Тема 8. Мовлення вчителя як засіб педагогічної праці.

План

1. Роль мовлення у педагогічній діяльності;

2. Мовлення і комунікативна поведінка вчителя;

3. Функції мовлення вчителя у взаємодії з учнями;

4. Умови професійного мовлення вчителя.

5. Шляхи удосконалення мовлення майбутнього вчителя.

1. Роль мовлення у педагогічній діяльності.

Складовою ПМ вчителя є його мовлення, це той інструмент за допомогою якого можна розв’язати різні педагогічні завдання:

• зробити складну тему уроку – цікавою;

• зробити процес навчання привабливим;

• створити щиру атмосферу спілкування в класі;

• встановлювати контакт з учнями;

• досягати взаєморозуміння з учнями;

• створення в класі відчуття емоційної захищеності;

• вселяти в учнів віру в свої сили.

Володінню мовленням треба вчитися,тобто серйозно працювати над своїм голосом, дикцією, диханням тощо.

А.С.Макаренко:

«Я став майстром тільки тоді, коли навчився говорити слова «Йди сюди» з 15-20 відтінками, коли навчився демонструвати понад двадцять нюансів на обличчі, в постаті і в голосі»

Вчитель повинен говорити так, щоб діти відчули в його голосі волю, впевненість, вимогливість, доброзичливість, і взагалі – особистість вчителя.

В.О.Сухомлинський вважав, що слово вчителя не повинно бути брутальним, непристойним, нещирим, фальшивим.

Сьогодні проблема МВ стає особливо актуальною у зв’язку з пошуками шляхів гуманізації, демократизації навчально-виховного процесу.

2. Мовлення і комунікативна поведінка вчителя.

Вислів «МВ» вживають маючи на увазі усне мовлення, під яким розуміють як процес говоріння так і результат цього процесу у вигляді усних виразів,усних висловлювань.

Мовлення вчителя - це мовлення пристосоване до розв’язання специфічних (педагогічних) завдань, що виникають у педагогічній діяльності та педагогічному спілкуванні.

Мовленнєва діяльність педагога має такі професійні особистості:

• ця діяльність спеціально організовується вчителем;

• кінцевим результатом її є досягнення гуманістично-спрямованої мети з навчання і виховання учнів;

• добір мовних засобів залежить від потреб і завдань взаємодії вчителя з учнями;

• мовленнєва діяльність педагога в реальному спілкуванні будується залежно від стану та поведінки учнів (та вчителя);

• МВ є предметом педагогічного аналізу ззовні та самоаналізу з метою його подальшого удосконалення.

МВ буває двох видів:

• у монолозі – (монологічне мовлення) що забезпечується такими словесними МН:

• розповідь;

• пояснення;

• інструкція;

• лекція;

• проблемний виклад.

• у діалозі – (діалогічне мовлення) через різні види бесід:

• репродуктивні;

• евристичні;

• узагальнююче-систематичні;

• контрольно-оціночні.

Аналізуючи МВ використовуємо вираз «комунікативна поведінка»

Комунікативна поведінка – це не просто говоріння, повідомлення чогось, а така організація мовлення і відповідно до нього поведінки вчителя, яка впливає на:

• створення емоційно-психологічного педагогічного спілкування;

• характер взаємин між учителем і учнями;

• стиль їхньої діяльності.

Комунікативна поведінка вчителя оцінюється відповідно до того:

• що і як він говорить;

• які в нього жести, рухи, вираз обличчя;

• який підтекст мають його слова;

• на яку реакцію учнів розраховані ці слова.

В реальному житті, в школі (на уроках, перервах, після урочної діяльності) МД вчителя становить складну поліфонію реплік, запитань, відповідей, зауважень, емоційних реакцій. Все це створює певну атмосферу в класі як результат саме комунікативної поведінки вчителя.

Педагогічна ефективність МВ багато в чому залежить від:

• рівня володіння мовою;

• вміння здійснювати вибір мовних засобів;

• стилю спілкування;

• установок вчителя на взаємодію з учнями.

Наступні три питання плану розглядатимемо за такою логікою:

Функції МВ	Умови професійного МВ	Шляхи удосконалення М майбутнього В
Комунікативна	Культура мови	Розвиток культури мовлення
Психологічна	«словесна дія»	Самоконтроль, розвиток умінь виразного мовлення
Пізнавальна	Діалогічність мовлення	Самоконтроль і розвиток комунікативних умінь
Організаційна	Техніка мовлення	Розвиток психофізичних особливостей