66. Кредитні відносини. Їх характеристика.

Кредитні відносини виникають між різними суб’єктами. Кожен тип кредитних відносин має свою специфіку, котра визначається складом суб’єктів та характером їх економічної діяльності. У свою чергу, це визначає умови користування кредитом та його погашення.

1. Найбільш поширені кредитні відносини між банками, з одного боку, та суб’єктами господарської діяльності - з іншого. Вони характеризуються в залежності від того, хто із суб’єктів кредитної угоди в кожному окремому випадку є кредитором, а хто його позичальником.

2. За умов ринкової економіки широкого розвитку набувають кредитні відносини між суб’єктами господарської діяльності, що, насамперед, пов’язано із запровадженням у господарський оборот комерційного кредиту та вексельного обігу.

3. Кредитні відносини між банками і державою складаються насамперед через реалізацію державних цінних паперів, які активно можуть “працювати” на вторинному ринку.

4. Набувають подальшого розвитку кредитні відносини між банками та населенням. Населення кредитує банки через вклади, депозити, купівлю ощадних сертифікатів тощо. Водночас банки надають населенню споживчі кредити, серед яких чільне місце відводиться кредитам на витрати для поліпшення житлових умов, створення підсобного домашнього господарства, а також на нагальні потреби.

5. Зовнішньоекономічні кредитні відносини виникають між державами, іноземними банками і фірмами з приводу передачі валютних чи товарних ресурсів на засадах повернення у певні строки та, як правило, з виплатою процента.

67. Передумови виникнення кредитних відносин.

В найбільш загальному визначенні кредит це передача вартості в тимчасове користування.

Кредит виник для полегшення продажу товару на умовах відстрочки платежу за наявності довіри продавця до покупця. Розвинувся кредит на основі функції обігу грошей як засіб обігу; пізніше виникла потреба в сферах виробництва та споживання.

Внаслідок спеціалізації товаровиробників та кооперування суспільного виробництва в межах однієї країни та у всьому світі кредит став інструментом, що забезпечує суспільне відтворення шляхом запобігання порушення фінансове — господарської діяльності певної ланки

товарне - грошових відносин в системі обороту фондів: товаровиробників, продавців, споживачів.

Зважаючи на циклічність виробництва, його оновлення та розширення, організацію нового

господарства, задоволення населенням споживчих цілей, виконання державою передбачених

програм при недостатності коштів потребується залучення додаткових ресурсів. Гроші при цьому реалізують функцію міри вартості, засобів обігу та платежу.

Специфічними чинниками, що деталізують необхідність кредиту, передумовою виникнення кредитних відносин виступають:

• наявність тимчасово вільних вартостей у грошовій чи товарній формі у одних юридичних чи фізичних осіб та потреба в їх залученні іншими;

• довіра ( "сгеditum" - lаt) - фундамент кредитних відносин, як правило, підкріпляється певними гарантіями позичальника чи третьої особи перед кредитором;

• збіг економічних інтересів суб'єктів кредитної угоди щодо параметрів: розмір, термін позички;

величина оплати за користування і порядок її оплати;

• здатність сторін угоди нести майнову відповідальність за виконання взятих зобов'язань;

• отримання позичальником регулярних доходів та можливість ними роз-поряджатися.

Отже, необхідність кредиту викликана існуванням товарно-грошових відносин,передумовою є наявність доходів, конкретними причинами виступає коливання потреби в коштах та джерелах їх формування.