9.6. Основні риси розвитку туризму на українських землях у складі Австро-Угорщини та Польщі

Туризм на українських землях у складі Австро-Угорщини та Польщі впродовж свого розвитку у XIX - першій третині XX ст. пройшов кілька етапів від мандрівок і подорожей, які були засобом вивчення краю, його історії, культури, до більш розвинених форм. Основними рисами розвитку були: - створення туристичних товариств;  - зародження перших об'єктів інфраструктури - "захистів", що являли собою прообрази сучасних турбаз; - створення служби охорони мандрівників під час подорожей; - розвинулось видання туристичної та краєзнавчої літератури; - чітко виокремились такі види туризму: пізнавальний, спортивний, шкільний, водний, лижний, пішохідний, етнографічний. Велику роль у становленні туризму в Галичині відіграли видатні суспільно-політичні діячі, вчені, прогресивна інтелігенція краю, які дбали про піднесення культурно-освітнього рівня та національної свідомості українського народу. Важливими чинниками розвитку туризму на українських землях у складі Австро-Угорської імперії та міжвоєнної Польщі були: - зручне географічне положення; - наявність відомих пам'яток історії та культури; - значні міграції населення; - наявність центрів прочанства; - діяльність організацій, що займалися туризмом та екскурсіями; - наявність особливих кліматичних зон та районів, що стали туристичними центрами (Карпати); - розвинена інфраструктура (шляхи сполучення, транспорт, торгівля, сфера послуг). БАБЕНКОВА