- •Тема 2.1. Правова охорона та використання земель………………………...…..90
- •Тема 1.1. Предмет, принципи та
- •Поняття екологічного права
- •Предмет і об’єкт екологічного права
- •1.1.3. Метод правового регулювання
- •1.1.4. Принципи екологічного права
- •1.1.5. Система екологічного права
- •Тема 1.2. Джерела екологічного права
- •1.2.1. Загальна характеристика
- •1.2.2. Закони як джерела екологічного права
- •1.2.3. Нормативно-правові акти президента, кабінету
- •1.2.4. Акти місцевих державних
- •1.2.5. Міжнародні договори як
- •Тема 1.3 екологічні права та
- •1.3.1. Загальна характеристика
- •1.3.2. Конституційні екологічні
- •1.3.3. Гарантії реалізації екологічних
- •1.3.4. Способи і форми захисту екологічних
- •Тема 1.4. Право власності на природні
- •1.4.1. Поняття і зміст права власності
- •1.4.2. Форми власності на природні ресурси
- •1.4.4. Підстави та порядок виникнення
- •1.4.5. Підстави і порядок припинення права
- •Тема 1.5 право природокористування
- •1.5.1. Поняття і принципи
- •1.5.3. Правова класифікація видів
- •1.5.4. Підстави і порядок виникнення, припинення,
- •Тема 1.6. Екологічна безпека та
- •1.6.1. Поняття екологічної безпеки й
- •1.6.2. Види екологічної безпеки
- •1.6.3. Правові заходи забезпечення
- •1.6.4. Юридична відповідальність за
- •Тема 1.7. Управління в галузі
- •1.7.1. Поняття і зміст управління
- •1.7.2. Органи державного управління
- •1.7.3. Органи державного управління
- •1.7.4. Участь громадськості в управлінні
- •Тема 1.8. Юридична відповідальність
- •1.8.1. Поняття та підстави
- •1.8.2. Адміністративна відповідальність
- •1.8.3. Кримінальна відповідальність за
- •1.8.4. Цивільно-правова відповідальність
- •1.8.5. Дисциплінарна відповідальність
- •Тема 2.1. Правова охорона та
- •1. Земля як об’єкт охорони
- •2. Правове регулювання використання
- •3.Державне управління і контроль
- •4. Юридична відповідальність
- •Тема 2.2. Правова охорона і
- •1. Води як об’єкт охорони та використання
- •2. Правове регулювання
- •3. Державне управління і контроль у сфері
- •4. Юридична відповідальність за
- •Тема 2.3. Правова охорона
- •1. Атмосферне повітря як
- •2. Правове регулювання
- •3. Управління і контрольу галузі
- •4. Юридична відповідальність
- •Тема 2.4. Правове регулювання відносин
- •1. Поняття надзвичайної
- •2. Правовий режим зони
- •3. Державне управління у сфері регулювання
- •Тема 2.5. Міжнародне право
- •1. Поняття міжнародного права
- •2. Джерела міжнародного права
- •3. Міжнародний організаційний механізм
- •4. Міжнародно-правова відповідальність
- •Глосарій
- •Навчальний матеріал у схемах
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання модуль 1 частина 1
- •Модуль 1 частина 2
- •Модуль 2 частина 1
- •Модуль 2 частина 2
- •Рекомендовані джерела
- •Трегубенко Галина Петрівна екологічне право
- •36601, М. Полтава, просп. Першотравневий, 24
1.1.4. Принципи екологічного права
Принципи екологічного права – це виражені в його нормах основоположні ідеї, засади, риси, відповідно до яких здійснюється регулювання екологічних відносин.
Десять принципів екологічного права являють собою:
системність та комплексність у регулюванні екологічних відносин. Цей принцип є визначальним для науково обґрунтованого формування галузі екологічного права і зумовлений закономірностями зв’язків у системі «людина – навколишнє природне середовище». Для цієї галузі він відіграє роль інтегруючого чинника. З ним також пов'язані повнота, всебічність і якість правового регулювання екологічних відносин;
пріоритетність права громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля (ст. 50 Конституції України, ст. 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). Цей принцип випливає із загального конституційного принципу про те, що «людина, її життя і здоров’я, честь та гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю» (ст. 3 Конституції України);
сталий розвиток як основа гармонійного розв’язання соціальних, економічних і екологічних проблем. Цей принцип упроваджується в українське екологічне право в контексті прийнятого на Конференції ООН із питань навколишнього середовища та розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992 р.) «Порядку денного на ХХІ століття»;
запобігання екологічній шкоді (ст. 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). На реалізацію цього принципу спрямовані державні комплексні програми охорони навколишнього середовища, екологічні вимоги законодавства до будівництва, планування та прогнозування, здійснення екологічної експертизи тощо;
раціональне використання природних ресурсів (ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). Складовими цього принципу є: бережливе, економне ставлення до природних ресурсів у процесі їх використання; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню і виснаженню природних ресурсів, а також спрямованих на відтворення відновлювальних природних ресурсів; недопущення у процесі використання природних ресурсів їх негативного впливу на стан довкілля;
особлива охорона природних територій та об’єктів, що мають підвищену екологічну цінність (ст. 60 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). Йдеться, зокрема, про природні території й об’єкти екосистеми. Особливість їх охорони полягає у встановленні для них спеціального режиму і підвищеної юридичної відповідальності за його порушення;
доступ фізичних і юридичних осіб до екологічної інформації (статті 9, 25 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). Ця інформація має бути повною і достовірною. Відповідно до Закону України «Про інформацію» (192 р.) забезпечення саме такою екологічною інформацією є одним з основних напрямів інформаційної діяльності держави. Законодавчо встановлена юридична відповідальність посадових осіб, які порушують порядок надання екологічної інформації;
платність спеціального природокористування (ст. 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). Положення екологічного права у цій частині спрямовані на розвиток економічного механізму у сфері раціонального природокористування й охорони довкілля. Вини також випливають із загальноприйнятого принципу «забруднювач платить»;
поєднання прав і обов’язків, стимулювання і відповідальність у сфері дії екологічного права (статті 55, 66 Конституції України, ст. 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). Головна ідея цього принципу полягає, з одного боку, в оптимальному забезпеченні екологічних інтересів природокористувачів, а з іншого – у запобіганні споживацькому ставленню до природи, у забезпеченні законності й застосування до порушників екологічного законодавства юридичних санкцій;
міжнародне екологічне співробітництво (статті 71, 72 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). Ці принципові засади національного екологічного права стимулюють розвиток міжнародного екологічного співробітництва України з іншими державами у рамках екологічної діяльності ООН, її органів і установ, інших урядових та неурядових міжнародних організацій, наукових центрів тощо. Важливою складовою цього співробітництва є гармонізація українського екологічного права з міжнародним правом щодо навколишнього середовища.