвиток загальних психофізичних особливостей своєї особистості.
Тут мається на увазі розвиток уяви (відтворюючої і творчої) та асоціативної і образної пам’яті. Це означає «бачення» вчителем тих предметів, подій, явищ,про які він розповідає. За К.С. Станіславським: «вчитель ніби створює картину засобами мови, говорить не тільки вухам слухачів, а й їхнім очам».
Для цього треба розвивати в собі вміння бачити навколишній світ у звуках,барвах, картина і відтворювати це в словах.
Отже, нами ніби окреслена програма самоосвіти майбутнього вчителя з удосконаленням професійно-педагогічного мовлення.
Запитання до семінару