
- •61. Походження кредиту
- •62. Сутність кредиту, його ознаки як економічної категорії
- •63. Позичковий процент. Його суть
- •64. Види процентних ставок
- •66. Кредитні відносини. Їх характеристика.
- •67. Передумови виникнення кредитних відносин.
- •68. Типи кредитних відносин.
- •69. Наукові концепції крдиту: натуралістична та капіталотворча теорії кредиту
- •70. Суть та функції кредиту.
- •72. Характеристика форм і видів кредиту.
- •73. Сутність комерційного, банківського, споживчого, державного та міжнародного кредитів.
- •74. Сутність банкіського кредитування
- •75. Принципи банківського кредитування
- •76. Форми забезпечення кредитів
- •77. Порядок видачі і погашення кредиту
- •78.Сутність, призначення і види фінансового посередництва
- •79. Кредитна система та її структура
- •81. Характерні відмінності небанківських кредитних установ.
- •82. Договірні та інвестиційні фінансові посередники.
- •83. Фінансові компанії
- •84. Суть, будова та банківської системи.
- •86. Походження та розвиток центральних банків
- •87. Призначення, статус та основи організації центрального банку
- •88. Нбу його статус та функції діяльності.
- •89. Функції цб, їх характеристика.
- •90. Операції цб
- •91. Типи грошово-кредитної політики
- •92. Методи грошово – кредитної політики нбу
- •93. Поняття комерційного банку та його призначення
- •94. Функції комерційних банків
- •97. Активні операції кб
- •98. Банківські послуги.
- •99. Організаційна структура комерційного банку
- •100. Економічні нормативи, що регламентують діяльність кб
61. Походження кредиту
1.Кредит є економічною категорією. Його необхідність викликана існуванням товарно-грошових відносин, а його передумовою є наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника. В кругообігу фондів однієї групи підприємств, в процесі руху ресурсів фінансової системи, утворення заощаджень у населення відбувається тимчасове вивільнення ресурсів. В цей же період у іншої групи юридичних і фізичних осіб виникає потреба в коштах для здійснення невідкладних заходів, оплати товарів, робіт та послуг. Кредит дозволяє спрямувати вивільнені кошти учасникам виробництва, які можуть забезпечити ефективне їх використання.
Необхідність в кредиті виникає також у зв’язку із сезонністю виробництва. Вкладення затрат у виробництво і одержання продукції, як правило, не співпадають у часі. Нерівномірність надходження продукції породжує нерівномірність її реалізації і отримання виручки - основного джерела покриття витрат. Разом з тим підприємства повинні своєчасно розраховуватись із робітниками по оплаті праці, діставати ТМЦ для нового циклу виробництва. Для розв’язання цих питань і забезпечення нормального процесу виробництва в ті періоди, коли у підприємства не достатньо власних коштів, виникає необхідність у отриманні кредиту.
Джерелами кредитних ресурсів є грошові кошти, тимчасово вивільнені в процесі кругообігу фондів підприємств, коштів бюджету у розмірі перевищення доходів над витратами і в обсязі залишків на поточних рахунках бюджетних установ, а також заощадження населення, які зберігаються в банках.
62. Сутність кредиту, його ознаки як економічної категорії
Кредит є однією з найскладніших економічних категорій як за своєю сутністю, так і за механізмом впливу на процес суспільного відтворення. Щодо цього він поступається тільки категорії грошей. Тому в економічній теорії протягом кількох століть ведуться дискусії навколо питань, пов'язаних із сутністю та роллю кредиту, які тривають і досі. Найбільш поширеними в економічній літературі є два підходи до визначення сутності кредиту:
1) ототожнення кредиту з цінністю, яка передається одним економічним суб'єктом іншому в позичку. При такому підході увагу звернуто на саму позичку, її правову форму, що зумовлює вихолощування з кредиту його економічного змісту;
2) ототожнення кредиту з певним видом економічних відносин, які формуються в суспільстві. Такий підхід дає можливість глибше дослідити економічні аспекти кредиту, економічні чинники його існування, основи та закономірності руху.
Окремими елементами кредитних відносин є об'єкти та суб'єкти кредиту. Об'єктом кредиту є та вартість (грошові та матеріальні цінності), яка передається в позичку одним суб'єктом іншому.
Об'єкти кредиту можуть передаватися одним суб'єктом іншому не тільки у формі позички, a й в інших формах, зокрема, прокату, лізингу тощо.
У цих випадках відносини між суб'єктами теж мають ознаки кредитних, проте реалізуються вони дещо по-іншому, ніж при передачі вартості в позичку.
Позичкова вартість як об'єкт кредиту є реальною, тобто має бути наявною і фактично переданою кредитором позичальнику.
Така передача оформляється відповідною угодою з дотриманням вимог чинного законодавства і називається позичкою.
Кредитори — це учасники кредитних відносин, які мають у своїй власності (чи розпорядженні) вільні кошти і передають їх у тимчасове користування іншим суб'єктам.
Позичальники — це учасники кредитних відносин, які мають потребу в додаткових коштах і одержують їх у позичку від кредиторів. Характерною ознакою позичальника є те, що він не стає власником позичених коштів, а лише тимчасовим розпорядником.
Основними ознаками кредиту є такі:
— учасники кредитних відносин повинні бути юридично й економічно самостійними, функціонувати на основі самодостатності та самоокупності; нести економічну відповідальність за своїми зобов'язаннями. Без цього вони не зможуть набути статусу ні кредитора, ні позичальника. Щоб стати кредитором, економічний суб'єкт повинен накопичити у власності певну суму вільних коштів, якими може вільно розпоряджатися.
— кредитні відносини є добровільними та рівноправними. Тільки за цих умов вони будуть взаємовигідними і зможуть розвиватися по висхідній. Кредитори та позичальники набувають цей статус добровільно, на договірних засадах. Це дає їм можливість найповніше задовольнити свої потреби та захистити свої інтереси, які в кожної зі сторін кредиту відрізняються. Зробити це у випадку, коли один з економічних суб'єктів примушує іншого бути його кредитором, просто неможливо, оскільки сторони тут не брали на себе відповідних зобов'язань.
— кредитні відносини є вартісними, оскільки виникають у зв'язку з рухом вартості (грошей чи матеріальних цінностей).
— нееквівалентність кредитних відносин, що зумовлює їх платність, тобто позичальник повертає власникові більшу суму, ніж сам одержує від нього. Така плата називається процентом, і має подвійне призначення:
1) компенсувати кредитору втрату доходу у зв'язку з переданням відповідної суми коштів у чуже розпорядження та можливі збитки на випадок неповернення позички;
2) стимулювати позичальника до підвищення ефективності використання одержаних у позичку коштів.