70. Суть та функції кредиту.

Суть кредиту проявляється в його функціях. Кредиту притаманні такі основні функції: перерозподільча, емісійна та контрольна.

За змістом перерозподільча функція означає, що з допомогою кредиту відбувається перерозподіл грошових капіталів на засадах повернення. Вона проявляється як при мобілізації грошових капіталів, що тимчасово не задіяні в господарському обороті_ так і при їх розміщенні у сфери економічної діяльності. У цій функції кредит виступає лишень як форма передачі капіталу з одних рук до інших.

Другою функцією кредиту є випуск грошей для обслуговування платіжного обороту ¾ емісійна (антиципаційна) функція. Суть цієї функції кредиту випливає із функції грошей як засіб платежу. Тому можна сказати, що кредит нещо іеше як гроші у функції засобу платежу. На основі кредиту здійснюється емісія грошей як платіжних засобів. У цій функції кредит сприяє економії витрат грошового обігу.

Через креи відбувається:

1. прискорення обігу грошей

2. взаємне зарахування платежів

3. запровадження прогресивних систем розрахунків для юр. та фіз. осіб що в кінцевому підсумку призводять до скорочення грошової маси обігу та економії суспільних витрат.

Контрольна функція випливає з самої природи кредиту. Вона полягає в тому, що в процесі кредитування забезпечується контроль за дотриманням умов та принципів кредиту зі сторони суб’єктів кредитної угоди.

71. Роль кредиту як економічної категорії.У ринковій економіці роль кредиту проявляється в регуляції, тобто в оптимізації пропорцій суспільного відтворення. Кредитна форма перерозподілу ВВП та національного доходу є завершальною інстанцією. Вона охоплює, поряд з фінансовою формою, перерозподіл між виробничою і невиробничою сферами, між галузями виробництва і регіонами. Отже, кредит у певній мірі впливає на структурну перебудову економіки, на формування важливих пропорцій в економічній системі: співвідношення між фондами відшкодування, нагромадження і споживання.

72. Характеристика форм і видів кредиту.

Кредит відноситься до історичних категорій, він розвивався і удосконалювався одночасно із розвитком суспільного виробництва. Для кожного з історичних періодів була характерна їм сукупність різних видів кредитів. В сучасних умовах господарювання за суб’єктами кредитних відносин розрізняють наступні види кредитів: а) банківський; б) міжгосподарський, який включає комерційний кредит, дебіторсько-кредиторська заборгованість, аванси покупців, тимчасову фінансову допомогу, лізинг, облігаційні позики господарських суб’єктів, розміщені серед юридичних осіб і деякі інші; в) податковий кредит; г) державний кредит; д) міжнародний або зовнішньоекономічний кредит. Банківський кредит має місце тоді, коли однією із сторін кредитної угоди виступає банк. В сучасних умовах господарювання банківський кредит є провідною формою кредиту. Об’єктом банківського кредиту виступає грошовий капітал, який відокремився від промислового капіталу. Тому він надається лише у грошовій формі. Кредитні відносини, що виникають із застосуванням банківського кредиту, поділяються на дві великі групи. 1. Отримання самим банком грошових коштів на кредитних умовах з метою формування своїх ресурсів (пасивні операції банків), які він має намір вкладати у різні активи (надання кредиту, купівля цінних паперів, іноземних валют, нерухомого майна тощо). 2. Кредити, які надає банк своїм клієнтам (активні операції банків), можна класифікувати за такими ознаки: а) за призначенням: — на виробничі цілі (юридичним особам під заставу необоротних та оборотних активів); — споживчий кредит (фізичним особам); б) за термінами користування: – короткострокові (до одного року); – середньострокові (від одного до трьох років); – довгострокові (понад трьох років); в) за забезпеченням: – забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами); – гарантовані (банками, фінансовими ресурсами чи майном третьої особи); – іншими забезпеченнями (поручительство, свідоцтво страхової організації); – незабезпечені (бланкові); г) за ступенем ризику: – стандартні; – нестандартні; – сумнівні; – незабезпечені; – безнадійні; д) за методом надання: – одноразові; – перманентні (надаються клієнтам, що мають стабільні кредитні відносини з банком); – гарантійні (із заздалегідь обумовленим строками надання; за потребою тощо); е) за схемою надання: – за кредитною лінією; – револьверні (кредит, який автоматично поновлюється в межах обумовленого кредитною угодою розміру); – контокорентні (з відкриттям контокорентного рахунку позичальнику, який здійснює з цього рахунку всі платежі в межах встановленого ліміту); – овердрафт (крім поточного рахунку клієнту у разі потреби банк відкриває позичковий рахунок, з якого оплачуються всі розрахункові документи в межах ліміту); є) за строками погашення: – водночас; – на виплату; – за вимогою кредитора або за заявою позичальника; – по закінченні обумовленого періоду; ж) за характером і способом сплати відсотків: – з фіксованою відсотковою ставкою: – з плаваючою відсотковою ставкою; – сплата відсотків в міру використання кредитних коштів; – сплата відсотків одночасно з отриманням кредитних коштів (дисконтний)